Володимир Івасюк – творець народного гімну

       

“Володя з юнацьким завзяттям працює над “Червоною рутою”, яка завдає йому багато клопоту, – писав Михайло Івасюк у книзі “Монолог перед обличчям сина”. – Спочатку хотілося надати пісні характеру і форми балади, але твір виходив розтягнутим, композиційно недолугим, а композиторові потрібні лаконізм, простота і щирість народної пісні. Переписує її безліч разів, постійно шліфує текст твору. Коли переконується, що вклав у пісню все, на що був здатний, відкладає її зі сподіванням, що через деякий час у нього з’являться нові ідеї, зринуть свіжі образи. Для вісімнадцятирічного юнака, закоханого в рідний фольклор, чутливого до всього нового, образ червоної рути був хвилюючою знахідкою, справжнім одкровенням. Та квітка не давала йому спокою майже три роки. Мандрував селами, особливо гірськими, шукаючи ключ до розуміння таємничого поняття, в якому відчув життєдайний подих поезії, вібрацію пісні. На Косівщині знайшов новий варіант коломийки про червону руту, а на Путильщині, у Розтоках, записав легенду про загадкове чар-зілля, яке постає у народних переказах символом вічного і чистого кохання.

Осипа Заклинська. Життя – як давній перепис…

  

Українська газета “Діло” від 9 червня 1929 року повідомляла приємну вістку: “Друкується і небавом вийде: Косметичний порадник. “Як добути красу і задержати молодість та здоровля” (40 розділів) – написала Осипа Заклинська. Се перша книжка того рода у нас для женщин необхідна! Найновіші косметичні здобутки…”.

Із газети “Діло” 1934 року: “Пані! Ціле окруження зверне на вас увагу, коли навчитеся підносити ефект вашої краси. Ні краса, ні молодість не є тривалі, коли їх лишите без опіки. Косметичні поради зміцнять вашу красу. Всіх тайн косметики довідаєтесь з косметичного підручника пані Заклинської”.

Як марксист Юліан БАЧИНСЬКИЙ боровся за незалежність України?

 

Наприкінці ХІХ сторіччя проголошення амбітної політичної мети – утворення самостійної та соборної Української держави – витало в повітрі й мусило зрештою визріти. Скажімо, юні учасники Братства тарасівців, виголосивши 1893 року «Символ віри молодих українців», зупинилися лише за пів кроку від цієї ідеї. Піддавши нищівній критиці суто просвітницькі та культурологічні завдання представників старшого покоління (читай – Старої громади), вони назвали себе «націоналами» (себто націоналістами) й висунули вимогу – здобуття політичної та культурної автономії України. Парадоксально, але тим мислителем, який вперше публічно заговорив про здобуття незалежності України, став не націоналіст із Наддніпрянської України, а… марксист із Галичини Юліан Бачинський. Його рукопис, написаний того ж 1893 року, побачив світ друком в 1895 році. «Україна уярмлена» –  так називався розлогий твір, в якому Бачинський докладно проаналізував жалюгідне економічне становище, в якому опинилися українці Галичини й Наддніпрянщини в складі Австрійської та Російської імперій. Й, виходячи з цієї нестерпної ситуації, спрогнозував неминуче, обґрунтоване економічними чинниками, постання самостійної України.

У 27-му епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили до слова журналіста Олексія Мустафіна, аби розповісти про мислителя, який на 5 років раніше від Миколи Міхновського проголосив політичну мету – здобуття незалежності України. Як Бачинський дійшов до цієї ідеї й чим її обґрунтував? Як поставилися до ідеї соборності та самостійності сучасники Юліана Бачинського? Й як склалася його дальша доля? 

Як Грушевський РОЗБИВ НА ДРУЗКИ російську схему історії?

 

Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна «Історія України-Руси» – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань Москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – Москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – в Москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України.

У 26-ому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? 

Як вийти з ДИТЯЧОЇ ПОЗИЦІЇ? Від інфантильності до зрілості

 

ПИТАННЯ У ЦЬОМУ ВИПУСКУ:

⚡ Як зрозуміти, що ти в "дитячій ролі".

⚡ Як дитинство формує незрілість.

⚡ Як це відображається на стосунках.

⚡ Як подорослішати та стати зрілою особистістю.

⚡ Що дає "доросла позиція" та як змінюється життя?

⚡ Топ порад аби відчути зміни вже сьогодні.

Прокачай впевненість за 35 хвилин 🧠 наукові данні + практичні вправи

 

У цьому випуску ти дізнаєшся:

– Чому впевненість це не дар, а навичка [і в тебе вона вже є, просто спить].

– Як не зливати свою силу в скромність, порівняння і токсичне оточення.

– Який зв’язок між гормонами, позою, голосом і тим, як на тебе реагує світ.

– Що насправді працює і що використовують особисто Діма з Юлею 😌 

⚡ Якщо тобі набридло сумніватися в собі, цей випуск — точка неповернення.

Нестор Літописець та його «Повість врем’яних літ»

  

З історії видатних киян – Нестор Літописець.

Нестор Літописець (близько 1056, Київ — близько 1114, Київ) — київський літописець та письменник-агіограф. З 1073 чернець Києво-Печерського монастиря. Автор «Житій святих князів Бориса і Гліба й Феодосія Печерського». Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті минулих літ». Помер і похований у Києво-Печерській лаврі.

У церковному календарі день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця припадає на 27 жовтня. Цього дня в Україні, починаючи з 1997 року, відзначають День української писемності та мови.

Чому у Бєланова і Шевченка великі «Золоті м‘ячі», а у Блохіна – маленький

  

Наприкінці весни Львів вперше в історії побачив три «Золоті мʼячі» легенд українського футболу. Олег Блохін, Ігор Бєланов та Андрій Шевченко особисто приїхали на презентацію своїх нагород.

«Ми відкриваємо проєкт, який уперше зібрав усі три українські «Золоті м‘ячі» разом. Наша головна мета – надихнути юних українців займатися футболом. А також показати, що немає нічого неможливого, якщо ти справді гориш своєю справою. Саме тому слоган турне: «Наступний золотий м‘яч – твій», – розповів президент УАФ Андрій Шевченко.

Ви могли помітити на фото, що «Золотий мʼяч» Блохіна відрізняється за розміром від нагород Шевченка та Бєланова. Розповідаємо, в чому причина.