ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ | CHORNOBYL EXCLUSION ZONE

 

Тема, про яку дуже багато написано, знято фільмів та ще більше сказано. Більшою мірою до публічного дискурсу та об’єктиву телекамер потрапляє сама АЕС, радіолокаційна станція "Дуга", місто Прип’ять та його околиці. У цей же самий час вкрай мало інформації, а моментами вона взагалі відсутня та забута, щодо сіл, хуторів, котрі ще за тисячі років до появи АЕС існували та жили своїм неквапним ритмом у цих болотистих та лісових краях.

У кінці березня 2021 року команда ХАЩІ разом та завдяки туристичному оператору GAMMA TRAVEL здійснили дводенну експедицію в зону відчуження. Ми спробували заглянути в сільський Чорнобиль, у місця, які зазвичай оминає загал та масовий турист, місця, про які мало говорять, місця, котрі з кожним роком все більше зникають.

Дане відео входить до хвилі освітніх відеосюжетів "ЧорнобильЛуна", створених у колаборації із туроператором Gamma Travel і присвячених 35 роковинам Чорнобильської катастрофи 1986 року.

ЧОРНОБИЛЬ HBO. ГОЛОВНІ ПОМИЛКИ СЕРІАЛУ! Що було не так?

 

Цей випуск про серіал, який привернув увагу всього світу до Чорнобильської катастрофи. Чорнобиль від HBO, без сумнівів, найкращий серіал про ту страшну трагедію. 

Візуалізацію переговорів диспетчерів взято з ютуб каналу Студія Peredova (Подяка автору!)

Чорнобиль. Моя зміна

 

Вони робили свою роботу в нереальних полях радіації. Знали, з чим мають справу. І за деякі операції, що врятували тієї ночі світ від набагато жахливіших наслідків, заплатили життям. Працівники Чорнобильської атомної. Зміна. «П'ята» і «друга». Ніч і ранок. Це люди, яким 26 квітня 1986-го довелося першими ліквідовувати наслідки аварії - тоді, коли світ про неї не знав. Про це не заведено було писати в радянських газетах - адже персонал назвали винним у тому, що сталося, а отже, і геройських вчинків він «робити не міг». "Чорнобиль. Моя зміна" - це історія про відповідальність. Усвідомлену, важку і самогубну.

Катастрофа на Чорнобильській АЕС. 39 років міфів, вигадок та омани / Історія без міфів

 

26 квітня 1986 року – чорна дата в історії України. Вибух реактора 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, що стався 39 років тому, вплинув на життя всіх. У цьому випуску “Історія Без Міфів” розгляне 5 найголовніших міфів про Чорнобиль.

Це перше відео в історії каналу, відзняте за межами студії – безпосередньо в Чорнобильській зоні відчуження.

Театр — лише розвага? Яка його роль під час війни і чому зараз в Україні театральний бум?

 

Навіщо театр під час війни? Це лише розвага, чи він виконує глибші суспільні функції? Чому зараз в Україні спостерігається справжній театральний бум, і як соцмережі впливають на його популярність?

Також поговоримо про зміну ролі театру в сучасному суспільстві: чи став він народним, чи залишається мистецтвом для обраних? Як змінюється статус акторів у добу цифрових платформ, і чи можуть вони стати популярними без телебачення та кіно?

Про трансформацію театру, його значення та майбутнє — дивіться у відео.

Михайло: падіння монархії та втрата сімейного бізнесу | СПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВ | 7 серія

«Охматдит» та каналізація: куди вкладали гроші меценати Терещенки | СПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВ | 6 серія

 

Історія фотографії: війна, пропаганда, мистецтво

 

Виникнення фотографії в середині XIX століття докорінно вплинуло на історію людства. Фотографія поступово ставала частиною побуту, проникаючи дедалі глибше й стаючи дедалі доступніше. Але найголовніше, що світлини стали частиною політики й пропаганди. Перші воєнно-репортажні світлини були зроблені на наших землях під час Кримської (Східної) війни 1853–1856 років. У цій розмові з дослідником візуальної історії Геннадієм Казакевичем ми не лише говоримо про технологію, але й згадуємо головні фото епох, через які пройшла наша нація.

Найбільший літак у світі Ан-225 "МРІЯ": від космічної програми до знищення росіянами

 

Цей літак уже давно став легендою. Побудований в єдиному екземплярі Ан-225 виконав свій перший політ 21 грудня 1988 року, а останній – 5 лютого 2022-го. За цей час «Мрія», що була найбільшим літаком у світі, здійснювала унікальні транспортні операції, перевозила на своїй «спині» багаторазовий космічний корабель «Буран», доставляла найнеобхідніше в різні точки планети, встановила низку абсолютних рекордів. Наприклад – світовий рекорд вантажопідйомності (254 тонни на висоту 10570 метрів). Але наприкінці лютого 2022 року вона була знищена під час боїв із російськими окупантами за Гостомельський аеропорт. Як створювали та експлуатували «Мрію», чому її не евакуювали за кордон напередодні широкомасштабного російського вторгнення та чи варто будувати другий Ан-225 – розповідаємо у відео.

KOZAK SIROMAHA & SUROV - Ворогам на зло

 

Це історія боротьби за життя! Історія пошуку мотивів не здаватися і з надією йти вперед наперекір складній долі та на зло всім ворогам!

Це історія, що транслює найвищі цінності, які і є рушійною силою на шляху до світла, добра та правди!

На шляху до внутрішньої сили та перемоги!

montesmirnyy - ГЕРОЯМ

 

Трек присвячується всім тим хто віддав своє життя за нашу свободу, за наш спокій та домівку.

Ви всі назавжди в наших серцях... ГЕРОЯМ СЛАВА!!!

Менора

 

Культурно-діловий центр “Менора” – найбільший у світі єврейський комплекс, що не має аналогів. Головний архітектор центру Олександр Сорін об'єднав ці будівлі в єдину синагогу "Золота троянда". В самому центрі спорудження знаходиться відомий музей "Пам'яті єврейського народу та Голокосту в Україні", який містить унікальні експонати. 

Хрущовки в Дніпрі: історія масової забудови

 

У 50-ті роки Дніпро став одним із найбільших промислових центрів СРСР. Разом із заводами зростала й потреба в житлі. Так у місті з’явилися хрущовки – стандартні п’ятиповерхівки, які будувалися за лічені тижні. Вони стали символом радянської архітектури та домівкою для мільйонів. Але чи знали ви, чому на перших поверхах хрущовок немає балконів? Дивіться у відео!

У ретро-відео використовуються матеріали В. Рязанова, О. Присягіної, А. Костюка, І. Родіонова, В. Піскуна, О. Волок, з груп «Ностальгія за Дніпром», «Історія у фотографіях. Катеринослав - Дніпропетровськ», Технічного музею «Машини часу» та з інших відкритих джерел.

"А ви знайдіть молоду, яка мене об'їде!" Анастасія Коженкова - веслувальниця, олімпійська чемпіонка

 

Анастасія Коженкова дівчина з перцем. У великий спорт потрапила випадково. Її майбутній тренер проїжджав повз містечко Ковель Волинської області і запитав тамтешніх дітлахів, чи є тут високі спортивні дівчата. Діти не роздумуючи привели тренера до будинку, де жила майбутня чемпіонка. Ось так, не вагаючись, дівчина поїхала до Києва назустріч світовому визнанню.

Сильний характер, постійна боротьба з новими викликами і бажання завжди бути першою принесли Анастасії Коженковій олімпійське золото.

Про спортсменку-веслувальницю, яка ціною власного здоров'я отримала найвищі спортивні результати, дивіться у програмі "Український характер".

Страшна аварія її не зламала! Історія непохитної легкоатлетки паралімпійки Оксани Ботурчук

 

Оксана Ботурчук - українська легкоатлетка, паралімпійка, майстерка спорту України міжнародного класу, 9-ти разова призерка чотирьох паралімпіад.

Через страшну автомобільну аварію у підлітковому віці майже втратила зір. Але спортивну кар'єру не залишила і продовжує зростати у паралімпійській родині.

Має 10 медалей: одну золоту, одну бронзову, вісім срібних.

Нагороджена орденами «За заслуги» l, ll, III ступеня.

Заміжня. Чоловік Сергій Балабан -  майстер спорту України міжнародного класу з самбо і дзюдо.

Має трьох дітей. Одну доньку і двох синів. Донька Софія планує спортивну кар'єру з дзюдо.

Воскресіння, Пасха, Великдень: історія свята і його назв

  

Пояснюємо, чому католики і православні зазвичай святкують в різні дні і до чого тут Песах.

У 2024 році християни різних конфесій святкують Воскресіння Христове більш ніж із місячною різницею — 31 березня католики та 5 травня православні. А от 2025 року усі відзначатимуть Великдень в один день — 20 квітня.

Chas News розповідає, з чим пов'язані такі розбіжності та чому головне християнське свято називають одночасно Пасхою та Великоднем.

Великдень, Пасха, паска: що як правильно називати

  

Готуємось до прийдешніх (а не наступаючих!) свят.

З наближенням свята Воскресіння Христового все частіше звучать назви «Великдень», «Пасха» і «паска». Іноді пересічні українці їх вживають неправильно.

Сhas News нагадує, чим Пасха відрізняється від паски, щоб у розмовах не було прикрих помилок.

Чистий четвер: історія, традиції та що потрібно робити цього дня

  

Існує переконання, що цього дня вода набуває цілющої сили

В останній тиждень Великого посту віряни починають активно готуватися до святкування Великодня. Особливим в цей період є Великий, або Чистий четвер. В народі цей день пов'язують з очищенням не лише душі, а й тіла.

Chas News розповідає, що потрібно робити в Чистий четвер та які традиції та прикмети існують в цей день.

Як святкували та що готували на Великдень 100 років тому?

  

Як святкували та що готували на Великдень мешканці різних областей Західної України 100 років тому? Зібрані етнографічні матеріали свідчать, що було чимало локальних особливостей в тих чи інших регіонах Прикарпаття та Карпатах. Детальніше про те, як пекли паски галичани минулого століття у цій статті.

Коли краще пекти паски та фарбувати яйця – найсприятливіші дати та великодні традиції

  

Цього року Великдень святкуватимуть 20 квітня.

Великдень – це одне з найважливіших церковних свят року, яке невдовзі святкуватимуть українці. Щоб приготувати смачні паски, страви та гарно пофарбувати яйця, господині докладають чимало зусиль. Однак часто виникає питання, коли краще пекти паски. Про це повідомляє "Дивогляд".

З бориславських родовищ: історія першої луцької заправки

  

Задайте собі просте питання: коли в Луцьку з’явилося перше авто? І ви напевне будете праві – на початку ХХ століття. Але як це часто буває в історичних питаннях, правильнішою буде відповідь «ніхто не знає».

Ми і справді не можемо точно встановити, коли по місту проїхав перший автомобіль, бо тоді треба буде спершу зрозуміти, що таке автомобіль в принципі у розумінні сторічної давнини.

Враховуючи те, що Луцька міська управа була змушена реагувати на авторух і встановити обмеження максимальної швидкості по вулицях Луцька 10 верст за годину (це майже те саме, що 10 км/год – велосипедисти їздять швидше) ще в 1911 році, автомобілі почали курсувати вулицями Луцька раніше цієї дати.

Де вони брали паливо? Скоріше всього, паливо просто продавали зі спецскладів. Оскільки його споживання було дуже маленькими, то будувати якісь великі ємності і станції не було потреби.

А, от, справжня заправка з’вилася в Луцьку вже у трохи пізніший час.

Любомльська пейсахівка краща за бурбон Jack Daniel’s. Історія напою

  

Чи знали ви, що в багатьох музеях світу знаходяться зразки алкогольного напою з Волині? І це не пиво луцьких Земана чи Шнайдера. Чи чули ви про горілку «Любомльська пейсахівка»? А вона була колись дуже популярною за межами Волині.

На першу подорож Пржевальський виграв гроші в карти

  

12 квітня 1839-го народився Микола Пржевальський, мандрівник, природодослідник, науковець, історик, археолог, знавець семи мов. Рід Пржевальських походив від українських козаків. Зробив величезний вклад у наукове пізнання Центральної Азії, створив принципово нові карти Центральної Азії. Його назвали "великим мандрівником всіх часів і народів".

За 49 років свого життя 11 провів в експедиціях. Загальний маршрут його подорожей складає 31,5 тисячу км. Він відкрив і описав у своїх книгах нові країни, гірські хребти, водойми. В деяких місцях Пржевальський був другим після Марко Поло. Відкрив невідомі в Російській імперії 218 видів тварин та 16 тис. рослин.

Gazeta.ua пропонує цікаві факти про мандрівника.

Про першого українця, який здійснив навколосвітню подорож

  

Військовий моряк капітан 1 рангу Юрій Лисянський, нащадок давньої шляхетної козацької родини з Ніжина, був одним з організаторів та учасників першої в історії колишньої Російської імперії навколосвітньої подорожі. Ба більше – шлюп «Нева» під його командуванням першим повернувся до Кронштадта, на 13 днів випередивши шлюп «Надія», яким командував Адам Йоганн Крузенштерн у згаданій подорожі. Прізвищем Лисянського назвали острів на Гаваях, півострів, протоку та річку на Алясці, гору на Сахаліні. На відміну від Крузенштерна, ім’я українського мореплавця і мандрівника, дослідника, лінгвіста, географа, етнографа, океанолога, картографа та першого вітчизняного письменника-мариніста тільки тепер проходить шлях від забуття до визнання.

Лицарські клуби в Україні: середньовічні бої, історичні фестивалі та загадки старої цегли

 

Відважні лицарі, важелезні обладунки, тривалі виснажливі походи, облоги європейських міст, старовинні танці та чітко продуманий одяг тих епох, а ще фестивалі та рольові ігри, на яких все це намагаються відтворити учасники всіх поколінь.

Ми певні, що ви хоча б раз бували на такому заході або й самі колись бігали лісами з вирізьбленим луком і дерев'яним мечем. Доба лицарів не минула, а просто трансформувалася у нові захоплення.

Наша гостя сьогодні – Ольга Грабовська, кандидатка історичних наук, досвідчена археологиня, учасниця історичних фестивалів, голова лицарського клубу “Аркона”. З нею поринемо в особливості історичної реконструкції та секрети цегли.

🏰 Хто такі рольовики і реконструктори?

🏰 Як середньовічний бій став спортом?

🏰 Що таке експериментальна археологія?

🏰 Як робляться тематичний одяг та обладунки?

🏰 Як визначити межі “автентичності” у таких реконструкціях?

🏰 Як такі фестивалі допомагають розвивати місцеві громади?

🏰 Чим нас може дивувати цегла і чому так важливо її вивчати?

Де шукати своїх предків. Від архівів до ДНК-тестів: інструкція від генеалога Сергія Фазульянова

 

Що ви знаєте про свою родину? Чи відомі вам шляхи ваших предків? Якщо так, то до якого покоління вдалося знайти інформацію? Генеалогія вважається одним з найпопулярніших хобі в усьому світі, і сьогодні ми теж поговоримо про неї.

Цей випуск ми вирішили зробити прикладним і розповісти про те, як досліджувати сімейну історію. Для цього в гості завітав професійний генеалог Сергій Фазульянов. А розпитувати його буде Анна Ніколаєва, авторка книжки-практичного путівника у світ генеалогії «А тепер і спитати немає в кого», науковим редактором якої став пан Сергій. Вмикайте наш випуск, щоб дізнатися:

🧬 З чого почати досліджувати свій рід?

🧬 Що можна знайти в архівах?

🧬 Де шукати інформацію про предків емігрантів?

🧬 Про що можуть розповісти ДНК-тести?

🧬 Що особливого у генетичному коді українців?

Речей таємна суть

  

На сцені й за Лаштунками

Погляд на біографію Марії Євгенівни Малиш-Федорець крізь призму психоаналізу виокремив би такий факт. Дівчинка була сьомою дитиною в родині, її мати при пологах померла, а батько, щоб не сиротити дітей, вдруге не одружився. Для Марійки він був вищим авторитетом. Отже, можна припустити, що до Миколи Садовського його ученицю «штовхнуло» щось схоже на Едіпів комплекс. Про першу зустріч у Ніжині вона згадувала: «За столом я з переляку сіла за самовар, щоб за нього сховатися й крадькома поглядала на Садовського. Я боялася стрінутися поглядом, але що я не гляну, то й він усе на мене дивиться...»

Українське кохання Ференца Ліста

  

Це історія великого і трагічного кохання, що почалося в Україні, а завершилося на італійській землі. Композитор Ференц Ліст, якого обожнювала вся Європа, зустрів у Києві графиню Кароліну Сайн-Вітгенштейн. Ця зустріч подарувала нам цілу низку музичних шедеврів, назавжди зробивши Ліста частиною українського культурного міфу.

Святослав Ріхтер — всесвітньо відомий піаніст із Житомира та Одеси, почесний доктор Оксфордського та Страсбурзького університетів, лауреат премії «Греммі»

  

Моя рідна Одеса породила стільки чудових музикантів, що для того, аби плюнути на вулиці і не влучити в якесь місце, пов’язане з їхньою пам’яттю, потрібно навмисно цілитися. Але герой моєї розповіді навіть серед них — явище виняткове. Щоправда, він народився у Житомирі, але незабаром його батько перебрався до Одеси, де він і прожив приблизно два десятки років.

Сумно, що він не просто її покинув, а зовні виключив зі свого життя та біографії — нічого не говорив, ніде не згадував про одеський період свого життя. Можливо, йому було нелегко згадувати місто, де було розстріляно його батька.

У ЗАТІНКУ: про геніїв та їх не менш геніальних дружин

  

Вони створювали умови для праці. Затишок, спокій, комфорт. Знали, коли принести чаю, здобну булочку чи чарку вишнівки. Розрадити чи змовчати. Дружини переписували та передруковували рукописи. Подавали репліки у момент вивчення ролей. Мили пензлі. Сортували кореспонденцію. Надихали. Наповнювали. Вгамовували дітей, щоб ті галасом не заважали генію. Шукали гроші для закордонного відпочинку, турне чи подорожі. Палко кохали й ставили кохання на щабель вище за власну реалізацію. Одні благовірні відповідали взаємністю та фінансовим благополуччям. Другі — лише сердечними почуттями. Треті — ні тим, ні іншим.

Квітка Цісик. " Де ти тепер" /" Місто спить"/

 

Черемшина - голос Квітки Цісик & Ніна Матвієнко & Оксана Муха

 

1953, 4 квітня – день народження талановитої співачки Квітки Цісик

  

Відома всьому світові українка мала рідкісний тембр голосу – колоратурне сопрано, співпрацювала із Вітні Г’юстон і Майклом Джексоном, почувалася невимушено, співаючи блюз, оперні партії чи коротенькі джинґли. В Америці її голос лунав у кожному домі. Свій шалений успіх і непересічний талант Цісик використовувала задля популяризації української культури у світі.

Пропонуємо вашій увазі тематичний дайджест «Українські корені американської Квітки», створений у 2023 році до 70-річчя від дня народження співачки. Перегляньте, буде цікаво.

ТАРНОВСЬКІ. Частина 1: до дня народження, 1 квітня 1838 року, Василя Тарновського старшого

  

Василь Тарновський старший - український етнограф, історик права, громадський діяч. Колекціонер  і меценат. Один з перших, хто став збирати спадщину Тараса Шевченка. Батько - Василя Тарновського молодшого, кому довірили цінні і пам'ятні речі друзі і колеги Тараса Шевченка. Усі Тарновські закладали основи збирання і збереження української старовини та історії.  Ці унікальні колекції знаходилися в їхньому дивовижному маєтку - Качанівка у Чернігівщині.

Домашня бібліотека: розкіш чи потреба?

 

Чи потрібні домашні бібліотеки? У новому випуску подкасту «Запах Слова» ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков розповідають, про що свідчить кількість зібраних книг і чи варто їх збирати вдома, що може розказати про людину її бібліотека, які книги купувати, чи потрібно читати все зібране, як розпаковував свою бібліотеку Вальтер Беньямін та як переплітав книги Микола Зеров. А також діляться особистими історіями: що і коли купують, як перевозять, чи все читають та як прощаються з книгами із власних колекцій. 

Чий Гоголь? Мова, погляди, міфи та ідентичність

 

Чий Гоголь і що робити з його російськомовністю? У новому випуску подкасту «Запах Слова» ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков аналізують, класиком якої літератури насправді є Микола Гоголь, чи можна його називати «ренегатом», як його ідентифікували сучасники та в чому його найсерйозніший зв’язок з українською культурою. А також розповідають про темний бік у книгах Гоголя, спалені тексти, життя в росії, як він ідентифікував себе сам та як на його творчість вплинуло особисте життя. 

Микола Гоголь: історія великого малороса

 

1 квітня 1809 року в Сорочинцях (нині Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область) народився Микола Гоголь – найяскравіший представник плеяди знаменитих класиків літератури.

В цьому випуску разом з викладачкою української мови Катериною Корощенко обговорюємо Миколу Гоголя. чим письменник пов'язаний з містикою, як насправді ставився до росії і чи дійсно був похований уві сні.

Микола МІХНОВСЬКИЙ: ідеї та приватне життя “апостола Української державності”

  

В останній день березня 1873 року народився Микола Міхновський – людина, що випередила свій час. Так писали й сучасники, й пізніші дослідники. Автор “Самостійної України” та “Десяти заповідей члена УНП”, він ще наприкінці 19 століття виступав за повну незалежність нашої держави, тоді як переважна більшість українофілів мріяли тільки про автономію, всеросійську федерацію та займалися культурно-просвітницькою працею.