Показ дописів із міткою Зібрання лютого. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Зібрання лютого. Показати всі дописи

пʼятниця, 25 вересня 2026 р.

ЛЕСЬ КУРБАС: спротив срср, богемне життя, театр "Березіль"

  

Прем’єра була 16 бер. 2023 р. 

Геніальний режисер, актор і новатор українського театру! Так, це про Леся Курбаса. За своє 50-річне життя він створив 7 театрів, був режисером 3 фільмів, перший в Україні створив музей театру. Курбас зробив такий великий внесок у розвиток театру, що це можна було б з чимось порівняти, але краще не порівнювати! Бо це як Валерій Залужний, але в театрі.

Як жила і творила молода українська богема з орбіти Курбаса у першій половині 20 століття і як він став революціонером театру не лише в Україні, а й в Європі? Розбираємо неймовірну пригоду під назвою “життя театрального генія” з дослідницею творчості Леся Курбаса Іриною Зубченко. 

пʼятниця, 5 червня 2026 р.

Ніна Набока

 

Ніна Набока – королева епізодів і майстриня комедії, у якої понад 100 ролей у кіно й театрі. Вона змушує сміятися навіть у найкоротшій сцені, але що ховається за кадром? Як акторка прожила особисті трагедії й тричі ставала вдовою? Яке було дитинство на Донбасі? І як їй вдалося поєднати акторство з викладанням?

Відверта розмова про життя, театр і силу жінки – у проєкті "Головна роль".

середа, 11 лютого 2026 р.

Рада встановила щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання на законодавчому рівні

 

Рада в цілому підтримала законопроєкт №14144 про запровадження загальнонаціональної хвилини мовчання щодня о 9:00, щоб вшанувати пам'ять українців, загиблих внаслідок збройної агресії Росії.

За проголосували 260 нардепів, утримались і проти – 0, а не голосували – 45, йдеться у прямій трансляції із засідання 11 лютого.

Законопроєкт ініціювала громадська організація "Вшануй", заснована полеглою парамедикинею Іриною Цибух ("Чекою"), а також Катериною Даценко.

Валентина Радзимовська. Українська науковиця поміж революціями і війнами

  

11 лютого за поданням ЮНЕСКО в світі відзначають Всесвітній день жінок та дівчат у науці. Навіщо відзначати такий день? Справа в тому, що в суспільстві досі панують стереотипи, що наукові дослідження є "чоловічою справою".

Жінок давно вже допустили до вищої освіти (ну, як давно – на території України це сталося трохи більше 100 років тому), вони працюють у лабораторіях та наукових інститутах, проте "скляна стеля" для кар'єрного зростання, справедливої оцінки наукових здобутків, навіть для розміру робочого місця продовжує існувати в світі. Усе ще сумніваєтеся в доцільності такого дня?

То спробуйте згадати когось з українських дослідниць минулого. На відміну від наших сучасниць, які стають усе більше видимими для суспільства, науковиці попередніх історичних періодів залишаються майже невідомими. Особливо прикро, коли в історичному дискурсі нема дослідниць, які були причетні до важливих подій історії XX століття.

пʼятниця, 6 лютого 2026 р.

Філософиня, психологиня чи народна соціологиня?

  

Символ української соціології. Вчена, про чесність та принциповість якої складали легенди та завдяки якій в Україні запровадили екзитполи, що стали справжнім барометром настроїв суспільства. Совість громадського сектору, чиї професійні висновки не залежали від політичної кон’юнктури. Народна соціологиня, що як ніхто вміла пояснювати соціологічні дані простою мовою та популяризувала соціологію, а до її думки дослухалися і політики, і ЗМІ. Науковиця, яку впізнавали на вулицях, проте жила вона дуже скромно й усю себе віддавала роботі. Саме Ірина Бекешкіна оголосила про фальсифікацію президентських виборів 2004 року. Її слова «Поки ми живі — нічого не вирішено остаточно» увійшли у загальний вжиток і стали девізом боротьби проти корумпованої системи.

1885, 4 лютого - народився Стeпан Максим Балей, психолог

  

Балей Степан (Стефан-Максим) Володимирович – один із найвидатніших вчених першої половини XX століття, народжених в Україні. Він – і філософ, і педагог, і психолог, і медик. Водночас як учений Балей належав і до української, й до польської культури. Попри це, в сучасній Польщі його ім’я добре відоме і пошановане, а в Україні – практично забуте.

неділя, 1 лютого 2026 р.

Сталінград: український внесок

  

31 січня 1943 року українці взяли в полон генерал-фельдмаршала Фрідріха Паулюса

Сталінград. Сталінградська битва – одна з найбільш масштабних та кривавих у світовій історії. Подія, яка разом із битвами за Мідвей, Ель-Аламейн і Гуадалканал стала початком докорінного перелому в Другій світовій війні. Дізнатися більше…

✈️ Він створив один із найвідоміших брендів планети! 7 лютого - День народження авіаконтруктора Олега Антонова - 119 років

  

Олег Антонов

  

КОМПАНІЯ «АНТОНОВ» незмінно пов'язана з іменем його засновника, адже ім'я цієї людини назавжди увійшло в історію авіації та стало символічним. 

В авіації особливо помітний взаємозв'язок технічної досконалості з красою.

ОК Антонов

Олег Костянтинович Антонов, 07(19).02.1906–04.04.1984 — генеральний конструктор літаків (1962), Герой Соціалістичної Праці (1966), лауреат Ленінської (1962) та Державної премії (1952), академік Академії наук України (1967) та СРСР (1981), доктор інженерних наук (1960), професор (1978), заслужений діяч науки Української РСР (1976), депутат Верховної Ради СРСР V–XI скликань; кавалер орденів Леніна (1957, 1975), Жовтневої Революції (1971), Трудового Червоного Прапора (1944), Вітчизняної війни I ступеня (1945), Відродження Польщі (1967), нагороджений медаллю партизана Великої Вітчизняної війни I ступеня та золотою медаллю А.Н. Туполєва (1984).

пʼятниця, 29 серпня 2025 р.

ПРОҐАВЛЕНИЙ ГЕНІЙ ІЗ КИЄВА: Сигізмунд Кржижановський

  

Історія повернення з небуття текстів Сигізмунда Кржижановського цілком може скласти драматичний сюжет будь-якої книги чи кінофільму.

У далекі 70-ті роки минулого століття молодий поет Вадим Перельмутер (1943) випадково натрапив у записнику поета Георгія Шенгелі (1894–1956) на вміщене в рамку повідомлення: «Сьогодні, 28 грудня 1950 року, помер Сигізмунд Домінікович Кржижановський, «проґавлений геній», рівний за даруванням Едгару По та Олександру Гріну. Жоден його рядок не був надрукований за життя».

Словосполучення «проґавлений геній» невипадково взято автором некрологу в лапки, бо він повторив визначення, що вперше виникло у вірші Ігоря Сєверяніна «На заході сонця» (1928), в якому поет саме цим «втішним призом» позначив талант письменника Миколи Лєскова.

Звісно, ​​Шенгелі трохи перебільшив щодо повної відсутності прижиттєвих публікацій Кржижановського, оскільки дещо з написаного автором періодично видавалося, саме: 6 новел, кілька нарисів і півтора десятка статей.

субота, 19 липня 2025 р.

середа, 25 червня 2025 р.

Український патріот з грецького роду — Василь Капніст

    

Як відомо, до лав українського козацтва приймали вихідців як з різних країв, так і з інших народів. Особливо це стосувалось представників лицарського стану, які в Україні швидко перетворювались на вірних оборонців своєї нової Вітчизни, одружувались на українках, а вже їхні діти навіть уявити себе не могли поза українством. Вони виростали відданими дітьми неньки-України і при першій нагоді виступали на її захист. Такий шлях пройшов і рід Капністів, найвідоміший з яких Василь Васильович увійшов в історію не тільки як видатний поет і драматург, покровитель мистецтва, а і палкий патріот України, готовий покласти життя на її оборону та збереження.

пʼятниця, 30 травня 2025 р.

Грав за шахову корону проти Ботвинника та виступав проти режиму: геній 20 сторіччя з України Давид Бронштейн

  

Українська земля породила велику кількість знаних майстрів шахової гри. Це не дивно: адже в Україні проходила за царських часів смуга осілості, де було дозволено проживати євреям. А шахи, як відомо, свого часу вважались ледь не національним видом спорту у євреїв.

Найбільших успіхів серед цих українських шахістів-євреїв досяг Давид Бронштейн, якого багато фахівців вважають найкращим гравцем серед тих майстрів, кому не судилося стати чемпіоном світу. Інколи його порівнюють з некоронованим чемпіоном світу Полом Морфі, який був визнаним творцем інтелектуальної гри.

Спортивними досягненнями доля його також не обділила. Бронштейн був дворазовим чемпіоном СРСР (1948 і 1949); чотири рази брав золоті медалі Всесвітніх шахових олімпіад у складі збірної СРСР (1952, 1954, 1956 і 1958); двічі ставав чемпіоном Європи в командній першості (1957, 1965); був міжнародним гросмейстером з 1950 року (коли звання було засновано).

Але головною подією його спортивного життя був, безумовно, той драматичний матч проти Михайла Ботвинника.

субота, 1 березня 2025 р.

Леся Українка, якої ми не знали | Богдана Романцова в онлайн-проєкті "Власні назви"

 

Кожне покоління знає Лесю Українку по-своєму. Напередодні дня народження письменниці, перекладачки та культурної діячки ми поговоримо про грані її особистості, які донині є маловідомими для більшості українців.

Гостею онлайн-проєкту "Власні назви" Мирослави Барчук буде літературознавиця Богдана Романцова.

Теми, які обговорюватимемо в етері:

– Міфи про Лесю Українку.

– Як Леся Українка стала письменницею номер один?

– Осоружна Москва: в якому середовищі зростала Лариса Косач?

– "Плеяда": перекласти європейську класику у 17 років.

– Кохання і релігія: чому Леся Українка жила з чоловіком невінчаною?

– Як Леся Українка вписала Україну у європейський контекст.


четвер, 27 лютого 2025 р.

Впливові галичанки. Дарія Ребет, незламна діячка, одна з лідерок українського націоналістичного руху

  
 Родина Ребетів: (зліва направо) Дарія, Адрій, Оксана, Лев. Мюнхен, 1956. Фото з книги Посівнич М. Нарис життя Дарії Ребет – «Орлян». – Львів : Літопис УПА, 2013.

Тричі була засуджена, витримала 14 діб без сну під час допитів, але не зламалась, а навпаки – продовжила підпільну боротьбу за незалежність України. 

Патріарх УГКЦ, якого слухала вся Україна

  

Любомир Гузар – одна з найвизначніших постатей сучасної української історії, людина, яка поєднала в собі глибоку духовність, мудрість та простоту. Він був не лише релігійним діячем, а й моральним орієнтиром для багатьох українців, символом надії у складні часи

"Еспресо.Захід" розповість про Любомира Гузара, чиє  життя, що охопило майже ціле століття, віддзеркалює долю України та її народу в умовах війни, еміграції, боротьби за незалежність і відродження.

четвер, 20 лютого 2025 р.

ВСЕ ПРО РЕВОЛЮЦІЮ ГІДНОСТІ I Історія для дорослих

 

Революція Гідності стала переломним моментом в історії України, коли мільйони людей об’єдналися заради права жити у вільній країні.

Сьогодні ми пригадаємо події, які назавжди змінили Україну та віддамо шану героям Небесної Сотні.

Слава Україні! Героям Слава!

четвер, 13 лютого 2025 р.

Василь Вишиваний – австрійський ерцгерцог, який став патріотом України

 

Прем’єра була 9 лютого 2022 р.

Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген – представник монаршої родини, що правила Австро-Угорською імперією. Нащадок Володимира Великого і Ярослава Мудрого, він став українським патріотом під псевдонімом Василь Вишиваний. Двічі в історії вважався претендентом на гетьманство або й на корону України. Командував січовими стрільцями, служив у Армії УНР, провадив активну проукраїнську діяльність у Відні, навіть писав поезії українською мовою. Співпрацював із Євгеном Коновальцем і Євгеном Чикаленком. Але після Другої світової війни став жертвою спецслужб СРСР. 

Василь Вишиваний: Габсбург, який вирішив стати українцем

  

10 лютого 1895 року народився Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотаринзький, відомий в Україні як Василь Вишиваний — австрійський ерцгерцог, полковник Легіону Українських Січових стрільців, дипломат, розвідник та поет.

"Вишиваний" — імʼя, яке Вільгельму дали Січові стрільці під час Першої світової війни через його любов і шану до українських вишитих сорочок. Габсбург, який не мав ані краплі української крові, досконало вивчив українську мову та присвятив більшу частину свого життя українській справі — хотів бачити Україну незалежною, соборною та самодостатньою державою, вільною від будь-якої тиранії.

Про його непересічну постать розповідає культурологиня Ольга Ковтун, яка зараз працює над сценарієм біографічного фільму про Вільгельма Габсбурга.