Легендарна бригада "АЗОВ": перемоги, ідеологія, символіка

 

Прем’єра була 31 серп. 2025 р. 

Бригада «АЗОВ» – легендарний підрозділ з унікальною історію. Створений 11 років тому, 5 травня 2014, виключно з добровольців, він ніколи не був схожим на совєтську армію. Вони захистили Харків, визволили Маріуполь, взяли в полон важливих російських бойовиків, провели наступальну операцію в напрямку Широкиного і найбільше потерпали від російської пропаганди. "АЗОВ" має свою військову школу, хорунжу школу імені Миколи Сціборського, особливу організацію, але не має західної зброї та інструкторів НАТО. Вони гордість і біль, бо в полоні залишаються майже 1000 оборонців Маріуполя. У відвертій розмові про історію, ідеологію, символіку і організацію одного з найбоєздатніших підрозділив спілкуємося із захисником "Азовсталі", кандидатом філософських наук Владиславом «Доцентом» Дутчаком.

Емський указ: як росія асимілювала українців

  

Пряма трансляція відбулася 28 трав. 2026 р.

30 травня 1876 року російський імператор Алєксандр ІІ, перебуваючи «на водах» у німецькому Бад-Емсі, підписав смертний вирок українському національному відродженню. Указ, до появи якого активно доклався голова Київської археографічної комісії, нащадок реєстрових козаків, «ревний малорос» Міхаіл Юзєфовіч, забороняв українцям практично ВСЕ: видавати книжки своєю мовою, завозити їх із-за кордону, організовувати вистави й публічні читання, мати україномовну освіту. Цей крок на довгі роки загальмував процес українського націотворення й значною мірою визначив поразку Української революції початку 20 століття. Але попри всі зусилля, владі так і не вдалося повністю «розчинити» українців у загальноросійському проєкті та врятувати свою імперію від неминучого розпаду.

Нестор Чилак – герой війни, легенда американського бейсболу з українським корінням

  

Бейсбол не є популярним видом спорту в Україні. Хоча у нас є і чемпіонат, і федерація, і збірна, але об'єктивно мало хто всерйоз цікавиться бейсболом та розуміється на його красотах і тонкощах. А от в Америці бейсбол є спортом номер два після американського футболу. І дуже приємно знайти в цій суто американській грі яскраву українську постать – видатного суддю Нестора Чилака.

Симон Петлюра

 

Перший трофей Шахтаря: 65 років тому "гірники" виграли Кубок СРСР

  

Сьогодні в активі Шахтаря є 41 виграний турнір. А колись все починалось з перемоги в розіграші Кубку СРСР 1961 року.

65 років тому скромний клуб з українського обласного центру в фіналі несподівано завдав поразки віцечемпіону СРСР, грізному московському Торпедо. А наступного року гірники знову виграли почесний трофей і довели, що їх успіх не був випадковим ексцесом.

Забуті історії: українці, які рятували євреїв. Історії з історії УГКЦ

   

Кирило Осьмак - президент Української Головної Визвольної Ради

 

Життя цієї героїчної людини сповнене драматизмом і несподіваними поворотами долі. Він не був членом Організації Українських Націоналістів, не був родом із Західної України. Проте став президентом Української головної визвольної ради – підпільного парламенту й уряду, який керував визвольною боротьбою Української Повстанської армії. Його ім’я довго було невідомим для широкому загалу. Навіть донька дізналася, що він є її батьком, тільки через 50 років.

Кирило Осьмак – так звали одного з найвидатніших діячів українського національного визвольного руху 30–50-х років XX століття.

МУЗИКА УКРАЇНСЬКОГО СТЕПУ РЯТУЄ ГОЛЛІВУДСЬКЕ РІЗДВО

Чи знаєте ви, що відбувається щоразу, як дзвонить дзвіночок? І до чого тут зимові свята та американський композитор українського походження? Сьогодні на вас чекає стисла біографія митця, як частина рубрики «Україна в Голлівуді» та дещо цікаве про один відомий багатьом різдвяний фільм. 

(Не)уславлені українці, які змінили хід історії: Дмитро Тьомкін

  

ДМИТРО ЗІНОВІЙОВИЧ ТЬОМКІН – один із шістьох мелодистів США, удостоєних титулу «Легенда американської музики». Рекордсмен з кількості отриманих «Оскарів» за певний проміжок часу, кавалер орденів Почесного легіону (Франція) та Ізабелли Католички (Іспанія).

Шість «Золотих глобусів», чотири «Оскари» та золото апачів українця Дмитра Тьомкіна: до 132-річчя з дня народження композитора

  

Минуло півстоліття, але на диво добре пам’ятаю той день. 1974 рік, мені одинадцять, я учень четвертого класу київської середньої школи. І, як і більшість моїх однолітків, я дуже люблю кіно.

Неділя, у тата вихідний, і я вмовив його піти у кіно. Чому саме з батьком, а не з друзями з двору чи однокласниками? Бо на екрани тільки-но вийшов новий закордонний та ще й американський фільм, і за квитками певно буде стояти черга. А коли у кіно йдеш із батьком, то за квитки хвилюватися не варто. Тато працював у кіновиробництві та мав «чарівну паличку», яка дозволяла придбати квитки без черги. Насправді цією «чарівною паличкою» було посвідчення члена Спілки кінематографістів.

Кінотеатр імені Олександра Довженка знаходився за три зупинки тролейбусом або трамваєм від нашого дому, тож ми дісталися туди швидко і побачили незабутню картину.

БЕРТА РАПОПОРТ: одна з перших жінок-капітанів у світі

  

Перші жінки-капітани в мореплаванні є важливою частиною морської історії, де з давніх часів традиційно домінували чоловіки.

Берта Рапопорт (1914–1967) — одна з перших жінок-капітанів у світі. Народилася в Одесі. Морську кар’єру розпочала у 17-річному віці та завдяки своєму професіоналізму, знанням і навичкам у галузі мореплавання дуже швидко просунулася кар’єрними сходами.

Берту Рапопорт поховано на Третьому єврейському кладовищі в Одесі. У травні 2006 року на будівлі Одеського порту встановлено барельєф з її зображенням.

1966 року режисер Рафаїл Гольдін зняв фільм про Берту Рапопорт під назвою «В одній родині».

Перші жінки-капітани не лише проклали шлях у мореплавстві для інших представниць прекрасної статі, а й стали символами мужності, незалежності та подолання стереотипів у суспільстві. Їхні досягнення та історії надихають і зараз.

“Велогонка Миру” 1986 року

 

 

Через десять днів після аварії на ЧАЕС, з 6 по 9 травня 1986 року, Київ приймав черговий етап «Велогонки миру».

Ілля Мечников — перший нобелівський лауреат з України

  

Якось один колега зі «Що? Де? Коли?» сказав мені: «Цікаве питання я чув — хто був першим російським підданим, який отримав Нобелівську премію? Виявляється, Генрік Сенкевич — Польща тоді входила до складу Російської імперії. Навряд чи хтось здогадається…»

Я одразу знайшов у питанні неточність — Сенкевич отримав «Нобеля» у 1905 році, а Іван Павлов — роком раніше. Трохи пізніше я зрозумів, що і Марія Склодовська-Кюрі, яка стала нобеліаткою в 1903 році, теж народилася у Варшаві і була російською підданою, хоча отримала премію вже громадянкою Франції.

А хто ж був першим нобеліатом України? Насправді поки їх немає — молода країна, і вистачає інших проблем. Але щодо нобеліата, який народився на українській землі і провів на ній більшу частину свого життя, — такий згадується одразу. Та й у попередньому списку він опинився б одразу за Сенкевичем, бо отримав премію 1908 року. Ілля Мечников — ось хто перший наш земляк, який удостоївся такої високої честі.

Максиміліан Волошин. Багатоликий Макс. Частина 1

 

І справді, наче у воду дивилася віщунка – сліпа, навіжена і натхненна послідовниця теософії Анна Рудольфівна Мінцлова (1865-1910), загадкова фея російського символізму. Планетарно самотній Максиміліан Волошин потребував Супутника – співрозмовника, однодумця, споріднену душу. І всесвіт відповів на той запит. Ще навесні 1903 р. в гостях у відомого московського колекціонера С.І.Щукіна 26-річний поет познайомився з 19-річною художницею Маргаритою Сабашниковою (1882-1973), небогою дружини Костянтина Бальмонта та здібною студенткою Іллі Рєпіна.

Максиміліан Волошин. Дхарма поета. Частина 2

  

У травні 1887 р. в Москві мати віддала Макса до приватної чоловічої гімназії Л. І. Поліванова, що знаходилася на Пречистенці, 32. Всі предмети: Закон Божий, російську мову, чистописання, читання, арифметику і французьку мову – школярик уже знав напам’ять; студент Никандр Туркін готував вихованців на совість. На кілька годин вириваючись із дому, вдихаючи на повні груди п’янке повітря свободи, підліток не пустував, а... писав вірші, навіть брався перекладати Гейне. У серпні 1888 р. хлопчик перейшов у 1-у Московську казенну гімназію і, як сам згадував:

- Це були найтемніші й найобмеженіші роки мого життя, сповнені туги і безсилого протесту проти нелегкотравних і непотрібних знань.

1915, 30 травня народився Богдан Весоловський, творець галицької естради та перший український джазмен

  

Ім’я Богдана Весоловського – композитора, який працював у сфері української естрадної музики – було добре відоме у світі. Його твори – пісні в ритмі вальсу, танго чи фокстроту – ставали танцювальними шлягерами і звучали на найпрестижніших сценах світу в США, Аргентині, Австралії та багатьох країнах Європи.

Весоловського називали королем української танцювальної музики і він був чи не єдиним українським композитором, який записав понад 20 альбомів власних творів. Популярні танго Весоловського співали і в Україні, але прізвище автора через політичні обставини не називалося.

Тетяна Кузьмінчук про композитора, який наблизив музичну Галичину до світового мистецтва і став культовим для кількох поколінь львів’ян.

Йокодзуна Іван Боришко – Тайхо Кокі. Частина 2. Великий Фенікс

  

Навіть коли ви виграєте Хацу басьо, Кубок Імператора (大相撲初場所) і стаєте у своєму дивізіоні вищої ліги сумо кращим з 16 борців, сумоторі (相撲取), – радіти не варто.

Марнування часу. Так, в цьому немає і не може бути ніякої радості.

Навіть з такої нагоди бурхливих почуттів борці не проявляють. Наріжним каменем у поведінці кожного з 800 сумоторі Японії є інше почуття – хінкаку (品格; гідність). Це універсальна парадигма, яка об'єднує все, що стосується зовнішності, світосприйняття, вчинків борця, рікісі (力士; "сильний чоловік"). Ревно за номіналом (в японській мові його синонім – "витонченість") спортсмена стежать багато професіоналів.

Максиміліан Волошин. Дхарма поета. Частина 1

  

Насправді цей Митець (в широкому значенні слова) не вміщався в жодні рамки. І зовсім не дивно, що про нього одночасно побутували діаметрально протилежні думки – від шарлатана і магнетизера до доброї дорослої дитини, Бога, котрий забув Себе, Мандрівника Всесвітом та Великого Пана Коктебелю.

Дивовижною він був людиною, незвичайною, якоюсь навіть неслов’янською.

Часто цю притчу Максиміліан Волошин цитував, але тільки у відповідному місці:

«Будда запитав святого, ким той хоче стати, коли досягне просвітлення?

- А які варіанти?

- Ну, можна два рази демоном або шість разів ангелом.

Поміркувавши, саньясін (від संन्यास, sannyāsa – “зречення”. – О.Р.), людина Шляху, відповів:

- Звичайно, два рази демоном».

Виходячи з християнської теології, відповідь якась дикунська, бо, нібито, виправдовує зло, якщо не приховано закликає служити дияволу. Тим часом, з огляду на буддійську практику (Садхану), подібна відповідь – мудре рішення: як у три рази скоротити довгий шлях страждання і болю. Адже будь-які живі істоти – всі, без винятку! – колись досягнуть просвітлення. Ось саме із цього й почнемо.

Подвиг українців на Всесвітній виставці у Чикаго 1933–1934 років

  

92 роки тому, 27 травня 1933-го, на престижній Всесвітній виставці “Століття прогресу” в Чикаго запрацював павільйон “Україна”. На виставці себе представляли держави. Українці ж представили національний павільйон, не маючи незалежної держави.

Ігор Сікорський — винахідник із Києва, який подарував світу бомбардувальники, гвинтокрили та «човни, що літають»

  

Ігор Сікорський — авіаконструктор, вчений, винахідник, філософ. Народився 25 травня 1889 року у Києві. Альма-матер: Київський політехнічний інститут

Вперше про літальні апарати Ігор почув ще у рідному Києві, в ранньому дитинстві, від матері, великої шанувальниці Леонардо да Вінчі, серед винаходів якого, вірогідно, був і прототип гвинтокрила. Вже у дванадцять років він побудував свій перший гвинтокрил — поки малесенький, що приводився в рух звичайною гумкою, — але він підвівся у повітря!