Хто сформував ідею української держави та як українська нація зберегла свою ідентичність, мову та культуру попри те, що була розділена між імперіями?
В подкасті
«Батьки-засновники» від Українського Радіо, Наталія Соколенко та Сергій
Стуканов говорять про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали
за ідею автономії та самостійної України. Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола
Міхновський, Михайло Грушевський, Петро Могила – всі вони формували ідею
незалежності України.
ЯК СФОРМУВАЛАСЬ
УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ ТА ХТО НА ЦЕ ВПЛИВАВ?
Хто сформував
ідею української держави та як українська нація зберегла свою ідентичність,
мову та культуру попри те, що була розділена між імперіями?
В подкасті
«Батьки-засновники» Наталія Соколенко та Сергій Стуканов говорять про
мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та
самостійної України. Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола Міхновський, Михайло
Грушевський, Петро Могила – всі вони формували ідею незалежності України.
У першому епізоді
подкасту разом з істориком Ігорем Гиричем розбираються хто ж формував ідею
української держави, починаючи з часів Київської Русі та до ХХ століття,
розпаду Радянського Союзу та проголошення Незалежності України.
ЯКОЮ ЯРОСЛАВ
МУДРИЙ ТА ВОЛОДИМИР МОНОМАХ УЯВЛЯЛИ РУСЬ. ЯК ЦЯ ДЕРЖАВА ЗʼЯВИЛАСЬ?
У другому епізоді
подкасту «Батьки-засновники» Наталя Соколенко та Сергій Стуканов разом з
істориком Вадимом Арістовим розбираються хто ж сформував ідею України-Русі?
На яких засадах
цю державу сформували Ярослав Мудрий та Володимир Мономах? А також як з
історією України пов’язаний один з 12 апостолів Ісуса Христа – апостол Андрій?
«Це була
нормальна європейська середньовічна держава. Це перша держава на українських
теренах, яка дала старт державній та цивілізаційній історії», – описує тодішню
Русь історик Вадим Арістов.
ЯК УКРАЇНСЬКІ
КНЯЗІ Й ШЛЯХТА БИЛИСЯ ЗА СВОЮ ІДЕНТИЧНІСТЬ В РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
Після занепаду
Києва у 13 сторіччі українська історія не обірвалася, проте її центр перемістився
на Галичину і Волинь. Нащадки княжих родів, опинившись у складі Великого
князівства Литовського й, пізніше, Польської Речі Посполитої, впродовж трьох
сторіч зберігали руську ідентичність й обстоювали права.
В третьому
випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко
спільно з історикинею Наталею Старченко пильно аналізують світогляд української
шляхти і звертаються до державотворчої думки її ключових представників -
філософа Станіслава Оріховського-Роксолана й князя Василя-Костянтина Острозького.
Яке місце Русі
вони відводили у тодішній Європі, що переживала добу Відродження? Чи справді у
Речі Посполитій була така мода – бути «русином», та чи можна було так легко
обрати собі національність?
В цьому подкасті говорять
про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії
та самостійної України.
ПЕТРО МОГИЛА -
ВОРОГ МОСКОВІЇ ТА БУДІВНИЧИЙ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИНЬ
В той час, як
невдовзі після захоплення Константинополя турками (в 1453 році) Москва починає
мислити себе «Третім Римом», в Києві набуває популярності асоціація з
«Богохранимим градом» та «Другим Єрусалимом». Утвердженню цієї концепції
посприяло відродження Київської православної митрополії на початку 17 ст.,
внаслідок чого відбулося і політичне, й культурне піднесення Києва.
Яку місію взяло
на себе давнє місто? Де бачило себе на політичній та церковній мапі Європи? Як ставилося
до Москви й Варшави?
В четвертому
випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко й Сергій Стуканов
спільно з істориком Максимом Яременком звертаються до постаті митрополита
Київського, Галицького та всієї Русі Петра Могили. Великий просвітник,
будівничий, відроджувач руської спадщини своєю діяльністю переконливо дає
відповіді на поставлені вище питання.
ХТО ТАКИЙ ЮРІЙ
НЕМИРИЧ ТА ЯКИЙ ЙОГО РЕЦЕПТ ПЕРЕМОГИ НАД МОСКОВІЄЮ
«Міркування про
війну з московитами» (1632) – праця, яку Юрій Немирич написав в двадцятирічному
віці. «Здолати Московію можна лишень на її території», – дійшов висновку, що
зберіг актуальність донині. «Московія укладає угоди для того, щоб їх не
виконувати», – на 250 років раніше від Отто фон Бісмарка влучно добачив
схильність москвинів до підступів та брехні.
У п’ятому випуску
подкасту спільно з дослідником Дмитром Шурхалом аналізують життєпис та
найважливіші ідеї непересічного українського політичного діяча та мислителя
Юрія Немирича. Саме він, посівши за гетьмана Івана Виговського посаду
генерального писаря, став натхненником та ідеологом Гадяцької угоди, котра визнавала
суб’єктність та автономію Великого князівства Руського в межах оновленої Речі
Посполитої.
За що Немирич
ненавидів і таврував московитів? Чому повернувся до руської православної віри,
полишивши протестантизм? Яких прав вимагав для козацької України у Гадяцькій
Унії?
ХТО ПИСАВ ІСТОРІЮ
ЗА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ТА МАЗЕПИ?
Коли відгриміли
козацькі війни середини XVII сторіччя, вони взялись за перо, аби донести до
нащадків історію про славетну добу постання Української держави – Війська
Запорозького. Про незвичайну епоху, коли козакам довелося відстоювати
державність в змаганні супроти трьох політичних потуг – Польщі, Московії та
Оттоманської Порти, – вони уклали блискучі за стилем і неоціненні за змістом
козацькі літописи.
Полтавський писар
Самійло Величко, гадяцький полковник Григорій Граб’янка, ніжинський сотник
Роман Ракушка-Романовський увійшли в українську історію як самовіддані
хронікери, що прагнули зберегти пам’ять про вольності і права України, здобуті
в звитяжних боях. У шостому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя
Соколенко та Сергій Стуканов спільно з істориком Сергієм Багром детально
оповідають про сповнене різноманітних пригод життя літописців, про мотивацію
сісти за історичні пошукування й про найважливіші ідеї, закладені в їхні твори.
Що таке
хозарський міф козацької України? За що боролися козаки й чи здобули бажане? Як
утворити й відстояти власну державу в оточенні недругів та ворогів? – Ось лише
декілька запитань, що порушені авторами програми.
КОНСТИТУЦІЯ
ОРЛИКА ТА ЧОМУ ПЬОТР I ВЩЕНТ CПАЛИВ БАТУРИН
Поразка Карла ХІІ
й Івана Мазепи під Полтавою спричинилася до жорстокої помсти московитів. За
наказом Петра І князь Меншиков вщент спалив гетьманську столицю Батурин і
замордував її мешканців. Перед соратниками гетьмана, що увійшли до історії як
«мазепинці», постало вагоме завдання: заручитись підтримкою іноземних монархів,
щоб визволити козацьку націю з-під московського ярма.
У сьомому випуску
подкасту спільно
з істориком Ярославом Затилюком запрошуємо глядачів до захопливої мандрівки
шляхами гетьмана Пилипа Орлика та його сина Григорія.
Яке значення
відіграла знаменита Конституція Пилипа Орлика? Який устрій козацької України
вона узасаднювала? Ким був Григорій Орлик і яким чином йому вдалося зробити
шалену дипломатичну кар'єру при дворі французького короля Людовіка XV?
Відповіді на ці та інші питання - в подкасті «Батьки-засновники».
ЯК УКРАЇНСЬКІ
НАЦІОНАЛІСТИ 200 РОКІВ ТОМУ СТВОРИЛИ «ІСТОРІЮ РУСІВ»?
Жодна книжка з
історії не справила такого потужного впливу на учасників українського
національного руху середини ХІХ століття, як «Історія Русів». Написана на
рубежі XVIII - ХІХ сторіч, вона надихала й Тараса Шевченка, й кирило-мефодіївців, й інших будителів.
Задовго до Михайла Грушевського невстановлений автор цієї історичної
повісті-містифікації писав про окремішність та відрубність історії України й її
спадкоємність від часів Русі.
У восьмому випуску подкасту спільно з істориком Володимиром Маслійчуком намагаємося вгадати автора «Історії Русів», обговорюємо ключові ідеї твору та його вплив на національне відродження.
«ЕНЕЇДА»
КОТЛЯРЕВСЬКОГО – ВДАЛИЙ МЕМ, ЯКИЙ ЗМІНИВ УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Твір, що здійснив
справжнісіньку революцію. Твір, що став надпотужним поштовхом для народної
української мови й враз довів, що вона цілковито придатна для літератури. Твір,
що миттєво став «вірусним», зажив власним життям й уперше був виданий без
відома автора.
У дев’ятому
випуску подкасту спільно з літературознавцем Ростиславом Семківим говоримо про
геніального автора «Енеїди» Івана Котляревського. Полтавського письменника і
драматурга, який написав комедійний й водночас вельми серйозний твір про
козаків українською мовою, завдяки якому став основоположником сучасної
української літератури.
Що спонукало
Івана Котляревського перекласти Вергілієву «Енеїду» на українську мову? Чому
він обрав комедійний жанр – травестію? Який вплив україномовна «Енеїда»
справила на діячів українського національного відродження ХІХ ст.? Чому цю
травестію можна вважати наріжним каменем української державності? Відповіді на
ці запитання – у відео.
ЯК КОСТОМАРОВ
«РОЗКУСИВ» РОСІЯН ТА МІСІЯ УКРАЇНИ ЗА КИРИЛО-МЕФОДІЇВЦЯМИ
Учасник гуртка
харківських романтиків. Співзасновник та ідеолог Кирило-Мефодіївського
товариства. Автор одного з найоригінальніших філософського-релігійних трактатів
19 сторіччя – «Закону Божого», або «Книг буття українського народу». Блискучий
історик та викладач, чиї лекції неодмінно завершувалися оваціями.
Це все – про
Миколу Костомарова.
Уродженець
Слобожанщини – українсько-російського пограниччя, він змалку збагнув засадничу
відмінність між українцями та росіянами. Й по суті протягом всього свого життя
– зокрема, у праці «Дві руські народності» – прагнув із наукової точки зору
довести окремішність українців, відрубність історії України й її культури.
У чому полягає
історична місія України? У чому особливість українського народу і чим він
відрізняється від сусідніх народів – поляків та росіян? Який політичний устрій
Східної Європи найбільше відповідає інтересам слов’янських народів? Про це – в
десятому випуску проєкту «Батьки-засновники» говорять ведучі Сергій Стуканов і
Наталя Соколенко та історикиня Ольга Гончар.
ПРОРОК ТА МІФОТВОРЕЦЬ УКРАЇНИ – ОКСАНА ЗАБУЖКО ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Тараса Шевченка
називають батьком-засновником України, пророком та геніальним поетом, який
створив міф модерної України. Й хай би як пафосно це виглядало, та все
перелічене – це сута правда.
В умовах, коли
нащадки гетьманської старшини щиро ностальгували за колишньою славою Війська
Запорозького, але водночас активно інкорпорувалися в державні структури
Російської імперії й більше не бачили для своєї Малої Росії окремішнього
майбутнього, на арені історії з’явився він.
Поет-міфотворець,
який цілковито змінив парадигму – запропонував модерну концепцію української
нації, котра об’єднує «й мертвих, й живих, й ненарожденних», котра об’єднує «й
пана, й хлопа», себто усіх українців, хай би якого походження вони були.
В одинадцятому
випуску проєкту поспілкувалися із найпроникливішою дослідницею та письменницею
сучасності, авторкою монографії «Шевченків міф України» – Оксаною Забужко.
Чому саме поет
став творцем українського міфу? Який код України він запрограмував – так, що
вже майже впродовж двох сторіч українці змагаються за реалізацію цього коду?
Відповіді на ці й чимало інших питань – у глибокій й вдумливій бесіді, що
відкриває другий сезон проєкту «Батьки-засновники».
ЯК КУЛІШ ВИКИНУВ
РОСІЙСЬКИЙ ПАСПОРТ І ПЕРЕВІВ УКРАЇНЦІВ НА «КУЛІШІВКУ»
Автор «Чорної
ради» Пантелеймон Куліш за життя постановив собі дуже амбітну мету: піднести
українську мову, котра в Російській імперії зазнавала десятків прямих заборон.
Довести, що вона не є ні «нарєчієм», ані «ґовором», а є багатою мовою
повносилої та окремої нації. Перетворити її на літературну мову, присутню в
усіх сферах суспільства – освіті, науці, культурі, публічному спілкуванні.
Саме Куліш
винайшов фонетичний правопис, відомий як «кулішівка», переклав Біблію українською, видавав букварі
(чи пак «граматки») й інші підручники для дітей. Куліш заснував видавництво та
переклав не будь-кого, а Шекспіра – аби показати, що українська цілком
надається на передання літературних шедеврів.
У дванадцятому
випуску проєкту спільно з історикинею Ольгою Гончар – занурюються у світ
видатного письменника, мовознавця, громадського діяча Пантелеймона Куліша.
Яка його роль у
формуванні ідеології Кирило-Мефодіївського товариства? Який його внесок у
розвиток української мови? Чому за радянських часів було знищено навіть маєток,
де мешкав Куліш? Дивіться у проєкті «Батьки-засновники».
ЯК ГАЛИЧАНИ
УСВІДОМИЛИ СЕБЕ УКРАЇНЦЯМИ І ДО ЧОГО ТУТ «РУСЬКА ТРІЙЦЯ»?
Після 1919 року
та проголошення соборністі України, виникає питання про те, як так трапилось,
українці впродовж сторіч були розділені між двома імперіями – Російською та
Австро-Угорською. Українців впродовж років пригноблювали і росіяни, і поляки. У
наших предків забирали права на елементарну освіту, культуру й релігію рідною
мовою. Але як українці все ж спромоглись усвідомити свою спільність, а також
зберегти пам’ять про спільну історію та поставили на меті формування єдиної
нації та держави?
Одним з тих, хто
був рушієм змін в цих питаннях був священник, учитель та літератор Маркіян
Шашкевич. Він у юному віці разом з однодумцями – Іваном Вагилевичем та Яковом
Головацьким – заснував невеличкий, але надзвичайно потужний гурток – Руську
трійцю (терміном «руський» на Галичині іменували тоді аж ніяк не росіян, а –
українців, підкреслюючи їхній тисячолітній зв’язок з Давньою Руссю).
Літературна й просвітницька місія Руської трійці, хоч була нетривалою в часі,
але запалила на Галичині потужне вогнище, що його підхопили й піднесли нащадки
першопрохідців.
У тринадцятому
епізоді проєкту поспілкувалися з краєзнавцем Миколою Процівом, аби зазирнути за лаштунки
тодішньої підавстрійської України. Які ідеї гуртківці заклали до першої
друкованої збірки українською мовою – «Русалки Дністрової»? Як вони усвідомили
свою єдність із українцями під Росією й як вбачали шлях до возз’єднання?
Шукайте відповіді у черговому випуску подкасту «Батьки-засновники».
АВТОР «ДУХОВНОГО
ГІМНУ УКРАЇНИ» ТА ПЕРШИЙ САМОСТІЙНИК – ХТО ТАКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ?
Олександра
Кониського історики вважають одним з провідних діячів українського
національно-визвольного руху другої половини 19 століття. Він перший на той час
серед української інтелігенції заявив, що українцям варто відкинути російську
культуру та концентруватись на творенні власної. Проте сам Кониський зараз
маловідомий.
Російська імперія
звинуватила Кониського у поширенні «малоросійської пропаганди». У 1863 році
його без слідства і суду заслали до Вологди. Після кількох років заслання
Кониський був одним засновників Наукового товариства імені Тараса Шевченка
(НТШ), яке розвивало українську літературу на Галичині. Олександра Кониського
називають першим українським самостійником, адже він виступав за ідею
Самостійної України. Також Кониський є автором так званого «духовного гімну»
України – «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».
У 14-му випуску
проєкту разом з доктором історичних наук Ігорем Гиричем розповідають про
Олександра Кониського, його візію України й практичні справи, спрямовані на її
втілення.
ЧОМУ ДРАГОМАНОВА
НЕНАВИДІЛИ В РОСІЇ ТА ЯК ВІН ЗМІНИВ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ
У 15-му випуску
проєкту спільно з Анатолієм Дністровим поговоримо про праці Михайла
Драгоманова, аби дати відповіді на ключові запитання: який суспільний лад
пропонував мислитель для українців? Яким він бачив майбутнє України в контексті
майбутнього Європи та світу? Й чому далеко не всі сучасники були ладні
сприйняти його ідеї?
У ЗАСЛАННЯ ЗА
ВІРШ! ІСТОРІЯ ГІМНУ УКРАЇНИ ЧУБИНСЬКОГО ТА ВЕРБИЦЬКОГО
В черговому
випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов
запросили до розмови письменника та автора YouTube-каналу «імені Т.Г. Шевченка»
Віталія Капранова, аби поговорити про авторів державного гімну України – Павла
Чубинського й Михайла Вербицького.
Що їх спонукало
написати вірш «Ще не вмерла»? Чому саме ця пісня стала державним гімном? Й чому
перший рядок гімну не можна змінювати за жодних обставин? Шукайте відповіді у
подкасті «Батьки-засновники».
ЧОМУ АНТОНОВИЧ
ОБРАВ УКРАЇНСЬКУ ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ЯК НАДИХАВ НАЦІОНАЛІСТІВ?
У новому епізоді
проєкту «Батьки-засновники» Сергій Стуканов та Наталія Соколенко говорять про
вчителя Михайла Грушевського і «першого українського націоналіста» – Володимира
Антоновича. Поляк за походженням, Влодзімєж Антоновіч (Володимир Антонович) міг
спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в
середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до
українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у «Моїй
сповіді» 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна
повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову;
спокутувати працею свої історичні гріхи.
Праця, якій
присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та
історичні дослідження. Історичні дослідження, які заклали фундамент української
історіософії (українського бачення історії) й по суті проклали шлях до
монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського «Історія України-Русі».
В гостях проєкту
«Батьки-засновники» літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова, яка розповідає,
чому Антонович обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він
став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського
історичного буття? Слухайте у проєкті «Батьки-засновники».
ЯК ОЛЕНА ПЧІЛКА ВІДСТОЮВАЛА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ В
РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ?
У черговому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко поспілкувалися з літературною критикинею Богданою Романцовою, задля того, аби дізнатися більше про життя, діяльність і творчість Олени Пчілки – матері-засновниці України. Які були її ключові ідеї? В чому вона була згідна, а в чому розходилася зі своїм знаменитим братом Михайлом Драгомановим і своєю славетною донькою – Лесею Українкою? Слухайте у проєкті «Батьки-засновники».
Ведучі проєкту «Батьки-засновники» поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Відповіді знайдете у проєкті Українського Радіо «Батьки-засновники».
Немає коментарів:
Дописати коментар