Якою була українська мова на початку XX століття

 

“Московсько-український словник” українського лексикографа Віктора Дубровського був виданий у 1918 році. Він містить понад 31 тисячу російських слів та близько 90 тисяч українських відповідників. До нього ввійшла загальновживана лексика, чимало діалектної та основна термінологія і номенклатура, яку використовували у ті часи.

Багато слів того часу зникли з сучасного мовлення, деякі трансформувалися. “Український інтерес” підготував для вас підбірку найцікавіших синонімів відомих слів, які сьогодні не вживаються.

1859, 23 жовтня – у Києві відкрилася недільна школа для хлопчиків

   

«Беручи до уваги користь недільних шкіл для дітей трудового класу, які не мають ні часу, ні грошей, я дозволив... студентам відкрити недільну школу для хлопчиків», - писав попечитель Київського навчального округу Микола Пирогов міністрові народної освіти Російської імперії Євграфові Ковалевському.

На таке попечителя загітував молодий професор Київського університету – Платон Павлов. Він підтримав своїх вихованців «відкрити в приміщенні Києво-Подільського дворянського училища дарову недільну та святкову школу».

«Кожне покоління впевнене, що саме воно покликане переробити світ»

  

Кожне покоління впевнене, що саме воно має переробити світ. Моє, проте, вже знає, що цей світ не переробити. Але його завдання, можливо, насправді ще величніше. Воно полягає в тому, щоб не дати світові загинути

Альбер Камю

1894, 10 жовтня – народився Віктор Платонович Петров (В. Домонтович)

 

10 жовтня виповнилося 130 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (В. Домонтовича). Найвідоміший його твір – інтелектуальний роман «Дівчина з ведмедиком», написаний наприкінці 1920-х років. Також доволі відомими є романи «Без ґрунту» й «Доктор Серафікус». Але спадщина Віктора Петрова значно розмаїтіша за жанрами: праці з літературознавства, філософії, етнографії та археології, а ще – звіти для радянської розвідки.