Історія «Червоної рути» і прорив цензури СРСР | Між крапельками | Сьома серія

  

«Червона рута» Володимира Івасюка народилася в часи, коли в Україні почалися утиски вільнодумства й національної самобутності. Їй вдалося утримати позиції, натомість великий пласт української естрадної музики опинився під контролем ідеологів. Українське навмисно подавали маргінальним та зводили до архаїчного, музейного статусу. Але піснярам вдавалося обходити українофобську цензуру. І в нерівній боротьбі пісенна Україна перемогла радянську владу.

Документальний серіал «Між крапельками» розповідає про те, як культура України вижила в радянщині. У ті темні часи творчий підхід до цензури допомагав її обійти та перемогти. Не всі проукраїнськи налаштовані громадяни, на щастя, сиділи в таборах і психлікарнях. Було і працювало чимало професіоналів, які вивчали правила гри та між крапельками зберігали українство.

Знищити не можна зберегти | Між крапельками | Шоста серія

 

2012 рік. У автокатастрофі гине Герой України, директор Львівської галереї мистецтв, академік Борис Возницький. Йому було 86 років. За життя Бориса Возницького називали ангелом-охоронцем української старовини. Пів століття він рятував, повертав до життя артефакти нашого минулого: стародруки, твори мистецтва, церковне начиння, предмети побуту. У цьому митцеві допоміг партизанський досвід в УПА, який він старанно приховував. А ще — ретельно дібрана команда рятівників-однодумців.

Як гумор був нецензурним | Між крапельками | П'ята серія

 

У підрадянський час читання газет починалося з останніх сторінок. Там регулярно друкували гуморески та фейлетони. Величезними тиражами виходили сатиричні журнали, сатирики й гумористи були справжніми зірками. Але смішити їм доводилося під пильним цензурним тиском. За необережний жарт можна було дорого заплатити. Та майстри гумору знаходили способи порушити заборони.

Архітектурні надмірності | Між крапельками | Четверта серія

 

Дві світові війни за сорок років — лихо XX століття. Вони забирали мільйони та руйнували десятки мільйонів життів. У повоєнних руїнах стояли міста.  Відбудова, розбудова й забудова були завданням архітекторів. Але радянська влада обмежувала політ мистецької фантазії. Все, що порушувало стандарти, називалося надмірностями архітектури. Українським зодчим доводилося йти на хитрощі й компроміси, аби залишити в архітектурі власний стиль та слід.

Документальний серіал «Між крапельками» розповідає про те, як культура України вижила в радянщині. У ті темні часи творчий підхід до цензури допомагав її обійти та перемогти. Не всі проукраїнськи налаштовані громадяни, на щастя, сиділи в таборах і психушках. Було і працювало чимало професіоналів, які вивчали правила гри та між крапельками зберігали українство.

Партизанські стежки до екрану | Між крапельками | Третя серія

 

У грудні 1962 року на екрани виходить фільм Одеської кіностудії «Ніколи». Якби не величезні витрачені суми, картину закрили б. А так — зажадали завершити її за решту грошей. Коли фільм ненадовго вийшов на екрани, кінокритики дружно набрали в рота води. Пізніше було неофіційне побажання з Москви — забути про цей фільм. Не лише ця стрічка не відповідала ідеологічним вимогам СРСР. На шляху до виробничих планів українських студій було чимало перешкод. Аби втілити в кіно нерадянську ідею, доводилося грати за радянськими правилами.

Книжкова корида | Між крапельками | Друга серія

 

Мало хто знає, які цензурні бої точилися довкола безпечної, на перший погляд, української дитячої книги. Під заборону могли потрапити, наприклад, народні казки. Героями творів мали бути лише піонери-відмінники. Проте авторам і видавцям удавалося порушувати цензурні правила. Найпопулярніша українська дитяча книга ось уже пів століття — трилогія Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» — була видана завдяки додаванню туди «радянських інгредієнтів».

Особливо небезпечна мова | Між крапельками | Перша серія

 

У липні 2013 року в Маріупольському кінофонді знайдено єдину україномовну копію культового українського фільму «За двома зайцями». Оригінальна версія не передбачала російської мови від самого початку. Адже стрічка планувалася для локального прокату тільки в Українській РСР. Але згодом фільм переозвучили російською — а оригінал зник на пів століття. Як і більшість фільмів з оригінальною українською звуковою доріжкою. Українська мова в кіно виявилася небезпечною.

Документальний серіал «Між крапельками» розповідає про те, як культура України вижила в радянщині.