Віктор Морозов

  

Музикант, перекладач і справжній львівський батяр. Віктора Морозова чимало українців знають насамперед як перекладача серії книг авторства англійської письменниці Джон Роулінг про юного чарівника Гаррі Поттера. Завдяки його неперевершеному перекладу українізувалося ціле покоління юних українців.

А ще він відродив чимало автентичних батярських пісень 20-30 років минулого сторіччя, а згодом створив власні батярські шедеври. Один з яких - «пісню про ногу»- акапельно виконав під час нашого інтервʼю.

Про ранню славу, містику, конкуренцію з сином і чому не засуджує Могилевську

 

Інтервʼю з видатним поетом, драматургом, людиною-легендою - Юрієм  Рибчинським! Розмова вийшла дуже багатогранна і часом дискусійна.

Підкорила весь світ, знищили у Львові

 

Соломія Крушельницька – дівчина з простої галицької родини, яка підкорила сцени найкращих оперних театрів Мілану, Відня, і Парижу. Вона здобула світову славу, про неї писала преса, вона заробила на розкішну віллу на березі моря в Італії. Однак більшовики знищили все, чого вона досягла, а її життя перетворили на муки. Чому ця неповторна оперна діва була кісткою в горлі для совєцького режиму і чому для нас так важлива пам'ять про неї сьогодні? Дивіться у епізоді «Реальної історії» з Акімом Галімовим.

Спогади про Івасюка і Яремчука, як народжуються хіти та який президент відмовив у допомозі

  

Павло Дворський - без перебільшення, легенда української естради, чиї пісні стали народними.

Українська пісня проти СРСР: історія тихої культурної революції 50-х | «Вальс із системою». Частина 1

Двосерійний фільм «Вальс із системою» розповідає, як у 1950–60-х роках створювалися мелодії та пісні, які українці знають і співають досі: «Два кольори», «Пісня про рушник», «Як тебе не любити, Києве мій», «Черемшина» та інші.

У першій серії оповідач фільму Юрій Макаров розкриває, як Україна після смерті Сталіна вступила в період значних соціальних трансформацій. Послаблення тоталітарного тиску співпало з масовою міграцією сільської молоді до міст, що створило унікальні умови для культурного синтезу. Молоді люди, які переїжджали до міст у пошуках нових можливостей, принесли з собою сільські традиції та почали переосмислювати їх у міському контексті.

Євген Рибчинський

  

Це багатогранне і відверте інтервʼю, яке розкриває непрості стосунки двох обдарованих Богом людей - батька і сина Рибчинських….

Як відбутися і самоствердитися юному таланту, коли у тебе батько - геній?

КУЗЬМА СКРЯБІН: Темна сторона легенди

 

Кузьма Скрябін — не просто легенда української музики, а людина, яка дуже точно віддзеркалила Україну 90-х і 2000-х: із талантом, свободою, хаосом, політичними компромісами, російським ринком, великими піснями й дуже непростою спадщиною. У цьому відео розбираємо, ким насправді був Андрій Кузьменко: чому його любили, за що критикували і чому його історія значно складніша за образ “народного героя”.

МУЗИКА УКРАЇНСЬКОГО СТЕПУ РЯТУЄ ГОЛЛІВУДСЬКЕ РІЗДВО

Чи знаєте ви, що відбувається щоразу, як дзвонить дзвіночок? І до чого тут зимові свята та американський композитор українського походження? Сьогодні на вас чекає стисла біографія митця, як частина рубрики «Україна в Голлівуді» та дещо цікаве про один відомий багатьом різдвяний фільм. 

(Не)уславлені українці, які змінили хід історії: Дмитро Тьомкін

  

ДМИТРО ЗІНОВІЙОВИЧ ТЬОМКІН – один із шістьох мелодистів США, удостоєних титулу «Легенда американської музики». Рекордсмен з кількості отриманих «Оскарів» за певний проміжок часу, кавалер орденів Почесного легіону (Франція) та Ізабелли Католички (Іспанія).

Шість «Золотих глобусів», чотири «Оскари» та золото апачів українця Дмитра Тьомкіна: до 132-річчя з дня народження композитора

  

Минуло півстоліття, але на диво добре пам’ятаю той день. 1974 рік, мені одинадцять, я учень четвертого класу київської середньої школи. І, як і більшість моїх однолітків, я дуже люблю кіно.

Неділя, у тата вихідний, і я вмовив його піти у кіно. Чому саме з батьком, а не з друзями з двору чи однокласниками? Бо на екрани тільки-но вийшов новий закордонний та ще й американський фільм, і за квитками певно буде стояти черга. А коли у кіно йдеш із батьком, то за квитки хвилюватися не варто. Тато працював у кіновиробництві та мав «чарівну паличку», яка дозволяла придбати квитки без черги. Насправді цією «чарівною паличкою» було посвідчення члена Спілки кінематографістів.

Кінотеатр імені Олександра Довженка знаходився за три зупинки тролейбусом або трамваєм від нашого дому, тож ми дісталися туди швидко і побачили незабутню картину.

Як український «Щедрик» став найвідомішою різдвяною піснею

 

Фільм «Щедрик проти “русского міра”» розкриває захопливу історію про те, як візит на світський концерт 1 січня 1919 року навів Симона Петлюру на думку доручити диригенту Олександру Кошицю створення хору й відрядити його у світове турне для промоції української культури. За збігом сучасної історії, сюжет фільму порушує низку актуальних проблем сьогодення — протидії російській культурній експансії та пропаганді, питання культурної дипломатії України, місця українського культурного продукту у світі та його боротьби за себе.

Володимир Івасюк – творець народного гімну

       

“Володя з юнацьким завзяттям працює над “Червоною рутою”, яка завдає йому багато клопоту, – писав Михайло Івасюк у книзі “Монолог перед обличчям сина”. – Спочатку хотілося надати пісні характеру і форми балади, але твір виходив розтягнутим, композиційно недолугим, а композиторові потрібні лаконізм, простота і щирість народної пісні. Переписує її безліч разів, постійно шліфує текст твору. Коли переконується, що вклав у пісню все, на що був здатний, відкладає її зі сподіванням, що через деякий час у нього з’являться нові ідеї, зринуть свіжі образи. Для вісімнадцятирічного юнака, закоханого в рідний фольклор, чутливого до всього нового, образ червоної рути був хвилюючою знахідкою, справжнім одкровенням. Та квітка не давала йому спокою майже три роки. Мандрував селами, особливо гірськими, шукаючи ключ до розуміння таємничого поняття, в якому відчув життєдайний подих поезії, вібрацію пісні. На Косівщині знайшов новий варіант коломийки про червону руту, а на Путильщині, у Розтоках, записав легенду про загадкове чар-зілля, яке постає у народних переказах символом вічного і чистого кохання.

ЧОМУ ІВАСЮК СТАВ СИМВОЛОМ БОРОТЬБИ? Як його "Червона рута" змінила Україну?

 

"Феномен Івасюка" - це документальне відео-есе, яке творилось протягом трьох останніх місяців. У відео ми познайомимо вас з Володею Івасюком, молодим, креативним та стильним музикантом,  а також з його піснями, які у свій час змінили правила гри на музичній арені і досі звучать неперевершено.

І хоч всі чули його "Червону руту", проте, на жаль, мало хто знайомий з іншою частиною його доробку. Близько 100 пісень і 50 інструментальних творів. Сподіваємось, після цього годинного знайомства у вашому плейлисті з'явиться кілька нових треків, а у серці з'явиться ще один приклад, що українці до біса круті.

ШАМАНИ, СПІВЦІ ТА ПРОРОКИ: таємна історія «українських гомерів»

  

Учасники кобзарсько-лірницького концерту. Катеринослав, 1910 рік. Зліва направо: лірник Самсон Васильович Веселий, бандуристи Петро Семенович Древченко, Іван Іович Кучугура-Кучеренко, Олександр Петрович Леві (сценічний псевдонім — Гамалія), Павло Михайлович Гащенко / zabytki.in.ua

Кобзар — душа українського народу. Недарма великий український пророк Тарас Шевченко взяв собі саме цей псевдонім. Здається, їхній феномен має бути добре вивченим. Проте це зовсім не так. Бродячі сліпі співаки України зберігають таємниці, розгадка яких ховається у сивій глибині століть.

1950, 15 червня - народився Віктор Морозов, український співак, композитор, перекладач.

 

Член Українського ПЕН. Відомий як перекладач серії книг про Гаррі Поттера й засновник перших українських рок-гуртів «Quo vadis» та «Арніка». Один із засновників театру-кабаре «Не журись!».

Народився в середині минулого століття в загадковому Крем’янці на Тернопільщині в рік Тигра і під сузір’ям Близнюків, що визначило його любов до містики, зневагу до авторитетів і невгамовну жагу до постійних переміщень у часі і просторі. Батьки дуже хотіли зробити з нього музиканта, тому віддали до Кременецької музшколи на клас фортепіано.

В’ячеслав Хурсенко

  

1 червня 1966 р. у Дніпропетровську народився В’ячеслав Хурсенко. Чи не з пелюшок Славко був музичним, мав абсолютний слух, але батькам було не до малого: вони розлучилися, мама привезла трирічного Славка до своїх батьків у Ковель. Славко ріс без тата, з дідом-бабою. Онук почав одразу ж дивувати рідних талантами. У 4 роки дідусь подарував Славкові гармонь, на якій той легко відтворював мелодії. 

«Вальс із системою» 2 серія

 

У другій серії оповідач фільму Юрій Макаров розкриває, як шістдесяті роки позначилися чітким розмежуванням між офіційною та справжньою творчістю. Композитори та поети були змушені створювати «правильні» пісні про партію та комсомол, але справжнє мистецтво народжувалося у «вільний від цього час». Саме тоді з'являлися пісні, які люди дійсно хотіли співати і слухати: про кохання, про рідний край, про особисті переживання.

1915, 30 травня народився Богдан Весоловський, творець галицької естради та перший український джазмен

  

Ім’я Богдана Весоловського – композитора, який працював у сфері української естрадної музики – було добре відоме у світі. Його твори – пісні в ритмі вальсу, танго чи фокстроту – ставали танцювальними шлягерами і звучали на найпрестижніших сценах світу в США, Аргентині, Австралії та багатьох країнах Європи.

Весоловського називали королем української танцювальної музики і він був чи не єдиним українським композитором, який записав понад 20 альбомів власних творів. Популярні танго Весоловського співали і в Україні, але прізвище автора через політичні обставини не називалося.

Тетяна Кузьмінчук про композитора, який наблизив музичну Галичину до світового мистецтва і став культовим для кількох поколінь львів’ян.

«Вальс із системою» 1 серія

 

Двосерійний фільм «Вальс із системою» розповідає, як у 1950–60-х роках створювалися мелодії та пісні, які українці знають і співають досі: «Два кольори», «Пісня про рушник», «Як тебе не любити, Києве мій», «Черемшина» та інші.

У першій серії оповідач фільму Юрій Макаров розкриває, як Україна після смерті Сталіна вступила в період значних соціальних трансформацій. Послаблення тоталітарного тиску співпало з масовою міграцією сільської молоді до міст, що створило унікальні умови для культурного синтезу. Молоді люди, які переїжджали до міст у пошуках нових можливостей, принесли з собою сільські традиції та почали переосмислювати їх у міському контексті.

У 50-ті роки XX століття відбувається справжнє відродження української пісні. З'являються твори, які стають символами епохи: велична «Києве мій», романтична «Шахтарочка» та зворушлива «Пісня про рушник». Ці пісні народилися з глибокого особистого переживання їхніх творців, серед яких особливе місце займають Платон Майборода та Андрій Малишко. Вони творили ці пісні не на замовлення, а за покликом серця, вкладаючи в них справжні почуття та переживання народу.

Олександр Вертинський – блудний П’єро України

  

Він був оригінальним співаком і поетом. Його акторська гра зачаровувала. Його вважали однією з ікон російської культури. Ним захоплювались глядачі від Москви до Парижу, від Нью-Йорка й Голлівуду до Шанхаю. Цей улюбленець післяреволюційної російської діаспори, взірець «буржуазного декадансу» був ідолом і в Радянському Союзі, де в числі його шанувальників був Сталін. На Заході з цим «російським» космополітом дружили Чарлі Чаплін, Марлен Дітріх і Принц Уельський. Для них він був Алєксандром Вєертінскім.

Але за своїми численними масками він приховував таємницю, що непокоїла його до останніх років життя – усвідомлення й визнання того, що він – українець.