«ҐРЕҐІТ. КОМАНДИР ЧОРНОГО ЛІСУ»

 

14 жовтня 1942 року вважають символічною датою створення Української повстанської армії, яка боролася за незалежність України під час Другої світової війни та в повоєнні роки.

У хащах Чорного лісу знаходили надійний прихисток тисячі українських повстанців. Підрозділи УПА боролися проти двох загарбницьких режимів, а подих переводили у густому лісовому масиві, що простягається від Івано-Франківська до самих Карпат.

Саме тут постав однойменний підрозділ – тактичний відтинок «Чорний ліс», – який очолював Василь Андрусяк. Сьогодні артилерійська бригада корпусу «Хартія» має ім’я на честь позивного Андрусяка – «Ґреґіт».

До Дня Української повстанської армії – 14 жовтня – «Хартія» підготувала документальний фільм «Ґреґіт. Командир Чорного лісу». Це історія життя та боротьби Василя Андрусяка та його побратимів і посестер, яка надихай нас і нині.

Про командира «Чорного лісу» розповідають нащадок Василя Андрусяка, історики повстанського руху й офіцери Хорунжої служби корпусу «Хартія».

ХТО ВБИВ БАНДЕРУ? Усе про Богдана Сташинського

 

Прем’єра була 16 жовт. 2024 р.  

Сьогодні день вбивства Степана Бандери. 15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайрштрассе 7, в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Не доїхавши до лікарні він помер. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Хто вбив Бандеру?

Розсекречені АРХІВИ "ТИГРОЛОВА" Багряного: цього НЕ РОЗКАЖУТЬ у ШКОЛІ

  

Щойно в 2026 році зʼявилися неспростовні докази того, що 1933 року Іван Багряний, тільки згодом -- автор "Тигроловів" та "Саду Гетсиманського"...  -- був завербований ОГПУ, чекістами, які зрештою переросли в КДБ, але чи співпрацював Багряний уже у той час? І як співпрацював узагалі? Про це -- дивіться в сюжеті!

Поліна Астахова: як на Брест-Литовському проспекті виросла "руская берьозка"

  

Астахова – п’ятиразова олімпійська чемпіонка, що є феноменальним досягненням. Серед українських спортсменів вищий показник лише у її колег-гімнастів: Лариси Латиніної (9 золотих олімпійських медалей), Віктора Чукаріна і Бориса Шахліна (по 7).

Було б некоректно стверджувати, що Поліна Астахова недостатньо відома та забута. Про неї свого часу писали – особливо після її смерті. Але вона дійсно гідна того, щоб згадувати її частіше.

ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ: чому Україна не мусить знову платити «податок на талант»

  

Він був сучасником великого Амадея Моцарта. Багато хто його так і називає — «український Моцарт». І він точно заслуговує на такий титул. З його спадщиною пов’язано багато дивного, таємничого, неоднозначного. Дехто й досі не може визначитися: українським чи російським композитором вважати Дмитра Бортнянського? У цій статті ми спробуємо дати правильну відповідь…

1859, 23 жовтня – у Києві відкрилася недільна школа для хлопчиків

   

«Беручи до уваги користь недільних шкіл для дітей трудового класу, які не мають ні часу, ні грошей, я дозволив... студентам відкрити недільну школу для хлопчиків», - писав попечитель Київського навчального округу Микола Пирогов міністрові народної освіти Російської імперії Євграфові Ковалевському.

На таке попечителя загітував молодий професор Київського університету – Платон Павлов. Він підтримав своїх вихованців «відкрити в приміщенні Києво-Подільського дворянського училища дарову недільну та святкову школу».

1894, 10 жовтня – народився Віктор Платонович Петров (В. Домонтович)

 

10 жовтня виповнилося 130 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (В. Домонтовича). Найвідоміший його твір – інтелектуальний роман «Дівчина з ведмедиком», написаний наприкінці 1920-х років. Також доволі відомими є романи «Без ґрунту» й «Доктор Серафікус». Але спадщина Віктора Петрова значно розмаїтіша за жанрами: праці з літературознавства, філософії, етнографії та археології, а ще – звіти для радянської розвідки.