Як казка стала дитячою: інструкція до потойбіччя, баба Яга, чому Лисичка хитра, а дурень — не дурний

   

Було це за царя Панька, як Земля була тонка… Зачувши саме лише слово “казка”, потрапляєш у вир дитячих спогадів і неймовірних сюжетів. Сьогодні в “Пороблено” про специфіку казок і їхній зв’язок з міфами розповідає Олександра Бріцина – справжня зірка української фольклористики, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

День Вишиванки: шлях до себе

  

20 років тому у Чернівцях заснували День вишиванки. Завдяки йому українці почали одягати вишиті сорочки в усьому світі. Але плекати їх розпочали задовго до цього — крізь заслання, заборони та війни. Вишиванки з українцями були у день народження та у день смерті. В землі під час окупації та на грудях під час революції. У кожнісінькому українському селі та за океанами.

Бо вишиванка — найдорожчий спадок.

Маніфест свободи.

І шлях до себе. Пронизаний історією нації, болем, подвигами та надією.

Саме про це документальний проєкт від Суспільне Чернівці. Ми показуємо долі людей: від воїнів у полоні до полярників в Антарктиці. Від перших стібків дитячих сорочок до останнього вбрання героїв. Пригадаймо шлях та силу української вишиванки разом під час перегляду "День Вишиванки: шлях до себе".

Вишиванка без міфів: що насправді означала сорочка

 

«Зашифрований код нації» — красива фраза, яку з наближенням Дня вишиванки ми чуємо щодня по кілька разів. Але чи дійсно українці закодовували щось у вишивці? У новому випуску «Пороблено» говоримо про саму сорочку — одну з найважливіших речей в українській традиційній культурі, яка була з людиною від народження до смерті.

Чому своя сорочка ближча до тіла і що означає “народитися в сорочці”? Чому спекуляції про “зашифровані магічні коди” часто більше говорять про наш час, ніж про традицію?

БУРДЕЙ — УКРАЇНСЬКА ХАТА ХОБІТА

  

Source Geboren im Kreis Teleorman (1906)

Колись, до того як бетон і піноблоки стали модою, дяка частина стародавніх українців на Поділлі будували не “дачі” і не “вілли”, а бурдеї — хатки, що виростали не над землею, а в самій землі. Прямо як у хобітів Толкіна, тільки замість чарівної палички — лопата, пилка і старе корито. Без ельфів, але з димком від саморобної пічки.

Карпатські мольфи і мольфари: таємниці, факти, припущення. Частина 2

  

Мольфар Нечай (Михайло Михайлович Нечай)

Походження слова “мольфар”

Вперше, це питання порушив український лінгвіст,  мовознавець Броніслав Кобилянський, запропонувавши своє пояснення: „Староруське кореневе утворення МЪЛ (мълва, мълвити) + суфікс –аръ = МОЛВАР, той, що чаклує словом, молить, замовляє”. З часом, внаслідок різних фонетичних змін (таких як палаталізацція) відбулось чергування: літера “в” могла перейти у “ф”, на кшталт: Хведір > Федір.

Така етимологія, на наш погляд, є найбільш правдоподібною, так як кожен мольфар досконало володів словом, лікував ним, жоден обряд чи магічна практика не обходились без примівок, яких в мольфарській практиці чи не найбільше. Через це їх в народі й називали – примівниками – ті, які могли замовити/відмовити хворобу, заклясти, зашептати. Горяни вправно володіли гіпнозом з допомогою слова, вводили людей в транс, використовуючи гнучкі та архаїчні словоформи.

Українська хата VS московитська ізба

 

Що ховається за стінами старої української хати? Уявіть: за одну таку платили мішком цукру, а щоб її збудувати, кликали все село. Але чи знаєте ви, чому в хатах росіян шаруділи таргани, а в українців — пахли м’ята й барвінок? Дивіться “Історію у Параграфах” з Юлією Галушкою. Додивіться цей випуск до кінця, щоб дізнатися, скільки років треба було працювати, щоб заробити на хату і яку оселю мріяв збудувати Тарас Шевченко?

Українська вишиванка: сучасність та традиція

 

Сьогодні розповідаємо про чарівну Україну та її унікальні вишиванки, які об'єднують українців і світ. Ви знали, що кожен регіон України має свої особливі техніки та мотиви вишивання? Від Вінниці до Львова, від Полтави до Закарпаття – кожна вишиванка несе в собі глибокий зміст та історію.

У цьому відео ми поринемо в історію української вишиванки, дізнаємося про міжнародний день вишиванки та побачимо, як світові знаменитості носять наші традиційні вбрання. Чи знали ви, що навіть королівська родина та зірки Голлівуду обирають українські вишиванки? І це ще не все!

КОЗАКИ-ХАРАКТЕРНИКИ: правда чи міф? Розповідь українського історика

 

Надзвичайна історія української вишиванки дружини Черчилля

  

За вишиванкою, як за шотландською клітинкою, можна зрозуміти – з якого регіону людина, каже Посол Великої Британії в Києві. Так, в Україні не тільки регіони, а й окремі села мали свої власні кольори, символи, традиції вишиванок. І кожна була унікальна, наче доля людська, адже одну оздоблювали напередодні великого свята в родині – і ось на ній розквітають маки, волошки, розправляють крила яскраві птахи. А іншу шили у війну, коли мати чекала на сина, а дружина – на повернення чоловіка. Ця сорочка вишивалася чорним та червоним, нитки перепліталися слізьми та молитвою за рідних, за країну. Але наші прабабусі завжди вишивали сорочку з піснею на устах та надією в серці...

Одну таку сукню, вишиту надією – надією на мир після страшного кровопролиття Другої світової війни – одержала у подарунок Клементина Черчилль – дружина британського прем'єр-міністра сера Вінстона Черчилля, видатного політичного та державного діяча ХХ століття, учасника «Великої трійки» глав держав антигітлерівської коаліції, а незабаром – ініціатора «холодної війни». Багато в чому саме завдяки йому політична карта світу є зараз саме такою, якою ми звикли її бачити.

Яким був спосіб життя у козаків, щоб завжди бути у формі. Козаки практично не хвоpiлu

  

Козаки вставали до схід сонця, ходили босоніж по росяній траві споришу, кульбаби та конюшини, а напуваючи коней, занурювали ноги в воду. Це надавало їм першу дозу бадьорості.

Гарт для козаків був органічною й невід’ємною частиною повсякденного життя. Тому, спочиваючи горілиць просто на землі, у густій траві, вони не боялися застудитися, а навпаки, заряджалися енергією трав, властивості яких добре знали. Декілька годин такого відпочинку могли замінити цілу ніч у затишному ліжку.

Калина – символ українського народу

  

Колись, у сиву давнину, калина уособлювала народження Всесвіту, була символом вогняної трійці: Сонця, Місяця й Зорі. Тому і назву свою одержала від давньої назви Сонця – Коло. Символ кола – це вічність.

Здавна в Україні калина вважалась символом любові, щастя, краси, поваги. Цілу довгу холодну зиму палахкотять рубіновим намистом на калині яскраво-червоні плоди. А коли уважно глянути на зернину, вийняту з ягоди, то можна побачити, що вона нагадує маленьке серце.

Свастика як найдавніший сонячний символ - щастя, добра та удачі

  

Відомий український Богдан-Ігор Антонич у 1936 році писав:

"Хай сонце-прабог всіх релігій,

Золотопере і життєдайне,

Благословить мій дім крилатий,

Накреслю взір його неземний,

Святий, арійський знак таємний,

Накреслю свастику на хаті

І буду спати вже спокійний".

Чуб в культурі українських козаків

  

Чуб (чуприна) — старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові. Побутувала в українських козаків, а також древніх народів: скіфо-сарматів, гунів, готів, хеттів, степовиків, норманів та інших.

Карпатські мольфи і мольфари: таємниці, факти, припущення. Частина 1

  

Хто такі мольфари, звідки ведуть свої стежки? Що ми знаємо про сакральні предмети карпатських чаклунів - мольфи? Читайте таємниці, факти і припущення про карпатських мольфарів.

Бджола в звичаях і віруваннях українців

  

У давнину вірили, що бджоли — істоти священні, крилаті посланці богів і провісники майбутнього. Саме тому вбити бджолу, в силу її священної сутності, здавна вважалося святотатством і понині у багатьох країнах розглядається як погана прикмета.

В українській мітології бджола настільки свята серед інших істот, що навіть грізний Перун не може вдарити блискавкою в бджолиний вулик, якщо за ним сховався нечистий дух.

Ринок, ярмарок, базар: антропологія ринків

   

Ринок, ярмарок, базар, торгові ряди і ятки на вулицях, зазивали з характерними голосами... Сьогодні ми поговоримо про особливий світ ринків. Які існують торговиська, як приваблюють покупців, як базар стає місцем гри, чи досі поширена базарна магія, як діджиталізація впливає на ринок і які спогади виринають зі словом “картонка”. Все це і значно більше – у новому випуску “Пороблено”.

Окрім цього, ми згадуємо ринки з різних країн світу – від Марокко до Киргизстану, і різних куточків України. 

Весільні прикмети та заборони

  

Чи доводилося вам чути, що подружжя розлучилося через те, що на весіллі хтось пройшов поміж ними? А те, що високосний рік не сприятливий для укладання шлюбу? Чи що згасла під час вінчання свічка віщує погане? Для того, щоб розібратися у весільних прикметах і заборонах, ми запросили на подкаст етнологиню, кандидатку історичних наук Світлану Маховську. Наша гостя розповіла:

• що за народними уявленнями віщує дощ у день весілля,
• у які дні та чому прийнято одружуватися,
• що обов’язково за народною традицією варто було зробити до заходу сонця
• як жіноцтво проходило “кастинг” на важливі ролі у підготовці весілля.