Source Geboren im Kreis Teleorman (1906)
Колись, до того як бетон і піноблоки стали модою, дяка частина стародавніх українців на Поділлі будували не “дачі” і не “вілли”, а бурдеї — хатки, що виростали не над землею, а в самій землі. Прямо як у хобітів Толкіна, тільки замість чарівної палички — лопата, пилка і старе корито. Без ельфів, але з димком від саморобної пічки.
Бурдей, він же бордей, він же бурдій — це землянка або напівземлянка. Найдешевше і найлогічніше житло, яке могла зліпити собі проста людина у 16–19 столітті. Найчастіше їх клепали на Поділлі, десь у лісі або яру, де були дрова і робота. Дігтярі, лісоруби, вапнярі — ті, хто жив не вдома, а “на місці”. І не тому, що романтики, а тому що так простіше вижити.
Така хатка — це щось між сховищем і гніздом. Викопав ямку, кинув туди трохи гілля, поставив кілька колод, зверху накрив глиною і соломою, засипав землею — і от маємо “хату з нульовим тепловим балансом”. Влітку — прохолода, взимку — тепло, навесні — підтікає, восени — комашня. Але своє.
Вхід низький, двері — саморобні, зсередини — пічка, лавка, коцик із клунком, десь у кутку пляшка. Без пафосу, але з душею. І що головне — все це зроблено своїми руками. Без будівельних кредитів, без “архітектора”, без “дизайну від студії”. Тут головний дизайнер — природа, а головний підрядник — твій старий у кожусі.
Якщо задуматись, хобіти у Толкіна — це ж ті самі бурдейники. Невисокі, люблять затишок, не рвуться у великі справи, зате дуже люблять добре поїсти. Один в один — дядько Іван із Поділля, що варить куліш і косить траву біля своєї напівземлянки. Його “Кільце Влади” — це обручка баби Параски, його “Темний Володар” — це голова сільради, а “Шир” — це урочище, де ловиться карась.
Сьогодні бурдей — це вже майже арт-об’єкт. У Pinterest викладають “hobbit house” з торфу й глини, і це коштує десятки тисяч. А ми це мали сотні років тому — без дизайну, зате з лопатою і сметаною.
Бурдей — це не просто хата. Це маніфест. Це доказ, що з нічого можна зробити щось, аби тільки були руки і трохи землі. Це те, що ти збудував, бо мусив вижити. І таки вижив. Без магії, без Гендальфа, без підтримки фондів. Просто — бурдей, ти і світ.
Український хобіт існував. І він був не вигадкою, а справжнім майстром виживання.
Автор: life-beauti
Немає коментарів:
Дописати коментар