Що приховує історія пісні "Ще не вмерла Україна"?

  

Ностальгія: як нами маніпулюють через спогади і звички

 

Прем’єра була 6 трав. 2026 р.

Ностальгія — один із найзручніших інструментів впливу, яким активно користується кремль для просування своїх наративів про «спільне минуле». Через соцмережі й анонімні канали окремі спогади, культурні символи та знайомі образи вириваються з контексту і подаються як «доказ» того, що раніше було краще.

Масовий хейт українців за кордоном: чому це відбувається?

   

Прем’єра була 1 лип. 2026 р.

«Виїхав — значить не маєш права говорити про Україну», «вони там у безпеці, а ми тут виживаємо», «справжні українці не тікають» — тема українців за кордоном давно стала однією з найемоційніших і найконфліктніших у соцмережах. І дуже часто в цих суперечках більше маніпуляцій, узагальнень та взаємного знецінення, ніж фактів, емпатії й здорової дискусії.

«В бій ідуть тільки "СТАРИКИ"»: УКРАЇНСЬКІ та СОВЄЦЬКІ сенси фільму

 

Розбір культового радянського фільму «В бій ідут тільки “старики”». Стрічки, яку десятиліттями подавали як «просто людську історію про війну», але яку сьогодні російська пропаганда активно використовує для просування власних наративів про «спільну пам’ять», «один народ» і «правильну» війну.

”НЕ ЗАБУВАЙТЕ, ХТО НАШ ВОРОГ!” | Хід Тузова

  

Прем’єра була 30 лип. 2026 р.  

В етері: Юлія Тайра Паєвська, військовослужбовиця, парамедикиня. 

Після нічного обстрілу міста я натрапила на це відео. Крик душі!

«А от щодо тварин він даремно так сказав. Я не можу залишити кішку вдома під час обстрілу. Ти взагалі бачив реакцію тварин на обстріли чи їхнє наближення? Я бачила, нічого хорошого.

Домашні тварини давно стали повноцінними членами родини, тому думка про те, щоб залишити улюбленця в небезпеці під час обстрілу, викликає лише жах і рішучу відмову.

Чому тварини — це родина

• Безумовна любов: вони дарують щиру прихильність і чекають на нас вдома без жодних умов.
• Відповідальність: ми приручили їх, взявши повну опіку над їхнім життям і здоров'ям.
• Емоційний зв'язок: у моменти стресу тварини заспокоюють нас, а ми рятуємо їх, бо не уявляємо життя без них».

Вікторія

МІЛЬЯРДИ ПІД НОГАМИ/ЧОМУ УКРАЇНА НЕ ДОБУВАЄ ЗОЛОТО?/ЗНАЙШЛИ ВЕЛИКИЙ САМОРОДОК У КАРПАТАХ

 

Більшість українців навіть не здогадується, що в наших річках можна знайти справжнє золото. І поки одні вважають це красивою легендою, інші виходять із лопатами та лотками на річку і знаходять дорогоцінний метал. Іноді — навіть самородки, які коштують мільйони гривень.

ЛЬВІВЩИНА: Початок великої мандрівки Запорожцем по Україні

У травні 2026 року ми вирушили у наймасштабнішу, найдивнішу та водночас найважливішу на даний момент експедицію проєкту «Хащі». Наш екіпаж, старий радянський «Запорожець» та тисячі кілометрів українських польових та провінційних доріг попереду. Наша мета — пройти запеклим, кривавим та звитяжним шляхом козацького війська Богдана Хмельницького під час визвольної війни 1648 року, доїхати до Запоріжжя та зібрати на пікапи для наших друзів, що героїчно воюють на цьому напрямку.

СИНІ ВОДИ УКРАЇНИ: сплав річкою Синюха у пошуках коріння

  

Зазвичай шлях людини закінчується на кладовищі. Ми ж зробили навпаки: розпочали нове дослідження України, нації й власного роду з цвинтаря, що потонув у хащах серед диких степів та скелястих пагорбів річки Синюхи.

Чергова робота проєкту «Хащі» - про щось дуже особисте, навіть інтимне, болісне, забуте й втрачене. Свого часу ми почали свій проєкт із цього самого місця. Через шість з половиною років ми повернулися сюди з новими знаннями, досвідом, обставинами, історіями та реальністю.

Сплав по річці Синюха в пошуках власного коріння.

Москва ловила його, але не спіймала: Григорович-Барський, український Одіссей

  

Прем’єра була 26 лип. 2026 р. 

Василь Григорович-Барський вийшов із Києва у 22 роки, збираючись лише дістатися Львова. Повернувся через 24 роки — після Рима, Афона, Єрусалима, Єгипту й Кіпру, нападів піратів, хвороб, голоду, жебрацтва та втечі від російського арешту. Увесь цей час він вів настільки детальні записки, що сьогодні його назвали б одним із перших українських тревел-блогерів.

Тепер Росія намагається видати киянина за «московита» і попередника своєї імперської агентури на Близькому Сході. Розповідаємо, ким насправді був Василь Григорович-Барський, як його мандри стали українським бестселером і чому Москва вже втретє намагається поставити мертвого українця собі на службу.