Як шваби Підполоззя зберегли себе без рідної мови

 

Прем’єра була 6 липня 2026 р. 

«Раніше соромились, а тепер ми горді, що ми шваби», — говорить Маря Гайпел (Майнгаст), етнічна німкеня, чиї предки наприкінці XIX століття переселились до Карпатського регіону з Моравії, а після Другої світової війни стали ворогами нової радянської влади. У швабській громаді було чимало майстрів з обробки дерева й металу, які охоче ділились своїми знаннями та вміннями з місцевим населенням. Чому їм довелося відмовитися від рідної мови та як при цьому зберегли свої традиції — дивіться у сюжеті.

Цензура, КДБ і «Два кольори»: історія української пісні 60-х | «Вальс із системою» 2 серія

 

Українська пісня проти СРСР: історія тихої культурної революції 50-х | «Вальс із системою». Частина 1

Двосерійний фільм «Вальс із системою» розповідає, як у 1950–60-х роках створювалися мелодії та пісні, які українці знають і співають досі: «Два кольори», «Пісня про рушник», «Як тебе не любити, Києве мій», «Черемшина» та інші.

У першій серії оповідач фільму Юрій Макаров розкриває, як Україна після смерті Сталіна вступила в період значних соціальних трансформацій. Послаблення тоталітарного тиску співпало з масовою міграцією сільської молоді до міст, що створило унікальні умови для культурного синтезу. Молоді люди, які переїжджали до міст у пошуках нових можливостей, принесли з собою сільські традиції та почали переосмислювати їх у міському контексті.

День Вишиванки: шлях до себе

 

Прем’єра була 12 годин тому

20 років тому у Чернівцях заснували День вишиванки. Завдяки йому українці почали одягати вишиті сорочки в усьому світі. Але плекати їх розпочали задовго до цього — крізь заслання, заборони та війни. Вишиванки з українцями були у день народження та у день смерті. В землі під час окупації та на грудях під час революції. У кожнісінькому українському селі та за океанами.

Бо вишиванка — найдорожчий спадок.

Маніфест свободи.

І шлях до себе. Пронизаний історією нації, болем, подвигами та надією.

Саме про це документальний проєкт від Суспільне Чернівці. Ми показуємо долі людей: від воїнів у полоні до полярників в Антарктиці. Від перших стібків дитячих сорочок до останнього вбрання героїв. Пригадаймо шлях та силу української вишиванки разом під час перегляду "День Вишиванки: шлях до себе".

Історія «Червоної рути» і прорив цензури СРСР | Між крапельками | Сьома серія

  

«Червона рута» Володимира Івасюка народилася в часи, коли в Україні почалися утиски вільнодумства й національної самобутності. Їй вдалося утримати позиції, натомість великий пласт української естрадної музики опинився під контролем ідеологів. Українське навмисно подавали маргінальним та зводили до архаїчного, музейного статусу. Але піснярам вдавалося обходити українофобську цензуру. І в нерівній боротьбі пісенна Україна перемогла радянську владу.

Документальний серіал «Між крапельками» розповідає про те, як культура України вижила в радянщині. У ті темні часи творчий підхід до цензури допомагав її обійти та перемогти. Не всі проукраїнськи налаштовані громадяни, на щастя, сиділи в таборах і психлікарнях. Було і працювало чимало професіоналів, які вивчали правила гри та між крапельками зберігали українство.

Формула щасливого довголіття: чому вік не є перепоною для щастя | «Анатомія Віку» 2 серія

 

У другій серії «Анатомії віку» разом із лікарем та ейдж-менеджером Євгеном Шаговим розбираємося, як стрес, щоденні ритуали, харчування, відновлення та внутрішня гармонія впливають на біологічний вік людини.

З історій героїв ви дізнаєтесь:

• про силу вибору: як знайти свою «точку опори» та відчуття потрібності, що додає років життя;
• про ейдж-мотивацію: як після 50-ти вийти на велику сцену, сісти за кермо та почати жити в кайф;
• про сміливість бути собою: як зберегти внутрішню дитину та залишатися вільним від стереотипів системи.

Це розмова про любов до себе як біологічну необхідність та про шлях України до нації довгожителів. Бо кожен новий день – це дар, який варто проживати на повну силу!

Життя після 60: як побороти стереотипи та жити без обмежень | «Анатомія Віку» 1 серія

  

У першій серії «Анатомії віку» — шість історій людей із різних куточків України та спроба зрозуміти, що впливає на самопочуття, активність і якість життя з віком.

Через їхній досвід фільм ставить просте питання: які рішення ми приймаємо сьогодні — і що з цього стане нашим майбутнім? Це історії про зміни, звички і спосіб жити у своєму ритмі — незалежно від віку.

Як український «Щедрик» став найвідомішою різдвяною піснею

 

Фільм «Щедрик проти “русского міра”» розкриває захопливу історію про те, як візит на світський концерт 1 січня 1919 року навів Симона Петлюру на думку доручити диригенту Олександру Кошицю створення хору й відрядити його у світове турне для промоції української культури. За збігом сучасної історії, сюжет фільму порушує низку актуальних проблем сьогодення — протидії російській культурній експансії та пропаганді, питання культурної дипломатії України, місця українського культурного продукту у світі та його боротьби за себе.

Як звучала українська мова в різні часи

 

Це просвітницький фільм про зародження, розвиток, занепад, гоніння та розквіт української мови. Про те, як вона формувалась, змінювалась, наповнювалась запозиченими словами й утворювала власні неологізми. Фільм поділений на п’ять історично важливих періодів: Русь, Велике Князівство Литовське, Гетьманщина, Російська імперія, радянщина. Кожна доба «говорила» своєю мовою, і тут ви вперше почуєте, як саме вона звучала в різні віки.

Ведучий, відомий актор театру і кіно Олексій Гнатковський, проведе глядача фільму історичними періодами. Просто, влучно, подекуди з гумором, розкаже, як розвивалася наша мова в періоди створення, розвитку, розподілу, запеклих воєн та тотальних заборон. 

Сентиментальна подорож до планети Параджанова

 

Стрічку було представлено у 2024 році до 100-річчя від дня народження видатного кінорежисера та художника Сергія Параджанова. Вона поєднує архівні матеріали та сюрреалістичні лялькові сцени, відкриваючи глядачеві багатогранність митця — його бунтарство, свободу мислення, опір радянській системі й оригінальне художнє бачення.

«Довженко. Великий компроміс» — як режисер маневрував між власними ідеалами та тоталітарним режимом

 

Фільм розповідає про шлях Олександра Довженка — від перших творчих спроб до створення культових стрічок, які стали символами українського поетичного кіно. Автори показують, як режисер намагався поєднати власні мистецькі прагнення з жорсткими політичними рамками свого часу. У фільмі — унікальні архівні матеріали, коментарі дослідників і сучасні кінематографічні реконструкції.