Як кава перекроїла колоніальний світ

  

Прем’єра була 14 вер. 2026 р. 

Історики виокремлюють низку традиційних факторів, які відрізняють Новий час від Середньовіччя. Це зазвичай – товарне виробництво, секуляризація та централізація держав, глобалізація через великі географічні відкриття. З виду випускають побутові речі, які глибоко вплинули на культурне, економічне й навіть геополітичне становище тогочасного світу. Однією з них є кава. Напій, що вже давно вважався традиційним на Сході, у Новий час захоплює європейські міста. Бадьорість та енергія – це лише одна його ознака. Кава стає напоєм аристократів і, дуже швидко, – буржуа та міщан. Замість традиційної таверни та алкогольних марафонів – тисячі кав’ярень і разюче прискорення життя. Маленька порція – швидкий ефект. Замість порожніх балачок і сакралізованого тостування – ділові угоди. Із кав’ярень виростають великі бізнеси. Країни, що мали кавові колонії, стрімко посилюються економічно. Імпортозалежні потрапляють у кабалу і змушені шукати альтернативу. Так у Британії перемагає чай. Нові торговельні маршрути. Нова колонізація. І новий стиль вживання приємних напоїв. Про ці головні символи Нового часу говоримо з історикинею Стефанією Демчук.

Що насправді їли українці? Борщ без помідорів і сало як розкіш

 

Прем’єра була 17 серп. 2026 р.

Українське селянство доби Гетьманщини здебільшого мало вуглеводну дієту з дуже обмеженим додаванням молочних і м’ясних продуктів. Тривалі пости були не головною причиною. Тяжка фізична праця не покривалася достатньою кількістю калорій. Це свідчило про системне недоїдання. Продовольча революція, а саме прихід у повсякденний раціон культур із Американського континенту – особливо картоплі та кукурудзи – стрімко покращив ситуацію. Але по-справжньому наїдатися українці почали тільки в другій половині 20 століття. Про це свідчать науково підтверджені факти змін у середньому зрості українців. Уявлення про багату, розмаїту кухню, вишукані традиційні страви – викривлені. Спочатку романтиками XIX століття, а потім вже сучасними, здебільшого невдалими, спробами тлумачення. Етнографія тут часто конфліктує з історією повсякдення. Про справжній вміст споживчого кошика українців говоримо з істориком побуту, керівником відділу наукової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України Вадимом Назаренком. 

Чи залишилися в України дружні сусіди?

 

Прем’єра була 1 черв. 2026 р.

Сьогодні Україна майже не має країн-сусідок із виразно дружньою до нас владою. Якщо в Угорщині є привід для стриманого оптимізму, то інші найближчі сусіди – на кшталт Румунії чи Польщі – переживають часи складного політичного транзиту. Цей транзит здебільшого рухається праворуч. У щоденних новинах ми читаємо про далеко не дружні економічні кроки з боку сусідів. Про перешкоджання санкційній політиці ЄС. Нашарування нездійсненних вимог щодо погодження українського членства в ЄС. Маніпуляції довкола історичної пам’яті. Феномен правого популізму набув особливої форми в регіоні, частиною якого ми прагнемо стати. І це не просто частина неприємного інформаційного потоку, а цілком реальна загроза для нашої економіки, нашого руху до Європейського Союзу, нашої спроможності тиснути на ворога через інструмент санкцій. Про виклики багатьох політичних змін у наших сусідів говоримо з кандидатом політичних наук та істориком Євгеном Магдою. 

Чому Україна 1991-го обрала комуністів, а не Рух?

 

Прем’єра була 11 вер. 2026 р. 

Народний Рух України був потужною силою пізнього СССР, яка поставила за мету вихід з імперії та досягнення повної Незалежності України. В дуже швидкій публічній еволюції він пройшов шлях від руху за Перебудову до політичної партії. Руху вдалося обіграти місцевих комуністів, перебуваючи у виразній меншості щодо них. Досягти Незалежності. Запустити незалежний політичний процес. Проте, українське суспільство початку 1990-х було сильно дезорієнтованим і, значною мірою, зросійщеним. Лідерів Руху сьогодні згадують частіше, ніж ще 5–10 років тому. Чорновіл, Дзюба, Горинь. Ці прізвища із сьогодення видаються символами втрачених надій. Бо НРУ та його лідери так ніколи й не досягли вершин політичної влади в Україні. 8–10 вересня 1989 року відбулися установчі збору Народного Руху. З учасником тих зборів і автором першої історії Руху «Убити дракона» (1993) професором Олексієм Гаранем говоримо про історію зрушень, які так і не стали повними.

Чому росіяни бояться львів’ян?

  

Прем’єра була 18 лип. 2023 р.

Від самої згадки про місто Львів у росіян ходять дрижаки, львів’яни для них – «бандерівці і націоналісти», які можуть вбити за російську мову. Складно повірити, але був час, коли Львів населяли тисячі росіян, і говорили там в основному російською. А карали якраз за українську. Як так сталося, і чому русифікація Львова провалилася, розкаже Акім Галімов.

Легендарна бригада "АЗОВ": перемоги, ідеологія, символіка

 

Прем’єра була 31 серп. 2025 р. 

Бригада «АЗОВ» – легендарний підрозділ з унікальною історію. Створений 11 років тому, 5 травня 2014, виключно з добровольців, він ніколи не був схожим на совєтську армію. Вони захистили Харків, визволили Маріуполь, взяли в полон важливих російських бойовиків, провели наступальну операцію в напрямку Широкиного і найбільше потерпали від російської пропаганди. "АЗОВ" має свою військову школу, хорунжу школу імені Миколи Сціборського, особливу організацію, але не має західної зброї та інструкторів НАТО. Вони гордість і біль, бо в полоні залишаються майже 1000 оборонців Маріуполя. У відвертій розмові про історію, ідеологію, символіку і організацію одного з найбоєздатніших підрозділив спілкуємося із захисником "Азовсталі", кандидатом філософських наук Владиславом «Доцентом» Дутчаком.

Як політика й гроші знищують гру мільйонів

 

Прем’єра була 20 лип. 2026 р.

Чемпіонат світу з футболу 2026 року виявився не лише найбільшим і найдорожчим, але й сповненим політичних скандалів. Футбол, як найпопулярніша гра у світі, з перших мундіалів залежав від політичних впливів і протистоянь, які виходили далеко за межі спортивного змагання. Сьогодні футбол змінився. Якщо ще в 1990-х команда з Белграда могла вигравати Лігу Чемпіонів, а київське "Динамо" – зупинятись за крок до фіналу, то сьогодні на європейських вершинах грають команди-мільярдери. Чи справді з футболу пішла гра, пішло свято? Те, що зробило цей спорт таким особливим і таким важливим для багатьох поколінь? Про футбольну минувшину та сучасність в Україні й світі говоримо в прямому етері з коментатором і журналістом, автором каналу Бомбардир  – Романом Бебехом.

“Наша влада мусить бути страшна”? Антиукраїнські фейки про ОУН і Бандеру

 

Прем’єра була 19 лютого 2022 р.

Останнім часом різноманітні російські псевдоісторики, аматори-дослідники та недобросовісні блогери поширюють нову хвилю фейків про Організацію українських націоналістів і Степана Бандеру. Чи справді ОУНівці масово знищували своїх співвітчизників та хотіли повністю очистити Україну від росіян, поляків і євреїв? Чи дійсно мельниківці виконували роль “найманців” та “обслуговуючого персоналу” німецьких окупантів, а Бандера привласнив собі кошти гітлерівців, “відпочивав” у концтаборі наче в люксовому готелі, а після війни спокійно “відсиджувався” в еміграції? Чи була ОУН фашистською організацією, що тяжіла до ідей нацизму? Вигадки російської пропаганди аргументовано спростовує доктор історичних наук, професор Іван Патриляк.

Як Польське королівство зібрало українські землі в Любліні

 

Складні сторінки спільної українсько-польської історії завжди потребують делікатного підходу та виваженості. Сьогодні ми бачимо, як історичні травми час від часу стають зручним інструментом для політичних кіл в обох країнах.

Проте справжнє знання минулого — це не привід для сварок. Я розміщую матеріали на такі болючі теми з єдиною метою: надати можливість кожному, хто раніше не цікавився цими подіями, дізнатися правду. Вивчати складну історію потрібно не для того, щоб множити образи, а для того, щоб робити висновки та будувати майбутнє на засадах взаємної поваги.

Їх боялися навіть чекісти: жінки Української повстанської армії

  

Прем’єра була 14 травня 2022 р.

Українські жінки нарівні з чоловіками в лавах УПА боролися за Українську самостійну соборну державу. Вони служили воячками, зв'язковими, лікарками, розвідницями, пропагандистками, командували окремими підрозділами. Деяким вдалося пробитися на Захід і стати "голосом УПА" у вільному демократичному світі. Частина загинула, інші потрапили в полон, пройшли радянські тюрми, табори й заслання. Марія Савчин, Катерина Мешко, Ганна Гунька, Уляна Крюченко, Дарія Гусяк, Ольга Горошко, Катерина Зарицька, Ганна Попович, Ольга Ільків, Ярослава Стецько – ці та багато інших постатей нарешті вшановуються в Україні. Розповідає Аліна Понипаляк – кандидатка історичних наук, науковиця Національного музею історії України, співкоординаторка ініціативи “Вимкни Російське”.

Як у Польщі ставляться до історії України? // 10 запитань польському дипломату

  

Прем’єра була 16 вер. 2023 р.

Історія існує не лише як чиста наука, але і як невід’ємна складова освітнього процесу та суспільної думки. Історична пам’ять має об’єднувати націю. В історії українсько-польських відносин були різні сторінки – від протистояння до стратегічного партнерства. Як у Польщі ставляться до козацької революції під проводом Богдана Хмельницького, гайдамацького руху, війни проти ЗУНР, союзу з Петлюрою, діяльності ОУН і УПА та що об’єднує поляків і українців нині – розповідає директор Польського Інституту в Києві Роберт Чижевський.

Волинська трагедія чи різанина: українська реальність та польська пропаганда // 10 запитань історику

  

Прем’єра була 13 лют. 2021 р. 

Волинська трагедія 1943–1945 років – найдискусійніша сторінка українсько-польських взаємин. Чому в обох країнах домінує діаметрально протилежне бачення, а в світі переважає саме польський погляд на проблему? Що призвело до Волинської трагедії, якими були її реальні масштаби та наслідки? Розповідає доктор історичних наук, професор Іван Патриляк.

УПА проти Армії Крайової: пацифікація, Волинь, співпраця | Аліна Понипаляк

 

Прем’єра була 2 груд. 2024 р.

Українська Повстанська Армія та Армія Крайова – дві протиборчі сили, які діяли на українських землях під час Другої світової війни. Обидві потуги розглядали протиборство з іншою як другорядне завдання, прагнучи сконцентрувати зусилля на основних ворогах – нацистській Німеччині та СССР. Уникнути сутичок все ж не вдалося. Кульмінацією ворожнечі стала Волинська трагедія 1943. Поза тим, вже після війни колишні з’єднання польської армії та УПА змогли порозумітися й провести спільну операцію, стоячи пліч-о-пліч в боротьбі з новим/старим окупантом. Про природу ворожнечі, історичні містифікації, які сьогодні формують повістку в Польщі та про шляхи порозуміння говоримо з історикинею Аліною Понипаляк.

Традиція капеланства: від Русі до сьогодення | Димитрій Присяжний

  

Покоління УПА: спротив, табори, маргінес після 1991 | Володимир В’ятрович

  

Після загибелі Романа Шухевича в бою з МГБ у березні 1950 року підпілля не припинило опір. Активний спротив тривав ще приблизно десятиліття. Совєтська машина кинула титанічні зусилля на "розробку" й переслідування лідерів ОУН. У цей період нові очільники спротиву постали перед загрозою повного фізичного знищення. Такий сценарій був передбачуваним і навіть прийнятним. Загибель покоління мала стати історичним міфом для наступних плеяд борців за Українську державу. На жаль, в цей час наростав тиск не лише совєтських силовиків, а й конфлікти всередині організації, непорозуміння із закордонним проводом, численні зради. Ті, хто потрапив до рук ворога, пройшли шлях тортур і показових спроб дискредитації. Після таборів вони жили під постійним наглядом і тиском КГБ. Вже після падіння червоної імперії, вони повернулися до активного політичного й просвітницького життя. Але за свого віку так і не отримали від українського суспільства належного визнання. Про покоління нескорених говоримо з істориком Володимиром В’ятровичем.

1500 років Києву – фейк? Реальний вік столиці України // 10 запитань історику

   

Київ, який ми втрачаємо | @STEPANETS, Мараєв, Мочалов

 

Київ руйнували багато разів. Історичні та архітектурні пам’ятки нищили в усі часи – від монголів до комуністів. На жаль, це руйнування продовжувалося і в мирні часи, і після відновлення Незалежності. Сьогодні багато пам’яток залишаються не музеєфікованими. Як і жодного комплексного погляду на місто з точки зору історії та туризму досі не сформовано. При цьому – є місця, які мають потенціал стати справжніми магнітами. Що приховує Київ, які таємниці та які історичні перлини? Про це говоримо в прямому етері з гідом, популяризатором історії Києва, автором популярного каналу Кирилом Степанцем.

Нові виклики українській

   

Українське все ще витісняє російське? Чи вже навпаки? Після стрімкої усвідомленої українізації простору й побуту першого року широкомасштабної війни, відбувається очевидний відкат. Російську мову можна почути будь де. Зокрема, на дитячих гральних майданчиках і шкільних подвірʼях. Російський контент користується популярністю в YouTube, сервісах прослуховування музики й, особливо, на платформах коротких відео! Голоса тих, хто наполягає, що мова не на часі, звучать дедалі впевненіше в публічному просторі. Як протистояти цій загрозливій тенденції говоримо в прямому етері з Остапом Українцем, письменником, автором проєкту ‪@pidpilnahumanitarka  та військовослужбовцем Збройних Сил України. 

Тисячоликий Іван Мазепа – герой української історії | Віктор Горобець

 

Гетьман Іван Мазепа – історична особистість, пам'ять про яку вкрита нашаруванням міфів і відвертих фальсифікацій. Довкола нього вперше в такому масштабі розгорнулася пропагандистська машина російської імперії. За гранд-наративом про «Мазепу-зрадника» приховані ще десятки упереджень, які досі не отримали обґрунтованого наукового спростування. Мазепа – хабарник. Мазепа – найбагатший магнат імперії. Мазепа – націоналіст. Зрештою, Мазепа – роздягнений та прив’язаний до коня. Спираючись на наукове знання й останні дослідження, про ці та інші міфи говоримо з доктором історичних наук Віктором Горобцем.

АНТОНОВ. Як Київ став світовим центром авіабудування? | Антон Довбуш

 

Олег Антонов (1906–1984) – творець української великої авіації. Його літак Ан-2 – один із наймасовіших біпланів в історії. Ан-22 «Антей» – перший в світі широкофюзеляжний турбогвинтовий літак. Ан-124 «Руслан» – один із найбільших транспортних літаків на планеті. Українська «Мрія» (Ан-225) створена за його задумом.

Антонов став засновником київського конструкторського бюро. Розробки відіграли помітну роль у розвитку транспортної та спеціалізованої авіації у 20 столітті. Народившись за межами України, він обрав саме нашу країну для роботи та втілення своїх ідей. Збудував науково-інженерну школу й перетворив Київ на одну зі світових столиць авіабудування. 7 лютого 2026 – 120 років із дня народження Олега Костянтиновича Антонова.