Про мене

  

ТРОХИ ПРО СЕБЕ: МАНДРІВКА У ЧАСІ ТА ЦИФРІ

Вітаю на сторінках мого блогу! Мене звати Вікторія Рассказова. За фахом і покликанням я — бібліотекар-бібліограф. 40 років моє професійне життя нерозривно пов'язане з Бібліотекою Національного транспортного університету, де сьогодні я очолюю відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення.

Моя щоденна робота, головне функціональне завдання в університеті — це формування та наповнення фонду Електронної бібліотеки НТУ, яка відображається в нашому електронному каталозі й надає користувачам миттєвий доступ до тисяч наукових та навчальних видань. Проте кілька років тому я відкрила для себе абсолютно новий, захопливий напрям — веб-розробку та створення сайтів. Це те, у що я "окунулася з головою", знайшовши тут простір для творчості та натхнення.

Результатом цього захоплення стали три авторські майданчики, які допомогли перевести мої щоденні завдання у затишний цифровий простір.

🏛 ️ Історично-біографічний проєкт «Універ: обличчя поколінь»

Усе почалося приблизно три роки тому з невеликого блогу, який згодом трансформувався у масштабний сайт, а нещодавно пережив повне візуальне й технічне оновлення. Головна ідея цього проєкту — відійти від сухої канцелярії й показати справжнє, живе обличчя нашої Альма-матер. Мені дуже хотілося вивести з тіні звичайних людей, скромних трудівників та невтомних «атлантів», на яких десятиліттями тримається наш академічний світ. Тут, у «Мозаїці спогадів», «Династіях НТУ» та розділі «Архітектори сучасності», що присвячений особистостям, які трансформують наш виш прямо зараз, цінність кожної долі є абсолютно рівною.

Ба більше, цей проєкт допоміг розкрити університет як дивовижний всесвіт справжніх творців. Через «Сузір'я талантів» ми показуємо наших викладачів та співробітників університету без офіційних мантій: які створюють рукотворні шедеври, малюють дивовижні картини, грають рок, пишуть вірші та фотографують. А особливою цікавинкою проєкту став калейдоскоп дивовижних кулуарних таємниць та життєвих перехресть у розділі «Хто б знав?». Там ми відкриваємо завісу над несподіваними фактами з біографій наших легендарних колег, які змушують по-новому подивитися на знайомих викладачів, випускників чи співробітників вишу.

📚 Сайт «Електронна бібліотека НТУ» 

Цей сайт задумувався як майданчик, де я прагнула максимально повно й доступно відобразити всю інформацію про нашу Електронну бібліотеку, її фонд, документи та інструкції. Проте, бачачи величезний щирий інтерес з боку наших викладачів, я вирішила вийти за рамки суто офіційного ресурсу. Мені захотілося створити живий, теплий простір. Так народився наш «Інфо-хаб» — місце для душі, де з'явилися сторінки «Історія в деталях», «Навігатор успіху» та «Медіа-полиця» з відеооглядами й аудіокнигами, які я з радістю наповнюю.

🗺 Блог «Моя Україно: мандрівка у часі»

Цей блог став логічним продовженням мого багаторічного захоплення — колекціонування історій, що розширюють горизонти й мандрують крізь віки. Це моя територія культури, ретромандрівок, старовинних палаців та затишку. Тут мені хочеться мінімально торкатися політичних тем, хоча історія нашої країни настільки жива й переплетена з подіями сьогодення, що іноді оминути її просто неможливо.

Справжнім одкровенням та великою радістю для мене стала географія моїх читачів. Статистика каже, що значна частина нашої аудиторії — це люди, які заходять сюди з-за кордону. Хтось із них відкриває для себе велич нашої культури, а хтось — українець, якого доля закинула в інші країни, але серце якого залишається вдома.

Ще в червні наш загальний лічильник зафіксував неймовірну межу у 100 000 переглядів, а сьогодні цифра на ньому стрімко злетіла вже до 219 097! Я трішки прошляпила момент, щоб окремо подякувати Вам за круглу позначку у 200 тисяч, тому хочу виправитися і надіслати свої промені вдячності просто зараз.

Щиро дякую кожному з Вас — у якій би країні чи часовому поясі Ви не перебували — за те, що завітаєте на цей вогник, цікавитеся історією та мандруєте крізь час разом зі мною. Ваш інтерес — це найкраще натхнення і доказ того, що українське слово та історія єднають світ!

ЗА ЛАШТУНКАМИ ПРОЄКТІВ

Коли я тільки починала створювати ці сайти, навколо було чимало скептичних поглядів. Проте час та реальна статистика довели: усе було недарма. Те, що колись здавалося експериментом, сьогодні перетворилося на затребувані проєкти.

Після того, як технічно було налаштовано домени (за що я безмежно вдячна Ковтуну Миколі), усю подальшу творчу роботу — розробку структури, візуальний дизайн та наповнення контентом — я вела самостійно, без сторонньої допомоги. 

Свого часу цей блог довелося на певний період «законсервувати», але згодом я зрозуміла, що щиро засумувала за цією справою, і з радістю повернулася до роботи. Оскільки проєкт живе на офіційному домені університету, я намагаюся вести його виважено й стримано. Попри те, що ситуація в країні неймовірно хвилює мене, викликаючи безліч глибоких, емоційних та важких переживань, я прагну тримати цей простір на території затишної культури й ретромандрівок, лише зрідка, коли неможливо промовчати, обережно торкаючись найважливіших і доленосних тем сьогодення. Керуюся виключно власним інтересом та любов'ю до історії.

Я ніколи не ставила собі за мету створювати ці ресурси заради офіційних звітів. Найбільший сенс моєї праці — це люди. Коли в особистому спілкуванні я чую щирі відгуки від наших викладачів, коли бачу їхню радість від кожної нової цифрової знахідки — це і є моя справжня, чесна нагорода. Саме це людське тепло, а також дивовижна увага відданих гостей блогу по всьому світу, які щодня крутять лічильник переглядів уперед, і є тим, що я найбільше ціную і що щодня тримає мене в професії.

Дякую, що Ви тут. Запрошую до мандрівки крізь час!

24.10.2026.  09.32.