Вічний Чому у Бєланова і Шевченка великі «Золоті м‘ячі», а у Блохіна – маленький

  

Наприкінці весни Львів вперше в історії побачив три «Золоті мʼячі» легенд українського футболу. Олег Блохін, Ігор Бєланов та Андрій Шевченко особисто приїхали на презентацію своїх нагород.

«Ми відкриваємо проєкт, який уперше зібрав усі три українські «Золоті м‘ячі» разом. Наша головна мета – надихнути юних українців займатися футболом. А також показати, що немає нічого неможливого, якщо ти справді гориш своєю справою. Саме тому слоган турне: «Наступний золотий м‘яч – твій», – розповів президент УАФ Андрій Шевченко.

Ви могли помітити на фото, що «Золотий мʼяч» Блохіна відрізняється за розміром від нагород Шевченка та Бєланова. Розповідаємо, в чому причина.

Блохін чекав на «Золотий м’яч» понад рік

Блохін виграв свій «Золотий м’яч» у 1975 році. В голосуванні нападник «Динамо» набрав 122 очки, значно випередивши Франца Беккенбауера та Йогана Кройффа.

Про свою перемогу футболіст дізнався за тиждень до Нового року, а сам приз отримав аж у 1977-му. «Золотий м’яч» Олегу вручили перед грою Кубка чемпіонів із «Баварією», в якій він не забив пенальті.

«Чекав на приз понад рік. М‘яч мені вручили у березні 1977-го на Республіканському стадіоні у Києві. Зберігав його удома – у квартирі на Уманській, де мешкали батьки.

Якщо зараз після виграшу такого цінного призу, напевно, було б велике свято, то на той час усе пройшло просто й скромно. Більш компактним був і сам «Золотий м'яч».

У команді привітали та похвалили: «Молодець, підтримав реноме команди». Ми ж на той час грали за честь клубу, були єдиним колективом», – говорив про свій успіх Блохін.

Зміна дизайну «Золотого м’яча» відбулася у 1980-х

«Золотий м'яч» або Ballon d'Or заснували у 1956 році журналісти французького видання France Football. Ініціатором такої ідеї став колишній футболіст, а згодом один із найвпливовіших спортивних журналістів Франції Габріель Ано.

Саме він запропонував ідею відзначати найкращого гравця Європи завдяки голосуванню серед журналістів різних країн. Першим володарем «Золотого м’яча» став англійський футболіст Стенлі Метьюз з «Блекпула».

З моменту заснування і до кінця 1970-х переможцям голосування вручали маленькі «Золоті м’ячі». Зокрема, такий отримав Блохін. Часто вони були на мармуровій підставці.

Перший «Золотий м’яч» виготовив ювелірний дім Maison Mellerio з Парижа, відомий своїми елегантними прикрасами. Це була тонко виконана статуетка з золотим м’ячем.

Родина Меллеріо – італійські ювеліри, які переїхали до Франції в 1515 році, щоб розвивати свою торгівлю дорогоцінними виробами. Срібні скриньки, пряжки та табакерки невдовзі продавалися королівському двору.

Сьогодні Maison Mellerio продовжує виготовляти дорогоцінні предмети, настільні прикраси і спортивні трофеї.

Зміна дизайну «Золотого м’яча» відбулася у 1980-х. Нагорода стала більшою, масивнішою й видовищнішою відповідно до змін у маркетингу, ТБ і глобалізації футболу.

Тому Блохін отримав ще оригінальну та автентичну версію нагороди. А його наступники Бєланов та Шевченко вже модифіковані «Золоті м’ячі». Але усі три призи мають однакове символічне значення – просто вони різні за розмірами.

«Золотий м’яч» починають виготовляти за 6 місяців до церемонії

 

Виготовлення сучасного «Золотого м’яча» вимагає майже ста годин роботи і починається за 6 місяців до церемонії нагородження. М'яч та основа разом досягають висоти 31 сантиметра та ширини 23 сантиметри.

Передбачувана вага трофея становить близько 7 кілограмів. А вартість призу оцінюють приблизно у три тисячі євро. Виробництвом м‘ячів так само займається ювелірний дім Maison Mellerio.

Спочатку майстер спаює дві латунні півсфери у форму м’яча. Потім ця сфера потрапляє до рук різця, який має зробити шви. Цей етап вимагає великої точності та ретельності, щоб точно відтворити тридцять дві панелі, з яких складається футбольний м'яч. Це займає близько 15 годин роботи.

Потім кульку забирає полірувальник, перш ніж передати її граверу, який напише ім'я переможця, а також логотип France Football та рік випуску.

Передостанній етап відбувається у кабінеті позолотника, який покриває кульку тонким шаром золота. Зрештою, практично готовий м’яч повертається до рук майстра, який кріпить його на основу. А вона завжди унікальна.

А вже тоді «Золотий м’яч» вручають переможцеві.

«Вірю, що в України буде четвертий «Золотий м'яч»

Якраз такий «Золотий м’яч» отримав Бєланов у 1986 році. Футболіст «Динамо» збірної СРСР блискуче зіграв на чемпіонаті світу в Мексиці. Зокрема, оформив хет-трик у матчі проти Бельгії, хоч радянська команда і програла. А разом з «Динамо» став володарем Кубка Кубків-1986.

Чому Бєланов виграв «Золотий м’яч»

Українець у голосуванні виграв нагороду, випередивши Гарі Лінекера та Еміліо Бутрагеньо. Англійця досі болить ця тема і він часто в ЗМІ згадує, як його обділили у 1986 році.

Лінекер – Родрі про «Золотий м’яч»-1986: «Мене пограбували. Той, про кого ти ніколи не чув – Бєланов»

«Я отримав «Золотий м'яч» не по блату, не за гарні очі. А то хтось говорив і писав потім, що мені вручили приз незаслужено. Я ж отримав цей м'яч, тому що роками сидів на базі, копав носом землю.

Жив у Конча-Заспі, жив заради гри, нічого іншого не бачив і не знав. Це була нагорода за відданість футболу, за те, що на тренуваннях Лобановського у нас в очах темніло, що ми робили божевільну роботу, про яку жоден інший клуб не мріяв», – говорив Бєланов.

Шевченко отримав свій «Золотий м’яч» у 2004 році. У тому сезоні український форвард виграв Серію А з «Міланом» і став найкращим бомбардиром чемпіонату. Минулого року пройшло вже 20 років з того історичного моменту.

З нагоди ювілею Шевченко привіз м’яч в Україну. Нагорода також побувала в інших містах нашої країни, де всі охочі могли подивитися на цей приз і зробити фото.

«Він стояв у музеї «Мілана». Я його сам забрав і привіз сюди, – розповів Шевченко. – Це дуже важлива нагорода, яка залишається з тобою на все життя і яку дуже важко здобути. За свою кар‘єру в мене було кілька шансів виграти «Золотий м‘яч», але я виграв всього один.

Я вірю в те, що в України буде четвертий «Золотий м'яч».