Дарницький залізничий вокзал початку ХХ століття

 

 

На початку ХХ століття кияни і гості столиці користувалися послугами Дарницького залізничного вокзалу, який розташовувався в мальовничому сосновому бору. 

Чи було насправді монголо-татарське іго?

 

Орда або монголо-татарське іго - жорстокі загарбники зі сходу, які знищили могутню державу Київську Русь. І лише московське князівство відродить славу руської землі. Таку історію 350 років вчили наші предки – українці, народжені в російській імперії та СРСР. Але що з цього правда? Куди поділась Київська Русь? Які були наслідки монгольської навали і чи існувало взагалі те преславуте іго? Про все це у випуску «Реальна історія» з Акімом Галімовим.

Що відбувається на дні Каховського водосховища прямо зараз

 

У червні 2023 року росіяни підірвали Каховську дамбу. Страшна катастрофа унесла десятки життів та зруйнувала сотні будинків. Але як виявилось ця трагічна подія зробила крутий поворот в нашій історії. Адже під водами Каховського Водосховища радянська влада затопила Великий Луг - унікальну пам’ятку природи та місце сили нашого народу. Тут жили люди ще в часи енеоліту, тут будували свої Січі запорозькі козаки, і тепер науковці знаходять на дні зруйнованого Каховського водосховища артефакти, які по новому відкривають нашу історію. Як сьогодні через два роки після знищення Каховського водосховища виглядає Великий Луг і чому ми маємо його зберегти? Відповіді на ці питання у новому епізоді «Реальної історії» з Акімом Галімовим.

«Тарасівець», лікар, міністр та мер Одеси: що Іван Липа зробив для України

 

Попри розхожі стереотипи про те, що ідеологи української самостійності походять як не зі Львова, то з Києва, насправді сонм діячок та діячів, яких можна іменувати батьками-засновниками України, подарував нам буквально кожен край, зокрема, й Крим. 

Двадцять третій епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено одному з найяскравіших уродженців Криму Іванові Липі. Лікар за освітою, він за студентських часів, що минули у Харкові, став співзасновником молодіжної політичної організації «Братерство тарасівців», члени якої заприсяглися втілити у житті ідеали Тараса Шевченка щодо вільного та самостійного розвитку української нації. У програмовому документі «Символ віри молодих українців» братчики проголосили амбітну програму, в якій лишень на пів кроку спинилися від мети створення незалежної України.

У двадцять третьому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про видатного громадсько-політичного діяча кінця 19 – поч. 20 сторіччя.

Яку мету ставили перед собою члени «Братерства тарасівців»? Як так трапилося, що саме Іван Липа став мером Одеси після революції 1917 року? Які ідеї поширював Іван Липа у своїх політичних казках для дорослих? Дивіться у новому епізоді «Батьків-засновників».

Як Федір Вовк довів, що ми не «один народ», та яку ціну за це заплатив? ...

 

Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом ХІХ сторіччя.

Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов.

Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів?

У другому епізоді третього сезону проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є «аднім народом» із росіянами та білорусами.

Совєти намагались стерти його з історії – чим впливовий Борис Грінченко?...

 

«Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!» – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. «Є хороші пісні українською мовою, але вона аж ніяк не придатна для високої літератури й науки!» – ще одна теза, котру підкріплювали численними постановами та указами, які обмежували та забороняли розвиток української мови в 19 сторіччі. Відповіддю української інтелігенції на цей наратив стала марудна й клопітка праця, що була покликана документально довести багатство української мови. Протягом декількох десятиріч науковці та мовознавці на чолі із Борисом Грінченком збирали слова, аби укласти щонайповніший словник української мови й показати її придатність для творення національних літератури й культури.

У 24-ому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко й Сергій Стуканов поспілкувалися із істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про геніального словникаря Бориса Грінченка.

Бакота: затоплений світ

  

 

Бакота — затоплене село на Поділлі, поблизу Кам’янця-Подільського. Сьогодні це місце відоме своїми неймовірними краєвидами та тишею. Півсторіччя тому сотні родин покинули тут свої домівки та господарства. Людей виселили, а село затопили, щоби збудувати тут водосховище для потужної гідроелектростанції. Уроженцю Бакоти Тарасу Горбняку було 27 років, коли їх із родиною виселили звідси. Сьогодні він водить екскурсії місцями, де колись жив.

Софія Налепінська-Бойчук: народжена полькою, загинула за Україну

  

Ще 1997 року київський історик Сергій Білокінь писав в журналі "Образотворче мистецтво": "Коли у справах ОГПУ-НКВД вичитуєш, що за Україну чи як казали тоді, за український (конче буржуазний) націоналізм більшовики винищували українців, це сприймається майже нормально. Тут є своя закономірність, своя логіка. Особисто мене особливо по-людськи зворушує, коли за Україну гинули люди, ані сном, ні духом нам нічого не винні, такі, як-от, скажімо, історик мистецтва, німець з роду Федір Людвігович Ернст. Ані крапельки української крові не мала в собі польська шляхтянка Софія Олександрівна НАЛЕПІНСЬКА".