На початку ХХ століття кияни і гості столиці користувалися послугами Дарницького залізничного вокзалу, який розташовувався в мальовничому сосновому бору.
Залізнична станція Дарниця входить до складу Південно-Західної залізниці, створеної в червні 1870 року шляхом об'єднання Києво-Брестської, Одеської і Брестсько-Граєвської залізниць. Це була перша в Росії велика залізниця довжиною 2167 кілометрів, що становило тоді 10% від усієї залізничної мережі країни.
Офіційно рух Південно-Західною залізницею було відкрито 7
червня (26 травня) 1870 року. Об 11 годині 30 хвилин з Києва відійшов перший
поїзд, що прибув у Бірзулу (нині Котовськ, за 22 кілометри від станції Балта) о
6 годині 27 хвилин ранку наступного дня.
В 1890-1894 рр. розпочаті залізничні рейси Київ-Вороніж, в
1899 році було побудовано залізничну станцію Дарниця, тож поїзди сполученням
Київ-Полтава (рух відкрито в 1901р.) вже зупинялись на Дарниці. В 1914-1917 рр.
відкрився рух по залізничній лінії Дарниця-Чернігів.
Одночасно з відкриттям станції поблизу неї почали селитись
залізничники та їхні сім'ї, спочатку з північного боку залізниці (селище Стара
Дарниця, вулиця Лісова, зараз - Гродненська), потім - з південного (селище Нова
Дарниця).
Дарниця початку минулого століття відома не лише як
залізнична станція, а також як однойменна дачна місцевість. Як пише портал
"В городе", навколо Києва на той час виникла ціла мережа дачних селищ
- Боярка, Ворзель, Ірпінь, Буча, Мотовилівка.
Сосновий ліс у Дарниці нічим не поступався боярському чи
ірпінському, сама ж Дарниця розташована на відстані лише 2 км від Дніпра.
До то ж, місцеві дачниці чи то жартома, чи то всерйоз
запевняли, що літній сезон в Дарниці - найнадійніший шлях для заведення
романтичних знайомств...
Історію одного з дарницьких знайомств розповів газеті
"Магістраль" почесний залізничник Федір Федорович Сьомін.
Джерело: Сайт Ліски
Немає коментарів:
Дописати коментар