Нобелівський лауреат із Закарпаття Мілтон Фрідман, проповідник економічної свободи

  

Навряд чи хтось із тих, хто живе зараз в Україні, так уже легко повірить, що з цієї країни вийшла помітна кількість талановитих економістів. Ось написав я в цій рубриці про нобелівського лауреата Саймона Кузнеця, який придумав саме поняття ВВП, — і то дивувалися: невже? Звідси? А я скажу більше — він не один!

10 фактів про геніального українського художника Івана Айвазовського

  

Українські видатні особистості діляться на 3 типи: репресовані, заховані системою та привласнені Росією. Серед геніїв, до яких простяг свої пазурі ворог, опинився й Іван Айвазовський — геніальний художник-мариніст, який також зображував і батальні сцени. Ви можете не знати багато з біографії Айвазовського, проте точно бачили його полотна: «Дев‘ятий вал», «Чорне море», «Чесменський бій», «Пожежа Москви у 1812 році».

Сьогодні, з нагоди 209-ї річниці від дня народження Івана Айвазовського ми пропонуємо вам дізнатися 10 цікавих фактів про нього.

Наймоторошніше місце України - СОКІЛЕЦЬ | Миньковецька держава | Зникаюча Україна

 

Від 22 квітня 2023 року

Сокілець - саме це колишнє село та навіть свого часу містечко визнано не одним мандрівником та дослідником наймоторошнішим, наймістичнішим та найзагадковішим місцем не лише на Поділлі, але й у всій Україні. На початку весни, поки все не покрилося непрохідними хащами, ми вирішили вкотре відвідати та показати це місце хлопцям зі Львова, які стали переможцям благодійного аукціону на підтримку ЗСУ котрий проводив Український католицький університет.

Але наш шлях до Сокільця пролягав не менш цікавими місцями, а саме зникаючими селами колишньої Миньковецької держави. Миньковецька держава та її правитель граф Ігнацій Сцибор Мархоцький - історичний феномен, що на перший погляд видається міфічною вигадкою, але він та його держава дійсно існували тут посеред глухого Поділля на зламі 18 та 19 століть.

Писати про Мархоцького та Сокілець можна та й варто цілі книжки, що дехто і робить. А ми, в свою чергу, зняли фільм, фільм в нашому старому стилі, фільм-мандрівку через Миньковецьку державу до наймоторошнішого місця в Україні.

Ліна Костенко: У нашій літературі кожна людина потрібна (3 серія)

 

Прем’єра була 13 липня 2025 року

За що Ліна Василівна хотіла дражнити Сергія Жадана й передумала? Кого поетка в молодості просила «хукнути на неї Леніним і чому»? Чому Павло Загребельний згадував Ліні Костенко про похорон Паганіні? Зрештою, як війна змінила українську літературу і де зараз Тінейджер із «Записок українського самашедшого»?

У завершальній серії триптиху з розмов Сергія Жадана з Ліною Костенко поет і поетка говорять про інших поетів і поеток. Тих, кого треба не просто читати, а вдумуватися в причини їхніх людських і авторських трагедій. Тих, кому нинішня війна або репресії ХХ століття не дали дозріти й дописати свої кращі твори. Зрештою, тих, хто продовжує писати сьогодні — в часи викликів інших, ніж у покоління шістдесятників, та, по суті, в тіні того самого ворога.

Максим Кривцов і Тарас Ілля; Ярина Чорногуз і Олена Герасим’юк; Юрій Андрухович і Олександр Ірванець; Іван Драч і Дмитро Павличко; Павло Тичина й Володимир Сосюра — Ліна Василівна і Сергій Жадан спускаються й підіймаються різними десятиліттями української літератури останніх ста років, говорячи про процеси, невід’ємною частиною яких вони самі є.

Ліна Костенко: Не хочу грати в сатанинському спектаклі (2 серія)

 

Прем’єра була 12 липня 2025 року

За що Григорій Кочур лаявся на Ліну Костенко, а Микола Бажан навпаки, хвалив? Про що був гнівний лист Дмитра Павличка до поетки? Чому Ліна Василівна шкодує про свій вірш до Павла Тичини? І чому наполягає: «а треба ставити себе на місце Дзюби»?

Про це й інше — друга серія «триптиху» з розмов Сергія Жадана з Ліною Костенко, записаних у листопаді 2024 та січні 2025 року для Радіо Хартія. Хронологічно ця розмова — перша, записана восени. Участь у розмові також беруть: Оксана Пахльовська, культурологиня, донька Ліни Василівни, та поет, засновник видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» Іван Малкович.

Олена Теліга: "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя"

  

Олена Теліга народилася 21 липня 1907 року. Імперський Санкт-Петербург став містом її дитинства і юності. Олена походила з української родини. її батько - Іван Шовгенів, родом із околиць степового Слов'янська, був інтелігентною й освіченою людиною. За фахом - інженер, спеціаліст з гідротехніки.

Мати - родом з Поділля. Чуйна і добра жінка. Слід одразу зауважити, що в родині Шовгенівих панувала російська мова. І хоч батьки ніколи не цуралися свого українського походження, цей факт мав свій вплив на формування світогляду майбутньої поетки.

Дитинство Олени було доволі безтурботним. Батьки жили заможно, а тому діти: Олена і двоє старших братів мали все необхідне, щоб здобути добре виховання й освіту. Часто Шовгеніви подорожували: виїжджали на Кавказ, милувалися краєвидами Фінляндії. Змалку Олена вивчала іноземні мови: добре засвоїла французьку і німецьку, не знала лише української.

«Життя — це боротьба». Читаємо поезію Олени Теліги

  

Цього дня 120 років тому народилася українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня, діячка ОУН Олена Теліга, яка не встигла так багато сказати і зробити, адже її життя обірвалося у лютому 1942 року. Народжена у родині справжніх борців за Україну — батько Іван Шовгенів був міністром уряду Української Народної Республіки, а брат військових у лавах армії УНР — поетеса пронесла любов до рідної землі крізь роки еміграції та повернулася в окупований нацистами Київ у 1941 році разом з першими похідними групами ОУН. Уже за рік вона була заарештована та разом із чоловіком Михайлом Телігою розстріляна у Бабиному Яру.

Сьогодні з нагоди річниці від дня народження Олени Теліги ми пропонуємо вам звернутися до її творчої спадщини та прочитати декілька поезій.

НЕВРОЛОГ: Як зняти головний біль, почати спати і не хропіти? Практичні поради

 

Постійна тривога, виснаження та стрес. Знайомо? Сьогодні разом із спеціалістом ми дізнаємось як організм та нервова система реагують на такий стан.

Олексій розповість про правдивість феномену "ртутного стовпа", як стрес впливає на мозок і тіло, зокрема на розвиток таких станів, як головний біль, порушення сну, проблеми з пам'яттю, а також перші ознаки хвороби Альцгеймера. Зʼясуємо які є симптоми інсульту, скільки спати та як правильно засинати,  які препарати можна приймати самостійно, а які тільки з назначення лікаря. А також чи правда, що антидепресанти – це не страшно?

Дивіться уважно та занотовуйте, адже це необхідно знати кожному!

Ліна Костенко: Мені треба розібратися у витоках імперії (1 серія)

 

Прем’єра була 11 липня 2025 року

Ця розмова записана в січні 2025 року. У ній Ліна Василівна розповідає про історичний роман, над яким працює. Час дії — період Гетьманщини, доба українського бароко. Письменниця аналізує роль української шляхти й інтелігенції, яка ставала на службу Російській імперії або навпаки, чинила їй спротив, та прагне розібратися у витоках імперського мислення. Говорить про російську гомофобію та спроби компенсувати «брак мізків», нагадує про необхідність розрізняти ганьбу і трагедію і вчитуватися в історію ретельно та обережно.

Говорить і про нинішню війну Росії проти України. Згадує загиблих поетів, нагадує про трагедію полонених із «Азовсталі», про те, як «виникає з нації — народ».

А ще — розповідає про поетів, із якими товаришувала, про поїздки в Чорнобильську зону відчуження, похорони Сталіна та інші речі, які для більшості з нас — історія, а для неї — глави з життя.

CЕКРЕТНИЙ БУНКЕР У КАРПАТАХ/ДЕ СХОВАЛИ ЗОЛОТО ТРЕТЬОГО РЕЙХУ

 

Від 23 лютого 2024 року

Ви знали, що у Карпатах знаходиться найбільша у Європі лінія оборони? Її довжина - 700км, і називається вона - «Лінія Арпада».

Угорці побудували її у часи Другої світової, щоб захиститися від радянскьго союзу. Чи виконала лінія своє призначченя, дивіться у відео.