Не любити тебе
– не можна.
Володіти тобою
– жаль.
І хвилина
діяння кожна
Випромінює нам
печаль.
Бути разом… в
однім цілунку.
Злить уста і
серця свої.
Тільки хвилі
нема порятунку…
Плачуть вночі
лишень солов’ї…
Ти в хвилину
чуттєвої бурі
Не віддайся
мені, дивись,
Бачиш вечора
крила похмурі?
То над нами
вони зійшлись.
Хай нам
кажуть: любити можна
Тільки раз.
Того разу й жаль,
І щаслива
хвилина кожна
Випромінює нам
печаль.
Не ховайся в
зволоженім зорі,
Бо розгойдані
береги
Поглинаючих
трансмагорій
Будуть завжди
нам дорогі.
Ні! Знайди і в
чуттєвих бурях
Не перейдену
нами грань,
Щоб не відати
днів похмурих,
Щоб не знати
про гнів прощань.
Не любити тебе
– не можна,
то й любитись
з тобою – жаль,
бо хвилина
кохання кожна
випромінює нам
печаль.
Немає коментарів:
Дописати коментар