Вся правда про "польський гніт" (Napisy PL)

  

Прем’єра була 15 вер. 2026 р.

Шляхта. Заможні польські пани. Жорстокі гнобителі українських селян, одвічні вороги козаків. Це та історія, яку більшість українців знає зі школи. Але звідки взявся цей наратив? Чи дійсно всі представники шляхти були поляками? Якщо так, то звідки вони взялись на наших землях? Чому насправді проти них повстали козаки і українські селяни? Це новий спеціальний епізод «Реальної історії» з Акімом Галімовим, присвячений історії української шляхти, який переверне ваші уявлення про історію України.

«Перший русскій фашист»: як Київ позбувся Столипіна

 

Прем’єра була 14 годин тому 

Пізно ввечері 14 вересня 1911 року оперу «Сказка о царє Салтанє» в київському міському театрі до кінця не дограли. Тому що в другому антракті прем’єр-міністр російської імперії Пьотр Столипін був смертельно поранений Дмитром Богровим, який працював на «охранку» й водночас підтримував контакти з революційним підпіллям. Попри всі зусилля найкращих лікарів, чотири дні по тому політик помер і був похований в Києво-Печерській лаврі. Справа залишила дуже багато питань, які дослідники вже понад століття трактують по-різному. А пам’ять про Столипіна в столиці України намагалися активно культивувати за режиму Януковича – і до цього докладала руку і росія, і уряд Азарова.

Вірмени у Львові: 700 років історії, унікальний Вірменський собор і таємниці давньої громади

  

Прем’єра була 17 вер. 2026 р. 

Вірмени живуть на українських землях уже понад 7 століть, і Львів став одним із найважливіших осередків їхньої громади. Східна торгівля, власна церква, мова й письмо, школи та міцні зв’язки всередині спільноти допомагали зберігати свою ідентичність далеко від історичної батьківщини.

Анна Ніколаєва разом з Анушаваном Месропяном — філологом, перекладачем, екскурсоводом і бібліографом Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка — гуляє Вірменським собором у Львові й розбирається в історії вірменської громади та культури.

Як кава перекроїла колоніальний світ

  

Прем’єра була 14 вер. 2026 р. 

Історики виокремлюють низку традиційних факторів, які відрізняють Новий час від Середньовіччя. Це зазвичай – товарне виробництво, секуляризація та централізація держав, глобалізація через великі географічні відкриття. З виду випускають побутові речі, які глибоко вплинули на культурне, економічне й навіть геополітичне становище тогочасного світу. Однією з них є кава. Напій, що вже давно вважався традиційним на Сході, у Новий час захоплює європейські міста. Бадьорість та енергія – це лише одна його ознака. Кава стає напоєм аристократів і, дуже швидко, – буржуа та міщан. Замість традиційної таверни та алкогольних марафонів – тисячі кав’ярень і разюче прискорення життя. Маленька порція – швидкий ефект. Замість порожніх балачок і сакралізованого тостування – ділові угоди. Із кав’ярень виростають великі бізнеси. Країни, що мали кавові колонії, стрімко посилюються економічно. Імпортозалежні потрапляють у кабалу і змушені шукати альтернативу. Так у Британії перемагає чай. Нові торговельні маршрути. Нова колонізація. І новий стиль вживання приємних напоїв. Про ці головні символи Нового часу говоримо з історикинею Стефанією Демчук.

Чому росія боїться українських книжок? Правда про 35 років окупації мізків | Орест Мурій

 

Нам роками розповідали міф: «Українською просто ніхто не хотів читати». Але правда в тому, що українську книгу методично, економічно та фізично душили понад три десятиліття.

У спільному масштабному розборі Роман Грицько («Бунт у бібліотеці») та Орест Мурій розкривають справжні механізми культурної війни рф проти України:

• Чому російська книга, привезена за 1000 км, коштувала в Києві 10 грн, а українська - 30 грн?
• Як російські видавництва-монополісти обманом забирали в західних агентів «права на СНД», не даючи нам перекладати світову класику?
• Як через жанр «попаданців» та детективів про ФСБ готували ґрунт для вторгнення?
• Чому удар по харківських друкарнях та логістичних центрах — це прямий наслідок поразки російської ідеології?

Дивіться повне розслідування, щоб назавжди позбутися ілюзій про «книги поза політикою».

Як працює саме твоя «тривожна кнопка»? Розберися, щоб контролювати. Інструкція до тривожності. Частина 1

  

Тривожність. Стан, який уже став природним для кожного українця. Біда в тому, що іноді невеликі хвилі звичної (та цілком обґрунтованої) тривожності перетворюються на шторм, який руйнує наше ментальне здоров’я. Але все ще є шанс подолати негоду.

Ми записали цілу серію відео, присвячених темі тривожності. Це — перший випуск цієї серії. Разом із військовим психологом Андрієм Козінчуком розбираємося, звідки береться тривожність і що це таке на рівні фізіології. Чому одні люди тривожаться через дрібниці, а в серйозних ситуаціях залишаються напрочуд спокійними? Народжуємося ми тривожними чи тривожність формується протягом життя? Як на тривожність впливає війна і що можна зробити, щоб знизити рівень душевного неспокою?

По батькові — це спадщина СРСР чи давня українська традиція?

 

Філологиня, викладачка та авторка мовного блогу Марія Словолюб аналізує резонансну петицію про скасування по батькові в офіційних документах України. Ви дізнаєтеся про витоки цієї традиції ще з часів Русі, значення патронімів для збереження родової пам'яті та спростування міфу про те, що ця форма була нав'язана Росією. Гостя пояснює, чому форми по матері не набули поширення, як формувалася трикомпонентна система «прізвище, ім'я, по батькові», а також аналізує західні аналоги по батькові в інших мовах.

МЕГАЗБІРКА усіх Творів ТАРАСА ШЕВЧЕНКА за 1849–1850 роки у Deep House та Етно Техно

 

Понад 3 години поезії Кобзаря в сучасному музичному звучанні: глибокий електронний ритм, атмосферна кінематографічність, етнічні мотиви, техно-енергія та вічне слово Тараса Шевченка.

Це велика музична подорож творами 1849–1850 років - часом глибоких роздумів, драматичних сюжетів, болю, людської долі, самотності, пам’яті та сили українського слова.