Де шукати своїх предків. Від архівів до ДНК-тестів: інструкція від генеалога Сергія Фазульянова

 

Що ви знаєте про свою родину? Чи відомі вам шляхи ваших предків? Якщо так, то до якого покоління вдалося знайти інформацію? Генеалогія вважається одним з найпопулярніших хобі в усьому світі, і сьогодні ми теж поговоримо про неї.

Цей випуск ми вирішили зробити прикладним і розповісти про те, як досліджувати сімейну історію. Для цього в гості завітав професійний генеалог Сергій Фазульянов. А розпитувати його буде Анна Ніколаєва, авторка книжки-практичного путівника у світ генеалогії «А тепер і спитати немає в кого», науковим редактором якої став пан Сергій. Вмикайте наш випуск, щоб дізнатися:

🧬 З чого почати досліджувати свій рід?

🧬 Що можна знайти в архівах?

🧬 Де шукати інформацію про предків емігрантів?

🧬 Про що можуть розповісти ДНК-тести?

🧬 Що особливого у генетичному коді українців?

Речей таємна суть

  

На сцені й за Лаштунками

Погляд на біографію Марії Євгенівни Малиш-Федорець крізь призму психоаналізу виокремив би такий факт. Дівчинка була сьомою дитиною в родині, її мати при пологах померла, а батько, щоб не сиротити дітей, вдруге не одружився. Для Марійки він був вищим авторитетом. Отже, можна припустити, що до Миколи Садовського його ученицю «штовхнуло» щось схоже на Едіпів комплекс. Про першу зустріч у Ніжині вона згадувала: «За столом я з переляку сіла за самовар, щоб за нього сховатися й крадькома поглядала на Садовського. Я боялася стрінутися поглядом, але що я не гляну, то й він усе на мене дивиться...»

Святослав Ріхтер — всесвітньо відомий піаніст із Житомира та Одеси, почесний доктор Оксфордського та Страсбурзького університетів, лауреат премії «Греммі»

  

Моя рідна Одеса породила стільки чудових музикантів, що для того, аби плюнути на вулиці і не влучити в якесь місце, пов’язане з їхньою пам’яттю, потрібно навмисно цілитися. Але герой моєї розповіді навіть серед них — явище виняткове. Щоправда, він народився у Житомирі, але незабаром його батько перебрався до Одеси, де він і прожив приблизно два десятки років.

Сумно, що він не просто її покинув, а зовні виключив зі свого життя та біографії — нічого не говорив, ніде не згадував про одеський період свого життя. Можливо, йому було нелегко згадувати місто, де було розстріляно його батька.

Черемшина - голос Квітки Цісик & Ніна Матвієнко & Оксана Муха

 

ТАРНОВСЬКІ. Частина 1: до дня народження, 1 квітня 1838 року, Василя Тарновського старшого

  

Василь Тарновський старший - український етнограф, історик права, громадський діяч. Колекціонер  і меценат. Один з перших, хто став збирати спадщину Тараса Шевченка. Батько - Василя Тарновського молодшого, кому довірили цінні і пам'ятні речі друзі і колеги Тараса Шевченка. Усі Тарновські закладали основи збирання і збереження української старовини та історії.  Ці унікальні колекції знаходилися в їхньому дивовижному маєтку - Качанівка у Чернігівщині.

Чий Гоголь? Мова, погляди, міфи та ідентичність

 

Чий Гоголь і що робити з його російськомовністю? У новому випуску подкасту «Запах Слова» ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков аналізують, класиком якої літератури насправді є Микола Гоголь, чи можна його називати «ренегатом», як його ідентифікували сучасники та в чому його найсерйозніший зв’язок з українською культурою. А також розповідають про темний бік у книгах Гоголя, спалені тексти, життя в росії, як він ідентифікував себе сам та як на його творчість вплинуло особисте життя. 

Микола Гоголь: історія великого малороса

 

1 квітня 1809 року в Сорочинцях (нині Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область) народився Микола Гоголь – найяскравіший представник плеяди знаменитих класиків літератури.

В цьому випуску разом з викладачкою української мови Катериною Корощенко обговорюємо Миколу Гоголя. чим письменник пов'язаний з містикою, як насправді ставився до росії і чи дійсно був похований уві сні.

Микола МІХНОВСЬКИЙ: ідеї та приватне життя “апостола Української державності”

  

В останній день березня 1873 року народився Микола Міхновський – людина, що випередила свій час. Так писали й сучасники, й пізніші дослідники. Автор “Самостійної України” та “Десяти заповідей члена УНП”, він ще наприкінці 19 століття виступав за повну незалежність нашої держави, тоді як переважна більшість українофілів мріяли тільки про автономію, всеросійську федерацію та займалися культурно-просвітницькою працею.