четвер, 12 листопада 2026 р.
Небензя розповів фейк про «катівню» у Петропавлівській Борщагівці | МЕЛЬНИК різко на це відповів
Під час
екстреного засідання Ради Безпеки ООН 9 листопада 2026 року Постійний
представник України Андрій Мельник виступив із промовою, присвяченою масованим
російським ударам по цивільному населенню та критичній інфраструктурі України.
А також відповів на звинувачення Небензі у так званому «катуванні» російських
військових та відповів на стурбованість Небеензі щодо подій у Петропавлівській
Борщагівці.
Яків Маркович: приватне та публічне життя генерального підскарбія Гетьманщини
5 травня 1759 року генеральний підскарбій Гетьманщини Яків Маркович записав у своєму щоденнику, що вперше тогоріч почув спів соловейка. Наступного року це сталося 30 квітня. Маркович писав у своєму «Діяріуші», все, що вважав вартим уваги. Чому було б не записати і ці орнітологічні факти?
Війна очима тварин. Фільм
Драматичний фільм формату кіноальманаху, створений у 2025 році в Україні та Німеччині режисерами Мирославом Слабошпицьким, Юлією Шашковою, Максимом Тузовим, Олексієм Мамедовим, Святославом Костюком, Іваном Сауткіним і Андрієм Лідаговським. Проєкт поєднує кілька історій у єдине висловлювання, передаючи напружену, емоційну та глибоко людяну атмосферу, де війна показана через незвичну перспективу.
У центрі оповіді — тварини та люди, чиї долі переплітаються в умовах війни. Героями стають як звичайні українці, так і ті, хто опиняється поруч із ними у найскладніші моменти. Конфлікт розгортається навколо виживання, втрати та вибору, а настрій стрічки балансує між напругою, співчуттям і тихою надією.
МИРОСЛАВ СЛАБОШПИЦЬКИЙ: Шон Пенн знімався у нашому фільмі, не побоюючись наслідків
КОРОТКИЙ ПРОФІЛЬ
Ім’я: Мирослав
Слабошпицький
Дата
народження: 17 жовтня 1974 року
Місце
народження: Київ, Україна
Професія: кінорежисер і сценарист
Мирослав Слабошпицький — один із найвідоміших у сучасному світі українських кінорежисерів, який прославився у 2014 році своїм тріумфальним повнометражним дебютом «Плем’я». З того часу його ім’я не сходить зі сторінок західної кінопреси.
Сади і виноградники Гетьманщини
30 вересня 1724 року цирульник Микита голив Якова Марковича і розповів клієнтові, як виростити вишню, щоб у плодів не було кісточок. Син лубенського полковника записав цей спосіб у щоденник: спиляти дерево вишні й прищепити до пенька молодих гілок. Звісно, ніяких безкісточкових вишень від такої операції не вийде і сьогодні. Тогочасні знання у сфері садівництва були сумішшю раціональності й забобонів. Садівники вміли добре щепити саджанці, робили садовий вар, але в господарських порадниках тих часів можна прочитати чимало чудернацьких способів покращити сортові якості дерев та їхню урожайність. Наприклад, щоб черешні швидше дозрівали, їх радили обливати навесні теплою водою. Щоб вишні були солодкі, кісточки, з яких планували проростити саджанці, кропили медовою ситою. Щоб на дереві були червоні плоди, пагін перед щепленням рекомендували вмочити у кров худоби. Деякі методи покращення врожайності саду збереглися в селах і до наших днів — щоправда, набули жартівливих форм, як-то лякання неродючого дерева сокирою. Раніше це робили ввечері на свято Маланки, коли господар погрожував дереву, що його зрубає, а господиня відмовляла і перев’язувала яблуню чи грушу перевеслом із залишків соломи, якою смалили заколоту перед Різдвом свиню.
КВК, «шароварщина» і гумор рф. Чому українців досі тягне до ru контенту? | В. Жогло
У цьому випуску «ІПсО і люди» — розмова з артистом розмовного жанру Володимиром Жоглом про українську комедійну сцену, російський контент, стереотипи про українців, життя за кордоном та жарти під час війни.
ДАНИЛО ЯНЕВСЬКИЙ: дослідження історії — це не професія, а спосіб життя
КОРОТКИЙ ПРОФІЛЬ
Ім’я: Данило
Яневський
Дата
народження: 21 червня 1956 року
Місце
народження: Чернівці, Україна
Професія: історик, редактор, теле- та радіоведучий
Данило Яневський — доктор історичних наук, який став відомим журналістом, щоби знову повернутися до історії.
Аристократ, предки якого ще від XVII століття вірою і правдою служили українській науці й культурі, один із найвідоміших українських телеведучих доби створення незалежного телебачення, творець «Сніданку з 1+1» та автор численних книжок, Яневський протягом останнього десятиліття активно займається «реальною» історією України, вважаючи її історією 40 цивілізацій і 30 держав та об’єднань.
субота, 7 листопада 2026 р.
СВЯТОГІРСЬК: Як живе місто на 5 рік війни
3 лист.
2026 р.
Святогірськ
2026: як живе місто поблизу лінії фронту, Святогірська лавра, історії місцевих
жителів, чи реально відбудувати Святогірськ після закінчення війни в
Україні - фільм Романа Бочкали в форматі
IMAX.
“Казали, що місто зруйноване на 90% - це ми і бачимо”. ІЗЮМ - ключ до українського Донбасу
3 груд.
2022 р.
Ізюм - місто на
Слобожанщині. Історична доля цього міста склалася так, що воно завжди було
містом на рубежі лихоліть та воєн. Колись тут проходила оборонна лінія
Російської імперії, згодом місто було перетворено на фактичну фортецю та
військову залогу. Через місто прокотилися найрізноманітніші криваві події 17-19
століть, кровопролитні події при розвалі Російської імперії, жахливі роки
радянщини, грандіозні бої Другої світової війни. У новітній історії України та
черговій війні нашого народу супроти російського узурпатора Ізюму довелося
стати ключем до Донбасу та вкотре містом -фортецею, що призвело практично до
повного його руйнування. Наш фільм про це багатостраждальне місто, його історію
та його майбутнє - українську молодь.
Матеріал створено за підтримки Українсько-данського молодіжного дому в межах циклу фільмів "Європа в огні".
БОЙОВИЙ МЕДИК розповів, ЩО РОБИТИ, якщо вибух ЗАСТАВ ВАС НА ВУЛИЦІ
Разом із гостем студії — Олександром Корнійчуком (позивний «Байкер»), бойовим медиком Національної гвардії України, інструктором Європейської Ради реанімації та Американської асоціації серця — розбираємо життєво важливі правила цивільного захисту та поведінки під час раптових обстрілів у тилових містах. Експерт пояснює, як правильно діяти, якщо вибух застав вас на відкритій вулиці, як згрупуватися для захисту від вибухової хвилі та як уберегти дитину. Також обговорюємо небезпеку повторних ударів, правила поводження з уламками, базове наповнення особистої аптечки й алгоритм дій під час зупинки критичної кровотечі до приїзду медиків.
Я просто не маю ресурсу на інших! Чому так і що робити? | Психологія українською — Богдана Валігура
"Я просто
не маю ресурсу на інших!". Чому ви зриваєтесь на близьких і як це змінити?
Яніна Соколова говорить з психологинею Богданою Валігурою про виснаження, яке не видно ззовні — коли фізично ви поруч з людьми, а ресурсу на них уже немає.
Я нікому нічого не винен
Це українська
пісня про свободу від чужих очікувань, постійних виправдань і життя за правилами,
які тобі не підходять.
Про момент,
коли перестаєш усім щось доводити, боятися слова «ні» і залишатися там, де
давно не хочеш бути. Коли нарешті дозволяєш собі помилятися, змінювати рішення,
обирати власний шлях і не пояснювати кожен свій крок.
У центрі треку
- сильний хук «Я нікому нічого не винен». Не як байдужість до інших, а як право
залишатися собою й не втрачати власне життя через чужі вимоги.
У пісні
поєднуються сучасний український pop-rock, alternative pop, живі барабани, гітари, глибокий бас, піаніно та великий емоційний приспів.
Цей трек для
тих, хто втомився грати чужі ролі й хоче нарешті повернути собі свій голос.
Моє життя. Мій вибір. Мій шлях.
ЯКБИ ВИ ВЧИЛИСЬ ТАК, ЯК ТРЕБА — Тарас Шевченко | Storm Voic
«Якби ви вчились так, як треба» — сучасне музичне
прочитання безсмертних рядків Тараса Шевченка з послання «І мертвим, і живим, і
ненарожденним…» у виконанні Storm Voic.
«Якби ви
вчились так, як треба,
То й мудрість
би була своя…»
Слова,
написані Тарасом Шевченком понад півтора століття тому, сьогодні звучать
напрочуд гостро й актуально. Це пісня про власну мудрість, правду, самопізнання
та про те, як важливо не втрачати себе, сліпо шукаючи істину десь далеко.
Ми дали відомим рядкам Шевченка нове музичне звучання, зберігши силу й сенс його слова.
Подорож до Києва 1980-го: вулиці, люди, атмосфера та спогади. Унікальні архівні кадри
Всього 9
хвилин — і ви знову на вулицях Києва 1980 року. Згадайте запах квітучих
каштанів, ритм міста і Хрещатика та затишок улюблених куточків столиці, яка
жила тоді в іншому темпі, без метушні
сучасності.
У цьому відео
використані кадри зі стрічки Укртелефільму "По Києву", 1980 рік. Джерело
Суспільне медіатека.
Психологія дружби: чому одні дружать 20 років, а в інших немає жодного друга?
Чому в одній
дружбі ми постійно допомагаємо, в іншій тримаємо дистанцію, а ще одна зникає,
щойно змінюються обставини? 9 способів будувати дружбу та, що може стояти за звичними
сценаріями близькості.
Чому буває складно просити підтримку, зберігати зв’язок на відстані, підпускати людей ближче й радіти за друга. І що насправді таке - зріла дружба, яка витримує паузи, конфлікти та зміни.
Як Не Реагувати На Складних Людей: Газлайтинг, Драма, Контроль і Підколи
Чому після
розмови з деякими людьми ми почуваємося виснаженими, винними або починаємо
сумніватися у власній адекватності? Як спілкуватися з тими, хто постійно
контролює, драматизує, провокує конфлікти, підколює, знецінює чи змушує вас
виправдовуватися? І головне — як не дозволяти складним людям керувати нашими
емоціями та псувати нам життя?
У цьому випуску Катерина Гольцберг — сімейна психологиня, авторка книг «Я іду до психолога» та «Легке дитинство. Як навчитися бути батьками-гедоністами» — пояснює, чому деякі люди стають «складними» та як вибудовувати з ними комунікацію так, щоб захистити власні кордони й не втягуватися в їхню гру.
Де шукати сили жити, коли не знаєш, що завтра? | ВОЛОДИМИР ЄРМОЛЕНКО, філософ
Прем’єра була 6
лист. 2026 р.
Що означає
жити попри і всупереч? Як війна змінює наше відчуття життя, свободи й
людяності? І чому XXI століття змушує нас заново осмислювати, що означає бути
людиною?
Гість нового
епізоду «Планети людей» — філософ, есеїст, президент Українського ПЕН Володимир
Єрмоленко.
Говоримо про
вразливість як джерело співчуття, про цінність життя, яку особливо гостро
відчуваєш, коли завтра може не настати, і про вдячність за прості речі: своїх
людей, дітей, музику та мистецтво. Про те, як народжується культура посеред
болю і чому навіть у найтемніші часи в Україні відбувається свій Ренесанс.
Це розмова про життя, яке не стає менш прекрасним через біль, а загострює відчуття того, наскільки воно цінне. І про наше важливе слово — «попри».



