Історія мирних перемовин | комік+історик

  

Інформування світу чи повага до постраждалих: Лариса Денисенко і Влада Ліберова про етику

 

У новому випуску «Зі своїми по суті» говоримо про те, що стоїть за світлинами, що показують реалії війни, зокрема — фото наслідків російських обстрілів. Що мотивує фотографа під час війни? Як ухвалюються рішення: фотографувати чи ні? Які цінності стоять за камерою — і чи існують внутрішні межі, яких не можна перетинати?

Також піднімаємо складні теми: як поводитися з фото постраждалих чи загиблих? Що каже закон? Чи можна позиватися на фотографа або медіа через моральну шкоду? І головне — чи варто виробляти чіткі стандарти публікації воєнних фото? Як зрозуміти, коли межа перейдена? Що важливіше — інформування світу чи повага до постраждалого? Про все це — чесно, глибоко і з різних перспектив.

Бандера грав у баскетбол, любив слалом і швидкісну їзду на власному авто: спорт у житті Провідника ОУН

  

Пізнавальне інтерв’ю Спорт 24 із кандидатом історичних наук Миколою Посівничем про те, чому зі Степаном Бандерою часто сварилися його охоронці, як одного разу йому довелося пробігти 220 км за 5 днів і чому провідник ОУН не вболівав за Баварію.

Історик Олександр Алфьоров: «Ми заходимо на те саме коло, як сто років тому»

                          

Публікація від 29.10.2019.

Олександр Алфьоров — кандидат історичних наук. Його історія — як шлях української еліти до визнання Української державності світом.

Наукова та політична діяльність Олександра створюють навколо себе інтелектуальний вир, який структурує громадське життя на користь нації.

Наша сьогоднішня розмова — про багатошаровість історії, про честь нації та про щире захоплення наукою.

Архітектурні надмірності | Між крапельками | Четверта серія

 

Дві світові війни за сорок років — лихо XX століття. Вони забирали мільйони та руйнували десятки мільйонів життів. У повоєнних руїнах стояли міста.  Відбудова, розбудова й забудова були завданням архітекторів. Але радянська влада обмежувала політ мистецької фантазії. Все, що порушувало стандарти, називалося надмірностями архітектури. Українським зодчим доводилося йти на хитрощі й компроміси, аби залишити в архітектурі власний стиль та слід.

Документальний серіал «Між крапельками» розповідає про те, як культура України вижила в радянщині. У ті темні часи творчий підхід до цензури допомагав її обійти та перемогти. Не всі проукраїнськи налаштовані громадяни, на щастя, сиділи в таборах і психушках. Було і працювало чимало професіоналів, які вивчали правила гри та між крапельками зберігали українство.

Вигнання: як радянська влада націоналізувала бізнес-імперію | СПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВ | 8 серія

 

У 1900-тих акціонерне товариство Терещенків було найбільшим у цукровій галузі країни, а родина не шкодувала грошей на великі благодійні проєкти. Та попри високий суспільний статус та вагу була галузь ще з прадіда Артемія Терещенки обережно ставилися до українського національного питання, яке в імперії було поза законом. Саме багатство Терещенків не дозволяло їм знайти точки дотику з соціалістичними вподобаннями епохи. Члени родини один за одним виїжджають за кордон. Їхнє майно починають реквізувати під потреби нової влади. А Терещенки стали однією з тисяч родин, які після 1917-го осіли в Європі, сформувавши російську еміграцію.

Скільки років Києву? Які Містичні перетворення Столиці пережило місто?

Лєнін у прольоті: заколот на броненосці "Потьомкін"

 

У червні 1905 року спалахнуло перше збройне повстання на російському військово-морському флоті. Матроси ескадреного броненосця Чорноморського флоту «Князь Потьомкін» знищили кількох офіцерів і захопили корабель. 11 днів вони курсували Чорним морем за маршрутом Тендрівська затока – Одеса – Констанца – Феодосія – Констанца. 29 червня навіть обстріляли Одесу з корабельної гармати – на щастя, не спричинивши людських жертв. Але в підсумку попросили політичного притулку в Румунії. Це повстання було надзвичайно міфологізоване в часи СССР – про броненосець як «непереможену територію революції» писав Лєнін. А в 1925 році Сєргєй Ейзенштейн відзняв про «Потьомкіна» культовий пропагандистський фільм. Після краху СССР старі міфи спростовують, але водночас з’являються нові. Що ж насправді відбувалося на борту одного з найновіших і найпотужніших кораблів царського флоту та якою була роль українців у тих подіях – дивіться у відео.

1775: як російська імперія ліквідувала Запорозьку Січ

 

У червні 1775 року, після завершення війни проти Османської імперії, російська армія під командуванням генерала сербського походження Пєтра Тєкєлія оточила й без бою примусила до капітуляції Нову (Підпільненську) Запорозьку Січ. Закінчилася ціла епоха нашої історії – було знищено демократичну республіку українського низового козацтва. Проте українське козацтво продовжувало існувати. А козак-воїн і в наші дні вважається одним із національних архетипів українства. То чому ж російським загарбникам вдалося так легко захопити Січ, що відомо про спроби організувати їм опір і як склалася доля кошового отамана Петра Калнишевського, генерального писаря Івана Глоби та кошового судді Павла Головатого – про все це й набагато більше дивіться у відео.

ЧОМУ КАТЕРИНА ІІ ЗНИЩИЛА СІЧ?

 

Український патріот з грецького роду — Василь Капніст

    

Як відомо, до лав українського козацтва приймали вихідців як з різних країв, так і з інших народів. Особливо це стосувалось представників лицарського стану, які в Україні швидко перетворювались на вірних оборонців своєї нової Вітчизни, одружувались на українках, а вже їхні діти навіть уявити себе не могли поза українством. Вони виростали відданими дітьми неньки-України і при першій нагоді виступали на її захист. Такий шлях пройшов і рід Капністів, найвідоміший з яких Василь Васильович увійшов в історію не тільки як видатний поет і драматург, покровитель мистецтва, а і палкий патріот України, готовий покласти життя на її оборону та збереження.

Волобуєвщина. Михайло Волобуєв

  

Добре, що минув час термінів, якими таврували українців.

Шумкізм (хвильовім) – політична течія, представники якої відстоювали ідею активної українізації та поширення української мови в усіх сферах життя.

Волобуєвщина – її прихильники вважали, що економічна політика СРСР по відношенню до України була колоніальною.

Скрипниківщина — прихильники ідеї надання більш широкої автономії для Радянської України в усіх сферах життя тодішньої України.

І кілька слів про Михайла Симоновича Волобуєва.

Тарковські та Україна

  

Олександр Карлович Тарковський, український поміщик, шляхтич давнього українсько-польського роду, поет, перекладач, батько Арсена. Він народився 3 вересня 1862 р. у с. Миколаївка, нині Кіровоградщина; вважав себе вихованцем Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) і його родичем, адже перша дружина Івана Тобілевича – Надія Тарковська, старша сестра Олександра Карловича. Батьки ж Надії та Олександра померли в один день. Чотирьох малолітніх сиріт Іван Карпович узяв на виховання, Сашкові тоді було 11.

Партизанські стежки до екрану | Між крапельками | Третя серія

 

У грудні 1962 року на екрани виходить фільм Одеської кіностудії «Ніколи». Якби не величезні витрачені суми, картину закрили б. А так — зажадали завершити її за решту грошей. Коли фільм ненадовго вийшов на екрани, кінокритики дружно набрали в рота води. Пізніше було неофіційне побажання з Москви — забути про цей фільм. Не лише ця стрічка не відповідала ідеологічним вимогам СРСР. На шляху до виробничих планів українських студій було чимало перешкод. Аби втілити в кіно нерадянську ідею, доводилося грати за радянськими правилами.

Книжкова корида | Між крапельками | Друга серія

 

Мало хто знає, які цензурні бої точилися довкола безпечної, на перший погляд, української дитячої книги. Під заборону могли потрапити, наприклад, народні казки. Героями творів мали бути лише піонери-відмінники. Проте авторам і видавцям удавалося порушувати цензурні правила. Найпопулярніша українська дитяча книга ось уже пів століття — трилогія Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» — була видана завдяки додаванню туди «радянських інгредієнтів».

1900, 21 червня народилася Катерина Грушевська, талановита дослідниця української минувшини, одна з перших українських етносоціологів

  

21 червня 2025 року виповнюється 125 років від дня народження Катерини Грушевської, редакторки й упорядниці наукових видань та часописів, помічниці і соратниці свого батька, відомого історика, Голови Центральної Ради Михайла Грушевського.

Максиміліан Волошин. Багатоликий Макс. Частина 1

 

І справді, наче у воду дивилася віщунка – сліпа, навіжена і натхненна послідовниця теософії Анна Рудольфівна Мінцлова (1865-1910), загадкова фея російського символізму. Планетарно самотній Максиміліан Волошин потребував Супутника – співрозмовника, однодумця, споріднену душу. І всесвіт відповів на той запит. Ще навесні 1903 р. в гостях у відомого московського колекціонера С.І.Щукіна 26-річний поет познайомився з 19-річною художницею Маргаритою Сабашниковою (1882-1973), небогою дружини Костянтина Бальмонта та здібною студенткою Іллі Рєпіна.

Як виникла українська мова? | «Як українці українською заговорили»

 

Це просвітницький фільм про зародження, розвиток, занепад, гоніння та розквіт української мови. Про те, як вона формувалась, змінювалась, наповнювалась запозиченими словами й утворювала власні неологізми. Фільм поділений на п’ять історично важливих періодів: Русь, Велике Князівство Литовське, Гетьманщина, Російська імперія, радянщина. Кожна доба «говорила» своєю мовою, і тут ви вперше почуєте, як саме вона звучала в різні віки. 

Ведучий, відомий актор театру і кіно Олексій Гнатковський, проведе глядача фільму історичними періодами. Просто, влучно, подекуди з гумором, розкаже, як розвивалася наша мова в періоди створення, розвитку, розподілу, запеклих воєн та тотальних заборон.

1950, 15 червня - народився Віктор Морозов, український співак, композитор, перекладач.

 

Член Українського ПЕН. Відомий як перекладач серії книг про Гаррі Поттера й засновник перших українських рок-гуртів «Quo vadis» та «Арніка». Один із засновників театру-кабаре «Не журись!».

Народився в середині минулого століття в загадковому Крем’янці на Тернопільщині в рік Тигра і під сузір’ям Близнюків, що визначило його любов до містики, зневагу до авторитетів і невгамовну жагу до постійних переміщень у часі і просторі. Батьки дуже хотіли зробити з нього музиканта, тому віддали до Кременецької музшколи на клас фортепіано.

Ляльки на передовій: як Валерій Дзех допомагає бійцям арт-терапією

  

Валерій Дзех — професійний лялькар та педагог. Він з однодумцями понад 10 років тому створив Малий театр маріонеток у Харкові. А після 24 лютого 2022 р, долучився до лав ЗСУ. Зараз він – офіцер з морально-психологічного забезпечення у Збройних силах України. Харків’янин не лише працює з бійцями на передовій, а й через мистецтво лялькарства допомагає їм зберігати душевну рівновагу. Ляльки стають дієвим інструментом арт-терапії, бо дозволяють бійцям прожити і висловити свої емоції, зняти напругу та знайти підтримку, відновитися.

Як учасник об’єднання «Культурний Десант», Валерій використовує авторські вистави, щоб принести бійцям не лише розраду, а й віру в перемогу. У  інтерв’ю він розповів про свій унікальний досвід, виставу «Харошій руській» й те, як ляльки-обереги змінюють життя на фронті.

Ізмаїл Срезневський – засновник харківської школи вчених-славістів

  

У ХІХ столітті бували випадки, коли людина переходила з української культури в російську: Гоголь. Або в зворотному напрямку: Костомаров. Ізмаїл Срезневський – мабуть, найпомітніша постать із тих, хто перетнув культурний кордон двічі: з Росії в Україну, а потім навпаки. Це вчергове свідчить, наскільки хисткою була тоді ця межа. І от за той час, що Срезневський був на українській території, він підготував і видав шість випусків збірки «Запорожская старина» (1833–1838), яку справедливо називають «найзамітнішим явищем десятиліття» (К. Грушевська). Але в курси української літератури вона – з причин, про які йтиметься далі, – як правило, досі не входить.

Від бідного емігранта до легенди: "Мене звуть Віджі. Я найбільший фотограф у світі..."

  

Творчість Артура Фелліга (Arthur Fellig), більш відомого під псевдонімом Віджі (Weegee), надзвичайна тим, що ще за життя фотографа вона мала однаковий успіх у популярних ЗМІ та в авторитетних мистецьких колах. Йому вдавалося створити емоційний зв'язок між глядачем і персонажами своїх знімків, майстерно вловлюючи найбільш значущий момент для зйомки кадру.

Батько папараці галичанин

  

12 червня 1899 р. у м. Золочів (Львівщина) народився Ашер Фелліг (Артур Фелліг-Віджі), американський фотожурналіст. Поява сьомої дитини в родині заставила татка виїхати на заробітки до США; пересилати гроші родині. 11-річним Ашер разом із батьком емігрував до США. На острові Елліс під час реєстрації хлопчик поміняв ім’я на Артур.

(Не)уславлені українці, які змінили хід історії: Алла Назімова, акторка-хамелеон з Ялти.

  

"Для американців я – загадка. І це найкраща моя реклама!" - Алла Назімова.

АЛЛА НАЗІМОВА (Аделаїда Яківна Левентон) – продюсерка, сценаристка, акторка, реформаторка американського театру і кіно, перша українка, яка отримала зірку на голлівудській Алеї слави.

В’ячеслав Хурсенко

  

1 червня 1966 р. у Дніпропетровську народився В’ячеслав Хурсенко. Чи не з пелюшок Славко був музичним, мав абсолютний слух, але батькам було не до малого: вони розлучилися, мама привезла трирічного Славка до своїх батьків у Ковель. Славко ріс без тата, з дідом-бабою. Онук почав одразу ж дивувати рідних талантами. У 4 роки дідусь подарував Славкові гармонь, на якій той легко відтворював мелодії. 

Іван Крамськой

  

8 червня 1837 народився Іван Крамськой у козацькій слободі Нова Сотня, яка знаходилася тоді на околицях Острогозька. Саме прізвище художника свідчить про те, що колись його пращури мали справу з крамом (у російській таке слово відсутнє), можливо, займалися торгівлею («крамарювали»). Дід Федір був військовим поселенцем, служив волосним писарем. Батько Микола служив в Острогозькій міській думі столоначальником і отримував 10 рублів за місяць. Мати – Настасія Іванівна Бреусова, старовинного козацького роду. У родині було п’ятеро дітей: троє хлопців (Іван був найменшим) і двоє дівчат, які рано померли. Своя хатина, вишня біля ґанку – основні спогади дитинства – вулиця: влітку річка, взимку гірка та санки. Років із семи сіроокий Ванько почав малювати геть усе і на всьому. А ще він знайшов у льосі глинище – і почав ліпити козаків.

Оксана Косач-Шимановська – “закордонна” сестра Лесі Українки

  

Оксана Косач – четверта дитина й третя донька українського громадського діяча Петра Косача та видатної письменниці Олени Пчілки. Вона з’явилася на світ 10 червня 1882 року в родинному маєтку Колодяжне на Волині (нині Ковельського району Волинської області).

Україна – метрополія, московія – колонія, Русь – імперія

 

Століттями російські "пропагандисти від історії" конструювали нові ідеологеми, в яких українська державність періоду Русі принижувалася. Нові знання змушували цих пропагандистів вигадувати нові й дедалі менш притомні конструкти. Водночас, українці також не знають чи не приймають багатьох фактів власної історії. Зокрема: чому ми не залишили собі назву Русь, а сконцентрувалися на назві Україна? Чи була Русь класичною імперією з експансіоністською політикою та работоргівлею? Про війни за історію і про війну сучасну з росією ми говоримо з істориком і військовослужбовцем 3-ї окремої штурмової бригади Олександром Алфьоровим.

Таємниці найбільшого бункера України, Лумшори, секретна блакитна лагуна. Закарпаття 2024.

 

Що може здивувати на Закарпатті, якщо був тут не раз? А ви знали, що тут є найбільший бункер України - бункер лінії Арпада, який приховує чимало таємниць і моторошних секретів історії. Також нарешті потрапимо у високогірне село Лумшори , де століттями варять людей у казанах. Знайдемо найстаріший та найбільший чан Лумшор і познайомимось із «репетицією пекла».

Також відкриваємо неймовірну красу Закарпаття, а саме важкодоступна блакитна лагуна, яка ховається у закарпатських нетрях.

Відкриємо красу містечок Закарпаття - Свалява, Перечин, Воєводино. Потрапимо у відновлений парк Шенборнів і побачисось із деревами-гігантами, які називаються дугласії.

ОДЕСА | Німецькі колоністи Причорномор'я, найдовші катакомби Світу, , величні руїни минулого (від 1 червня 2024 року)

 

Під час цієї війни Владімір (лише не Володимир) Путін неодноразово говорив про те, що Одеса і північне Причорномор’я — це “русскіє зємлі”. І тут ми згадали, що три з половиною роки тому наш проєкт здійснив експедицію з дослідження німецьких колоній на Житомирщині. Тоді ми також згадували про масове заселення німців на берегах Чорного моря і обіцяли зняти про це фільм. І ось нарешті настав цей час — час, у якому німецькі колоністи стали каталізатором і основою історії, історії, в котрій хочеться роз’яснити московитському диктатору та нагадати нам, українцям, про те, хто жив на північних берегах Чорного моря, хто заснував перші поселення та рубав тут камінь на будівництво перейменованого Хаджибею, хто зводив тут перші православні церкви та будував величні католицькі храми, а хто все це руйнував та “строіл новий мір” і організовува квазідержавні утворення, та до чого тут наше улюблене Поділля і загадковий Ігнацій-Сцибор Мархоцький.

БАХМУТ: сьогодення та історія (від 4 лютого 2023 року)

 

Бахмут - назва міста котра зараз на слуху у всього світу, а ще рік назад навіть більшість українців мало що чули про це місто на Донеччині.

Від травня місяця тривають кровопролитні та жахливі бої за цей населений пункт, на штурм міста стягнуті найелітніші підрозділи російської армії, а на його захист одні з кращих частин українського війська.

В розпал холодної зими Хащі провели два дні та одну ніч у Бахмуті, ми фіксували події сьогодення та вже в своєму стилі зробили маленький екскурс в історію міста, намагалися зрозуміти чому Бахмут настільки важливий був в минулому, є важливим в сьогоденні та що його чекає у майбутньому.

Клопотенко: історія української кухні | комік+історик

 

Полуниці й суниці: коли можна їсти і як готували полуничний суп сто років тому

 

За ягідкою суниці – крізь простір і час! У цьому епізоді журналістка Олександра Поворозник вирушить у навколосвітню мандрівку, щоб дослідити, як солодкі полуниці потрапили на стіл українців. Саша зазирне в тарілки англійських королів і сучасних знаменитостей, подзвенить пляшками у маєтках козької старшини, запхає носа у таємні справи французького шпигуна і дізнається відповідь на головне питання сезону: коли можна їсти базарні полуниці й не боятися нітратів?

Особливо небезпечна мова | Між крапельками | Перша серія

 

У липні 2013 року в Маріупольському кінофонді знайдено єдину україномовну копію культового українського фільму «За двома зайцями». Оригінальна версія не передбачала російської мови від самого початку. Адже стрічка планувалася для локального прокату тільки в Українській РСР. Але згодом фільм переозвучили російською — а оригінал зник на пів століття. Як і більшість фільмів з оригінальною українською звуковою доріжкою. Українська мова в кіно виявилася небезпечною.

Документальний серіал «Між крапельками» розповідає про те, як культура України вижила в радянщині.

Фабрика фортепіано екс-волинянина Августа Стробля

  

Гортаючи пресу кінця ХІХ – початку ХХ століття, зустрічається багато рекламних оголошень з продажу музичних інструментів. Однією із найпопулярніших в той час була фортепіанна фабрика Августа Стробля. Продукцію можна було придбати по всій тодішній Російській імперії в фабричних магазинах або на замовлення.

Любарт, справа президента і кат-комісар: до історії луцьких автобусів

  

Як подивитися з точки зору буденної, то можна подумати: що тут такого? Автобус та й автобус. Але хіба не хочеться в усьому бачити ще й красу, знаходити якісь естетичні нотки у звичних речах? Тоді можна побачити, що автобус – гарний, пропорційний, поважний вид транспорту. Неповороткий, але в цьому його граційність. Не такий швидкий, але місткий. А як додати до цього ще історичну складову, ці округлі і дивакуваті ретро-форми, перші маршрути, людей, які це все розвивали, можна переконатися, що автобус – зовсім не банально, а цікаво і по-сучасному перспективно.

«Вальс із системою» 2 серія

 

У другій серії оповідач фільму Юрій Макаров розкриває, як шістдесяті роки позначилися чітким розмежуванням між офіційною та справжньою творчістю. Композитори та поети були змушені створювати «правильні» пісні про партію та комсомол, але справжнє мистецтво народжувалося у «вільний від цього час». Саме тоді з'являлися пісні, які люди дійсно хотіли співати і слухати: про кохання, про рідний край, про особисті переживання.

Максиміліан Волошин. Дхарма поета. Частина 2

  

У травні 1887 р. в Москві мати віддала Макса до приватної чоловічої гімназії Л. І. Поліванова, що знаходилася на Пречистенці, 32. Всі предмети: Закон Божий, російську мову, чистописання, читання, арифметику і французьку мову – школярик уже знав напам’ять; студент Никандр Туркін готував вихованців на совість. На кілька годин вириваючись із дому, вдихаючи на повні груди п’янке повітря свободи, підліток не пустував, а... писав вірші, навіть брався перекладати Гейне. У серпні 1888 р. хлопчик перейшов у 1-у Московську казенну гімназію і, як сам згадував:

- Це були найтемніші й найобмеженіші роки мого життя, сповнені туги і безсилого протесту проти нелегкотравних і непотрібних знань.

Юрій Тимошенко. Частина 1. Коли естрада була українською економікою

  

Український естрадний артист, кіноактор, народний комік, майстер скетчу Юрій Тимошенко народився 2 червня 1919 р. у Полтаві, Українська Народна Республіка. Як вільна людина, він такою і залишався упродовж цілого життя.