Потяги-примари, нерозв’язані загадки та залізничні колії, що ведуть в невідомі астральні виміри...
Минуло понад 105 років від публікації збірки оповідань Стефана Ґрабінського, темою яких була залізниця, а книжка й далі захоплює читачів та змушує тремтіти від страху пасажирів потягів.
Про внесок Лема в
літературу, про його передбачення щодо технологій та розвитку суспільних
відносин, про його вплив на українсько-польські стосунки говориться багато. Ми
ж хочемо згадати про одне з найбільших захоплень Станіслава Лема з самого
дитинства, бо завдяки його любові до солодощів збереглося багато фактів з
історії львівської кухні.
Навіть у поважному віці видатний фантаст дуже любив поїсти. Серед його захоплень (крім літератури, філософії та природничих наук) особливо виділялися три. Катання на лижах, яке він полюбив ще дитиною, адже з чотирьох років їздив кататися до Славська. Автомобілі: окрім їзди, Лем полюбляв копирсатися в двигуні і самостійно ладнати дрібні поломки. Ну і їжа, особливо солодощі. Завдяки цьому у книгах та спогадах письменника збереглося багато згадок про те, що їли львів’яни у міжвоєнний період. Зокрема й уже хрестоматійний для дослідників галицької кухні детальний опис легендарної цукерні Залевського.
Філософ, сатирик, футуролог, публіцист. Польській фантастиці
неабияк пощастило зі Станіславом Лемом. Його книжки славляться філософською
глибиною, а слава гримить на весь світ. І все ж знаменитий львів’янин досі
лишається для багатьох українців загадкою.
Протягом усієї своєї багатовікової історії Львів стояв на перетині націй і культур. Не завжди, звісно, вони співіснували в мирі та злагоді, але їхня взаємодія витворила унікальний простір, який нагадував киплячий казан із сенсів, образів та спогадів. Саме тут 12 вересня 1921 року в родині Самуїла та Сабіни Лемів народився маленький Сташек.