Січові Стрільці у Києві: вперше опублікували світлини, що зберігалися у США

  

Січові Стрільці 1918 рік

Громадський діяч, економіст та дослідник історії Василь Лопух, який з середини 90-х років минулого століття живе у США, створив вебсайт «Легіон Українських Січових Стрільців».

Це результат більш як десятирічної роботи з оцифрування скляних кліше з архівів Українського Музею та Бібліотеки у Стемфорді, а також Наукового Товариства імені Шевченка в Америці.

На сайті опубліковані фото 1914-1918 років, на яких зафіксовані бої січовиків на Галичині, а також Київ 1918-го року та багато інших знакових епізодів часів Першої світової війни.

В Україні серед істориків ці фото спричинили сенсацію, бо чимало із зображень публікуються вперше. А для киян цей архів цінний ще й тим, що показує місто у час Української революції. У тематичній підбірці — сто фото: солдат та офіцери, а також вулиці міста.

 

Микільський собор і гармати. Фото: https://www.legionukrainiansichriflemen.com/

 

 

 

Історики звернули увагу на те, що на кадрах зафіксований похорон видатного українського письменника Івана Нечуй-Левицького. Він доживав віку у Києві, у Дехтярівській богодільні, у шпиталі для самотніх людей. Пережив криваву більшовицьку окупацію Києва наприкінці лютого 1918 року і дочекався повернення до Києва українських військ. Помер 2 квітня 1918 року. Визнаючи національне значення постаті видатного письменника та громадського діяча Івана Нечуй-Левицького було ухвалено рішення організувати державні похорони.

  

4 квітня 1918 року розкішна карета-катафалк із велелюдною процесією перевезла тіло письменника від Михайлівського храму при Дехтярівській богодільні до Софійського собору. Поховали Івана Нечуй-Левицького за рішенням Української Центральної Ради на центральній алеї Байкового цвинатря біля могили композитора Миколи Лисенка.

Серед авторів фото зазначені представники пресової квартири і старшин УСС Іван Іванець, Юліан Буцманюк, Осип Курилас, Іван Чмола. Серед світлин — деякі досі невідомі портрети відомих офіцерів УСС Петра Франка, Олени Степанів, а також багато фото рядових бійців.

«Мій емоційний стан сьогодні складно описати. На старих фотографіях — молоді воїни, які спершу воювали проти царської Росії у складі австрійській армії, а пізніше боролися за незалежність України. Нині такі самі за віком молоді воїни знову захищають Україну від російської агресії», — написав Василь Лопух, презентуючи сайт.

Під фотографіями розмістили текст, який був на обгортці кліше, або є на фотографії. Фотографії які не мали будь-якої інформації то під нею буде висвітлюватися номер цифрового файлу.

До речі, на сайті є можливість писати свої коментарі через електронне листування, що є у розділі «Контакт/Відгуки». Також, можна робити доповнення до фотографій, які не містять інформацій.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»