Данило Галицький: Король, якого ви не знали

 

Данило Романович — не просто «галицький князь» і не бронзовий засновник Львова. Це король Русі, який майже сорок років повертав батьківську державу, пережив вигнання, битву на Калці, монгольську навалу та принизливу поїздку до Батия — а потім спробував зібрати європейську коаліцію для війни з Ордою.

Чому Данило погодився на покору ханові? Що насправді дала йому коронація в Дорогичині? Чому західні союзники не прийшли — і як Бурундай змусив Романовичів руйнувати оборону власних міст?

Маніпуляції...

  

У цьому випуску говоримо по маніпуляції, владу, харизму та психологію людської поведінки. Разом із профайлеркою та психологинею Іриною Ханенко розбираємо, як розпізнати токсичні маніпуляції, які прийоми найчастіше використовують у стосунках, на роботі та в повсякденному житті, а також як не стати жертвою психологічного впливу.

Обговорюємо, чим відрізняється токсична маніпуляція від здорового впливу, які фрази найчастіше використовують маніпулятори, як поводяться люди, що мають владу, та чи можна розвинути в собі харизму. Також говоримо про мову тіла, домінування, щирість, бажання подобатися іншим і про те, як зрозуміти справжні наміри людини.

Окремо торкаємося тем нейролінгвістичного програмування (НЛП), заздрості, спокуси як інструменту впливу та пояснюємо, як захищати власні кордони у спілкуванні з людьми, які намагаються контролювати або підкорювати інших.

Токсичний лідер-1. Ознаки токсичного лідера

   

Небензя розповів фейк про «катівню» у Петропавлівській Борщагівці | МЕЛЬНИК різко на це відповів

Під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН 9 листопада 2026 року Постійний представник України Андрій Мельник виступив із промовою, присвяченою масованим російським ударам по цивільному населенню та критичній інфраструктурі України. А також відповів на звинувачення Небензі у так званому «катуванні» російських військових та відповів на стурбованість Небеензі щодо подій у Петропавлівській Борщагівці.

Яків Маркович: приватне та публічне життя генерального підскарбія Гетьманщини

  

5 травня 1759 року генеральний підскарбій Гетьманщини Яків Маркович записав у своєму щоденнику, що вперше тогоріч почув спів соловейка. Наступного року це сталося 30 квітня. Маркович писав у своєму «Діяріуші», все, що вважав вартим уваги. Чому було б не записати і ці орнітологічні факти?

Війна очима тварин. Фільм

 

Драматичний фільм формату кіноальманаху, створений у 2025 році в Україні та Німеччині режисерами Мирославом Слабошпицьким, Юлією Шашковою, Максимом Тузовим, Олексієм Мамедовим, Святославом Костюком, Іваном Сауткіним і Андрієм Лідаговським. Проєкт поєднує кілька історій у єдине висловлювання, передаючи напружену, емоційну та глибоко людяну атмосферу, де війна показана через незвичну перспективу.

У центрі оповіді — тварини та люди, чиї долі переплітаються в умовах війни. Героями стають як звичайні українці, так і ті, хто опиняється поруч із ними у найскладніші моменти. Конфлікт розгортається навколо виживання, втрати та вибору, а настрій стрічки балансує між напругою, співчуттям і тихою надією.

МИРОСЛАВ СЛАБОШПИЦЬКИЙ: Шон Пенн знімався у нашому фільмі, не побоюючись наслідків

   

КОРОТКИЙ ПРОФІЛЬ

Ім’я: Мирослав Слабошпицький

Дата народження: 17 жовтня 1974 року

Місце народження: Київ, Україна

Професія: кінорежисер і сценарист

Мирослав Слабошпицький — один із найвідоміших у сучасному світі українських кінорежисерів, який прославився у 2014 році своїм тріумфальним повнометражним дебютом «Плем’я». З того часу його ім’я не сходить зі сторінок західної кінопреси.

Поки глядачі, насамперед професійні, з хвилюванням чекають на його новий фільм, сам Мирослав, активно працюючи над великим студійним проєктом «Тигр», продовжує писати сценарії та у міру можливості знімати.

Сади і виноградники Гетьманщини

 

 

30 вересня 1724 року цирульник Микита голив Якова Марковича і розповів клієнтові, як виростити вишню, щоб у плодів не було кісточок. Син лубенського полковника записав цей спосіб у щоденник: спиляти дерево вишні й прищепити до пенька молодих гілок. Звісно, ніяких безкісточкових вишень від такої операції не вийде і сьогодні. Тогочасні знання у сфері садівництва були сумішшю раціональності й забобонів. Садівники вміли добре щепити саджанці, робили садовий вар, але в господарських порадниках тих часів можна прочитати чимало чудернацьких способів покращити сортові якості дерев та їхню урожайність. Наприклад, щоб черешні швидше дозрівали, їх радили обливати навесні теплою водою. Щоб вишні були солодкі, кісточки, з яких планували проростити саджанці, кропили медовою ситою. Щоб на дереві були червоні плоди, пагін перед щепленням рекомендували вмочити у кров худоби. Деякі методи покращення врожайності саду збереглися в селах і до наших днів — щоправда, набули жартівливих форм, як-то лякання неродючого дерева сокирою. Раніше це робили ввечері на свято Маланки, коли господар погрожував дереву, що його зрубає, а господиня відмовляла і перев’язувала яблуню чи грушу перевеслом із залишків соломи, якою смалили заколоту перед Різдвом свиню.

КВК, «шароварщина» і гумор рф. Чому українців досі тягне до ru контенту? | В. Жогло

  

У цьому випуску «ІПсО і люди» — розмова з артистом розмовного жанру Володимиром Жоглом про українську комедійну сцену, російський контент, стереотипи про українців, життя за кордоном та жарти під час війни.

ДАНИЛО ЯНЕВСЬКИЙ: дослідження історії — це не професія, а спосіб життя

  

КОРОТКИЙ ПРОФІЛЬ 

Ім’я: Данило Яневський

Дата народження: 21 червня 1956 року

Місце народження: Чернівці, Україна

Професія: історик, редактор, теле- та радіоведучий

Данило Яневський — доктор історичних наук, який став відомим журналістом, щоби знову повернутися до історії.

Аристократ, предки якого ще від XVII століття вірою і правдою служили українській науці й культурі, один із найвідоміших українських телеведучих доби створення незалежного телебачення, творець «Сніданку з 1+1» та автор численних книжок, Яневський протягом останнього десятиліття активно займається «реальною» історією України, вважаючи її історією 40 цивілізацій і 30 держав та об’єднань.