23 травня 1920 року, прибуття до Києва Головного отамана УНР Симона Петлюри, якого на вокзалі зустрічає командувач 3-ю польською армією Едвард Ридз-Смігли. На першому плані бачимо групу членів уряду УНР, вдягнутих за зразковим дрескодом
У 2003 році Указом Президента України було встановлено День державної служби, який має відзначатись у День державної служби Організації Об’єднаних Націй. Цей день належить до так званих професійних свят, про які зазвичай або забувають, або відзначають їх дуже формально: урочисті збори трудового колективу, роздача грамот і завершення робочого дня на пару годин раніше. Звісно, є професії, які шануються серед людей бодай на словах, і раз на рік суспільство якось намагається відзначити їхніх представників. Наприклад, учителів або лікарів. Але державні службовці до таких точно не належать. «Бюрократи» або «чиновники» — це найлагідніші слова, якими називають дерслужбовців у народі. А водночас саме вони є працівниками всіх гілок влади (виконавчої, судової та законодавчої): від міністрів та суддів до молодших спеціалістів. І саме від них залежать усі механізми функціонування нашої держави.
В інтернеті
нескладно знайти інформацію, що станом на зараз в Україні працює понад 155 тисяч
держслужбовців, із яких 76 % — жінки. Причому некомплект держслужбовців
становить понад 25 %. На жаль, державна служба в Україні непопулярна: з різних
причин, які ми зараз розглядати не будемо, молоді люди не бажають ставати
держслужбовцями. Про підвищення популярності державної служби ніхто не
замислюється, хоча здебільшого вона «тримається» на людях передпенсійного віку.
Тих, які у 1990-і — 2000-ні, окрилені ідеями та сподіваннями, закінчили
Національну академію державного управління при Президентові України й молодими
фахівцями вирішили присвятити себе розбудові держави. Зараз ці люди — переважно
висококласні фахівці з «обламаними крилами», передусім через відсутність
перспектив кар’єрного зростання й заохочень з боку держави та вже згадану
непопулярність серед суспільства.
Цікаво, що у
1990-і — на початку 2000-х років в Україні існували програми заохочення молоді
до вступу на державну службу. А для підвищення її іміджу обговорювалось питання
про введення спеціальної уніформи для держслужбовців: щоб вони відрізнялись між
собою за міністерствами та відомствами. Міністрам також дозволили засновувати
власні відзнаки для нагородження підлеглих. У деяких міністерствах виготовили
надзвичайно цікаві фалеристичні зразки, які вручались як співробітникам, так і
колегам з інших відомств, а також іноземцям. Найбільш оригінальними та
самобутніми були відзнаки Міністерства закордонних справ України, що існували у
2004–2013 роках. Але за часів президентства Віктора Януковича їх чомусь
вирішили замінити на банальні сині хрести з тризубами (й останні досі чинні).
Щоправда, без власної уніформи ці відзнаки не було де носити, а тому вони
зазвичай припадали пилом у сервантах.
Немає коментарів:
Дописати коментар