Перший запис гімну "Ще не вмерла Україна", 1910 рік

 

Жовтень 1910 року. На фірмі звукозапису "Gramophone" у німецькому місті Кельні лунає "Ще не вмерла Україна". Гімн у супроводі оркестру виконує український тенор Модест Менцинський. Це вперше державний гімн України записали на звукову доріжку. Грамофонна платівка із першим записом українського славня нині зберігається у фондах Музично-меморіального музею.

1915, 30 травня народився Богдан Весоловський, творець галицької естради та перший український джазмен

  

Ім’я Богдана Весоловського – композитора, який працював у сфері української естрадної музики – було добре відоме у світі. Його твори – пісні в ритмі вальсу, танго чи фокстроту – ставали танцювальними шлягерами і звучали на найпрестижніших сценах світу в США, Аргентині, Австралії та багатьох країнах Європи.

Весоловського називали королем української танцювальної музики і він був чи не єдиним українським композитором, який записав понад 20 альбомів власних творів. Популярні танго Весоловського співали і в Україні, але прізвище автора через політичні обставини не називалося.

Тетяна Кузьмінчук про композитора, який наблизив музичну Галичину до світового мистецтва і став культовим для кількох поколінь львів’ян.

Еволюція доступності культури

  

Чому нам варто переймати міжнародний досвід пристосування пам’яток архітектури?

З 19 до 25 травня в Україні вперше відбувся Національний тиждень безбар’єрності, який ініціювали Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з Міністерством розвитку громад та територій України та радницею – уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності Тетяною Ломакіною. Основна мета – сформувати суспільну культуру толерантності і відповідальності, сприяти врахуванню потреб людей з інвалідністю у сфері культури, освіти, транспорту, міського середовища.

Йокодзуна Іван Боришко – Тайхо Кокі. Частина 2. Великий Фенікс

  

Навіть коли ви виграєте Хацу басьо, Кубок Імператора (大相撲初場所) і стаєте у своєму дивізіоні вищої ліги сумо кращим з 16 борців, сумоторі (相撲取), – радіти не варто.

Марнування часу. Так, в цьому немає і не може бути ніякої радості.

Навіть з такої нагоди бурхливих почуттів борці не проявляють. Наріжним каменем у поведінці кожного з 800 сумоторі Японії є інше почуття – хінкаку (品格; гідність). Це універсальна парадигма, яка об'єднує все, що стосується зовнішності, світосприйняття, вчинків борця, рікісі (力士; "сильний чоловік"). Ревно за номіналом (в японській мові його синонім – "витонченість") спортсмена стежать багато професіоналів.

Гімназія Жекуліної: непримітна будова, в якій почалася історія розширення прав жінок в Україні

На вулиці Січових стрільців є стара будівля, яка мало чим відрізняється від інших у цьому районі. Але вона назавжди увійшла в історію, через те, що саме  тут у дівчат XIX століття вперше  зʼявився шанс отримати справжню карʼєру та незалежність.

Костел Св. Миколая: справжня історія створення одного з символів Києва

 

Архітектора Владислава Городецького часто називають київським Гауді. Без його творчого генія столиця ніколи б не отримала одну зі своїх визначних пам'яток - Костел Св. Миколая.

Будівля, яка стоїть біля сучасної станції метро Олімпійська, що в минулому, що зараз, має непросту долю та здається була побудована попри все.

Дізнатися більше про генія Городецького та трагічну історію будівництва костелу, за збереження якого треба боротися і зараз - у цьому відео.

Культура меценатства у Києві: чому соціально відповідальний бізнес потрібен місту

  

Перші меценати з'явилися в Україні ще за часів Київської Русі. А Київ XIX сторіччя став магнітом для соціально відповідальних підприємців (як-от сім'я Бродських), які розвивали свій бізнес на благо міста. Та чи збереглися традиції київських меценатів і хто їх плекає сьогодні? З'ясуймо разом із Dovgiy Family Office.

Іван Боберський – батько українського спорту, якого ми не знали

  

У нарисі про Віктора Чукаріна я писав, що Львівський державний університет фізичної культури з 2016 року має ім'я професора Івана Боберського, фундатора української національної фізичної культури. При цьому ще 2011 року висували ініціативу дати вишу ім’я багаторазового олімпійського чемпіона Віктора Чукаріна.

Колишня персона нон грата

Зізнаюсь чесно: якщо ім’я Чукаріна було мені знайоме ще з піонерського дитинства – з книги київського спортивного журналіста Фелікса Гальперіна "Цветные кольца", то про Івана Боберського я вперше почув через пів століття – саме після того, як його іменем назвали Львівський інфіз. Припускаю, що далеко не тільки я.

І стало цікаво: по-перше, хто такий був Іван Боберський. А по-друге, чому я про нього дізнався з таким запізненням.

Справжня історія "матчу смерті", якого не було

  

Боротьба з міфами – моя улюблена тема. Тож поговоримо вчергове про феномен славнозвісного "матчу смерті". Бо нібито вже про нього писано-переписано, але періодично таки можна почути цей старий, невмирущий баян.

Фабула міфу виглядає приблизно таким чином. У 1942 році в окупованому Києві німецька влада організувала матч між гравцями "Динамо" та командою "Люфтваффе". Голодних та виснажених киян лякали розстрілом у разі їхньої перемоги. Під час гри німці за підтримки свого судді грали надзвичайно грубо, ламали наших. Проте кияни розтрощили окупантів, десь так 6:1 чи 5:1, на радість місцевим глядачам. Суддя навіть дав фінальний свисток раніше, щоб зменшити ганьбу. А після матчу динамівців таки розстріляли у Бабиному Яру.

Гарно, героїчно, потужно. Але об’єктивний аналіз демонструє, що ми маємо чергову версію старого радянського анекдоту, який завершується словами: "Так, але не Петросян, а Саркісян, не у шахи, а в карти, й не виграв, а програв". Тобто, все було так, але трішечки не так.

То що ж там було насправді? Давайте подивимось.

Леонід Штейн – гросмейстер, якого вбила шкідлива звичка

  

Ми вже розповідали про гросмейстера Давида Бронштейна. Серед його суперників був, зокрема, один з кращих шахістів світу 1960-х років Леонід Штейн. Але, якщо уродженець Білої Церкви Давид Бронштейн прожив 82 роки, то уродженець Кам’янець-Подільського Леонід Штейн пішов з життя лише у 38. А чому так – розповімо далі.

У дитинстві я посміхався, коли бачив у газетах звіти про шахові турніри, де водночас грали гросмейстери Штейн і Бронштейн. Згодом ці посмішки мені відгукнулись: під час армійської служби в моєму господарчому взводі поруч зі мною, рядовим Левенштейном, художником, служив єфрейтор Гольдштейн, який був свинарем на підсобному господарстві. Наш ротний старшина, веселий прапорщик, жартома відрізняв нас наступним чином: Штейн, який малює, та Штейн, який свинар.

"Штейн" це камінь на ідиш. Звідти маса різних прізвищ. Але наш Штейн, який шахіст, був справжнім дорогоцінним камінцем у світі давньої гри.

Грав за шахову корону проти Ботвинника та виступав проти режиму: геній 20 сторіччя з України Давид Бронштейн

  

Українська земля породила велику кількість знаних майстрів шахової гри. Це не дивно: адже в Україні проходила за царських часів смуга осілості, де було дозволено проживати євреям. А шахи, як відомо, свого часу вважались ледь не національним видом спорту у євреїв.

Найбільших успіхів серед цих українських шахістів-євреїв досяг Давид Бронштейн, якого багато фахівців вважають найкращим гравцем серед тих майстрів, кому не судилося стати чемпіоном світу. Інколи його порівнюють з некоронованим чемпіоном світу Полом Морфі, який був визнаним творцем інтелектуальної гри.

Спортивними досягненнями доля його також не обділила. Бронштейн був дворазовим чемпіоном СРСР (1948 і 1949); чотири рази брав золоті медалі Всесвітніх шахових олімпіад у складі збірної СРСР (1952, 1954, 1956 і 1958); двічі ставав чемпіоном Європи в командній першості (1957, 1965); був міжнародним гросмейстером з 1950 року (коли звання було засновано).

Але головною подією його спортивного життя був, безумовно, той драматичний матч проти Михайла Ботвинника.

Україна — це супер. Україна — це ексклюзив!/Ukraine is super. Ukraine is exclusive! Статистика за увесь час (вересень 2024-травень 2025)

  

 

Закинутий Урядовий Гігант на Лівобережці. Навіщо урядовий квартал на Лівому Березі Києва?

 

Мабуть всі бачили величезну недобудовану будівлю біля метро Лівобережна.

Натомість, не кожен знає, що тут у свій час планувалося спорудження гігантського урядово-адміністративного центру, винесеного за межі історичної частини Києва.

В цьому відео ми розповідаємо в чому була унікальність даного проекту, та що завадило його реалізації, й, звичайно, опишемо все те, що все таки зʼявилося на світ всупереч усім проблемам. Це невідома історія лівого берега столиці.

Як ми шукали себе: що таке ідентичність і особиста деколонізація?

 

Говоримо про русифіковане дитинство, пошук української ідентичності та особисту деколонізацію. Ким вважали себе українські діти, що росли в русифікованому середовищі дев'яностих і нульових? Із переходом на українську мову — ми відчуваємо втрату себе або віднайдення себе справжнього? І чому трансформація світогляду — це інколи дуже боляче?

Муратова: нові виміри українського кіно | Український культ

 

Кіра Муратова — українська режисерка румунського походження. Кіра Муратова називала себе «румунським режисером з радянським паспортом», але в Радянському Союзі її фільми нерідко забороняли. Її стрічки ставали сенсаціями на міжнародних фестивалях, але так і не стали масовим кіно. Її фільми неможливо ні з чим сплутати, але водночас, їх непросто визначити.

Про Кіру Муратову та її унікальну кіномову говоримо з Ольгою Брюховецькою, теоретикинею кіно, доценткою кафедри культурології Києво-могилянської академії.

Іван Франко: історія незручного генія | комік+історик

 

Максиміліан Волошин. Дхарма поета. Частина 1

  

Насправді цей Митець (в широкому значенні слова) не вміщався в жодні рамки. І зовсім не дивно, що про нього одночасно побутували діаметрально протилежні думки – від шарлатана і магнетизера до доброї дорослої дитини, Бога, котрий забув Себе, Мандрівника Всесвітом та Великого Пана Коктебелю.

Дивовижною він був людиною, незвичайною, якоюсь навіть неслов’янською.

Часто цю притчу Максиміліан Волошин цитував, але тільки у відповідному місці:

«Будда запитав святого, ким той хоче стати, коли досягне просвітлення?

- А які варіанти?

- Ну, можна два рази демоном або шість разів ангелом.

Поміркувавши, саньясін (від संन्यास, sannyāsa – “зречення”. – О.Р.), людина Шляху, відповів:

- Звичайно, два рази демоном».

Виходячи з християнської теології, відповідь якась дикунська, бо, нібито, виправдовує зло, якщо не приховано закликає служити дияволу. Тим часом, з огляду на буддійську практику (Садхану), подібна відповідь – мудре рішення: як у три рази скоротити довгий шлях страждання і болю. Адже будь-які живі істоти – всі, без винятку! – колись досягнуть просвітлення. Ось саме із цього й почнемо.

Наші батьки «ХОЛОДНІ»? Як радянське виховання ДОСІ впливає на нас

 

У випуску про найрідніших – батьків.

«Як я сказала, так і буде», або «хорошого потрошку». Чи чули ви щось подібне від батьків у дитинстві. Або ж «головне не перехвалити!».

Емоційна холодність батьків, невміння похвалити чи навпаки – надмірне покарання за все на світі. Хіба це не вплив так званого радянського виховання?

У цьому епізоді авторка проєкту Олеся Котубей-Геруцька говорить про виховання у Радянському Союзі та як воно досі впливає на нас, що таке родинна травма та що ми можемо змінити в цій ситуації для себе.

Гості випуску:

– Антон Тимошенко, стендап комік;

– Олена Герасим’юк, письменниця, ветеранка;

– Катерина Гольцберг, дитяча та сімейна психологиня;

– Дар’я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини.

«Вальс із системою» 1 серія

 

Двосерійний фільм «Вальс із системою» розповідає, як у 1950–60-х роках створювалися мелодії та пісні, які українці знають і співають досі: «Два кольори», «Пісня про рушник», «Як тебе не любити, Києве мій», «Черемшина» та інші.

У першій серії оповідач фільму Юрій Макаров розкриває, як Україна після смерті Сталіна вступила в період значних соціальних трансформацій. Послаблення тоталітарного тиску співпало з масовою міграцією сільської молоді до міст, що створило унікальні умови для культурного синтезу. Молоді люди, які переїжджали до міст у пошуках нових можливостей, принесли з собою сільські традиції та почали переосмислювати їх у міському контексті.

У 50-ті роки XX століття відбувається справжнє відродження української пісні. З'являються твори, які стають символами епохи: велична «Києве мій», романтична «Шахтарочка» та зворушлива «Пісня про рушник». Ці пісні народилися з глибокого особистого переживання їхніх творців, серед яких особливе місце займають Платон Майборода та Андрій Малишко. Вони творили ці пісні не на замовлення, а за покликом серця, вкладаючи в них справжні почуття та переживання народу.

Котляревський — дисидент чи гуморист? Про що не кажуть у школі | Запах слова

 

Чому Іван Котляревський взявся за «Енеїду»? Чи справді в його тексті є антиімперський наратив? Чому перші видання «Енеїди» були піратськими? Якою мовою послуговувався Котляревський у житті? І чи були в нього послідовники?

Те, що не розповідають про українську «Енеїду» та її автора у школі — у новому випуску подкасту «Запах Слова» з Євгенієм Стасіневичем та Сергієм Чирковим.

Тичина: геній, зрадник, міф? | Запах Слова

 

Ким насправді був Павло Тичина? І в чому його геній? У подкасті «Запах Слова» Євгеній Стасіневич і Сергій Чирков розмірковують, чим особлива поезія Тичини та хто й чому намагався його дискредитувати. Хто вплинув на Тичину-поета? Які книги він взяв із собою в евакуацію? Що говорив про шістдесятників? І як відгукувався про нього Василь Стус? А також — про революцію, злам, меми та щоденники.

Все життя працював для громади

  

Його правнучка – співачка Квітка Цісик

Якогось дня Софія зайшла до кабінету батька – останнім часом він нездужав, особливо це стало відчутно після смерті Марії.  Не міг змиритися з тим, що його кохана дружина, підтримка і берегиня їхньої великої родини – така ще молода й вродлива – відійшла у засвіти. Загорнувшись у шляфрок, дрімав у своєму улюбленому кріслі, і спомини обсідали його. Не бажав тих згадок, але вони нав’язливо роїлись у голові. Софія віддавна просила батька записати свої спогади і зайшла якраз у той час, коли той думками поринув у свою юність.

Книжковий клондайк на площі Ринок, або що читав львівський міщанин 400 років тому

  

Видатний інтелектуал сучасності, італійський історик та письменник Умберто Еко вважав цілком нормальним, коли наявність величезної книгозбірні зовсім не гарантувала, що кожна з книжок у ній буде повністю прочитана. Ми не знаємо чи так було у випадку із львівським міщанином XVII століття Яном Алембеком. Проте кількість та різноманіття книжок у його приватній (родинній) книгозбірні дійсно вражає.

Окрім звичної, для людей того часу, релігійної, історичної, правничої літератури, Алембек також мав книги, пов’язані із географією, астрологією, хімією і ін. Це все – надзвичайно цінне та важливе для нас свідчення про персону власника й поціновувача цих книг. Особливо цінне, якщо його особа настільки іменита, значима та впливова, як Ян Алембек.

Туристичний порадник зперед 200 літ

  

Туристи біля Синевира Фото: zakarpati.cz

Як подорожувати безпечно та з розумом? У давнину туристам радили брати з собою палицю зі штилетом й уникати вранішньої роси. Давній туристичний порадник із гумором і наївністю розкриває уявлення про подорожі минулого — у світі без літаків, GPS і валіз на колесах. А позаяк туристичні вказівки були опубліковані у часописі Українські вісті у 1937 році (№ 177) і йшлося про поради 137 річної давнини, то зараз уже зможемо впевнено говорити, що інструкціям з мандрівок понад 200 років.

СУМЩИНА. ЖИТТЯ НА КОРДОНІ З РОСІЄЮ (від 1 березня 2024 року)

 

"Слобожанщина - це пробний камінь України", саме так писав про цей край відомий український історик Михайло Грушевський. Російська влада спочатку тут скасовувала автономію та притисняла в правах козацтво, а перевіривши це на Слобідьській Україні запроваджувала ці обмеженняня на Гетьманщині. Але водночас місцеві козаки ніколи не були кріпосними. Чи завжди тут жили козаки? Коли і як з'явився термін Слобожанщина чи Слобідьска Україна? Хто тут жив раніше і живе зараз? Як місцеві козаки співіснували з росіянами та як їх приймали у 2022 році? Чи вимирають ці села та які у них настрої сьогодні? Хочете дізнатися про це все, тоді запрошуємо до перегляду чергової роботи документального проєкту Хащі де ми розкриваємо колорит та автентитчність слобідських сіл Сумської області що живуть на самому кордоні з Росією.

Січові Стрільці у Києві: вперше опублікували світлини, що зберігалися у США

  

Січові Стрільці 1918 рік

Громадський діяч, економіст та дослідник історії Василь Лопух, який з середини 90-х років минулого століття живе у США, створив вебсайт «Легіон Українських Січових Стрільців».

Це результат більш як десятирічної роботи з оцифрування скляних кліше з архівів Українського Музею та Бібліотеки у Стемфорді, а також Наукового Товариства імені Шевченка в Америці.

На Хрещатику був ліс для полювання! На Майдані Києва не було!

 

Києву не 1543 роки! Колись на Хрещатику полювали князі, а комуністи знищили десятки унікальних церков.  Як змінювалася столиця України за 1000 років? Дивіться у інтерв’ю з гідесою Тетяною Литвин.

Володимир Мономах – воїн і державник

 

Володимир Мономах – один із найвідоміших давньоруських правителів. Його ставлять на один щабель із прадідом Володимиром Великим і дідом Ярославом Мудрим. Він увійшов в історію як вправний політик, якому вдалося здобути низку перемог над половцями, контролювати більшість руських князівств і посилити роль Києва як столиці. Водночас, Володимир Мономах – унікальний для середньовічної Русі правитель: він залишив по собі дидактичний твір "Повчання дітям", автобіографічні відомості та лист до двоюрідного брата – Олега Святославича. Й хоча інформація, що дійшла про князя до наших днів, часто є уривчастою та суперечливою, можна сказати, що історикам пощастило з Мономахом – адже порівняно з іншими сучасниками, відомостей про нього збереглося більше. Про головні таємниці, міфи та фейки, пов’язані з постаттю Володимира Мономаха – дивіться у відео.

«Музична пауза». Chico & Qatoshi - Вініли

  

«Музична пауза». Chico & Qatoshi - Mamma Mia

 

«Акацію» пам'ятаєте в їхньому виконанні? :)

Сьогодні почула нову пісню «Mamma Mia», від якої отримала задоволення. Ніби побувала на дискотеці 80-90-х. :) Спойлер, це наші представники на Єврофестивалі 1998. :)

Знову ж таки, повну версію кліпу не розміщую бо присутня ненормативна лексика. Там відображена уся передісторія виникнення цієї пісні. 

Подвиг українців на Всесвітній виставці у Чикаго 1933–1934 років

  

92 роки тому, 27 травня 1933-го, на престижній Всесвітній виставці “Століття прогресу” в Чикаго запрацював павільйон “Україна”. На виставці себе представляли держави. Українці ж представили національний павільйон, не маючи незалежної держави.

Георгій Гамов з Одеси, який розкрив таємниці перших хвилин існування Всесвіту

  

СССР зовут страной убийц и хамов. Недаром. Вот советский парень Гамов. Чего хотите вы от этаких людей? Уже до атома добрался, лиходей!

Дем’ян Бідний

Георгій Гамов, один із тих людей, які розкрили нам таємниці перших хвилин існування нашого Всесвіту, народився на території України. Така людина не може не бути сама по собі досить дивовижною, але це далеко не все про неї.

Його данський колега-фізик вважав, що цей величезний чоловік (204 см — зріст баскетбольного центрового!) справляв враження людини, яка витрачає всю свою енергію на жарти і грубуваті гостроти, а його чудові наукові роботи були для нього випадковим, побічним продуктом його діяльності.

У радянській характеристиці Гамова, завізованої як годиться, сказано, що він у науково-політичному відношенні себе ніяк не виявив, стоїть осторонь політики, поводиться як типовий представник богеми, але в чомусь антиморальному його не можна звинуватити. Знали б вони, що буде за рік…

Ігор Сікорський: український геній неба | комік+історик

 

Микола Бердяєв — київський філософ, 7 разів номінований на Нобелівську премію з літератури

  

Чи багато ви нарахуєте людей, що сім разів висувалися на Нобелівську премію, та ще й поспіль? Таких, безперечно, небагато. А хто з таких людей, зрештою, жодного разу цієї премії не отримав? Таких, мабуть, ще менше. А що така людина народилася під Києвом і навчалася у Київському університеті — взагалі, боюся, ніхто в це не повірить. А це, до речі, правда.

Микола Олександрович Бердяєв, повний тезко останнього російського монарха, народився в маєтку свого батька Обухово, під Києвом. Він був нащадком старої дворянської сім’ї, сином кавалергарда й онуком генерала, а його мати була онукою польського графа Потоцького і французького графа Шуазель-Гуфье — обидва роди у країнах досить помітні, дали їм гетьманів, міністрів і маршалів.

Ігор Сікорський — винахідник із Києва, який подарував світу бомбардувальники, гвинтокрили та «човни, що літають»

  

Ігор Сікорський — авіаконструктор, вчений, винахідник, філософ. Народився 25 травня 1889 року у Києві. Альма-матер: Київський політехнічний інститут

Вперше про літальні апарати Ігор почув ще у рідному Києві, в ранньому дитинстві, від матері, великої шанувальниці Леонардо да Вінчі, серед винаходів якого, вірогідно, був і прототип гвинтокрила. Вже у дванадцять років він побудував свій перший гвинтокрил — поки малесенький, що приводився в рух звичайною гумкою, — але він підвівся у повітря!

"Ганьба! Слава! Тобто добрий вечір!": історія "Шоу Довгоносиків"

  

У 1990-х роках українське телебачення переживало період змін. На цьому тлі особливо яскраво засяяло гумористичне шоу "Довгоносики" — унікальний телевізійний проєкт, що поєднував абсурдний гумор, сатиру і пародію.

Вперше з'явившись на екранах у 1996 році, програма швидко здобула популярність серед глядачів завдяки нестандартному підходу до комедії, виразним персонажам і колоритній українській мові.

"Довгоносики" стали символом епохи та зразком гумору, який не тільки розважає, а й тонко висміює суспільні реалії.

18 травня "Довгоносикам" виповнилося 29 років — на честь цієї дати, Суспільне Культура згадує історію шоу, його особливості, вплив на глядачів і роль у розвитку української телевізійної культури.

Віртуальна виставка «Олексій Алчевський. Українець, який нам потрібен»

  

Уперше про Олексія Кириловича Алчевського я дізналася років шість тому. Тоді мені попалася стаття в інтернет-виданні «Українська правда», яка запам'яталася на багато років.

Минув час... Я не забувала про цю геніальну, для мене, людину... У 2025 році виповнюється 190 років від дня народження Олексія Алчевського.

Пропоную вашій увазі віртуальну виставку «Олексій Алчевський. Українець, який нам потрібен», за основу якої (текст) узято саме ту статтю. Переглянути... 

НЬЮ-ЙОРК | Історія та сьогодення (від 21 січня 2024 р.)

 

Селище Нью-Йорк в сучасній Донецькій області засноване ще в середині 19 ст. німецькими колоністами. На зламі 19-20 століть це було одне з найперспективніших містечок тогочасного Донбасу, в ньому стрімко розвивалася інфраструктура та залучалися іноземні інвестиції. Тут мирно співіснували українці, німці, євреї, британці та росіяни. Останні почали втілювати свої шовіністичні та людоненависницькі ідеї з приходом радянської влади, відтоді і почалися гоніння засновників Нью-Йорка, що закінчились масовою депортацією німців до Казахстану у 40-х роках. Селище ще носило свою історичну назву до 1950-х років, а вже в часи "холодної війни" радянська влада вирішила неприпустимим наявність такого топоніму на своїх картах і селище перейменували у Новгородське. З 2014 року селище постійно перебувало на лінії фронту та зазнавало постійних обстрілів. У 2021 році, за декілька місяців до повномасштабного вторгнення РФ, йому повернули історичну назву Нью-Йорк. На сьогодні околиці Нью-Йорка - це одна з небагатьох ділянок фронту, де російським загарбникам не вдалося прорвати лінію розмежування що утворилася ще у 2014. Детальніше та більш цікавіше про український Нью-Йорк, його минуле та сьогодення дивіться у нашому фільмі.

ЗОЛОТО ВІННИЧЧИНИ: Невідома Україна | Місце, що вразило Хащі

 

Коли хтось каже про свій край: "Та у нас нема на що дивитись і нічого тут цікавого", тоді до вас виїжджають Хащі та ламають всі стереотипи, котрі формувалися у вас протягом життя. Ми переконані і намагаємось донести, що кожен закаулок нашої країни унікальний, сповнений цікавинками, дивовжними місцями, таємницями та золотом загублених скарбів і забутої історії.

Воздвиженка: Що справді тут знаходилось? Історія та факти про Гончарі-Кожум'яки. Річка Киянка

 

Воздвиженка - кольорове строкате містечко серед прадавніх київських гір.

Колись тут знаходились торгівельно-ремісничі райони під назвою Кожумʼяки, Дегтярі, Гончарі.

Щоправда, серед звичайних міщан, на них інколи мешкали й легендарні богатирі, такі як Кирило Кожумʼяки.

Неповторний колорит місцевого побуту змалював Іван Нечуй-Левицький у пʼєсі «на Кожумʼяках, пізніше адаптованої Старицьким під назвою «За двома Зайцями». В 1961 році її було екранізовано, й завдячуючи цьому можна подивитися, як виглядала дана місцевість до будівництва нової сучасної «Воздвиженки».

В цьому відео ми простежимо всю тисячолітню історію прадавнього терену!

Київський шлях архітектора Владислава Городецького. Що він зробив в Києві?

 

Владислав Городецький - безумовно найвідоміший з архітекторів старого Києва.

За 30 років життя в столиці України він залишив тут гігантський творчий доробок - храми, музеї, заводи, знаменитий будинок з Хімерами, усипальниці та навіть каналізаційні колектори.

Талановитому зодчому часто приписують майже всі найкрасивіші споруди Києва, зведені на межах 19 й 20 сторіч.

В цьому відео ми детально розберемо київську архітектурну спадщину Городецького, а також дізнаємося як саме він зумів завоювати свою невмирущу славу у містян.

Христина Алчевська – життя "з користю для людей" / Запис 17.07.24

 

Донька славетних батьків підприємця і банкіра Олексія Алчевського і педагога та просвітниці Христини Данилівни Алчевської.

Письменниця і перекладачка, яка пройшла шлях від російськомовного оточення до української письменниці, заблокованої московсько-совєцькою окупацією 20-х років ХХ сторіччя. 

Олексій Алчевський | Комік + історик

 

Українське село. Невідома Україна

 

Володимир Кохан – співзасновник YouTube-проєкту ‪@hushchi про маловідому широкому загалу Україну.

Разом із командою він мандрує українською провінцією та показує її естетику через дослідження природи й архітектури та через спілкування із місцевими мешканцями.

Під час повномасштабної війни «Хащі» також фільмують життя міст, що опинились в епіцентрі бойових дій чи знаходяться у прифронтовій зоні.

📍 Як виглядає Україна без косметики й прикрас?

📍 У чому головний феномен та головна проблема українського села?

📍 Як це – вирости у селі й чи варто соромитись цього?

Про усе це журналістка «Української правди Софія Середа поговорила із Володимиром Коханом у проєкті «Вечір Середи.

Що приховує реальна історія міста Дніпра?

 

Росіяни стверджують, що Дніпро заснувала Єкатерина Друга як третю столицю російської імперії. А до московитів там ніби-то було чисте поле. Більше того, містяни досі святкують день народження Дніпра, відштовхуючись від цієї версії. Акім Галімов у новому випуску проєкту «Реальна історія» розкаже, хто насправді заснував Дніпро і коли? А також, що робили росіяни, щоб приховати правду про історію Дніпра.

Трагедія сестер Крушельницьких: дві співачки й одне божевілля

  

Вони були рідними душами, але безмежна любов і бажання вберегти доленосно зашкодили

60 років тому,  13 травня 1965 року, у Львові померла Ганна Крушельницька, оперна та концертна співачка (мецо-сопрано), педагог, молодша сестра Соломії Крушельницької.

Скільки всього криється за зовнішнім добробутом, дівчата… Дивлячись на світлини Соломії Крушельницької у часи її слави, навряд чи хтось подумає, що ця зосереджена на своїй співочій кар’єрі видатна українка, зірка сцени турботливо опікає молодшу на 15 років сестру – Ганну Крушельницьку. Так само важко здогадатися, що за її щасливою посмішкою приховується справжня трагедія, гірке каяття і відчуття провини – за зламану долю Нусі, як називала сестру Соломія.

Нуся була наймолодшою з восьми дітей Крушельницьких, мала всі шанси стати другою Соломією або й перевершити – співала не менш красивим голосом, також виступала на кращих оперних сценах і могла підкорити світ. Якби не божевілля після розмови зі старшою сестрою.

Відомі українці в Голлівуді, або актори, які мають українське коріння

 

Це відео познайомить нас з деякими з найвідоміших українців у Голлівуді. Віра Фарміга, Джек Пеланс, Ольга Куриленко, Катерина Винник, Міла Йовович, Таїса Фарміга, Леонард Німой, Девід Духовни та Міла Куніс досягли успіху в індустрії розваг, маючи українське коріння. Їхні таланти та наполеглива праця зробили їх одними з найбільш впізнаваних імен у цьому бізнесі та дозволили їм досягти неабиякого успіху у своїй кар'єрі.

Українська вишиванка: сучасність та традиція

 

Сьогодні розповідаємо про чарівну Україну та її унікальні вишиванки, які об'єднують українців і світ. Ви знали, що кожен регіон України має свої особливі техніки та мотиви вишивання? Від Вінниці до Львова, від Полтави до Закарпаття – кожна вишиванка несе в собі глибокий зміст та історію.

У цьому відео ми поринемо в історію української вишиванки, дізнаємося про міжнародний день вишиванки та побачимо, як світові знаменитості носять наші традиційні вбрання. Чи знали ви, що навіть королівська родина та зірки Голлівуду обирають українські вишиванки? І це ще не все!

DIBROVA - Я бачив сталь (rock version)

 

«Трек “Я бачив сталь” як відверта розповідь не безстрашних, але мужніх захисників України. Ця пісня присвячена всім воїнам, які тримають наш фронт кожного дня й чия віра у перемогу гріє серця і дає бажання жити всім нам. На створення цієї пісні мене надихнули історії мого друга й талановитого музиканта Сергія про його побратимів, які як і він добровільно й без вагань стали на захист нашої країни в лютому 2022.

Мій друг ніколи не розповідає нічого зайвого про війну, але інколи ділиться історіями про товаришів, чоловіків та жінок різних професій, які не обирали війну, але гідно її зустріли. Вони стоять пліч-о-пліч на захисті нашої країни, разом переживають страшні моменти, зазнають втрат, але кожного дня продовжують боротьбу за наше майбутнє.

У своїх піснях я хочу закарбувати почуття людей та історію, яка твориться українцями сьогодні, щоб ніхто ніколи не забув, якою ціною здобувалася наша перемога». 

«ПОЕЗІЯ ОЖИВАЄ». Сипле, сипле, сипле сніг | Іван Франко

«ПОЕЗІЯ ОЖИВАЄ». Думи мої, думи мої… | Тарас Шевченко

 

У третій четвер травня в Україні традиційно відзначають День вишиванки

   

Вітаємо з Днем вишиванки! Сьогоднішній день – це не просто свято одягу, а день глибокої шани до нашої історії, культури та духовності. Вишиванка – це молитва, зашита в нитки, символ нескореності, краси та гідності. Бажаємо, щоб у ваших серцях завжди жевріло світло любові до України, щоб традиції не згасали, а передавалися з покоління в покоління як найцінніший спадок. Нехай вишиванка буде оберегом у кожному домі!

«2000 метрів до Андріївки»

  

Режисер Мстислав Чернов особисто представив свій новий документальний фільм «2000 метрів до Андріївки» в межах «Дня України», що відбувся в рамках 78-го Каннського кінофестивалю.

Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.

У своїй промові Чернов подякував українським захисникам.

«Для мене честь представляти Україну разом з талановитими українськими та французькими режисерами на Каннському фестивалі. В ці дні, коли йдуть переговори про мир, про майбутнє України, про її землю, мені хотілося б, щоб світ памʼятав, що кожний метр, кожний клаптик цієї землі — це чиясь кров та життя. Про це і є фільм «2000 метрів до Андріївки». Про землю і про воїнів, які її захищають. Про тих, що полягли, і тих які продовжують битися», – заявив режисер.

Йокодзуна Іван Боришко – Тайхо Кокі. Частина 1. На березі затоки Терпіння

   

19 січня 2013 р. в одному з госпіталів м. Токіо від шлуночкової тахікардії у віці 72 років помер Тайхо: Кокі (大鵬幸喜; Великий Фенікс; справжнє ім'я: Іван Маркіянович Боришко), японський борець сумо українського походження, 48-й йокодзуна (横綱) Країни Висхідного Сонця, прозваний "великим йокодзуною XX ст". Коли чемпіона чемпіонів ховали, боги не преклоняли коліна: вони йшли перед траурною процесією, щедро розсипаючи сіль. Для будь-якого воїна цей ритуал, сіомакі (塩まき) – не просто символ стійкості і чистоти, наміру боротися чесно, налаштованості на поєдинок, вигнання злих духів, але й... запобігання можливого попадання інфекції в рану при травмі.

Їх – і духів, і ран – було в житті Івана Фенікса багато.

Тільки у справжнього йокодзуни на всіх духів і можливі рани є грізна зброя: спокій, ансин (安心) і непохитність, футо (不撓).

Його дух вразив рід самураїв. І у липні 2015 р. (посмертно) наш земляк став першим борцем сумо, правильно сказати – сумоторі (相撲取), який отримав титул Почесного громадянина Японії. Щоб ви перейнялися, що це означає для Країни Ямато, і що подібний титул наліво і направо не роздають, наведу факт.

В Японії всього (!) 21 почесний громадянин, а з числа 800 сумоторі – один-єдиний: Тайхо Кокі, етнічний українець Іван Боришко.

Усі інші – почесні громадяни міст.

14 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ РЯТУВАЛИ ЄВРЕЇВ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

  

Цю дату встановлено постановою Верховної Ради України № 1178-IX від 2 лютого 2021 року з метою збереження історичної пам’яті та вшанування мужності, людяності та самопожертви тих, хто, ризикуючи власним життям, допомагав євреям уникнути нацистських переслідувань і знищення.

Українці стали однією з найбільших груп серед Праведників народів світу. Це почесне звання, яке надає Держава Ізраїль через Меморіал Катастрофи «Яд Вашем». Станом на 2024 рік його отримали понад 2 700 громадян України. Вони рятували євреїв у різних регіонах — у містах і селах, на окупованих територіях, у підпіллі й навіть у лавах радянських і польських партизанських загонів. Часто це були звичайні люди — селяни, священники, вчителі, лікарі, — які не шукали слави, а керувалися совістю та співчуттям. Серед відомих рятівників — родини Суховерків, Мельників, Козленків, Шевченків, а також лікарка Марія Гайдай, священик Омелян Ковч та багато інших. Деякі з них заплатили за свою допомогу євреям найдорожчим — власним життям.

Падіння Третього Райху: чому нацисти капітулювали двічі?

 

У травні 1945 року офіційно завершилася Друга світова війна в Європі. Але смерть Адольфа Гітлера й падіння Берліна не одразу призвели до краху нацистського режиму. Чому було підписано дві капітуляції німецьких збройних сил – у Реймсі та Берліні (Карлсгорсті); яку дату слід вважати Днем Перемоги – 7, 8 чи 9 травня; де саме та як довго продовжувалися бойові дії після того; чому Третій Райх проіснував аж до 23 травня 1945 року; за що потрапив у немилість начальник військової місії СССР при штабах союзних військ генерал Суслопаров; як підписання капітуляції позначилося на долі мільйонів німців і нацистських злочинців – дивіться у відео.

8 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ 1939-1945 РОКІВ

  

«Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни».

Український інститут національної пам’яті

СПОГАДИ ТА РОЗДУМИ АДИ РОГОВЦЕВОЇ: про дитинство в Глухові, людей-янголів та Warner Brothers

  

За своє довге життя Ада Роговцева зіграла в такій кількості фільмів і вистав, що стала улюбленицею трьох поколінь глядачів. Вона й досі працює в театрі й зізнається, що сценічна праця надихає й лікує. У 23 роки — вже Заслужена артистка України, у 40 — Народна артистка СРСР, у 69 — Герой України.

Нагород у неї не менше, ніж ролей. На початку травня, під час онлайн-церемонії вручення четвертої національної кінопремії «Золота Дзиґа 2020», Ада Роговцева отримала ще одну відзнаку — за внесок у розвиток українського кінематографа. Але під час особистої зустрічі вона з перших секунд вразила своєю відкритістю і тим, з яким теплом обійняла мене, незнайому людину.

Ми говорили про ХХ століття та його перипетії, про акторське мистецтво й людську сутність, про дружбу й любов, і я подумала: «А й справді — чим талановитіша людина, тим вона простіша».

Вони БАЧАТЬ МАЙБУТНЄ! Що насправді від нас приховують?

 

Вони чітко знають, яким буде наше майбутнє. Вони можуть передбачати війни, катастрофи та катаклізми. Вони бачать на десятки та сотні років уперед. Вони серед нас! Цих феноменальних людей ми звикли називтаи пророками, а їхні передбачення вражають нас своєю точністю. Та що приховує кожен із них? І чи можуть вони впливати на наше майбутнє? Дізнайтесь у новому випуску програми "Загублений світ".

Таємниці Антонієвих печер

 

У самісінькому центрі Чернігова є аналог Києво-Печерської лаври. Він знаходиться глибоко під землею. Це місце вже не одну сотню років манить до себе туристів. Одні приїжджають туди за зціленням до чудотворної ікони, а інші за гострими відчуттями, адже подейкують, що у тамтешніх тунелях блукає привид. У цьому випуску ми довідаємось, які таємниці приховує одне з наймістичніших місць в Україні – Антонієві печери.

Як російська цензура спотворила Кобзар?

 

«Кобзар» Шевченка. Чому він став Біблією українського народу? Ким був Шевченко насправді: звичайним поетом чи національним пророком? Що насправді хотів сказати своєю поезією? Чому російська цензура цілих 150 років намагалася спотворити Шевченків «Кобзар»? Відповіді на ці питання у новому випуску «Реальної історії» з Акімом Галімовим.