У 1990-х роках українське телебачення переживало період
змін. На цьому тлі особливо яскраво засяяло гумористичне шоу
"Довгоносики" — унікальний телевізійний проєкт, що поєднував
абсурдний гумор, сатиру і пародію.
Вперше з'явившись на екранах у 1996 році, програма швидко
здобула популярність серед глядачів завдяки нестандартному підходу до комедії,
виразним персонажам і колоритній українській мові.
"Довгоносики" стали символом епохи та зразком
гумору, який не тільки розважає, а й тонко висміює суспільні реалії.
18 травня "Довгоносикам" виповнилося 29 років — на честь цієї дати, Суспільне Культура згадує історію шоу, його особливості, вплив на глядачів і роль у розвитку української телевізійної культури.
Від зародження до
фінального акорду: історія "Довгоносиків"
"Шоу Довгоносиків" вперше показали на телеекранах
о 21:30 18 травня 1996 року. З того моменту програма проіснувала рівно три роки
(з 1996-го по 1999-й), а нові випуски виходили один раз на тиждень. За цей час
було знято 70 епізодів, а наразі збережено близько 50. Однак, наприклад, на
YouTube випуски завантажені на не офіційних каналах.
Автором ідеї та режисером проєкту став Віктор Приходько.
Одним з акторів та сценаристом "Довгоносиків" був Віктор Андрієнко —
актор та режисер театру та кіно, заслужений артист України. Він грав роль
режисера, у якого було найбільше носів, а отже, той мав центральне місце у
сюжеті. Про зародження "Довгоносиків" Андрієнко згадував так:
"Взяв і сказав — ми маємо робити таке шоу, щоб наше
телебачення перевернулось в гробу".
Кожен епізод шоу побудований із кількох тематичних блоків і
об'єднаний спільною темою. Починається він зазвичай з робочої наради, на якій
режисер або сварить колектив, або ділиться черговою ідеєю, як зробити програму
популярнішою, зекономити кошти чи вразити глядацтво. Між основними рубриками
глядачам показують залаштункове життя знімальної групи — акторів, операторів чи
технічного персоналу. Візитною карткою шоу стали великі штучні носи, які носять
усі герої — саме звідти походить назва "Довгоносики".
Більшість серій знімали у старих павільйонах кіностудії
імені Довженка. Через це реквізит і антураж у багатьох сценах "Шоу
Довгоносиків" нагадують фільми УРСР 1970–80-х років.
"Довгоносиків" називали "українським «Монті
Пайтоном»", а їхній гумор суттєво вирізнявся з-поміж інших комедійних шоу,
що крутили на телебаченні. Шоу майже одразу отримало культовий статус, а на
початку нульових навіть зародився окремий фразеологізм "шоу
довгоносиків", який використовували на позначення безглуздих і/або комічних
подій української політики.
Після чотирьох сезонів та 70 серій програму закрили. За
словами Андрієнко, це рішення було ухвалено, бо на той момент команда вже
втілила усі задумані сюжети й показала усе, що хотіла.
"Ми розуміли, що ми самі прийняли рішення, що треба
йти. Не тому, що ми полаялися між собою, у нас нормальні були стосунки. Ми
зрозуміли, що зіграли все, що знали. У нас не дім клоунів, вони 25 років грають
одну й ту ж виставу. Ми зіграли все, що могли, і прийняли рішення, що
йдемо", — сказав Андрієнко.
Рубрики "Шоу
Довгоносиків"
"Нові пригоди Шерлока Холмса і Доктора Ватсона"
Сатирична інтерпретація відомого радянського серіалу про
детектива. У цьому варіанті Холмс постає як жадібний і одержимий
переслідуванням Моріарті, тоді як Ватсон — обережний і розсудливий, хоч
подекуди й наївний.
У цій рубриці Холмса грає Віктор Андрієнко, а Ватсона —
Валентин Опалєв.
"Жіліще замечательных людей"
Пародія на документальні програми. Глядачам у гротескній
формі "пояснюють" біографії відомих людей, наприклад, що
Пржевальський нібито винайшов коня. Усі сцени відбуваються без діалогів — події
коментує лише голос за кадром.
"Моя нова програма"
Рубрика про самовпевненого шоумена Івана Шпикуляка (він же
ведучий шоу, роль якого зіграв Андрієнко), що презентує черговий телевізійний
проєкт, не сумніваючись у його геніальності та унікальності.
"Новини з Шендоровичем"
Пародійна новинна передача, часто у формі віршів. Назва —
алюзія на Віктора Шендеровича. Кумедною деталлю є родимка ведучого, яка кожного
разу з'являється в іншому місці на обличчі.
"У разі пожежі дзвоніть 01"
Короткі гумористичні замальовки у стилі соціальної реклами, де надто активні пожежники полюють на одного й того ж порушника правил безпеки. "Небезпека" щоразу нова — від запаленої цигарки до гасової лампи. Музичний супровід імітує мотив відомої пісні Yellow Submarine.
Цитати з "Шоу
Довгоносиків"
- "Шоб тобі назустріч музі все життя повзті на пузі!"
- "А кого я особєнно ненавіжу, так ето вас всєх"
- "Це тільки початок нашого тріумфального шествія ногами вперьод!"
- "Я народный артист! Я такую гадость читать не буду!"
- "Канський фестиваль сконав. Туди ніхто не їздить... Бо всі літають літаками..."
- "Ганьба! Слава! Тобто добрий вечір!"
- "І на ці гроші ми купимо багато благ... і гордо от ніх откажємся. Может бить"
- "Його в дитинстві викрали цигани і вивчили на мільйонера"
- "Хочу, чтоби усєм било плохо і только мнє одному хорошо. А ще відро брильянтів і п'ять доларів. І фломастєр"
- "Є така прикмета: кого вдарили по морді, той забуває про те, що він говорив"
"Шоу Довгоносиків" стало справжнім проривом на українському телебаченні — це було одна з перших програм, яке не лише популяризувала абсурдний і сатиричний гумор, а й зробила його україномовним. Вона відкрила нову еру розваг, показавши, що гумор українською може бути сміливим, сучасним і масовим.
Альона Шилова
Журналістка Суспільне Культура
Немає коментарів:
Дописати коментар