Стоп! Я НЕ
КІНЬ І РОБОТ ІЗ СТАЛІ.
Мої нерви давно на вокзалі!
Стоп! Я НЕ
КІНЬ І РОБОТ ІЗ СТАЛІ.
Мої нерви давно на вокзалі!
21 липня 1811
року сталася одна з найбільших київських пожеж, яка сьогодні овіяна
конспірологічними версіями і численними припущеннями, щодо того, чому ж
спалахнув вогонь. Частина істориків киває у бік французів, інша – винуватить
аномальну спеку. Тож, як так сталося, що третина всіх будинків у Києві за три
страшні дні перетворилася на попіл?
Сьогодні уявити собі Київ зразка 1800-х років дуже складно, адже більше як за 200 років місто змінилося аж надто сильно. І не в останню чергу цим змінам послугувала одна з найбільших київських катастроф.
Кияни вважали її повією, що дарує любов німецьким офіцерам та намагається всіляко догодити. Нацисти вважали її грузинською княжною і жертвою більшовицьких репресій. І тільки у 2006 році українці дізналися, що Тетяна Маркус — єврейка, киянка, підпільниця і Герой України (посмертно). ЇЇ коротка біографія вражає неймовірною кількістю відчайдушних вчинків та незламністю духу.
Прем’єра була 8 лют. 2024 р.
Його стара
назва - Аварійне. Інколи це житлове формування також називають «Німецьким
кварталом». Це повʼязано з військовополоненими, що зводили ці будинки після
Другої Світової.
Натомість,
серед сучасних дослідників ширяться тези про повне заперечення «німецького
коріння» таких будівель.
В цьому відео ми розберемо детальну історію Аварійного, а також дізнаємося, хто насправді будував ці занедбані, але такі затишні будиночки.
У цьому відео
я покажу вам інший бік Києва – забуті стадіони, які колись були центром життя,
емоцій і великого спорту. Що насправді приховують ці арени сьогодні? І чому про
них майже ніхто не згадує?
Я розповім маловідомі історії цих локацій, покажу деталі, на які зазвичай не звертають уваги, і спробую відповісти на головне питання – що сталося з київськими стадіонами та чи є у них майбутнє.
Усі говорять про кризу у стосунках через 3, 7 чи 10 років... А як щодо моїх
стосунків із цією піснею? Ми вже 19 років разом! Бували паузи, я слухала
інших, але серцю не накажеш — я все одно повертаюся до неї. Оце я розумію —
стабільність і вірність, які ми заслужили. Вмикайте і ностальгуйте разом зі
мною!
До речі, я не на морі…
Кажуть,
стабільність — ознака майстерності. Так от, я офіційно підтверджую свій статус
майстра: я знову йду у відпустку на 2 тижні! Не шукайте мене, я досліджую межі
власного лінивства. Совість трохи мучить, але диван і вільний час кажуть, що
все під контролем. Блог іде на перерву, а я — шукати пригоди на свою голову.
Обіцяю
сумувати за Вами... але не дуже сильно!
P.S. Шановні викладачі! Я знаю, що у вас є суперсила вирішувати будь-які питання за 5 хвилин до дедлайну. Але зараз у мене увімкнено режим «Відпустка». Будь ласка, не турбуйте моє внутрішнє дзен-озеро робочими повідомленнями.
Вікторія
У цьому відео
юрист пенсіонерів Вулах Михайло пояснює, чому право власності на квартиру
визнається лише за наявності запису в державному реєстрі, чим це загрожує тим,
хто оформив нерухомість до 2013 року, та які схеми використовують шахраї, щоб
незаконно переоформити чужу квартиру на себе. Також йдеться про податок на
нерухомість, який можуть нарахувати навіть пенсіонеру, і як через борги можуть
заблокувати банківську картку, на яку надходить пенсія.
Додивіться відео до кінця, щоб дізнатися просту дію, яка допоможе захистити ваше право власності вже сьогодні.
Був момент,
коли здавалося, що мій блог став просто спогадом.
Коли я
вирішила повернутися сюди і знову писати, то навіть не знала, що з цього вийде.
Але я просто слухала своє серце.
Подивіться на
цю статистику за три місяці! Для мене це не просто цифри на екрані, це справжнє
диво. Це про Вас. Про те, що Ви
дочекалися, повернулися і залишилися поруч. Для когось це просто сухі цифри
відвідувань, а для мене — живі люди, які читають, відчувають і розділяють цей
простір зі мною. Це неймовірно надихає не зупинятися.
На кінець 2025
року загальна кількість переглядів блогу становила 43 899. Станом на сьогодні
цей показник зріс до 126 774.
Безмежно
вдячна всій закордонній аудиторії за підтримку. Ваша увага надихає писати
глибше і ширше, об'єднуючи людей з різних куточків світу.
Дякую кожному читачу за інтерес до мого блогу та високі перегляди!
Сьогодні
осиротіли два світи.
Світ живих —
бо втратив Людину, яка жила заради інших. І світ мертвих — бо втратив того, хто
вважав своїм обов'язком повернути кожному загиблому воїну ім'я, гідність і
пам'ять.
Загибель
Олексія Юкова — це страшний удар для кожного українця. Він був людиною, яка не
боялася дивитися смерті в очі, щоб навіть після останнього бою наші захисники
не ставали безіменними цифрами, а повернули собі свої імена.
Він говорив, що не може без світу мертвих, бо знав: доки не повернутий кожен полеглий, війна не закінчується. Сьогодні світ мертвих забрав його назавжди …
Це інтерв'ю ми
присвячуємо світлій пам'яті Олексія Юкова — людині, яка до останнього подиху
служила Україні та її полеглим Героям.
Символічно воно було заплановано вийти сьогодні… Нехай так і буде…
Вічна пам'ять.
Вічна шана.
Дякуємо, що був…