У пісні "Поручик Голицын" є український аналог, відомий іще з кінця 1940-х років. Найцікавіше те, що прототипом відомого російського романсу стала пісня, написана вояком Української Повстанської Армії.
Історія — примхлива
дама зі своєрідним почуттям гумору. Час від часу вона робить такі кульбіти, від
яких аж паморочиться в голові. От був, наприклад, український гетьман Данило
Апостол, а його нащадок Сергій Муравйов-Апостол — став одним з героїв повстання
декабристів.
Інший Муравйов,
Михайло, через майже століття керував більшовицькою армією, яка розправилась з
військами УНР. Однак інколи витівки історії набувають геть чудернацьких форм...
Мабуть, усі
знають російський романс "Поручик Голицын". Свого часу його виконували
багато російських співаків-бардів, але найвідоміше виконання Олександра
Малініна. Ця пісня стала своєрідним гімном білогвардійської романтики.
Однак самі
білогвардійці з еміграції цього романсу не знали. Немає його й у старих
збірниках пісень та романсів. Ніхто з ветеранів денікінської, врангелівської чи
колчаківської армій не пригадували "поручика Голицына".
Перші згадки про
цей твір датовані кінцем 60-х — початком 70-х років. На екрані пісня з’явилась
у радянському фільмі "Заговор против страны Советов".
Ще романс нібито
мав звучати у фільмі "Нові пригоди невловимих", який вийшов на екрани
у 1969 році. Однак у фінальній версії білогвардієць поручик Пєров, ад’ютант
полковника Кудасова, виконує романс "Русское поле".
Про те, звідки
взявся білогвардійський романс, якого не знають самі білогвардійці, відзняті
документальні фільми й написано безліч
дослідницьких статей. Однак у жодній з них так і не було однозначних
відповідей.
Але, як
виявилось, у російського романсу є
український аналог, відомий ще з кінця
40-х років. Найцікавіше те, що
прототипом відомого російського романсу
стала пісня, написана вояком Української Повстанської Армії.
Український
повстанець Микола Матола написав пісню "Друже Ковалю" у 1949 році, а
вже потім, в 60-ті роки, вона була перекладена російськими виконавцями і стала
"білогвардійською".
У пісні
"Друже Ковалю" описується розмова
двох повстанців про нелегку боротьбу, яка майже не має шансу на
перемогу. Мелодія пісні один в один збігається з мелодією російського романсу.
Хто не вірить, знайдіть в "Ютюбі" й порівняйте.
Попри все, навряд
чи варто заводити суперечки (як це часто буває), чия це пісня. Хай росіяни її
співають як гімн "білої гвардії", а українці — як повстанську пісню.
Більше того, цю пісню можна співати разом. Заради експерименту з’єднати обидва
тексти, взявши з кожного через рядок. От що вийшло:
Четвертые сутки
пылают станицы,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не падайте духом, поручик Голицын,
...Бо дуже нелегко й мені самому.
За павших друзей, за поруганный кров наш,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Поручик Голицын,
к атаке готовьтесь,
На славу Вкраїні,
на вічні віки!
А тепер уявіть, що в 1919 році "біла"
Добровольча армія генерала Антона Денікіна й Січові стрільці Симона Петлюри,
замість того, щоб воювати одне з одним — об’єднались. Уявіть, що обидві армії
спільним фронтом рушили проти більшовиків...
Історія була б зовсім іншою. Україна цьогоріч тоді б святкувала 95-ту річницю незалежності, а Росія — була б демократичною, європейською країною. Але історія не терпить жодних "якби". А решту, як каже наш Президент — додумайте самі...
Джерело:
"ОГО"
*************************************************
Мій друже
Ковалю...
Микола Матола
Четверту добу
уриваються плови,
Сльозиться у
схроні зволожений мур.
Не плачте
душею, мій друже Ковалю,
Бо дуже
нелегко й мені самому.
Уже котрий
тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає
Вкраїна вогні.
Мій друже
Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже
нелегко й самому мені.
Кудись наші
коні помчали далеко
І долю понесли
у зоряну ніч.
Нам сниться в
розлуці згорьований батько,
З сивіла
дружина приходить у сні.
А нам би
відверто агітки лукаві
Розбити об
святість твердої руки.
Та іменем
нашим свої чорні справи
І знову
прикрили московські полки.
І мачуху долю,
й брехливу неславу
Нам подарували
звитяжні роки.
Тож будьмо
незламні, мій друже Ковалю,
На славу
Вкраїні, на вічні віки!
Немає коментарів:
Дописати коментар