Роксолана Юр’єв – про проєкт Жісторе, натхнення та любов до України

  

Роксолано, розкажіть про проєкт “Жісторе”. Про що він?

Проект “Жісторе” (жіноче історичне ретро) – про видатних жінок в історії. Вони не завжди дуже відомі, але в цьому і сенс розкривати неординарні особистості і розповідати про них.

Проєкт про жінок України, чи це ідея більш масштабна?

Насправді, так,- ідея більш масштабна, але розпочати я вирішила саме з жінок України і причетних до України. Адже, наприклад, князівни Великого князівства Литовського, чи королеви Речі Посполитої не були русинками/українками, але мали відношення до наших теренів, інколи більше, інколи менше.

Як з’явилася ідея створення “Жісторе”?

Я дуже прагнула зробити захоплення роботою, розпочала з історії – далі є ще ідеї.

Чому обрали цей напрямок?

Історія – це моє хоббі, а дослідження життєписів відомих жінок – окремий інтерес, адже всі ці люди жили і переживали ті, чи інші події насправді, в реальності. Часто Голівуд відпочиває, адже життя пише такі сценарії, що такого й не вигадаєш. В цьому і величезна насолода мого захоплення, яке зараз роблю своєю роботою – знайомити людей з цікавими жіночими особистостями. Це надихає і повчає в особистих життєвих історіях.

Звідки берете натхнення?

Власне, історії цих жінок і є натхнення. Як вони виборювали свою незалежність, свій авторитет, щастя, кохання, благополуччя дітей, часто зривалися, але піднімалися і йшли вперед. А ще подорожі – це моє окреме натхнення. Без зміни картинки – не можу довго, періодично потрібні нові враження.

Як довго йшли до цього проєкту і чи були сумніви на початковому етапі?

Ідея виникла кілька років тому, і весь цей час я обдумувала, як правильно зреалізувати його. Сумніви, звісно були, але рух вперед і вгору, зазвичай, важкий. Найголовніше – не відходити від своєї цілі, переживати усі труднощі і помилки, без яких немає того руху вперед. Як кажуть, не помиляється лише той, хто нічого не робить. Намагаюсь завжди це памʼятати.

Хто Ви за освітою?

Я маю економічну освіту, в сфері управління. Але це не моє покликання. На початку 2000х ця професія була дуже популярною, я навіть довго працювала за фахом, але я не насолоджуюсь цією діяльністю. Колись мав настати час, щоб це змінити і я змінила.

Чи є у вас мрія?

Мрія є і не одна. Найбільша і спільна з усіма українцями- це звичайно, наша перемога і настання прекрасного довгожданного мирного часу. А з моїх особистих – це запуск усіх задуманих проектів (їх є ще декілька) і успішність кожного з них.