Містичні легенди "українського Версалю": кого шукає Біла Діва в Підгорецькому замку на Львівщині

  

Величний. Вишуканий. Містичний. Палац у Підгірцях огорнув себе затишною мантією ошатного парку і позирає гордовито на допитливих туристів, які все прибувають і прибувають, аби і собі спробувати розгадати його таємниці. Чим здивує замок відвідувачів? Чи побачили ми Білу Пані у підземеллі та яка велична споруда біля замку здивує не менше, ніж сам замок? Може, саме вам Підгорецький замок відкриє свої таємниці.

За 89 кілометрів, або ж за півтори години їзди від Львова, у селі Підгірці Бродівського району простягнувся "український Версаль", перлина України архітектурної – Підгорецький замок – пам'ятка архітектури епохи ренесансу і бароко.

Всі ми добре знаємо, що драматична історія України налічує чимало кровопролитних сторінок. Цим пояснюється і значна кількість у нашій країні неприступних укріплень-фортець з міцними мурами, стрільницями, оборонними вежами на теренах країни. Такі споруди є уособленням лицарських часів та ратних подвигів.

До архітектурної державної спадщини належить небагато зразків, які поєднують у собі оборонні ознаки з витонченістю та елегантністю європейського палацу. Так от, Підгорецький замок – саме з їх числа.

Величний palazzo in fortezza в Підгірцях, який заслужено охрестили "українським Версалем", вважається найкрасивішим із замків Золотої підкови Львівщини. Його слава свого часу ширилася всією Європою завдяки неймовірній архітектурній естетиці, розкішному інтер'єру, цінній колекції творів мистецтва та буремному способу життя його гостинних володарів. І нині замок приваблює тисячі туристів на рік. Чи справді Підгорецький замок схожий на Версальський палац у Франції? Можете самі оцінити.

Історія заснування та власники

XVII століття

Відлік історії замку починається ще в першій половині XV століття. На місці теперішнього замку існували давніші укріплення, які згадуються під 1530 роком. Згодом, у XVII столітті, коронний гетьман Станіслав Конєцпольський придбав його 1633 року в родини Підгорецьких.

На замовлення нового власника відомий тоді архітектор фортифікацій Гійом Левассер де Боплан створив проєкт укріплень, а Андреа дель Аква – проєкт двоповерхового палацу з триповерховими павільйонами по боках і вежею.

Тож із переходом у власність коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського оборонна споруда протягом 1635-1640 років перетворюється на витончений взірець архітектури, що поєднує стилі пізнього відродження з ускладненням деталей та помпезного бароко.

Палац був спроєктований таким чином, що службові приміщення утворювали квадратний двір з терасою, пристосованою до оборони.

З трьох боків палац був оточений валами і глибоким ровом, який зберігся і нині. А з північного боку, зверненого до долини, замок мав гарну терасу з балюстрадою і скульптурами.

Крім бастіонного укріплення замок мав і власний арсенал. До нього в'їжджали через велику браму – портал з двома колонами, перед ним завжди стояла парадна військова варта та кілька гармат. Мармурова таблиця на брамі зустрічала гостей латиномовним написом: "Вінець ратних трудів – перемога, перемога – тріумф, тріумф – відпочинок".

Зауважимо, що Підгорецький замок і тепер є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

А історія замку далі бурхливо розвивалася. У 1648, 1651, 1655 роках свіжозведений замок неодноразово руйнували під час бойових дій періоду національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Польсько-шляхетський мемуарист Станіслав Освенцім у 1651 року писав: "Я бачив Підгірці, гарний палац і фортеця... тепер місцями зруйновані і попсовані".

У 1656 році почалася відбудова замку. Онук коронного гетьмана Конєцпольського подарував його Яну ІІІ Собєському разом із селами Підгірці і Загірці за умови, що той наглядатиме за Бродівською фортецею до повноліття королевича Якуба Людвіка.

Реставрація замку тривала до 1680 року, та вже у 1688 році він постраждав від нападу татар.

XVIII-XIX століття

До свого наступного зіркового часу палац пережив не один руйнівний вплив. І лише у першій половині XVIII маєток відродився.

У 1720 році замок разом із численними селами у Костянтина, сина Яна ІІІ Собєського, купив Станіслав Жевуський. 1728 року його син Вацлав Жевуський, відомий своїми алхімічними дослідами та пошуками скарбів, почав масштабну реконструкцію Підгорецького замку. Найбільшого розвитку палац досяг саме за його роки правління.

Між павільйонами і вежею збудували додаткові приміщення, і палац став триповерховим. Підйомний міст з іншим павільйоном розібрали. Також у замку працювали друкарня, театр, оркестр, тут давали різноманітні гучні вистави. Для численних гостей маєтку збудували так званий "Гетьманський заїзд" із сонячним годинником, про який розкажемо далі.

Також Вацлав Жевуський зібрав велику колекцію цінних картин та старовинної зброї, перевіз до Підгірців найцінніші речі з Олеського замку. Були створені друкарня та театр.

Твори мистецтва та воєнні трофеї прикрашали Китайський, Золотий, Мозаїчний та Лицарський зали. Розкішні прийоми європейських вельмож супроводжувались театральними виставами, оркестровими виступами, феєрверками.

В той же час було побудовано бароковий костел Святого Йосипа – родову усипальницю Жевуських, та спроектовано італійський і французький парки, де вічнозелені рослини, рідкісні дерева та різнобарв’я квітів утворювали чудовий природний ансамбль зі скульптурними композиціями. Про це ми детальніше розкажемо згодом.

А поки повернімося до історії замку. Найбільше бід довелося пережити Підгорецькому замку в XIX столітті. Саме в цей час замок поступово занепадає. Фактичним власником став управитель Ремішевський, який поступово розпродав цінності. Так триває і за спадкоємця Северина Жевуського, Вацлава, який провів більшу частину життя в подорожах і загинув 1831 року.

У 1833 році до замку переїхав Леон Жевуський. Він відновив зірваний дах, двері, шибки і довів замок до ладу. Бездітний Леон передав замок князю Євстахію Сангушку за умови, що той відреставрує його. Князь і став останнім приватним власником замку. Князі Сангушки умову виконали. Відтак у 1867-1903 роках тривали ґрунтовні реставраційні роботи.

Замок під час Першої та Другої світових воєн

Початок XX століття для Підгорецького замку став справжнім випробуванням. У 1914-1920 роках у замку перебували: армія царської Росії – 1 рік 7 місяців; армія Автро-Угорщини – 1 рік 7 місяців (у цей час у замку зупинялися цісар Автро-Угорщини Франц Йосип І та кайзер Німеччини Вільгельм); армія Української Народної Республіки – 7 місяців; більшовики – 6 тижнів.

До 1939 року в Підгорецькому замку діяв музей, до речі, один з найбільших закладів такого типу в Європі, а також перший у Східній Європі доступний для широкого загалу. Тут концентрувалася значна мистецька збірка творів малярства, колекція зброї, військової атрибуції і клейнодів, цінна бібліотека. Діяла театральна група з численними акторами та музикантами, фізико-хімічний музей та алхімічна лабораторія, друкарня.

Але напередодні Другої світової війни, оцінивши ситуацію, князі Сангушки вивезли цінні колекції музею за кордон у Бразилію. Зауважимо також, що з частини Підгорецьких творів мистецтва було створено мистецьку колекцію в Сан-Пауло, яка існує і донині. Таким чином було врятовано багато рідкісних експонатів, бо Друга світова війна стала фатальною для замку – частину замкової тераси було підірвано, залишки колекції розграбовано, інтер'єри зазнали непоправних втрат.

 

Офіцери вермахту на подвір’ї Підгорецького замку, 1943 р.

photo-lviv.in.ua

У 1939 році замок вперше було передано Львівській картинній галереї, у 1940 – Львівському історичному музею. У вересні 1939 року радянська влада закрила музей і перевезла скульптури в Петербург до Літнього саду.

У часи Другої світової війни у замку розташовувався шпиталь спочатку для німців, а потім для воїнів УПА. Померлих ховали на території парку.

Туберкульозний санаторій в часи СРСР

"Побутовий креатив" радянської влади не може не дивувати. Ми уже пам'ятаємо, як навчали на трактористів у Сквірзькому замку або облаштували тюрму в Золочівському замку.

Просто Підгорецький замок, як музей і пам'ятка архітектури радянській владі не підходив. У 1940 році за сумною традицією Підгорецький замок націоналізували і перетворили... на туберкульозний санаторій.

У 1956 році в палаці сталася масштабна пожежа. Протягом трьох днів вигоріли всі розкішні інтер'єри. Вогнем було знищено унікальні різьблені стелі з живописними полотнами та інше мистецьке оздоблення. Два роки замок стояв без дахів. Ремонтні роботи завершилися в 1960-му, після чого замок знову використовували як туберкульозний санаторій.

У 1997 році стався переломний момент в історії замку. Завдяки клопотанням громадськості та праці Бориса Возницького, директора Львівської галереї мистецтв, Підгорецький замок передали Львівській галереї мистецтв. Того ж року створено благодійний фонд відродження замку на чолі з Борисом Возницьким. У фондах галереї збереглися 85% речей із замку, які планують туди повернути, а відновлений палац перетворити на музей інтер'єрів.

У 1997 році пам'ятку вдруге передано Львівській національній галереї мистецтв.

Підгорецький замок у XXI столітті

У 2008-му Підгорецький замок був внесений Всесвітнім фондом пам'яток (World Monuments Fund) у перелік 100 об'єктів архітектурної спадщини, що мають виняткову цінність та потребують негайної реставрації. Міжнародну рятувальну операцію замку в Підгірцях веде Благодійний фонд "Підгорецький замок" у Львові.

У грудні 2017 році волонтери з благодійного фонду "Софос" зібрали шляхом краудфандингу кошти – близько 220 тисяч гривень – на відновлення балконної групи північно-східної сторони замку й запустили роботи. 28 липня – 4 серпня 2018 року тут тривав табір "Підгірці. Реновація", в рамках якого понад 30 волонтерів із Києва, Дніпра, Харкова, Львова та Одеси працювали у Підгорецькому замку.

У червні 2018 року Підгорецький замок вперше з 1939 року, а це вперше майже за 80 років, відкрив свої двері для відвідувачів. У палаці облаштували мистецьку виставку. У залах, у рамках експозиції "Історія забуття", розмістили копії картин XVII-XVIII століть та архівні фотографії замку.

Кілька залів Підгорецького замку відкрили попри те, що реконструкція палацу ще триває. Відвідувачі могли потрапити в Китайський кабінет, Золоту, Кармазинову та Лицарську зали і побачити картини, які прикрашали раніше стіни палацу. В експозиції представили копії полотен роботи Шимона Чеховича, Гіацинта Олесінського, Шарля Ле Бруна, Олександра Григлевського, Джованні Баттісто Клементі, Йозефа Грассі та інших італійських, австрійських, польських, французьких, нідерландських художників, якими славилася колекція.

Зауважимо проте, що в середині липня 2021 року, коли журналісти 5.UA відвідували замок, картини не експонувалися.

Легенда про Білу Діву, або ще Білу Пані

Історія одіозного палацу налічує і чимало таємничих сторінок. Навколо імені одного з володарів замку, політичного діяча Северина Жевуського, й донині точаться усілякі чутки через... досить своєрідне захоплення шляхтича. Кажуть, що в своїй таємній алхімічній лабораторії Жевуський займався виготовленням магічного еліксиру довголіття та працював над пошуками філософського каменю для створення золота. Ці експерименти, як і пошук скарбів, вірогідно, були спробами виправити матеріальне становище родини.

 

Сьогодні в підземеллі замку навіть облаштована стилізована алхімічна майстерня, де в напівтемряві, серед магічних атрибутів, можна зануритись уявою в загадкове замкове минуле.

Неможливо обійти увагою і розтиражований привид Білої Діви, або ще Білої Пані. Виникнення цього містичного образу пов'язують з реальною драматичною історією, яка відбулася в маєтку в далекі часи.

Було це 400 років тому. Граф Вацлав Жевуський, багатий та дратівливий, взяв у дружини молодшу за себе на 40 років красуню Марiю. Та погодилась на цей шлюб через зубожіння власної родини. Часто, тікаючи від нелюбого чоловіка в парк, закладений ще родиною Конєцпольських, Марія скаржилася небесам на свою долю.

Старий же граф ревнував юну красуню до гостей і навіть слуг, випрошуючи її кохання. Одного дня графиня не повернулась з прогулянки. І околицями пішли чутки, що старий чи то вбив дружину, чи то замурував живою, і ще довго було чути її стогін… І тому, як говорить легенда, дівчина століттями ходить замком та благає християнського обряду поховання.

Як переказує місцева легенда, Біла Пані нагадує про свою присутність легким подихом, стогоном, несподіваним вітерцем. Не так давно легенда Підгорецького замку про Білу Пані вважалася лише вигадкою, та під час однієї з фотосесій один із відвідувачів випадково зняв біля підземелля загадковий силует жінки, який не зникав після серії знімків. Відтоді хто тільки не шукав привид замку – і телепрограма "Битва екстрасенсів", і приватні фотографи. Сенсорні феномени виявила в приміщенні палацу і американська група так званих "мисливців за привидами". Досі тут фіксують лише димчасті ефекти на фото, пояснити які ніхто не береться.

Ну що ж. Журналісти 5.UA, поки готували цей матеріал і самовіддано досліджували замок, і собі наважилися спуститися до підземелля Підгорецького замку... Що сказати? Щось гуло, і навіть був певний силует. Але що саме – не скажемо. Обійдемося без спойлерів. Нехай у вас залишиться стимул самим поїхати у замок і на власні очі переконатися, що ж там за Біла Пані нині лякає туристів. Особливо юних. А щоб посилити інтригу, ось вам одне містично-загадкове фото...

Інтер'єр Підгорецького замку

Інтер'єри Підгорецького замку вражали сучасників своєю красою і пишнотою. Як ми вже писали вище, у замку було зібрано велику колекцію цінних картин, книг, зброї, меблів, тут регулярно відбувалися гучні гуляння.

Основні приміщення палацу розташовані в його партері. У ХVІІ столітті це були великі палацові зали: Столовий, Кармазиновий, Золотий, Дзеркальний, Жовтий, Зелений.

І два кабінети: Китайський і Мозаїчний та замкова каплиця. Назви залів пов'язані з їхнім призначенням, кольором оздоблення, стилем, в якому вони виконані.

Інтер'єр Китайської зали Підгорецького замку, ймовірно, слід визнати найкращим інтер'єром у стилі шинуазрі (найпоширеніший у Європі екзотичний стиль, коли форми середньовічного мистецтва Китаю використовувались в західноєвропейському декорі, малярстві, костюмах тощо, – ред.) на теренах тодішньої України.

Окремо зберігалися речі, що належали королю Яну ІІІ Собєському. Кімнати прикрашали портрети власників замку, копії з Рафаеля, Рубенса, Тіціана, Караваджо. Картини польського художника Чеховича, полотна Якоба де Баана на історичні теми – "Облога Смоленська" і "Прийом шведських і бранденбурзьких послів Володиславом IV". Їдальню прикрашав портрет гетьмана Конецпольського на стелі та 72 портрети видатних політичних та духовних діячів, чорний мармуровий стіл, на якому хрестили короля Яна ІІІ.

Нині кілька залів Підгорецького замку відкрили попри те, що реконструкція палацу ще триває. Відвідувачі замку можуть потрапити в Китайський кабінет, Золоту, Кармазинову та Лицарську зали, але, як ми писали вище, нині там не представлено картин, лише кілька картин прикрашають інтер'єри палацу.

Цікаво, що в одному із залів на другому поверсі стоїть накритий стіл зі столовими наборами. Здається, що господарі замку от-от мають повернутися зі своєї подорожі у вічність...

Цікавинки архітектури

Бічні павільйони Підгорецького замку ззовні прикрашені мідними скульптурами атлантів.

Один із них тримає на плечах Землю.

Інший – Всесвіт.

Наразі Пігорецький замок – один із найкращих в Європі зразків поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями. Замок збудовано з цегли і каменю у формі квадрата, сторона якого дорівнює 100 м. На його рогах розташовані п'ятикутні бастіони.

Палац займає північну частину Підгорецького замку. У ХVІІ столітті він мав дещо інший вигляд – був двоповерховий із трьома двоповерховими ризалітами, увінчаними вежами. Під час реконструкції у ХVІІ столітті надбудували ще один поверх. Тоді палац набув того вигляду, який ми бачимо тепер.

Фасади Підгорецького замку мають очевидний "французький слід". Тричастинна композиція ризалітів простежується, як у замках Франції та у палацах, побудованих за їхніми взірцями, наприклад, львівський палац "Під Лебедем".

Крім того, до ансамблю Підгорецького замку входять італійський парк, який належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення, багато декорований костел святого Йосипа, що його звели в 1763 році, корчма-заїзд та пивзавод, який теж звели XVIII столітті. Про них детальніше ми розкажемо далі.

Італійський парк

Італійський і французький парки біля Підгорецького замку відомі у цілісному вигляді лише на стародавніх гравюрах сади бароко XVII століття біля замку.

Побудований на рівні найкращих зразків так званих "італійських" парків, він є найкрасивішим і чи не єдиним в Україні парком такого типу.

Розкішний колись парк оточує замок з усіх боків, його план вирізняється цілісністю художнього задуму і глибоко продуманим взаємозв'язком рельєфу, архітектури, скульптури й рослинності.

 

Італійський парк біля Підгорецького замку

ua.igotoworld.com

Закладався парк одночасно з будівництвом замку у середині ХVІІ столітті. Ім'я митця, котрий його створив, історія до нас не донесла, відомо лише, що він був вихідцем з Італії.

Так званий італійський парк міститься з північного боку ансамблю. Його розташували на терасах. Нині зберігся старий дереворит із зображенням того парку. На першій терасі був невеликий партер з рослинним візерунком. До другої тераси вели барокові сходи, що спиралися на аркаду. Нині аркаду з міркувань безпеки заклали цеглою, аби вона не обвалилася.

Найбагатшою за оздобленням була друга тераса з фонтаном, партерами та мармуровими скульптурами з Італії. Нині скульптур нема. За переказами, в радянський час їх вивезли до Санкт-Петербурга.

Третю терасу прикрашав зелений масив з просіками, що їх використовували для прогулянок. На пагорбах за останньою терасою був виноградник. Парк на терасах не зберігся, його ще належить реставрувати.

З багатьох причин замковий парк давно втратив свій первісний вигляд. Руйнації замку та італійського парку почалися ще в XVII столітті. Тільки за 40 років (1650-1690) парк руйнували тричі: у 1650, 1672 та 1688 роках. Остаточно бароковий парк зник у XX ст.

Нині явно виділяється тільки алея із дерев, які ведуть до замку.

Костел святого Йосипа

Костел Воздвиження Чесного Хреста був споруджений у 1788 році за проєктом Романуса на кошти тодішнього власника Підгірців Вацлава Жевуського. Розташований храм на осі головної алеї парку на відстані 300 м від в'їзної брами.

Костел виконано у стилі бароко. Він являє собою ротонду з внутрішнім діаметром 12 метрів, перекриту куполом з сигнатуркою. Портик увінчує аттик, який несе вісім скульптурних фігур святих – портретів родини Жевуських, які виконані Себастьяном Фессингером і Лебласом. Дерев'яні різьблені частини внутрішнього оздоблення виконані скульптором Марціном Твардовським.

Костел святого Йосипа замикає давню перспективу-дорогу, прокладену вздовж південної осі барокового ансамблю ще за часів Жевуських. Із боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Богоматері з маленьким Ісусом на руках. Колись обабіч дороги рясно росли дерева, вистрижені стіною, що видно на архівних фото.

 

К. Ауер. Каплиця в Підгірцях

upload.wikimedia.org

Костел Св. Йосифа, Костел Воздвиження та св. Йосипа (1752-1766) планувався господарем Підгорецького замку Вацлавом Жевуським (Waclaw Rzewuski) як власна усипальня. Нині у соборі можна побачити закриті захоронення просто в стінах.

Гетьманський заїзд у Підгірцях

Є біля Підгорецького замку іще одна пам'ятка. Це заїжджий двір, його ще називали Гетьманський заїзд. Ви тільки вдумайся, вважається, що Гетьманський заїзд у Підгірцях – найстаріший готель-корчма в Україні.

Він був збудований у першій половині XVIII століття за наказом Вацлава Жевуського, як місце відпочинку для численних гостей і персоналу Підгорецького замку та інших подорожніх.

Побудований він у стилі бароко і відігравав роль постоялого двору. Тут стояли корчми.

Додамо, що заїжджий двір і Підгорецький замок пройшли крізь всі випробування, що випали на їхню долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, Австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн XX століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох.

Головною прикрасою центральних – південного і північного – фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барокові завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їхніх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три). Заїжджий двір являє собою рідкісний випадок повністю збереженої споруди такого типу.

На південному фасаді заїжджого двору замку розташовний сонячний годинник, який показує середньоєвропейський час. Припускають, що його виготовив відомий майстер-годинникар Павло Добростанський, який у ХVІІІ столітті жив у Підгірцях.

Цікаві факти

В різні роки замок відвідали австрійський імператор Франц Йосиф, німецький кайзер Вільгельм II, Іван Франко, Федор Глинка, Ян Матейко, Олексій Толстой та багато інших видатних особистостей.

Заїжджий двір замку, який, до речі, досить непогано зберігся, пам'ятає і французького письменника Оноре де Бальзака, який зупинявся в Підгірцях по дорозі на зустріч зі своєю коханою Евеліною Ганською.

 

 

Оноре де Бальзак і його кохана Евеліна Ганська

depo.ua

Унікальною природною пам'яткою парку вважається 700-річна липа.

Підгорецький замок і його зйомки в кіно

Величний архітектурний вигляд, який не змогла змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956 року, не раз робили Підгорецьку резиденцію – в тому числі і капітально відремонтований в 1964–1965 роках заїзд, – героєм кінематографічних стрічок.

Тут знімали сцену з відомого фільму "Три мушкетери" (1978). Фатальний бал, коли королева повинна пред'явити королю подаровані ним підвіски, проходить у Підгорецькому замку. Крім того, в радянській епопеї про мушкетерів Підгорецький замок втілював паризьку ратушу.

У 1979 році на екрани вийшов білоруський фільм "Дике полювання короля Стаха", значна частина зйомок якого проходила в Підгорецькому замку.

Символічно, що саме в замку було знято епізод достатньо відомого фільму "Помилка Оноре де Бальзака".

Роль литовської резиденції князів Радзивилів замок відігравав у "Потопі" Єжи Гофмана.

Нині замок активно приймає туристів. Як відомо, у травні 2021 року Міністерство культури й інформаційної політики України оголосило проєкти, що будуть реалізовані в рамках програми "Велика Реставрація" в 2021 році. І Підгорецький замок, а також Олеський замок потрапили до числа цих проєктів. Тож тепер Підгорецький замок чекає на допомогу від держави в рамках "Великої реставрації".

За матеріалами photo-lviv.in.ua та vidviday.ua