Як побороти внутрішнього критика та жити на повну?

 

Як нарешті почати діяти за методикою Джима Ловлесса? | Іди туди, де страшно

 

У кожного є речі, які він відкладає. Не тому що не може. А тому що боїться.

Книга «Іди туди, де страшно» Джима Ловлесса - це не про мотивацію. Це про те, як страх керує нашим життям.

У цьому відео:

📚 головні ідеї книги

📚 як працює страх

📚 і що відбувається, коли ти починаєш діяти всупереч йому

Це відео може змінити те, як ти дивишся на свої рішення.

Книга для тих, хто постійно про щось переживає | Дейл Карнегі | Як подолати неспокій і почати жити

 

Щодня ми витрачаємо до 80% своєї енергії на страхи перед майбутнім, яке у більшості випадків навіть не настане. Дейл Карнегі у своїй легендарній праці «Як подолати неспокій і почати жити» дав чіткі, майже хірургічні інструменти, як повернути контроль над своїм розумом. У цьому відео я розберу базу, яка врятує твою менталку.

У цьому випуску:

• Чарівна формула Вілліса Керріера: як за 3 кроки прийняти найгірше і почати діяти.

• Чому прокручування минулих помилок - це «пиляння тирси» (і як це зупинити).

• Як зайнятість лікує депресію та тривожні стани краще за антидепресанти.

Ярослав Грицак: про Україну в європейському контексті та виклики після перемоги

 

Прем’єра була 18 черв. 2026 р.

Тематика нашого блогу залишається незмінною, проте живемо в реальному світі. Тому час від часу будемо висвітлювати питання "на злобу дня", які зараз болять усім.

У новому випуску подкасту Varosh Talks Interview — відкрита розмова з Ярославом Грицаком, українським істориком, професором Українського католицького університету, публічним інтелектуалом і одним із найвпливовіших дослідників сучасної української історії.

Ми говорили про місце України в Європі та світі — і про те, чому це питання неможливо розглядати у відриві від історичної перспективи. Про те, як змінюється українське суспільство під час війни і що ці зміни означають у довшій історичній рамці. Про ключові виклики, які чекають на нас після перемоги — і про те, що сама перемога не закриває питання, а відкриває нові.

Як у Польщі ставляться до історії України? // 10 запитань польському дипломату

  

Прем’єра була 16 вер. 2023 р.

Історія існує не лише як чиста наука, але і як невід’ємна складова освітнього процесу та суспільної думки. Історична пам’ять має об’єднувати націю. В історії українсько-польських відносин були різні сторінки – від протистояння до стратегічного партнерства. Як у Польщі ставляться до козацької революції під проводом Богдана Хмельницького, гайдамацького руху, війни проти ЗУНР, союзу з Петлюрою, діяльності ОУН і УПА та що об’єднує поляків і українців нині – розповідає директор Польського Інституту в Києві Роберт Чижевський.

Юзеф Пілсудський: людина, яка змінила хід історії

   

Прем’єра була 10 лист. 2024 р.

Часто ми знаємо історію сусідніх країн краще, ніж власну. Мережа підкинула мені матеріали про Юзефа Пілсудського (про якого я зовсім нічого не знаю), і я вирішила розібратися в цьому питанні глибше. Адже без розуміння минулого наших сусідів важко зрозуміти і наше сьогодення! Ділюся з вами цікавими фактами про цього видатного польського лідера. Його біографія пов'язана з багатьма історичними викликами та складними рішеннями.

Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив на Радбезі ООН з промовою, де відповів російській представниці про удари по Україні 15 червня

 

Часто ловлю себе на думці, що чекаю на засідання Ради Безпеки ООН щоб послухати виступи Андрія Мельника. Вони є для мене своєрідним маркером дипломатичного пульсу. Його риторика — це завжди про відвертість, чіткі червоні лінії та захист наших інтересів на найвищому рівні. Ділюся його останнім виступом на Радбезі ООН, який точно заслуговує на вашу увагу. 

Волинська трагедія чи різанина: українська реальність та польська пропаганда // 10 запитань історику

  

Прем’єра була 13 лют. 2021 р. 

Волинська трагедія 1943–1945 років – найдискусійніша сторінка українсько-польських взаємин. Чому в обох країнах домінує діаметрально протилежне бачення, а в світі переважає саме польський погляд на проблему? Що призвело до Волинської трагедії, якими були її реальні масштаби та наслідки? Розповідає доктор історичних наук, професор Іван Патриляк.

УПА проти Армії Крайової: пацифікація, Волинь, співпраця | Аліна Понипаляк

 

Прем’єра була 2 груд. 2024 р.

Українська Повстанська Армія та Армія Крайова – дві протиборчі сили, які діяли на українських землях під час Другої світової війни. Обидві потуги розглядали протиборство з іншою як другорядне завдання, прагнучи сконцентрувати зусилля на основних ворогах – нацистській Німеччині та СССР. Уникнути сутичок все ж не вдалося. Кульмінацією ворожнечі стала Волинська трагедія 1943. Поза тим, вже після війни колишні з’єднання польської армії та УПА змогли порозумітися й провести спільну операцію, стоячи пліч-о-пліч в боротьбі з новим/старим окупантом. Про природу ворожнечі, історичні містифікації, які сьогодні формують повістку в Польщі та про шляхи порозуміння говоримо з історикинею Аліною Понипаляк.

Між минулим і сьогоденням: що варто знати про Армію Крайову

 

Останнім часом у медійному просторі та суспільних дискусіях періодично спалахують суперечки щодо історичних взаємин між українцями та поляками. На тлі цих скандалів і гарячих обговорень я зловила себе на думці, що маю прогалину в знаннях про ключову польську підпільну силу часів Другої світової війни — Армію Крайову. Що це була за армія, якою була її мета та як вона ставилася до України? Щоб розібратися в цьому без зайвих емоцій та міфів, я звернулася до фахових історичних джерел, зокрема до матеріалів відомого українського історика, співзасновника проєкту «Історія без міфів» Владлена Мараєва.