Чому образ
міського хулігана так привертає увагу? Як із маргінала народжується яскравий
культурний герой — дотепний, стильний, “свій”, такий, якого хочеться
наслідувати?
Говоримо про романтизацію маргінальних спільнот у міській
культурі початку ХХ століття. З’ясовуємо, як створюється та еволюціонує образ
батяра, махабунди, марвіхера чи інших представників вулиці. Розбираємо, за яких
обставин їхній гумор, фольклор і жаргон стають частиною міської традиції та
чому неоднозначні персонажі з часом стають мало не секс-символами епохи.
«Зашифрований код нації» — красива фраза, яку з
наближенням Дня вишиванки ми чуємо щодня по кілька разів. Але чи дійсно
українці закодовували щось у вишивці? У новому випуску «Пороблено» говоримо про
саму сорочку — одну з найважливіших речей в українській традиційній культурі,
яка була з людиною від народження до смерті.
Чому своя сорочка ближча до тіла і що означає “народитися
в сорочці”? Чому спекуляції про “зашифровані магічні коди” часто більше
говорять про наш час, ніж про традицію?
Поринь у неймовірний світ сучасної української музики
нового покоління, де класична велич Antonio Vivaldi зустрічається з глибокою
українською душею, натхненною творчістю Тараса Шевченка 🇺🇦
Український футбол має багату й давню історію, витоки
якої сягають кінця XIX століття. Особисто для мене це найцікавіший та найдраматичніший
вид спорту. Втім, наша глядацька аудиторія, судячи з переглядів, не дуже
полюбляє теми, дотичні до історії спорту.
Безумовно, накладає свій відбиток війна і той занепад, в
якому нині опинився український футбол. У європейських топ-клубах на провідних
ролях немає українців (Ілля Забарний з "ПСЖ" не дотягує до такої
ролі, про що свідчить його відсутність у вирішальних матчах Ліги Чемпіонів).
Збірна України вшосте (!) програла плей-оф за вихід на Чемпіонат світу.
Українська Прем'єр-ліга опустилася з 7-го місця в Європі на 23-тє. Київське
"Динамо" замість боротьби за чемпіонство та євротрофеї (які не
вигравало, до речі, вже рівно 40 років) – зараз неспроможне вийти в єврокубкову
весну, а на внутрішній арені відчайдушно бореться за захист 4-ї сходинки
турнірної таблиці.
Але все в житті змінюється й після занепаду настає
піднесення. Буде воно і в нашому футболі. А поки – зазирнемо в історію та
згадаємо, як 51 рік тому "Динамо" вперше серед усіх клубів України й
тогочасного СССР здобуло євротрофей – Кубок володарів кубків УЄФА, розгромивши
угорський "Ференцварош". Це – один із найперших випусків нашого
каналу, коли ми тільки починали експериментувати з темами, форматом і
наполегливо шукали шлях до нашого глядача. Дуже шкода, що за 6 років він
отримав лише 27 тисяч переглядів – саме час покращити показники!
Хантавірус – рідкісна, але потенційно небезпечна
інфекція, яку переносять мишовидні гризуни. Найбільший ризик зараження мають
люди, які контактують із біологічними виділеннями гризунів, зокрема військові в
окопах та жителі сільської місцевості.
Доктор медичних наук, професор, лікар-вірусолог ДУ
«Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Алла
Мироненко пояснила, як передається хантавірус, які симптоми можуть свідчити про
зараження та чому ця інфекція може бути небезпечною для життя. Вірусолог також
порадила дотримуватися гігієни, ретельно мити руки та захищати продукти
харчування від контакту з мишами та щурами.
“Слава Ісу” — так зазвичай вітаються в одному з
етнографічних регіонів України, а точніше у Галичині, і на ваше вітання “Добрий
день” швидше за все зрозуміють, що ви десь з більш східних регіонів України.
Галичани доволі справедливо вважають себе самим віруючим, релігійним чи то
набожним регіоном України. Адже, як ми вже згадували, такої кількості церков,
капличок, святинь тощо годі шукати будь-де в Україні. Але чому поряд з тисячами
пишних храмів, десятками тисяч капличок і сотнями тисяч хрестів стоять пустками
і руїнами сотні римо-католицьких костелів, в декотрих з яких зробили навіть
будинки розпусти, а кладовища католиків топляться в чагарниках та хащах? І чи є
Галичина і її жителі святими, чи може взагалі людина і край бути святим? І чи
говорить про справжню віру оця шалена кількість святинь?
Протягом трьох діб ми шукали відповіді на ці питання по
Львівщині, почавши у бойківських Бескидах і закінчивши в околицях Золочева.