Це бренд кави, який створив військовий, аби допомагати забезпечувати свій підрозділ з чотирьох людей. За рік роботи бренду люди задонатили вже пів мільйона гривень, а його підрозділ перетворився на роту. Як працює ця ідея та що вдалося зробити завдяки каві розповів ШоТам.
Валерій Дзех —
професійний лялькар та педагог. Він з однодумцями понад 10 років тому створив
Малий театр маріонеток у Харкові. А після 24 лютого 2022 р, долучився до лав
ЗСУ. Зараз він – офіцер з морально-психологічного забезпечення у Збройних силах
України. Харків’янин не лише працює з
бійцями на передовій, а й через мистецтво лялькарства допомагає їм зберігати
душевну рівновагу. Ляльки стають дієвим інструментом арт-терапії, бо дозволяють
бійцям прожити і висловити свої емоції, зняти напругу та знайти підтримку,
відновитися.
Як учасник об’єднання «Культурний Десант», Валерій використовує авторські вистави, щоб принести бійцям не лише розраду, а й віру в перемогу. У інтерв’ю він розповів про свій унікальний досвід, виставу «Харошій руській» й те, як ляльки-обереги змінюють життя на фронті.
.jpg)
У ХІХ столітті бували випадки, коли людина переходила з української культури в російську: Гоголь. Або в зворотному напрямку: Костомаров. Ізмаїл Срезневський – мабуть, найпомітніша постать із тих, хто перетнув культурний кордон двічі: з Росії в Україну, а потім навпаки. Це вчергове свідчить, наскільки хисткою була тоді ця межа. І от за той час, що Срезневський був на українській території, він підготував і видав шість випусків збірки «Запорожская старина» (1833–1838), яку справедливо називають «найзамітнішим явищем десятиліття» (К. Грушевська). Але в курси української літератури вона – з причин, про які йтиметься далі, – як правило, досі не входить.
Творчість Артура Фелліга (Arthur Fellig), більш відомого під псевдонімом Віджі (Weegee), надзвичайна тим, що ще за життя фотографа вона мала однаковий успіх у популярних ЗМІ та в авторитетних мистецьких колах. Йому вдавалося створити емоційний зв'язок між глядачем і персонажами своїх знімків, майстерно вловлюючи найбільш значущий момент для зйомки кадру.
12 червня 1899 р. у м. Золочів (Львівщина) народився Ашер Фелліг (Артур Фелліг-Віджі), американський фотожурналіст. Поява сьомої дитини в родині заставила татка виїхати на заробітки до США; пересилати гроші родині. 11-річним Ашер разом із батьком емігрував до США. На острові Елліс під час реєстрації хлопчик поміняв ім’я на Артур.
"Для американців
я – загадка. І це найкраща моя реклама!" - Алла Назімова.
АЛЛА НАЗІМОВА (Аделаїда Яківна Левентон) – продюсерка, сценаристка, акторка, реформаторка американського театру і кіно, перша українка, яка отримала зірку на голлівудській Алеї слави.
1 червня 1966 р. у Дніпропетровську народився В’ячеслав Хурсенко. Чи не з пелюшок Славко був музичним, мав абсолютний слух, але батькам було не до малого: вони розлучилися, мама привезла трирічного Славка до своїх батьків у Ковель. Славко ріс без тата, з дідом-бабою. Онук почав одразу ж дивувати рідних талантами. У 4 роки дідусь подарував Славкові гармонь, на якій той легко відтворював мелодії.
.jpg)
8 червня 1837 народився Іван Крамськой у козацькій слободі Нова Сотня, яка знаходилася тоді на околицях Острогозька. Саме прізвище художника свідчить про те, що колись його пращури мали справу з крамом (у російській таке слово відсутнє), можливо, займалися торгівлею («крамарювали»). Дід Федір був військовим поселенцем, служив волосним писарем. Батько Микола служив в Острогозькій міській думі столоначальником і отримував 10 рублів за місяць. Мати – Настасія Іванівна Бреусова, старовинного козацького роду. У родині було п’ятеро дітей: троє хлопців (Іван був найменшим) і двоє дівчат, які рано померли. Своя хатина, вишня біля ґанку – основні спогади дитинства – вулиця: влітку річка, взимку гірка та санки. Років із семи сіроокий Ванько почав малювати геть усе і на всьому. А ще він знайшов у льосі глинище – і почав ліпити козаків.