Ніс недопалки 2 км і врятував покинутого песика: історія військового Назара

 

Цей 15-секундний ролик у соцмережах переглянули сотні тисяч українців. Відео зібрало безліч поширень і коментарів, поки військовий Назар ще перебував на позиції. Щойно вийшовши із зони бойових дій, він дав ексклюзивне інтерв’ю проєкту «Реальний фронт».

Назар вийшов не сам: він забрав із собою покинутого глухого песика, який прибився до хлопців на передовій. Чотирилапого друга вже передали в тил — тепер про нього дбатиме любляча родина.

Дивіться зворушливу і щиру розповідь про людяність на війні у новому випуску!

Маєток Скоропадського: тут російський генерал став українцем!

 

Як сталося, що генерал російської імператорської армії, Павло Скоропадський, став гетьманом незалежної Української Держави? Відповідь на це запитання Акім Галімов шукатимемо у Тростянці на Чернігівщині, де у родинному маєтку минало дитинство майбутнього гетьмана. Колись у Тростянці стояла розкішна резиденція, оточена одним із найкрасивіших парків України. Сьогодні на місці головного палацу резиденції Скоропадських - закинутий радянський санаторій, а колишні аристократичні споруди руйнуються посеред лісу. Ми відшукаємо вцілілі будівлі маєтку, покажемо унікальні речі, які належали Скоропадським, і за допомогою історичних фотографій та реконструкцій повернемо втрачений вигляд цього дивовижного місця. А далі вирушимо до Києва, де 1918 року Павла Скоропадського проголосили гетьманом України. Покажемо, як виглядала будівля, у якій відбулася ця історична подія, та відтворимо знищений палац на Інститутській, звідки Скоропадський керував Українською Державою. Це історія не лише останнього українського гетьмана, а й цілого світу української козацької аристократії, пам'ять про який Російська імперія та Радянський Союз намагалися стерти.

Данило Галицький: Король, якого ви не знали

 

Данило Романович — не просто «галицький князь» і не бронзовий засновник Львова. Це король Русі, який майже сорок років повертав батьківську державу, пережив вигнання, битву на Калці, монгольську навалу та принизливу поїздку до Батия — а потім спробував зібрати європейську коаліцію для війни з Ордою.

Чому Данило погодився на покору ханові? Що насправді дала йому коронація в Дорогичині? Чому західні союзники не прийшли — і як Бурундай змусив Романовичів руйнувати оборону власних міст?

Маніпуляції...

  

У цьому випуску говоримо по маніпуляції, владу, харизму та психологію людської поведінки. Разом із профайлеркою та психологинею Іриною Ханенко розбираємо, як розпізнати токсичні маніпуляції, які прийоми найчастіше використовують у стосунках, на роботі та в повсякденному житті, а також як не стати жертвою психологічного впливу.

Обговорюємо, чим відрізняється токсична маніпуляція від здорового впливу, які фрази найчастіше використовують маніпулятори, як поводяться люди, що мають владу, та чи можна розвинути в собі харизму. Також говоримо про мову тіла, домінування, щирість, бажання подобатися іншим і про те, як зрозуміти справжні наміри людини.

Окремо торкаємося тем нейролінгвістичного програмування (НЛП), заздрості, спокуси як інструменту впливу та пояснюємо, як захищати власні кордони у спілкуванні з людьми, які намагаються контролювати або підкорювати інших.

Токсичний лідер-1. Ознаки токсичного лідера

   

Небензя розповів фейк про «катівню» у Петропавлівській Борщагівці | МЕЛЬНИК різко на це відповів

Під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН 9 листопада 2026 року Постійний представник України Андрій Мельник виступив із промовою, присвяченою масованим російським ударам по цивільному населенню та критичній інфраструктурі України. А також відповів на звинувачення Небензі у так званому «катуванні» російських військових та відповів на стурбованість Небеензі щодо подій у Петропавлівській Борщагівці.

Яків Маркович: приватне та публічне життя генерального підскарбія Гетьманщини

  

5 травня 1759 року генеральний підскарбій Гетьманщини Яків Маркович записав у своєму щоденнику, що вперше тогоріч почув спів соловейка. Наступного року це сталося 30 квітня. Маркович писав у своєму «Діяріуші», все, що вважав вартим уваги. Чому було б не записати і ці орнітологічні факти?

Війна очима тварин. Фільм

 

Драматичний фільм формату кіноальманаху, створений у 2025 році в Україні та Німеччині режисерами Мирославом Слабошпицьким, Юлією Шашковою, Максимом Тузовим, Олексієм Мамедовим, Святославом Костюком, Іваном Сауткіним і Андрієм Лідаговським. Проєкт поєднує кілька історій у єдине висловлювання, передаючи напружену, емоційну та глибоко людяну атмосферу, де війна показана через незвичну перспективу.

У центрі оповіді — тварини та люди, чиї долі переплітаються в умовах війни. Героями стають як звичайні українці, так і ті, хто опиняється поруч із ними у найскладніші моменти. Конфлікт розгортається навколо виживання, втрати та вибору, а настрій стрічки балансує між напругою, співчуттям і тихою надією.

МИРОСЛАВ СЛАБОШПИЦЬКИЙ: Шон Пенн знімався у нашому фільмі, не побоюючись наслідків

   

КОРОТКИЙ ПРОФІЛЬ

Ім’я: Мирослав Слабошпицький

Дата народження: 17 жовтня 1974 року

Місце народження: Київ, Україна

Професія: кінорежисер і сценарист

Мирослав Слабошпицький — один із найвідоміших у сучасному світі українських кінорежисерів, який прославився у 2014 році своїм тріумфальним повнометражним дебютом «Плем’я». З того часу його ім’я не сходить зі сторінок західної кінопреси.

Поки глядачі, насамперед професійні, з хвилюванням чекають на його новий фільм, сам Мирослав, активно працюючи над великим студійним проєктом «Тигр», продовжує писати сценарії та у міру можливості знімати.

Сади і виноградники Гетьманщини

 

 

30 вересня 1724 року цирульник Микита голив Якова Марковича і розповів клієнтові, як виростити вишню, щоб у плодів не було кісточок. Син лубенського полковника записав цей спосіб у щоденник: спиляти дерево вишні й прищепити до пенька молодих гілок. Звісно, ніяких безкісточкових вишень від такої операції не вийде і сьогодні. Тогочасні знання у сфері садівництва були сумішшю раціональності й забобонів. Садівники вміли добре щепити саджанці, робили садовий вар, але в господарських порадниках тих часів можна прочитати чимало чудернацьких способів покращити сортові якості дерев та їхню урожайність. Наприклад, щоб черешні швидше дозрівали, їх радили обливати навесні теплою водою. Щоб вишні були солодкі, кісточки, з яких планували проростити саджанці, кропили медовою ситою. Щоб на дереві були червоні плоди, пагін перед щепленням рекомендували вмочити у кров худоби. Деякі методи покращення врожайності саду збереглися в селах і до наших днів — щоправда, набули жартівливих форм, як-то лякання неродючого дерева сокирою. Раніше це робили ввечері на свято Маланки, коли господар погрожував дереву, що його зрубає, а господиня відмовляла і перев’язувала яблуню чи грушу перевеслом із залишків соломи, якою смалили заколоту перед Різдвом свиню.