Ти боїшся з однієї причини! Дитячі травми: як вони впливають на життя? Поради психолога

 

Прем’єра була 27 черв. 2026 р. 

Чому ми знову і знову опиняємося в схожих стосунках, обираємо схожих партнерів, реагуємо однаково на конфлікти та болісно переживаємо ситуації, які начебто давно залишилися в минулому? Чи приречені ми повторювати історію своєї сім’ї?

У цьому випуску Яніна Соколова говорить із психологинею Богданою Валігурою про дитячі травми, родові сценарії, міжпоколінну та трансгенераційну травму, а також про те, як досвід наших батьків і навіть попередніх поколінь може впливати на нас. Про те, чи справді «фабрика дитинства» працює, як формується наше уявлення про любов, близькість і безпеку та чи можемо ми вийти зі сценаріїв, які успадкували від своєї родини.

Цей епізод — про те, що наше дитинство впливає на нас значно більше, ніж ми звикли думати. Але водночас він і про інше: навіть якщо частину сценаріїв ми успадкували від своєї родини, це не означає, що вони мають керувати нашим життям завжди.

Втомлена мама: як відновитися після безсонних ночей війни

 

Безпека дитини понад усе. Але хто подбає про маму, якщо вона сама виснажена вщент? 

Битва за Дніпро: як Сталін утопив свою армію

  

Прем’єра була 8 трав. 2026 р. 

Форсування Дніпра Червоною армією у 1943 році десятиліттями подавали як героїчну сторінку «визволення Києва». Але за радянським міфом про перемогу ховається одна з найкривавіших і найстрашніших операцій Другої світової війни — масове кидання людей на смерть заради наказу Сталіна взяти Київ до річниці Жовтневої революції. Це історія не лише про битву за Дніпро, а про ціну радянської «перемоги будь-якою ціною».

Це відео руйнує міф про «визволення» як бездоганну героїчну операцію. Бо за офіційною датою взяття Києва 6 листопада 1943 року стояли не лише бої проти нацистів, а й злочинна байдужість радянського командування до власних солдатів, українських мобілізованих і цивільного населення. Форсування Дніпра — це не тільки воєнна операція. Це трагедія, яку Москва досі намагається вписати у зручний міф про «велику переможну війну».

Не всі паспорти рівні. Так було задумано від самого початку

  

Прем’єра була 2 вер. 2026 р.

Паспорт сьогодні визначає значно більше, ніж право перетнути кордон. Він може відкрити людині десятки країн, чи навпаки ускладнити подорож, а в деяких випадках взагалі позбавити можливості виїхати. І все це залежить не від самої людини, а від держави, громадянство якої вона має.

У цьому відео розбираємося, як з’явилися документи для контролю пересування, чому держави почали вимагати дозволів на поїздки, як війни, революції та диктатури змінювали паспортні правила і чому паспорт поступово став одним із головних інструментів державного контролю.

А ще поговоримо про одну з найбільш дивних форм сучасної нерівності: дві людини з однаковими здібностями, освітою та статками можуть мати зовсім різну свободу пересування лише через громадянство. Історія паспорта виявляється значно менш бюрократичною і значно більш політичною, ніж здається.

Чому ти нічого не робиш? Тіло на паузі і 6 кроків, щоб запуститись

 

Прем’єра була 4 вер. 2026 р. 

Навіщо відкладати на завтра те, що можна зробити післязавтра. Знайома ситуація? Дедлайни горять. Робочий чат димить… А ти, наче загіпнотизований, усе гортаєш рілси. Чому мозок робить це з нами? Що таке прокрастинація? Це виправдання ліні чи реальна проблема? Як змусити себе зробити справу вчасно? 

ПРО ЩО ПОГОВОРИМО:

• Чому ти відкладаєш життя на потім — навіть коли дуже хочеш зробити?
• Формула прокрастинації Пірса Стіла: чому мозок обирає рілси, а не важливу справу.
• Режим "ЗАМОРОЗКИ" — як хронічний стрес і невизначеність ставлять тіло на паузу.
• 6 кроків протоколу, щоб запуститись: від "правила 5 хвилин" до техніки "якщо-то".
• Ефект нового старту: як почати знову, навіть якщо зривався 100 разів

Це відео для тебе, якщо ти постійно відчуваєш провину, що "нічого не робиш", хоча всередині — втома і напруга.

Кинь-Грусть: що приховує це місце? Історія, факти та таємниці Києва

  

Прем’єра була 16 трав. 2026 р.

У цьому відео я розповім вам про одне з найцікавіших та найзагадковіших урочищ Києва - Кинь-Грусть.

Поговоримо про історію цієї місцевості, її власників та про те, як змінювалась територія протягом століть.

ТУТ ПОХОВАНИЙ НАСТАВНИК СТАЛІНА?/ДИКІ ПЕЧЕРИ ВІКІНГІВ/ДЛЯ ЧОГО НАСПРАВДІ ЗБУДУВАЛИ ЛАВРУ?

 

Прем’єра була 2 вер. 2026 р.

Під Києво-Печерською лаврою ховаються кілометри стародавніх печер, у яких люди добровільно замуровували себе заживо. На території монастиря можна знайти тисячолітні мощі, поховання засновника Москви та російського шовініста, перед яким ставав на коліна Путін. А сама Лавра протягом понад ста років могла буквально злетіти у повітря.

Але Києво-Печерська лавра - це не лише монастир і святині. За майже тисячу років її історія переплелася з князями, козаками, Мазепою, російською імперією, більшовиками, нацистською окупацією та московським патріархатом. У цьому відео ми спустимося у найдавніші печери Лаври, піднімемося на її найвищу точку та спробуємо розібратися, що насправді відбувалося за цими стінами протягом останньої тисячі років.

Чому москва боїться цього місця?

 

Прем’єра була 4 вер. 2026 р.

Холодний Яр - неповторне місце, серце нашої тисячолітньої історії. Тут знаходиться давнє скіфське городище, де у 18 столітті почалося повстання «Коліївщина». А у 20 столітті Холодний Яр стає епіцентром запеклої боротьби повстанців. Тут, серед ярів і лісів народжується один Холодноярська козацька держава. Що це за феномен? Як утворилася і функціонувала ця «козацька держава» і як вона вплинула на нашу історію і сьогодення? Про це у новому випуску «Реальної історії» з Акімом Галімовим.