Знецінення - маленьке вбивство: як захиститися від приниження та підняти свою самооцінку

  

Говоримо про знецінення. Чому насправді це - захисний механізм людської психіки? Яка мотивація в тих, хто знецінює нас, й чому ми іноді не менш успішно робимо це самі? Як підвищити свою самооцінку? Як припинити знецінювати себе та інших? Про все це - у відео від військового психолога Андрія Козінчука. 

Втома, дратівливість, апатія... Військовий психолог про справжню причину

Що таке емоційне вигорання і чим воно так небезпечно для менталки? Хто найбільше в зоні ризику? Як відрізнити звичайну втому від вигорання? Які  стадії проходить цей стан, і чи дійсно остання фаза має незворотні наслідки? Що можна зробити вже зараз, якщо впізнали симптоми у себе чи в близьких? Як вибудувати просту систему психологічної «самооборони», щоб не доводити себе до межі? На всі питання відповість військовий психолог Андрій Козінчук.  

Що робити, коли сили закінчуються, а війна ні?

  

Ми говоримо про стійкість не як плакатне слово, а як досвід, який щодня перевіряється. Наша гостя — Лариса Дідковська, українська психологиня, яка вміє повертати ясність у темні часи.

Це розмова про те, з чого насправді складається українська стійкість: із досвіду поколінь, інстинкту самозбереження, моральних цінностей, здатності триматися разом і водночас не втрачати себе. Ми говоримо про межу ресурсу, про страх виснаження, про небезпеку романтизувати страждання і про те, чому людина не повинна ставати «цвяхом», навіть якщо її переконують, що так вона буде міцнішою.

Українське весілля

 

Весілля – містерія народження нової сім’ї, а ще це один з найважливіших й найцікавіших обрядів в українській традиції. Сьогодні українське весілля має інший вигляд ніж колись, проте сам обряд зберіг деякі традиційні елементи, про значення яких ми часто не замислюємося.

Для чого молодій покривали голову? Що символізував викуп нареченої? Хто міг випікати коровай? Про це, а також про ритуальну німоту молодих і боротьбу родів на весілля Анна Ніколаєва та Дар’я Анцибор поговорять…

Утіраннік, пулєнята, скумасна, бізі

 

Тут пєнєтаєчки можуть пригостити дабрєнною бабкою з шмагелками сала, та жаренкою з праганялкою. Або — піти з блєску, якщо погембують вами. А ще тут борщ — жонатий, а картопля — буйная. Ці та інші слова можна почути у селах Смичин та Дроздовиця Городнянської громади. 

Нова реальність: як вчитися жити під час війни. Частина 2

Прем’єра була 8 бер. 2023 р. 

Олег Чабан про сновидіння

 

Як казка стала дитячою: інструкція до потойбіччя, баба Яга, чому Лисичка хитра, а дурень — не дурний

   

Було це за царя Панька, як Земля була тонка… Зачувши саме лише слово “казка”, потрапляєш у вир дитячих спогадів і неймовірних сюжетів. Сьогодні в “Пороблено” про специфіку казок і їхній зв’язок з міфами розповідає Олександра Бріцина – справжня зірка української фольклористики, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

Від німецької до радянської окупацій

  

Прем’єра була 8 травня 2025 р. 

Про Чернігів — від німецької до радянської окупацій. Чому під час Другої світової війни місто майже повністю зруйнували? Скільки людей, військових та цивільних, загинуло при обороні міста? Чому історики радять змінити думку щодо так званого звільнення Червоною армією Чернігова від німців і називати його другою окупацією?

Про життя звичайних містян, їхній побут та жертв війни розкажуть історики-дослідники Сергій Бутко та Михайло Жирохов. Вони розберуться, що приховувала радянська пропаганда та як місто стало ареною для однієї з найбільших трагедій війни, і чому деякі сторінки історії Чернігова досі мають темні плями.

У цьому проєкті використані архівні відео та фото, зроблені німецькими військовими та радянськими кінематографістами.

Посміхніться!!! Свєкруха, мачуха і кросна — це не лише родичі, а утка — не тільки качка