Ми Створені з Любові

Кожен із нас — це виграш у найдивовижнішу генетичну лотерею Всесвіту. Нам безкоштовно подаровано цей неймовірний світ і це прекрасне, живе тіло. Але чомусь ми дозволяємо суспільному тиску заганяти себе в жорсткі рамки. Ми шукаємо в собі вади, плекаємо комплекси й забуваємо про свою справжню природу.

У цьому відео мені хотілося нагадати кожній душі, наскільки ми цінні. Поглянь у дзеркало: твоє обличчя, твої очі, твої лінії — це не помилка. Це фінал тисячолітньої історії. Це любов сотень людей, твоїх предків, яка крізь віки тече прямо в твої жили.

Ти створена з любові. Ти прекрасна у своїй унікальності. Дихай, живи й пам’ятай: за твоєю спиною стоїть цілий рід, який вірить у твоє світло. 🤍🌾

Я дозволяю собі бути

 

Характерник: Музика, що оживляє легенди

 

Нікіта Кісельов - ВІВТАР

«Вівтар» - власна адаптація Нікіти Кісельова на легендарну пісню Степана Гіги «Я поклав своє кохання на вівтар».

Нещодавно у Києві, на концерті пам’яті Степана Гіги, Нікіта Кісельов представив своє бачення відомої композиції. Виступ одразу отримав потужний відгук у мережі: менш ніж за добу відео з виконанням розлетілося соцмережами та зібрало мільйони переглядів, а слухачі почали масово просити випустити трек на цифрових платформах.

Як шваби Підполоззя зберегли себе без рідної мови

 

Прем’єра була 6 липня 2026 р. 

«Раніше соромились, а тепер ми горді, що ми шваби», — говорить Маря Гайпел (Майнгаст), етнічна німкеня, чиї предки наприкінці XIX століття переселились до Карпатського регіону з Моравії, а після Другої світової війни стали ворогами нової радянської влади. У швабській громаді було чимало майстрів з обробки дерева й металу, які охоче ділились своїми знаннями та вміннями з місцевим населенням. Чому їм довелося відмовитися від рідної мови та як при цьому зберегли свої традиції — дивіться у сюжеті.

Вирвані з коренем. Фільм про переселення лемків

  

Прем’єра була 3 жовтня 2012 р. 

Вирвані з корінням лемки, бойки, холмщаки та підляшуки. Депортація українців Закерзоння

 

Прем’єра була 5 вересня 2024 р. 

9 вересня 1944 року було підписано Люблінську угоду про українсько-польське територіальне розмежування. Це поклало початок примусовій депортації, внаслідок якої сотні тисяч українців втратили свої домівки назавжди. Поговорити на таку складну, але важливу тему ми запросили Романа Кабачія, кандидата історичних наук і старшого наукового співробітника Національного музею історії України у Другій світовій війні. Анна Ніколаєва розпитала Романа про те, що таке Закерзоння, за яких умов вимальовувалася ця сумнозвісна лінія Керзона і що таке операція “Вісла”. Як лемки, бойки, холмщаки, підляшуки переживали депортацію? Куди були переселені чи адаптовувалися до незвичного клімату і як проявлялися їхні культурні особливості на нових місцях? 

Як байдужість «деколонізує» культові обʼєкти СРСР?

  

Червоно-чорний прапор. Правда, міфи і маніпуляції

  

Мітинг, на якому закликали до виходу України зі складу СРСР. Окрім синьо-жовтих прапорів, майорять і червоно-чорні, 30 вересня 1990 року

«Польський президент вважає так звану «бандерівську» символіку, яка з'являється як в українському, так і в польському публічному просторі, обурливою, а присутність у Польщі ‒ «неприйнятною».

У Польщі червоно-чорний прапор трактують як прапор УПА, ОУН.

«Це сучасний міф, який штучно прив'язується до періоду Другої світової війни, коли ці кольори не використовувалися. Це трохи смішно, що бойова одиниця, яка брала участь в операціях, бігала з прапорами. Червоно-чорний прапор використовували як партійний. У сучасній Польщі, на мою думку, це дуже вдало розпрацьована політтехнологія», ‒ вважає Андрій Гречило. Докладніше…

МІФ про СУСАНІНА - найогидніша БРЕХНЯ московитів?

  

Чи знали ви, що славнозвісна історія Івана Сусаніна, та, яка про героїчне заведення у ліс і подальше знищення польського ДРГ часів Смути – насправді відбулася з українцем, і рятував він зовсім не царя, а козацьке військо гетьмана Хмельницького? Ні, це не якась моя пришелепкувата фантазія, а переконливий висновок, зроблений українським істориком Миколою Костомаровим іще в середині ХІХ століття.