”НЕ ЗАБУВАЙТЕ, ХТО НАШ ВОРОГ!” | Хід Тузова

  

Прем’єра була 30 лип. 2026 р.  

В етері: Юлія Тайра Паєвська, військовослужбовиця, парамедикиня. 

Після нічного обстрілу міста я натрапила на це відео. Крик душі!

«А от щодо тварин він даремно так сказав. Я не можу залишити кішку вдома під час обстрілу. Ти взагалі бачив реакцію тварин на обстріли чи їхнє наближення? Я бачила, нічого хорошого.

Домашні тварини давно стали повноцінними членами родини, тому думка про те, щоб залишити улюбленця в небезпеці під час обстрілу, викликає лише жах і рішучу відмову.

Чому тварини — це родина

• Безумовна любов: вони дарують щиру прихильність і чекають на нас вдома без жодних умов.
• Відповідальність: ми приручили їх, взявши повну опіку над їхнім життям і здоров'ям.
• Емоційний зв'язок: у моменти стресу тварини заспокоюють нас, а ми рятуємо їх, бо не уявляємо життя без них».

Вікторія

МІЛЬЯРДИ ПІД НОГАМИ/ЧОМУ УКРАЇНА НЕ ДОБУВАЄ ЗОЛОТО?/ЗНАЙШЛИ ВЕЛИКИЙ САМОРОДОК У КАРПАТАХ

 

Більшість українців навіть не здогадується, що в наших річках можна знайти справжнє золото. І поки одні вважають це красивою легендою, інші виходять із лопатами та лотками на річку і знаходять дорогоцінний метал. Іноді — навіть самородки, які коштують мільйони гривень.

ЛЬВІВЩИНА: Початок великої мандрівки Запорожцем по Україні

У травні 2026 року ми вирушили у наймасштабнішу, найдивнішу та водночас найважливішу на даний момент експедицію проєкту «Хащі». Наш екіпаж, старий радянський «Запорожець» та тисячі кілометрів українських польових та провінційних доріг попереду. Наша мета — пройти запеклим, кривавим та звитяжним шляхом козацького війська Богдана Хмельницького під час визвольної війни 1648 року, доїхати до Запоріжжя та зібрати на пікапи для наших друзів, що героїчно воюють на цьому напрямку.

СИНІ ВОДИ УКРАЇНИ: сплав річкою Синюха у пошуках коріння

  

Зазвичай шлях людини закінчується на кладовищі. Ми ж зробили навпаки: розпочали нове дослідження України, нації й власного роду з цвинтаря, що потонув у хащах серед диких степів та скелястих пагорбів річки Синюхи.

Чергова робота проєкту «Хащі» - про щось дуже особисте, навіть інтимне, болісне, забуте й втрачене. Свого часу ми почали свій проєкт із цього самого місця. Через шість з половиною років ми повернулися сюди з новими знаннями, досвідом, обставинами, історіями та реальністю.

Сплав по річці Синюха в пошуках власного коріння.

Москва ловила його, але не спіймала: Григорович-Барський, український Одіссей

  

Прем’єра була 26 лип. 2026 р. 

Василь Григорович-Барський вийшов із Києва у 22 роки, збираючись лише дістатися Львова. Повернувся через 24 роки — після Рима, Афона, Єрусалима, Єгипту й Кіпру, нападів піратів, хвороб, голоду, жебрацтва та втечі від російського арешту. Увесь цей час він вів настільки детальні записки, що сьогодні його назвали б одним із перших українських тревел-блогерів.

Тепер Росія намагається видати киянина за «московита» і попередника своєї імперської агентури на Близькому Сході. Розповідаємо, ким насправді був Василь Григорович-Барський, як його мандри стали українським бестселером і чому Москва вже втретє намагається поставити мертвого українця собі на службу.

72 дні чекав розстрілу: Людина, яка зруйнувала СРСР

 

Прем’єра була 21 година тому 

Левко Лук’яненко виріс у селі, яке пережило колективізацію та Голодомор, у п’ятнадцять років потрапив до Червоної армії, вступив до Комуністичної партії — і водночас готувався боротися за незалежну Україну. Він вирішив використати проти СРСР його ж закони: створив підпільну організацію, яка вимагала виходу України із Союзу, та отримав за це смертний вирок.

Лук’яненко провів 72 дні в камері смертників, відбув два великі терміни, пережив мордовські табори, Володимирську тюрму, заслання й десятиліття переслідувань. А 24 серпня 1991 року, у свій день народження, написав проєкт Акта проголошення незалежності України. Історія людини, яка майже все життя готувалася до моменту, що змінив країну.

“Правило - що з кожної ситуації існує вихід. Якщо ти виходу не бачиш - думай краще”.

 

Прем’єра була 4 лип. 2026 р. 

Тарас Кицмей, айтівець, підприємець, співзасновник ІТ-компанії SoftServe, голова Наглядової ради Львівської політехніки: “Ми користуємося тими правилами, як був той світ створений. Думаємо, що ми унікальні, а ми, мабуть, біологічні роботи”.

У НАС Є ДОСВІД ПЕРЕМАГАТИ РОСІЯН

  

Прем’єра була 18 лип. 2026 р. 

Віктор Комаренко, офіцер-психолог Третього армійського корпусу, нейробіолог, кандидат біологічних наук: “Лише на війні я зрозумів, яку архіважливу роль відіграє культура”. “Перенаправлення на рацуху. Не як ти відчув силу загрози, а що ти зробив, що дозволило тобі вижити”.  “Кожен із нас має свою умовно улюблену запрограмовану реакцію, як діяти у разі небезпеки. Хтось і обіймається”.

Україно-польські відносини: історія, сучасність та перспективи. Частина І

  

Прем’єра була 27 груд. 2025 р. 

Іван «Пайташ» Патриляк  -  майор 1-го корпусу НГУ «Азов».

У цивільному житті: доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Основна проблематика наукових досліджень пов'язана з історією українського націоналізму та національно-визвольного руху 20-50-х рр. ХХ століття. Автор і співавтор 81 наукової та навчально-методичної праці.