Що робити, коли сили закінчуються, а війна ні?

  

Ми говоримо про стійкість не як плакатне слово, а як досвід, який щодня перевіряється. Наша гостя — Лариса Дідковська, українська психологиня, яка вміє повертати ясність у темні часи.

Це розмова про те, з чого насправді складається українська стійкість: із досвіду поколінь, інстинкту самозбереження, моральних цінностей, здатності триматися разом і водночас не втрачати себе. Ми говоримо про межу ресурсу, про страх виснаження, про небезпеку романтизувати страждання і про те, чому людина не повинна ставати «цвяхом», навіть якщо її переконують, що так вона буде міцнішою.

Українське весілля

 

Весілля – містерія народження нової сім’ї, а ще це один з найважливіших й найцікавіших обрядів в українській традиції. Сьогодні українське весілля має інший вигляд ніж колись, проте сам обряд зберіг деякі традиційні елементи, про значення яких ми часто не замислюємося.

Для чого молодій покривали голову? Що символізував викуп нареченої? Хто міг випікати коровай? Про це, а також про ритуальну німоту молодих і боротьбу родів на весілля Анна Ніколаєва та Дар’я Анцибор поговорять…

Утіраннік, пулєнята, скумасна, бізі

 

Тут пєнєтаєчки можуть пригостити дабрєнною бабкою з шмагелками сала, та жаренкою з праганялкою. Або — піти з блєску, якщо погембують вами. А ще тут борщ — жонатий, а картопля — буйная. Ці та інші слова можна почути у селах Смичин та Дроздовиця Городнянської громади. 

Нова реальність: як вчитися жити під час війни. Частина 2

Прем’єра була 8 бер. 2023 р. 

Олег Чабан про сновидіння

 

Як казка стала дитячою: інструкція до потойбіччя, баба Яга, чому Лисичка хитра, а дурень — не дурний

   

Було це за царя Панька, як Земля була тонка… Зачувши саме лише слово “казка”, потрапляєш у вир дитячих спогадів і неймовірних сюжетів. Сьогодні в “Пороблено” про специфіку казок і їхній зв’язок з міфами розповідає Олександра Бріцина – справжня зірка української фольклористики, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

Від німецької до радянської окупацій

  

Прем’єра була 8 травня 2025 р. 

Про Чернігів — від німецької до радянської окупацій. Чому під час Другої світової війни місто майже повністю зруйнували? Скільки людей, військових та цивільних, загинуло при обороні міста? Чому історики радять змінити думку щодо так званого звільнення Червоною армією Чернігова від німців і називати його другою окупацією?

Про життя звичайних містян, їхній побут та жертв війни розкажуть історики-дослідники Сергій Бутко та Михайло Жирохов. Вони розберуться, що приховувала радянська пропаганда та як місто стало ареною для однієї з найбільших трагедій війни, і чому деякі сторінки історії Чернігова досі мають темні плями.

У цьому проєкті використані архівні відео та фото, зроблені німецькими військовими та радянськими кінематографістами.

Посміхніться!!! Свєкруха, мачуха і кросна — це не лише родичі, а утка — не тільки качка

 

Батуринська трагедія, підземні ходи, дитячі поховання┃Відеоекскурсія "Гетьманською столицею"

  

Прем’єра була 14 черв. 2023 р. 

У 1708 році росіяни спалили Батурин. Тоді це була столиця Лівобережної України. Зробили це за те, що Іван Мазепа пішов проти російського царя Петра I. Пізніше останній гетьман України Кирило Розумовський звів собі тут палац з французьким парком. Після його смерті російські військові розібрали цеглу для будівництва купалень та стріляли з гармат по флігелях. За радянських часів Батурин був курортним селищем, але про його славетну історію нагадували хіба руїни палацу та єдина вціліла з тих часів будівля – будинок Кочубея.

Коли Україна здобула незалежність, про Батурин згадали. Адже його пам’ятки, фактично, є фундаментом і підставою для сучасної суверенності держави. Розпочалися археологічні дослідження, потім – відновлення та реконструкція. 

Що відкрили розкопки в Донецьку після розвалу совка?

 

Прем’єра була 10 лип. 2026 р. 

Для російської пропаганди Донбас – це «ісконнорусскіє зємли», де «русскоговорящіє» за совєцьких часів мирно будували соціалістичний рай. Проте наприкінці 80-их на Рутченковому полі поблизу Донецька було виявлено масове поховання людей. Подальші дослідження показали – це рештки жертв кривавого сталінського терору 30-их років. Навіщо Сталін проводив чистки в робітничому серці своєї імперії, чого він боявся на Донбасі, і чому Що особливого було в репресіях саме в цьому регіоні? Дізнайтесь про це в новому епізоді проєкту «Реальна історія» з Акімом Галімовим.

Цей епізод створено спільно з Дмитром Білим, старшим науковим співробітником Національного музею Голодомору-геноциду, доктором історичних наук, професором.