Я Вам пишу...

  

Доброго вечора, мої любі!

Вирішила написати Вам кілька слів, оскільки вкотре докоряю собі за те, що знову, у понеділок, як і зазначено вище, нічого не опублікувала для Вас. Зізнаюся… зараз, справді, не вистачає часу на блог.

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ ОПИТУВАННЯ «НАМ ДУЖЕ ВАЖЛИВА ВАША ДУМКА»

  

Закічилось перше, тижневе опитування. У ньому взяли участь 18 респондентів.  

Я щиро дякую всім, хто відгукнувся та взяв участь у нашому опитуванні! Ваші відповіді надзвичайно важливі та допоможуть нам покращити роботу.

Детальні результати опитування доступні на сайті «Електронна бібліотека НТУ».

Шукала в інтернеті запис «тисячолітньої» давнини і знайшла. І саме цю картинку шукала :)

 

ОСЬ, СЬОГОДНІ Я СПРАВДІ НІЧОГО НЕ РОБИЛА!

Чоловік повертається додому і бачить таку картину: навколо безлад, речі, іграшки розкидані, діти брудні бігають, обіду немає, дружина сидить на дивані, читає журнал.

— Що сталося? — питає чоловік.

Дружина:

— Ось, сьогодні я дійсно нічого не робила.

22 березня - Міжнародний день байдикування

  

Це химерне свято також інколи називають Міжнародним днем дурника. Воно не має офіційного статусу та запроваджене для того, аби нагадати людям про необхідність сповільнити шалений темп життя, відмовитися від поспіху та насолодитися байдикуванням.

Скільки кави треба пити щодня для зниження ризику тривоги та депресії — відповідь вчених

  

Вживання кави може бути пов’язане не лише з підвищенням бадьорості, а й зі зниженням ризику психічних розладів. Масштабне дослідження за участю понад 460 тисяч людей показало, що найменшу ймовірність розвитку проблем з психічним здоров’ям зафіксували у тих, хто щодня випиває від двох до трьох чашок.

Про це повідомило видання Science Alert.

Як нарешті стати ЩАСЛИВИМ? Секрети ЩАСТЯ від ПСИХОЛОГА. КУШНЕРУК & ДОВГАНЬ

  

У цій розмові разом з психологинею Анною Кушнерук говоримо про те, чому щастя — це не марафон постійної ейфорії, як жити чесно з собою і не вимагати від себе неможливого. Про соціальну реалізацію як важливу частину відчуття наповненості, про різницю між егоїзмом і егоцентризмом, про баланс, який так часто намагаються виміряти, але який не працює за універсальними схемами.

У цьому випуску багато про реальність: чи можна бути щасливим під час війни, як психічне здоров’я складається з різних станів, а не лише «позитиву», чому прагнення постійного щастя може виснажувати. Ми говоримо про спілкування як один із ключових факторів щастя, про страх визнавати власну радість і про те, як маленькі речі — запахи, ритуали, прості дії — можуть повертати відчуття життя.

Анна ділиться особистим досвідом, історіями з практики й висновками про адаптивність до реальності. Приємного перегляду.

НАШ МОЗОК — МЕЛОМАН: як музика зцілює хвороби

  

Якщо ви гадаєте, що «просто слухаєте» музику, ваш мозок із вами, найімовірніше, не погодиться. Музика для нього є настільки небайдужою, що заради неї він здатен багато на що. Навіть надати організму ресурси для зцілення доволі важких захворювань. Про це свідчать дослідження, присвячені впливу музики і танцювальних ритмів на людський мозок.

ДЕМОГРАФІЧНИЙ ЛІКНЕП: 10 тез щодо України від Елли Лібанової

  

Елла Лібанова — академік Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України / forumkyiv.org

Демографія — це серцебиття суспільства, проте здоров’я не дається без зусиль. Демографічна картина світу вже дуже змінилася. Повсюдно спостерігається зниження народжуваності, навіть в Африці. Ми бачимо скорочення населення і в Китаї, але проблема у тому, що в Європі цей процес відбувається найшвидше.

Згідно з прогнозами ООН, дуже скоро найбільш збалансована робоча сила буде у Південній та Південно-Східній Азії, Африці та на Близькому Сході. В результаті суворі імміграційні політики багатих європейських держав почали вимагати капітального ремонту. Війна в Україні прискорила цей процес.

«Демографія — це сировина, — каже Філіп О’Кіф, провідний автор доповіді для Світового банку, — а взаємодія сировини та правильної політики приносить дивіденди».

ІЛЮЗІЯ ПРАВДИ: як урятуватися від маніпуляції

  

Юрій Пікуль. Побутові галюцинації, етюд, 2020 / Facebook, «Сіль-соль»

Ми живемо в епоху інформаційних воєн. І фейкових новин.

Хоч як це дивно, але часом найбільш правдивою нам видається інформація, почута багаторазово. Саме в цьому полягає сенс когнітивного спотворення, названого «ефект ілюзії правди». Виходить, ми більше довіряємо інформації, тією чи іншою мірою нам знайомої. І чим частіше її чуємо, тим достовірнішою вона нам здається.

ДОВГА ЖУРА ОЛЕНИ ЖУРЛИВОЇ

  

Поетеса Олена Журлива — Олена Пашинківська (Котова) — (24 червня 1898 — 10 червня 1971) писала для дорослих та дітей. Співала під акомпанемент Миколи Лисенка, у церковному хорі Олександра Кошиця та столичній харківській опері. Зазнала переслідувань від радянської влади, відбувала покарання на Алтаї, працювала конюхом, але продовжувала римувати про червоне листя та багряний світ. Все прагнула «хоч щось зробити для свого народу, і це «щось» мало бути світлим». Тож і досі гурти Pianoбой та С.К.А.Й переспівують її «Мовчи», а ми залюбки читаємо малечі про Наталю, мережані кісники й мальовані коралі.