Як шваби Підполоззя зберегли себе без рідної мови

 

Прем’єра була 6 липня 2026 р. 

«Раніше соромились, а тепер ми горді, що ми шваби», — говорить Маря Гайпел (Майнгаст), етнічна німкеня, чиї предки наприкінці XIX століття переселились до Карпатського регіону з Моравії, а після Другої світової війни стали ворогами нової радянської влади. У швабській громаді було чимало майстрів з обробки дерева й металу, які охоче ділились своїми знаннями та вміннями з місцевим населенням. Чому їм довелося відмовитися від рідної мови та як при цьому зберегли свої традиції — дивіться у сюжеті.

Вирвані з коренем. Фільм про переселення лемків

  

Прем’єра була 3 жовтня 2012 р. 

Вирвані з корінням лемки, бойки, холмщаки та підляшуки. Депортація українців Закерзоння

 

Прем’єра була 5 вересня 2024 р. 

9 вересня 1944 року було підписано Люблінську угоду про українсько-польське територіальне розмежування. Це поклало початок примусовій депортації, внаслідок якої сотні тисяч українців втратили свої домівки назавжди. Поговорити на таку складну, але важливу тему ми запросили Романа Кабачія, кандидата історичних наук і старшого наукового співробітника Національного музею історії України у Другій світовій війні. Анна Ніколаєва розпитала Романа про те, що таке Закерзоння, за яких умов вимальовувалася ця сумнозвісна лінія Керзона і що таке операція “Вісла”. Як лемки, бойки, холмщаки, підляшуки переживали депортацію? Куди були переселені чи адаптовувалися до незвичного клімату і як проявлялися їхні культурні особливості на нових місцях? 

Як байдужість «деколонізує» культові обʼєкти СРСР?

  

Червоно-чорний прапор. Правда, міфи і маніпуляції

  

Мітинг, на якому закликали до виходу України зі складу СРСР. Окрім синьо-жовтих прапорів, майорять і червоно-чорні, 30 вересня 1990 року

«Польський президент вважає так звану «бандерівську» символіку, яка з'являється як в українському, так і в польському публічному просторі, обурливою, а присутність у Польщі ‒ «неприйнятною».

У Польщі червоно-чорний прапор трактують як прапор УПА, ОУН.

«Це сучасний міф, який штучно прив'язується до періоду Другої світової війни, коли ці кольори не використовувалися. Це трохи смішно, що бойова одиниця, яка брала участь в операціях, бігала з прапорами. Червоно-чорний прапор використовували як партійний. У сучасній Польщі, на мою думку, це дуже вдало розпрацьована політтехнологія», ‒ вважає Андрій Гречило. Докладніше…

МІФ про СУСАНІНА - найогидніша БРЕХНЯ московитів?

  

Чи знали ви, що славнозвісна історія Івана Сусаніна, та, яка про героїчне заведення у ліс і подальше знищення польського ДРГ часів Смути – насправді відбулася з українцем, і рятував він зовсім не царя, а козацьке військо гетьмана Хмельницького? Ні, це не якась моя пришелепкувата фантазія, а переконливий висновок, зроблений українським істориком Миколою Костомаровим іще в середині ХІХ століття.

Олександр Алфьоров: «Ми не можемо собі дозволити травмоване майбутнє»

  

Олександр Алфьоров — історик, офіцер, популяризатор науки — очолив Український інститут національної пам’яті на четвертому році повномасштабної війни. В інтерв’ю для The Ukrainians говорили про виклики перших тижнів на новій посаді, польсько-український діалог, битви за історію і про те, навіщо країнам потрібні інституції пам’яті. Докладніше…

НАШІ ВИПУСКНИКИ

  

Доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки УРСР. Один із академіків-засновників Транспортної академії України, академік Нью-Йоркської академії наук, член Академії будівництва України, академік Академії наук вищої освіти України, член Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки, член науково-методичної комісії з теоретичної механіки МОН України.

Сьогодні Йому виповнилося б 86... Людина з великої літери і приклад справжнього Чоловіка, для мене.

Велич цієї людини — у її простоті. Володіючи всіма можливими титулами, він ніколи не дивився на інших звисока, це мене найбільше і вразило з першого дня нашого знайомства (1986 рік). Олександр Олегович ніколи не ставив себе вище за інших, спілкувалися як з рівним, ділився теплом і мудрістю.

Його кафедра назавжди залишилася великою частиною його душі. Навіть пішовши звідти, він продовжував жити її справами та турботами.

Владлен Мараєв про ...

  

Прем’єра була 8 липня 2026 р.

Владлен Мараєв — історик, краєзнавець, відеоблогер, автор і співзасновник каналу «Історія без міфів». Говоримо про те, як Революція гідності зупинила проєкт поглинення України до руского міра, чому РФ досі боїться польсько-українського союзу та який сценарій розвитку подій усередині Росії максимально вигідний для безпеки України.

Ось тепер точно час відпочити... До початку роботи залишилося всього 13 днів... :)

  

Дорогі читачі! 

Я у офіційній відпустці, щоб трохи набратися сил та відпочити. Але не сумуйте, зазирніть у стрічку, останнім часом тут з'явилося багато неймовірно цікавих публікацій.

Завітайте до розділів «Скарбниця дописів» або «Палітра тем» — там точно є що почитати, поки мене не буде. Обирайте тему, яка до душі, та насолоджуйтеся читанням.

Бажаю вам гарного часу! До нових зустрічей!