Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив на Радбезі ООН з промовою, де відповів російській представниці про удари по Україні 15 червня

 

Часто ловлю себе на думці, що чекаю на засідання Ради Безпеки ООН щоб послухати виступи Андрія Мельника. Вони є для мене своєрідним маркером дипломатичного пульсу. Його риторика — це завжди про відвертість, чіткі червоні лінії та захист наших інтересів на найвищому рівні. Ділюся його останнім виступом на Радбезі ООН, який точно заслуговує на вашу увагу. 

Волинська трагедія чи різанина: українська реальність та польська пропаганда // 10 запитань історику

  

Прем’єра була 13 лют. 2021 р. 

Волинська трагедія 1943–1945 років – найдискусійніша сторінка українсько-польських взаємин. Чому в обох країнах домінує діаметрально протилежне бачення, а в світі переважає саме польський погляд на проблему? Що призвело до Волинської трагедії, якими були її реальні масштаби та наслідки? Розповідає доктор історичних наук, професор Іван Патриляк.

УПА проти Армії Крайової: пацифікація, Волинь, співпраця | Аліна Понипаляк

 

Прем’єра була 2 груд. 2024 р.

Українська Повстанська Армія та Армія Крайова – дві протиборчі сили, які діяли на українських землях під час Другої світової війни. Обидві потуги розглядали протиборство з іншою як другорядне завдання, прагнучи сконцентрувати зусилля на основних ворогах – нацистській Німеччині та СССР. Уникнути сутичок все ж не вдалося. Кульмінацією ворожнечі стала Волинська трагедія 1943. Поза тим, вже після війни колишні з’єднання польської армії та УПА змогли порозумітися й провести спільну операцію, стоячи пліч-о-пліч в боротьбі з новим/старим окупантом. Про природу ворожнечі, історичні містифікації, які сьогодні формують повістку в Польщі та про шляхи порозуміння говоримо з історикинею Аліною Понипаляк.

Між минулим і сьогоденням: що варто знати про Армію Крайову

 

Останнім часом у медійному просторі та суспільних дискусіях періодично спалахують суперечки щодо історичних взаємин між українцями та поляками. На тлі цих скандалів і гарячих обговорень я зловила себе на думці, що маю прогалину в знаннях про ключову польську підпільну силу часів Другої світової війни — Армію Крайову. Що це була за армія, якою була її мета та як вона ставилася до України? Щоб розібратися в цьому без зайвих емоцій та міфів, я звернулася до фахових історичних джерел, зокрема до матеріалів відомого українського історика, співзасновника проєкту «Історія без міфів» Владлена Мараєва. 

АКЦІЯ "ВІСЛА": те, що поляки хотіли б забути

  

Прем’єра була 13 лист. 2025 р. 

Поляки памʼятають про УПА, але забувають про це. Після Другої світової війни сотні тисяч українців зникли зі своїх земель у Польщі. Чому це стало можливим — і хто насправді стояв за акцією «Вісла»? У цьому відео — історія примусової депортації українців у 1947 році: від рішень Йосипа Сталіна та післявоєнних домовленостей до реального насильства, табору в Явожні та знищення цілих сіл. Як польська влада проводила етнічну чистку, яку роль у цьому відігравав СРСР, і чому конфлікт між українцями та поляками став вигідним Москві?

5 МІФІВ радянської та російської пропаганди про 22 червня 1941 року

 

Прем’єра була 22 черв. 2020 р.

22 червня 1941 року – одна з найбільш міфологізованих дат і один із найпопулярніших сюжетів радянської пропаганди. Значну частину цих міфів продовжують поширювати в сучасній Росії. Вони продовжують жити у свідомості мільйонів українців та громадян інших країн. У цій програмі ми розберемося з найпопулярнішими та найнебезпечнішими з них.

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

  

Щороку 22 червня в Україні вшановується День скорботи і пам’яті жертв війни – день, коли у 1941 році нацистська Німеччина розпочала кривавий наступ, який перетворив українські землі на арену масових руйнувань, страждань і людських втрат.

За різними оцінками, під час Другої світової війни загинуло від 8 до 10 мільйонів українців. З них – приблизно 5 мільйонів цивільних осіб. Понад 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, і ще 10 мільйонів людей втратили свої домівки. Повністю або частково зруйновано понад 700 міст і селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл. Україна зазнала втрат у тій війні, які перевищили сумарні втрати Великої Британії, Канади, США і Франції.

День скорботи встановлено Указом Президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року. Цього дня по всій країні традиційно оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання.

Біблійні корені «паляниці» як засобу розпізнавання «свій – чужий»

  

Система розпізнавання «свій — чужий» відіграє надзвичайно важливу роль у військовій справі. І йдеться тут не лише про технічні комплекси розрізнення своїх військ і озброєнь від ворожих. Яскравим маркером є також мова, яка дозволяє миттєво відрізнити чужого від свого, щойно він заговорить.

109 років тому українські військові творили національні збройні сили

  

Прапор Українського Запорозького полку, сформованого 1917 року в Москві з солдатів-українців місцевої залоги на хвилі українізації армії

18 червня (або 5 червня за старим стилем) 1917 року в Києві розпочав роботу II Всеукраїнський військовий з’їзд. Понад 2 тис. 300  делегатів з’їзду представили на ньому близько 2 млн українських вояків.

Ініціатором скликання з’їзду виступив Український генеральний військовий комітет (скорочено УГВК) − вищий керівний орган українського військового руху, створений в останній день роботи попереднього І Всеукраїнського військового з’їду 21 травня 1917 р. Цей керівний орган, до складу якого входили 18 осіб, очолив Симон Петлюра.

«Небо, яке ми втримали»: унікальний фільм розповів передісторію оборони повітряного простору столиці

  

Документальний фільм «Небо, яке ми втримали» розповідає про 20 років історії Повітряного командування «Центр» Повітряних Сил Збройних Сил України.

Впродовж цього часу були прийняті та втілені в життя доленосні рішення, які дозволили захистити небо над столицею України та Київщиною на початку широкомасштабного вторгнення.