Нові схеми шахраїв ВРАЖАЮТЬ! Як РОЗВОДЯТЬ на гроші? І як не потрапити на гачок?

Прем’єра була 20 трав. 2026 р.

Сучасні шахраї щодня вигадують нові схеми — від фейкових розіграшів та петицій до зборів на ЗСУ, а штучний інтелект дозволяє їм викрадати обличчя і голоси кумирів для реклами псевдоліків. Як не потрапити на гачок аферистів та захистити свої гроші й нерви? Головною зброєю телефонних шахраїв залишається психологічний тиск та штучний стрес, за допомогою яких вони випитують у жертв паролі або CVV-коди.

Паралельно стрімко розвиваються афери в месенджерах, де через фішингові посилання під виглядом соцвиплат чи голосувань зловмисники викрадають акаунти й доступ до карток. Жертвою ШІ-технологій ледве не став і співак Павло Зібров, чий діпфейк використали для обману пенсіонерів, тож кіберполіція закликає завжди перевіряти інформацію і нікому не передавати свої дані.

День Вишиванки: шлях до себе

 

Прем’єра була 12 годин тому

20 років тому у Чернівцях заснували День вишиванки. Завдяки йому українці почали одягати вишиті сорочки в усьому світі. Але плекати їх розпочали задовго до цього — крізь заслання, заборони та війни. Вишиванки з українцями були у день народження та у день смерті. В землі під час окупації та на грудях під час революції. У кожнісінькому українському селі та за океанами.

Бо вишиванка — найдорожчий спадок.

Маніфест свободи.

І шлях до себе. Пронизаний історією нації, болем, подвигами та надією.

Саме про це документальний проєкт від Суспільне Чернівці. Ми показуємо долі людей: від воїнів у полоні до полярників в Антарктиці. Від перших стібків дитячих сорочок до останнього вбрання героїв. Пригадаймо шлях та силу української вишиванки разом під час перегляду "День Вишиванки: шлях до себе".

Історія «Червоної рути» і прорив цензури СРСР | Між крапельками | Сьома серія

  

«Червона рута» Володимира Івасюка народилася в часи, коли в Україні почалися утиски вільнодумства й національної самобутності. Їй вдалося утримати позиції, натомість великий пласт української естрадної музики опинився під контролем ідеологів. Українське навмисно подавали маргінальним та зводили до архаїчного, музейного статусу. Але піснярам вдавалося обходити українофобську цензуру. І в нерівній боротьбі пісенна Україна перемогла радянську владу.

Документальний серіал «Між крапельками» розповідає про те, як культура України вижила в радянщині. У ті темні часи творчий підхід до цензури допомагав її обійти та перемогти. Не всі проукраїнськи налаштовані громадяни, на щастя, сиділи в таборах і психлікарнях. Було і працювало чимало професіоналів, які вивчали правила гри та між крапельками зберігали українство.

Струмочок. Олександр Кварта

 

Олександр Кварта прославився завдяки яскравому виконанню запальної пісні «Сеньйорита, я закоханий».

Цей хіт, а також його унікальні танці запам’яталися глядачам після феєричного виступу співака в першому сезоні популярного телешоу «Україна має талант».

Україна на картах таки є, а росії – немає

  

Хто і в кого вкрав Крим? Повна історія Криму за 2 години

  

18 травня 1944 року СРСР депортував із Криму цілий народ. А новітня російська імперія у 2014 році окупувала Крим. У цьому випуску Олег Криштопа розповідає історію Криму не як суху хронологію, а як історію людей, народів і держав, які формували півострів задовго до Росії. 

У цьому випуску Олег Криштопа розповідає історію Криму не як суху хронологію, а як історію людей, народів і держав, які формували півострів задовго до Росії. Тут були неандертальці Киїк-Коби, таври, кімерійці, скіфи, сармати, грецькі поліси, Херсонес, Боспорське царство, Рим, Візантія, готи, хозари, половці, Золота Орда, генуезька Кафа, князівство Феодоро, Кримське ханство і династія Ґераїв.

Окрема лінія випуску — історія кримських татар: від формування народу киримли і Кримського ханства до російської анексії, «чорного століття», депортації Сюрґюн, повернення на батьківщину, Меджлісу, Мустафи Джемілєва і сучасних репресій в окупованому Криму. Це також відповідь на російський міф про «подарунок Хрущова», «історичну Росію» і «добровільне приєднання».

Під Чорнобиль заклали "бомбу"! Встановили небезпечну модель реактора. КПРС блокувала розслідування

  

40 років після аварії на Чорнобильській АЕС — але питання відповідальності досі залишається відкритим. Радянська влада роками перекладала провину на працівників станції, хоча реальні причини катастрофи були значно глибшими: небезпечна конструкція реактора, хаос в управлінні атомною галуззю, замовчування проблем і система, яка ставила престиж вище за людське життя.

У цьому відео розбираємо, як будували ЧАЕС, що сталося в ніч на 26 квітня 1986 року, чому Прип’ять евакуювали із запізненням, як ліквідатори працювали в умовах смертельної небезпеки та чому СРСР до останнього приховував справжні причини аварії.

Коли аптека була розкішшю: маловідома історія фармації Харкова

  

Сьогодні Харків заслужено називають одним із головних фармацевтичних центрів України, фармацевтичною столицею. Але історія цього статусу почалася ще понад два століття тому — у часи, коли аптека була не просто місцем продажу ліків, а символом науки, статусу й навіть певної розкоші.

😲ШОК для Киян: проїзд у транспорті ПОДОРОЖЧАЄ! У КМДА готують НОВІ тарифи на транспорт. Що відомо

 

Метро, автобус і трамвай по 30 гривень. КМДА планує збільшити вартість разового проїзду в громадському транспорті утричі. Нові тарифи для киян мають запрацювати вже в середині літа. Втім, така ініціатива не знаходить підтримки серед мешканців міста. Кияни обурені насамперед різким стрибком цін. Чим у КМДА пояснюють таке рішення та чи справді варто очікувати підвищення - у матеріалі Катерини Чалої.

Чому дорожче ніж у Європі | Скільки тепер буде коштувати проїзд у київському метро

У Києві планують оновити тарифи на проїзд у комунальному транспорті: вартість разової поїздки пропонують встановити на рівні 30 гривень. Запровадити нові тарифи хочуть з 15 липня цього року.

Про те, наскільки новий тариф у 30 гривень є дійсно обгрунтованим, скільки можуть коштувати проїзні на місяць, і чи є вірогідність, що люди відмовляться від комунального транспорту на користь приватний перезників розповіли співзасновник ГО «Пасажири Києва» В'ячеслав Скриль та директор ГО «Інститут міста» Олександр Сергієнко.