Чому росія боїться українських книжок? Правда про 35 років окупації мізків | Орест Мурій

 

Нам роками розповідали міф: «Українською просто ніхто не хотів читати». Але правда в тому, що українську книгу методично, економічно та фізично душили понад три десятиліття.

У спільному масштабному розборі Роман Грицько («Бунт у бібліотеці») та Орест Мурій розкривають справжні механізми культурної війни рф проти України:

• Чому російська книга, привезена за 1000 км, коштувала в Києві 10 грн, а українська - 30 грн?
• Як російські видавництва-монополісти обманом забирали в західних агентів «права на СНД», не даючи нам перекладати світову класику?
• Як через жанр «попаданців» та детективів про ФСБ готували ґрунт для вторгнення?
• Чому удар по харківських друкарнях та логістичних центрах — це прямий наслідок поразки російської ідеології?

Дивіться повне розслідування, щоб назавжди позбутися ілюзій про «книги поза політикою».

Як працює саме твоя «тривожна кнопка»? Розберися, щоб контролювати. Інструкція до тривожності. Частина 1

  

Тривожність. Стан, який уже став природним для кожного українця. Біда в тому, що іноді невеликі хвилі звичної (та цілком обґрунтованої) тривожності перетворюються на шторм, який руйнує наше ментальне здоров’я. Але все ще є шанс подолати негоду.

Ми записали цілу серію відео, присвячених темі тривожності. Це — перший випуск цієї серії. Разом із військовим психологом Андрієм Козінчуком розбираємося, звідки береться тривожність і що це таке на рівні фізіології. Чому одні люди тривожаться через дрібниці, а в серйозних ситуаціях залишаються напрочуд спокійними? Народжуємося ми тривожними чи тривожність формується протягом життя? Як на тривожність впливає війна і що можна зробити, щоб знизити рівень душевного неспокою?

По батькові — це спадщина СРСР чи давня українська традиція?

 

Філологиня, викладачка та авторка мовного блогу Марія Словолюб аналізує резонансну петицію про скасування по батькові в офіційних документах України. Ви дізнаєтеся про витоки цієї традиції ще з часів Русі, значення патронімів для збереження родової пам'яті та спростування міфу про те, що ця форма була нав'язана Росією. Гостя пояснює, чому форми по матері не набули поширення, як формувалася трикомпонентна система «прізвище, ім'я, по батькові», а також аналізує західні аналоги по батькові в інших мовах.

МЕГАЗБІРКА усіх Творів ТАРАСА ШЕВЧЕНКА за 1849–1850 роки у Deep House та Етно Техно

 

Понад 3 години поезії Кобзаря в сучасному музичному звучанні: глибокий електронний ритм, атмосферна кінематографічність, етнічні мотиви, техно-енергія та вічне слово Тараса Шевченка.

Це велика музична подорож творами 1849–1850 років - часом глибоких роздумів, драматичних сюжетів, болю, людської долі, самотності, пам’яті та сили українського слова. 

«Удар по інфраструктурі надії»: Олексій Ерінчак про знищення складів, дефіцит і ціни на книги

  

Прем’єра була 3 вер. 2026 р.

Російські обстріли знищують друкарні та великі логістичні склади, ставлячи під загрозу існування десятків українських видавництв. Згоріли мільйони накладів, черги на друк розтягуються на місяці, а книжки, найімовірніше, серйозно зростуть у ціні. Чи витримає наш книжковий ринок цей удар?

Говоримо про це у інтервʼю із засновником книгарні «Сенс» Олексієм Ерінчаком. А також про спільнототворення, нарощування коріння та боротьбу за власну ідентичність.

Що насправді їли українці? Борщ без помідорів і сало як розкіш

 

Прем’єра була 17 серп. 2026 р.

Українське селянство доби Гетьманщини здебільшого мало вуглеводну дієту з дуже обмеженим додаванням молочних і м’ясних продуктів. Тривалі пости були не головною причиною. Тяжка фізична праця не покривалася достатньою кількістю калорій. Це свідчило про системне недоїдання. Продовольча революція, а саме прихід у повсякденний раціон культур із Американського континенту – особливо картоплі та кукурудзи – стрімко покращив ситуацію. Але по-справжньому наїдатися українці почали тільки в другій половині 20 століття. Про це свідчать науково підтверджені факти змін у середньому зрості українців. Уявлення про багату, розмаїту кухню, вишукані традиційні страви – викривлені. Спочатку романтиками XIX століття, а потім вже сучасними, здебільшого невдалими, спробами тлумачення. Етнографія тут часто конфліктує з історією повсякдення. Про справжній вміст споживчого кошика українців говоримо з істориком побуту, керівником відділу наукової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України Вадимом Назаренком. 

Чи залишилися в України дружні сусіди?

 

Прем’єра була 1 черв. 2026 р.

Сьогодні Україна майже не має країн-сусідок із виразно дружньою до нас владою. Якщо в Угорщині є привід для стриманого оптимізму, то інші найближчі сусіди – на кшталт Румунії чи Польщі – переживають часи складного політичного транзиту. Цей транзит здебільшого рухається праворуч. У щоденних новинах ми читаємо про далеко не дружні економічні кроки з боку сусідів. Про перешкоджання санкційній політиці ЄС. Нашарування нездійсненних вимог щодо погодження українського членства в ЄС. Маніпуляції довкола історичної пам’яті. Феномен правого популізму набув особливої форми в регіоні, частиною якого ми прагнемо стати. І це не просто частина неприємного інформаційного потоку, а цілком реальна загроза для нашої економіки, нашого руху до Європейського Союзу, нашої спроможності тиснути на ворога через інструмент санкцій. Про виклики багатьох політичних змін у наших сусідів говоримо з кандидатом політичних наук та істориком Євгеном Магдою. 

Чому Україна 1991-го обрала комуністів, а не Рух?

 

Прем’єра була 11 вер. 2026 р. 

Народний Рух України був потужною силою пізнього СССР, яка поставила за мету вихід з імперії та досягнення повної Незалежності України. В дуже швидкій публічній еволюції він пройшов шлях від руху за Перебудову до політичної партії. Руху вдалося обіграти місцевих комуністів, перебуваючи у виразній меншості щодо них. Досягти Незалежності. Запустити незалежний політичний процес. Проте, українське суспільство початку 1990-х було сильно дезорієнтованим і, значною мірою, зросійщеним. Лідерів Руху сьогодні згадують частіше, ніж ще 5–10 років тому. Чорновіл, Дзюба, Горинь. Ці прізвища із сьогодення видаються символами втрачених надій. Бо НРУ та його лідери так ніколи й не досягли вершин політичної влади в Україні. 8–10 вересня 1989 року відбулися установчі збору Народного Руху. З учасником тих зборів і автором першої історії Руху «Убити дракона» (1993) професором Олексієм Гаранем говоримо про історію зрушень, які так і не стали повними.