Я НЕ ПОВЕРНУСЯ В УКРАЇНУ: чому менеджер з Горлівки обрав еміграцію

  

Шість мільйонів українців рятуються від війни за межами України. З них трохи більше ніж чотири — у країнах Євросоюзу. Про це розповідала вчений-демограф Елла Лібанова. І кожний рік перебування за кордоном не на користь повернення додому.

Вже зараз чимало тих, хто виїхав, не планують повертатись після завершення бойових дій. Чому? У кожного власні причини, образи й прогнози щодо майбутнього країни.

Huxley публікує історії героїв, які виїхали і повернулися, а також тих, хто не планує повертатися в Україну.

ПРОҐАВЛЕНИЙ ГЕНІЙ ІЗ КИЄВА: Сигізмунд Кржижановський

  

Історія повернення з небуття текстів Сигізмунда Кржижановського цілком може скласти драматичний сюжет будь-якої книги чи кінофільму.

У далекі 70-ті роки минулого століття молодий поет Вадим Перельмутер (1943) випадково натрапив у записнику поета Георгія Шенгелі (1894–1956) на вміщене в рамку повідомлення: «Сьогодні, 28 грудня 1950 року, помер Сигізмунд Домінікович Кржижановський, «проґавлений геній», рівний за даруванням Едгару По та Олександру Гріну. Жоден його рядок не був надрукований за життя».

Словосполучення «проґавлений геній» невипадково взято автором некрологу в лапки, бо він повторив визначення, що вперше виникло у вірші Ігоря Сєверяніна «На заході сонця» (1928), в якому поет саме цим «втішним призом» позначив талант письменника Миколи Лєскова.

Звісно, ​​Шенгелі трохи перебільшив щодо повної відсутності прижиттєвих публікацій Кржижановського, оскільки дещо з написаного автором періодично видавалося, саме: 6 новел, кілька нарисів і півтора десятка статей.

“Велогонка Миру” 1986 року

 

 

Через десять днів після аварії на ЧАЕС, з 6 по 9 травня 1986 року, Київ приймав черговий етап «Велогонки миру».

З історії київських районів та місцевостей – Козине болото

  

Козине болото — давня історична назва місцевості біля Хрещатицького майдану (тепер Майдан Незалежності) в Києві.

Зарослий зеленню пагорб вздовж нинішньої вулички Бориса Грінченка утримується дубовими клітями розміром 3х3 м, покладеними тисячоліття тому – рештками оборонного валу ХІ ст. Недарма вулиця, що підіймається на нього, називається Підвальною.

Через тутешню Дірову долину в грудні 1240 р. батиєве полчище увірвалося до Верхнього міста.

Київська афішна тумба

  

Афішні тумби Морріса або Ліфтаса на вулицях Києва.

Ця афішна тумба XIX століття зберігається на території Національного заповідника “Софія Київська”, біля Трапезної.

Вперше подібні споруди з’явилися в Берліні у 1855 році. За прізвищем винахідника – видавця Ернста Літфаса – їх стали називати “колонами Літфаса”.

Незалежно від німців, у 1868 році паризький друкар Габріель Морріс отримав монополію на п’ятнадцять років на установку в столиці Франції таких конструкцій. На відміну від своїх сусідів, французи вирішили, що дані споруди не дотягують до гучного звання “колон”, і дали їм прізвисько “тумби Морріса”.

ШАМАНИ, СПІВЦІ ТА ПРОРОКИ: таємна історія «українських гомерів»

  

Учасники кобзарсько-лірницького концерту. Катеринослав, 1910 рік. Зліва направо: лірник Самсон Васильович Веселий, бандуристи Петро Семенович Древченко, Іван Іович Кучугура-Кучеренко, Олександр Петрович Леві (сценічний псевдонім — Гамалія), Павло Михайлович Гащенко / zabytki.in.ua

Кобзар — душа українського народу. Недарма великий український пророк Тарас Шевченко взяв собі саме цей псевдонім. Здається, їхній феномен має бути добре вивченим. Проте це зовсім не так. Бродячі сліпі співаки України зберігають таємниці, розгадка яких ховається у сивій глибині століть.

Розбиваємо міф про триєдиний народ з Віталієм Дрібницею

 

34 питання про історію України | комік+історик

 

Радянські й російські топоніми на мапі України — чому це МАРКЕР імперії?...

 

Чому вулиці Пушкіна й Лєніна були в кожному українському місті, і як вони формували наратив «спільної історії»? Як радянські й російські топоніми залишалися на мапі України навіть після здобуття незалежності і десятиліттями слугували інструментом імперської пропаганди?

У новому епізоді проєкту «Прощавай, імперіє!» Олеся Котубей-Геруцька розповідає, чому перейменування вулиць — це не дрібниця, а реальний крок до звільнення від колоніального спадку. Детальніше — у відео.

Все буде Україна. Олена Білоконь. Слова Зої Журавки, музика Олени Білоконь