Чоловіки сотні років користувалися косметикою та доглядали за собою...

  

Колишній журналіст та б’юті-редактор Девід Йі написав книгу Pretty Boys: Legendary Icons Who Redefined Beauty (and How to Glow Up, Too). У ній він розповідає, як змінювалися погляди на чоловічу красу. Більшу частину існування людства чоловіки доглядали за собою, вміли користуватися кремами, масками для обличчя, декоративною косметикою. Фараони Стародавнього Єгипту робили манікюр та педикюр і підводили очі. Суворі вікінги ― носили з собою косметички зі щіточками для бороди та волосся. Але у XVIII столітті відбулося «Велике чоловіче зречення» — чоловіки відмовилися від косметики і чепурного одягу, вважаючи, що все це лише для жінок. Оглядач «Бабеля» Яна Собецька прочитала книжку та інтерв’ю Девіда Йі та розповідає, як і чому змінювалися стандарти чоловічої краси.

Символ культурної дипломатії. У Києві відкрили мініскульптуру Щедрик

  

20 грудня, у Києві на фасаді Міністерства закордонних справ України з’явилася нова мініскульптура, присвячену важливості культурної дипломатії.

«Щедрик віщує світу українську весну, яка обов’язково прийде. І не одна. Попри сьогоднішній ранок, в який „всі служби“ — від кетерінгу до театральної трупи і хору, проживали вибухи і величезний стрес», — зазначила засновниця проєкту Юлія Бевзенко.

Ця мініскульптура Щедрик створена у вигляді пташки-щедрика (ластівки), яка несе на крилі перші ноти легендарної щедрівки в аранжуванні Миколи Леонтовича, вона тримає у лапках дзвоник — це відсилка до пісні Carol of the bells, адже саме в цьому вигляді легендарна українська щедрівка відома по всьому світу. Мініскульптура інтерактивна, якщо натиснути кнопку поруч, залунає архівний запис Щедрика у виконанні капели під керівництвом Олександра Кошиця, записаний під час гастролей до США у 1922 році.

Що люблять їсти українці та як Радянський Союз впливав на кулінарні вподобання

  

Їжа — це більше, ніж просто продукт харчування. Вона є невід’ємною частиною нашої культури, ідентичності та емоцій.

Як формувалася українська гастрономічна культура? Чому ми переосмислюємо традиційні страви? Як змінюються кулінарні звички українців? Про це йшлося у новому випуску "Зі своїми по суті".

Гості програми: Олена Брайченко, дослідниця гастрономічної культури та Ольга Сумська, народна артистка України.   

«Здивований Києвом», - Стівен Фрай поділився враженнями від поїздки в Україну (1 рік тому)

   

Стівен Фрай озвучив українську казку в етері ВВС

  

Британський актор, письменник і телеведучий Стівен Фрай озвучив англійською мовою казку «Диво у темряві» із циклу «Хоробрі казки» від Суспільного. Про це повідомили на сайті медіа.

Казка прозвучала у святковому випуску подкасту ВВС Ukrainecast.

Казка «Диво у темряві» розповідає про будні українських дітей під час війни та вчить не втрачати віру у дива. Вона була створена, щоб розважити дітей під час зимових відключень електроенергії, а також висловити вдячність енергетикам, які після обстрілів відновлюють електропостачання. В українській версії «Диво у темряві» звучить голос співачки Roxolana.

Автобіографія Валерія Залужного вийшла друком

  

У франківському видавництві «Вавилонська бібліотека» вийшла друком автобіографічна книжка  посла України у Великій Британії, колишнього головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

«Ділюся з вами своєю власною розповіддю про себе, про мої думки та життєві рішення. Тож сподіваюсь, вам буде цікаво. А ще сподіваюся на зустрічі і розмови з читачами!» — написав Залужний.

Jólabókaflóðið — різдвяна книжкова повінь в Ісландії

  

У кожному «топ-5» фактів про ісландську культуру ви прочитаєте про Jólabókaflóðið — традицію дарувати одне одному книжки на Різдво. Але не все так просто: на книжки під ялинкою працює уся видавнича галузь.

1861, 21 грудня - на Херсонщині народився Євген Чикаленко, меценат, видавець, публіцист, землевласник, член Старої Громади, ініціатор заснування Товариства Українських Поступовців

  

Громадський діяч, який відмовився стати гетьманом України.  1918-го відійшов від політики та спостерігав за розгортанням  подій в Україні, але не брав у них бепосередньої участі. Олександр Шульгин називав Чикаленка „людиною до 1917 року”, ветераном українського відродження, цілком сформованою і не готовою до реалій, породжених революцією. Та тим, що Чикаленко оцінивши  неготовність українців до складного державотворчого процесу, вирішив відійти від цих процесів.

«Україну любити треба не лише до глибини душі, а й до глибини власної кишені», – ці слова приписують землеваласнику та меценату Євгену Чикаленко, який свої статки витрачав на розвиток української справи.

Випуск етнокалендаря Timeless Ukraine: Homestead Wherever You Are - проєкт для збереження української спадщини та підтримки країни за кордоном

  

Цього року світ побачив новий етнокалендар Timeless Ukraine: Homestead Wherever You Are, За приклад і основу був взятий проєкт Батьківська Хата. Homestead, якому виповнилося 4 роки! Календар є важливим інструментом для збереження української культурної спадщини та підтримки України, особливо в умовах складної міжнародної ситуації.

1974, 20 грудня - Василь Сліпак-«Міф» – оперний співак світової слави, воїн та Герой України. Загинув за волю України. «Інакше він не міг»

  

Оперний співак світової слави, соліст Паризької національної опери, волонтер, воїн України, Герой України (2017, посмертно). Змалку був учасником Львівської хорової капели «Дударик» (1983-1994). Співав дискантом і альтом. Про його голос диригент Микола Кацал зауважив (1995): «Його голос я навіть боюсь кваліфікувати певним терміном, бо, мабуть, такого нема». З часом виконував чоловічі баритонові та високі сопранові партії (від фа великої октави до ля другої октави), що є рідкісним явищем у вокальному мистецтві. Навчався у Львівській консерваторії (1992-1996) в класі сольного співу Марії Байко. Перед викладачами консерваторії постало складне завдання навчання за різними програмами: як контр тенора та як баритона. Вже будучи студентом багато гастролював, учасник і лауреат багатьох європейських престижних конкурсів. Від 1997 соліст Паризької національної опери. Продовжив студії у навчальному центрі Lyric Паризької національної опери. Вільно спілкувався та виконував твори французькою, італійською, англійською, німецькою, іспанською, польською та московитською мовами. 19 років прожив у Парижі, двічі отримував пропозицію прийняти французьке громадянство, проте обидва рази відмовлявся, вважаючи себе виключно громадянином України.