Ярослав Грицак: про Україну в європейському контексті та виклики після перемоги

 

Прем’єра була 18 черв. 2026 р.

Тематика нашого блогу залишається незмінною, проте живемо в реальному світі. Тому час від часу будемо висвітлювати питання "на злобу дня", які зараз болять усім.

У новому випуску подкасту Varosh Talks Interview — відкрита розмова з Ярославом Грицаком, українським істориком, професором Українського католицького університету, публічним інтелектуалом і одним із найвпливовіших дослідників сучасної української історії.

Ми говорили про місце України в Європі та світі — і про те, чому це питання неможливо розглядати у відриві від історичної перспективи. Про те, як змінюється українське суспільство під час війни і що ці зміни означають у довшій історичній рамці. Про ключові виклики, які чекають на нас після перемоги — і про те, що сама перемога не закриває питання, а відкриває нові.

Як у Польщі ставляться до історії України? // 10 запитань польському дипломату

  

Прем’єра була 16 вер. 2023 р.

Історія існує не лише як чиста наука, але і як невід’ємна складова освітнього процесу та суспільної думки. Історична пам’ять має об’єднувати націю. В історії українсько-польських відносин були різні сторінки – від протистояння до стратегічного партнерства. Як у Польщі ставляться до козацької революції під проводом Богдана Хмельницького, гайдамацького руху, війни проти ЗУНР, союзу з Петлюрою, діяльності ОУН і УПА та що об’єднує поляків і українців нині – розповідає директор Польського Інституту в Києві Роберт Чижевський.

Юзеф Пілсудський: людина, яка змінила хід історії

   

Прем’єра була 10 лист. 2024 р.

Часто ми знаємо історію сусідніх країн краще, ніж власну. Мережа підкинула мені матеріали про Юзефа Пілсудського (про якого я зовсім нічого не знаю), і я вирішила розібратися в цьому питанні глибше. Адже без розуміння минулого наших сусідів важко зрозуміти і наше сьогодення! Ділюся з вами цікавими фактами про цього видатного польського лідера. Його біографія пов'язана з багатьма історичними викликами та складними рішеннями.

Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив на Радбезі ООН з промовою, де відповів російській представниці про удари по Україні 15 червня

 

Часто ловлю себе на думці, що чекаю на засідання Ради Безпеки ООН щоб послухати виступи Андрія Мельника. Вони є для мене своєрідним маркером дипломатичного пульсу. Його риторика — це завжди про відвертість, чіткі червоні лінії та захист наших інтересів на найвищому рівні. Ділюся його останнім виступом на Радбезі ООН, який точно заслуговує на вашу увагу. 

Волинська трагедія чи різанина: українська реальність та польська пропаганда // 10 запитань історику

  

Прем’єра була 13 лют. 2021 р. 

Волинська трагедія 1943–1945 років – найдискусійніша сторінка українсько-польських взаємин. Чому в обох країнах домінує діаметрально протилежне бачення, а в світі переважає саме польський погляд на проблему? Що призвело до Волинської трагедії, якими були її реальні масштаби та наслідки? Розповідає доктор історичних наук, професор Іван Патриляк.

УПА проти Армії Крайової: пацифікація, Волинь, співпраця | Аліна Понипаляк

 

Прем’єра була 2 груд. 2024 р.

Українська Повстанська Армія та Армія Крайова – дві протиборчі сили, які діяли на українських землях під час Другої світової війни. Обидві потуги розглядали протиборство з іншою як другорядне завдання, прагнучи сконцентрувати зусилля на основних ворогах – нацистській Німеччині та СССР. Уникнути сутичок все ж не вдалося. Кульмінацією ворожнечі стала Волинська трагедія 1943. Поза тим, вже після війни колишні з’єднання польської армії та УПА змогли порозумітися й провести спільну операцію, стоячи пліч-о-пліч в боротьбі з новим/старим окупантом. Про природу ворожнечі, історичні містифікації, які сьогодні формують повістку в Польщі та про шляхи порозуміння говоримо з історикинею Аліною Понипаляк.

Між минулим і сьогоденням: що варто знати про Армію Крайову

 

Останнім часом у медійному просторі та суспільних дискусіях періодично спалахують суперечки щодо історичних взаємин між українцями та поляками. На тлі цих скандалів і гарячих обговорень я зловила себе на думці, що маю прогалину в знаннях про ключову польську підпільну силу часів Другої світової війни — Армію Крайову. Що це була за армія, якою була її мета та як вона ставилася до України? Щоб розібратися в цьому без зайвих емоцій та міфів, я звернулася до фахових історичних джерел, зокрема до матеріалів відомого українського історика, співзасновника проєкту «Історія без міфів» Владлена Мараєва. 

АКЦІЯ "ВІСЛА": те, що поляки хотіли б забути

  

Прем’єра була 13 лист. 2025 р. 

Поляки памʼятають про УПА, але забувають про це. Після Другої світової війни сотні тисяч українців зникли зі своїх земель у Польщі. Чому це стало можливим — і хто насправді стояв за акцією «Вісла»? У цьому відео — історія примусової депортації українців у 1947 році: від рішень Йосипа Сталіна та післявоєнних домовленостей до реального насильства, табору в Явожні та знищення цілих сіл. Як польська влада проводила етнічну чистку, яку роль у цьому відігравав СРСР, і чому конфлікт між українцями та поляками став вигідним Москві?

5 МІФІВ радянської та російської пропаганди про 22 червня 1941 року

 

Прем’єра була 22 черв. 2020 р.

22 червня 1941 року – одна з найбільш міфологізованих дат і один із найпопулярніших сюжетів радянської пропаганди. Значну частину цих міфів продовжують поширювати в сучасній Росії. Вони продовжують жити у свідомості мільйонів українців та громадян інших країн. У цій програмі ми розберемося з найпопулярнішими та найнебезпечнішими з них.

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

  

Щороку 22 червня в Україні вшановується День скорботи і пам’яті жертв війни – день, коли у 1941 році нацистська Німеччина розпочала кривавий наступ, який перетворив українські землі на арену масових руйнувань, страждань і людських втрат.

За різними оцінками, під час Другої світової війни загинуло від 8 до 10 мільйонів українців. З них – приблизно 5 мільйонів цивільних осіб. Понад 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, і ще 10 мільйонів людей втратили свої домівки. Повністю або частково зруйновано понад 700 міст і селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл. Україна зазнала втрат у тій війні, які перевищили сумарні втрати Великої Британії, Канади, США і Франції.

День скорботи встановлено Указом Президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року. Цього дня по всій країні традиційно оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання.