Уявіть дуєт
Шевченка та Гарі Мура - гитарні рифи, гострі як козацький спис, а слова «Тарасової
ночі» лягають на музику так, ніби були створені для рок-балад, де кожна нота —
це вогонь, і кожен рядок — це кров, історія та пам'ять.
Так звучить Шевченко, коли його вірш стає струмом, що б’є в груди і не дає стояти осторонь.
Немає коментарів:
Дописати коментар