Ця риба добре пристосовується до навколишнього
середовища
В українських річках масово розмножується амурський чебачок. Це невелика рибка, що прибула до нас ще за радянських часів із Далекого Сходу. Попри свої скромні розміри, цей вид став справжнім викликом для місцевих екосистем. Про те, як чебачок потрапив в Україну, чим він небезпечний і чи можна його їсти, розповів в інтерв'ю УНІАН іхтіолог, кандидат біологічних наук і проректор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Олег Маренков, пише "Дивогляд".
Як амурський чебачок опинився у наших річках?
За словами науковця, цей вид завезли випадково у 50-60-х роках минулого століття разом із мальками білого товстолоба та білого амура. Їх активно розводили для очищення водойм і розвитку рибного господарства. Чебачок, що мешкає у басейні річки Амур у Китаї, непомітно "прибув у гості" разом із ними та чудово прижився.
На відміну від великих амурських риб, які не можуть розмножуватись природним шляхом у наших умовах, маленький чебачок швидко адаптувався. Вже на першому році життя він здатен до розмноження і може відкладати ікру кілька разів за сезон. Кожна пара за сприятливих умов дає сотні нових особин, а отже популяція зростає стрімко.
Чим небезпечна ця рибка?
Попри невинний вигляд, амурський чебачок здатен змінювати цілу екосистему водойми. Він всеїдний: живиться не лише дрібними рачками, а й ікрою інших риб і мальками. Через це в деяких річках, наприклад, Самарі та Вовчій, суттєво зменшилась кількість місцевих видів – пічкурів, гірчаків, краснопірки.
Інколи чебачки поводяться агресивно: збиваються в зграйки, відкушують плавці іншим рибам, а буває – навіть підпливають до людей, намагаючись знайти на тілі щось схоже на їжу.
Маренков пояснює, що головна проблема полягає не в прямій шкоді, а в тому, що цей вид здатен домінувати в екосистемі, витісняючи інших мешканців водойм. А будь-яке "монодомінування" – сигнал про порушення природного балансу.
Де живе амурський чебачок?
Сьогодні ця риба зустрічається практично в усіх регіонах України: у басейнах Дніпра й Дунаю, у заплавах, озерах, болотах, каналах, навіть у водоймах атомних електростанцій.
Чебачок надзвичайно витривалий. Він не боїться забруднень, спокійно переносить нестачу кисню і виживає в несприятливих умовах. Саме тому повністю позбутися його практично неможливо.
Чи безпечно їсти цю рибу?
Попри свою "загарбницьку" натуру, амурський чебачок не становить загрози для людини. Він не є отруйним і не переносить небезпечних паразитів. Проте в кулінарному сенсі ця риба майже безцінна – через дрібні кістки й малий розмір (до 8 см).
Її біле м’ясо можна вживати в їжу, але, як жартують рибалки, щоб наїстися чебачками, треба наловити ціле відро. Найчастіше рибу використовують як наживку або віддають домашнім тваринам.
Чи можна з нею боротися?
Витіснити амурського чебачка з українських водойм уже неможливо. Він став частиною екосистеми. Єдине, що можна зробити, не дозволяти йому заселяти нові водойми, особливо на заповідних територіях. За чинними правилами любительського рибальства ловити цю рибу можна без обмежень.
Цікаво, що
певний контроль над її чисельністю здійснюють природні хижаки: щуки, окуні,
судаки й соми. Вони активно полюють на дрібного "далекосхідного
гостя"

Немає коментарів:
Дописати коментар