Золоті ворота в Києві – це фейк. Як насправді виглядала легендарна брама тисячу років тому

  

Сучасний захисний павільйон може суттєво відрізнятися від оригінального вигляду воріт.

Золоті ворота — це монументальна парадна брама середньовічного Києва, столиці Русі, про яку, здавалося б, відомо все. Але насправді, за свою тисячолітню історію вони перетворилися із величного в'їзного комплексу на руїни двох напівзруйнованих стін, закритих сучасним захисним павільйоном, що відтворює їх зовнішній вигляд.

Існує декілька версій реконструкції Золотих воріт, і насправді вони могли виглядати дещо інакше. Архітектор Дмитро Горбатюк розповів про це детальніше.

Історичні версії походження Золотих воріт

У першій половині 11 століття в Києві відбувається будівництво грандіозних оборонних споруд. Довкола верхнього міста зводяться потужні дерево-земляні вали і стіни загальною довжиною три з половиною кілометри. Головний в'їзд в місто знаходився в південній частині. Саме тут зводиться парадна брама столиці — Золоті ворота з надбрамною церквою Благовіщення.

Щодо походження їх назви, існує декілька версій:

Назва воріт походить від позолоченого купола церкви, як Михайлівська золотоверха церква. Однак достеменних свідчень, що купол церкви на Золотих воротах був справді позолочений, немає, тому це лише припущення.

Головні ворота Києва названі так, бо це традиційна назва головних в'їздів до багатьох міст того часу. Золоті ворота були в містах Константинополі, Єрусалим, Спалато та інших.

Рік побудови Золотих Воріт є предметом дискусій істориків. Є 2 основні версії:

• 1037 рік — дата першої згадки про Золоті ворота в літописі. В повісті минулих літ читаємо наступне: "У рік 1037 заснував Ярослав місто великий Київ, а в міста цього ворота є Золоті. Заснував він також церкву святої Софії, а потім церкву на Золотих воротах, кам'яну, Благовіщення святої Богородиці. " Історики вважають, що цим записом підводиться підсумок будівельної діяльності Ярослава, і тому дату 1037 рік сприймають як рік завершення будівництва усіх перелічених будівель.
• 1022 рік – таке датування було запропоноване доктором історичних наук Надією Нікітенко. За версією дослідниці, будівництво стін довкола верхнього міста, разом із Золотими воротами та Софійським собором розпочав іще Володимир Великий, а завершив його син Ярослав Мудрий. За часів Ярослава на Золотих Воротах було споруджено надбрамну церкву Благовіщення, яку освятили в 1022 році.

Питання датування Золотих воріт 1037 рік чи 1022 є дискусійним. Різні історики дотримуються різних думок.

Якими могли бути Золоті ворота насправді

Зовнішня сторона стіни охоплював великий рів, глибина якого сягала 7 метрів від рівня проїзду. За ровом височів потужний вал, на верхівці якого була споруджена деревʼяна стіна із бойовим майданчиком з бруствером. До воріт вів міст через рів. Можливо, частина моста була звідною. Монументальна арка Золотих воріт вражала сучасників своїми грандіозними розмірами та величчю. Ширина проїзду — 6 метрів 40 см — навіть зараз могла б використовуватись для двосмугової дороги.

 

5 відмінностей між сучасним павільйоном і ймовірним виглядом Золотих воріт

Коли розроблявся проєкт захисного павільйону, було розроблено три варіанти його виконання. В 1971 році була сформована авторська група зі спеціалістів різних профілів, до складу якої увійшли архітектор Микола Холостенко, реставратор Євгенія Лопушинська та археолог Сергій Висоцький. За результатами археологічних досліджень, було розроблено 3 варіанти реконструкції Золотих воріт. Той захисний павільйон, який ми бачимо зараз, побудований за проєктом архітектора Євгенії Лопушинської. Однак археолог Сергій Висоцький вважав, що вони виглядали дещо інакше.

 

На основі висновків Висоцького можна виділити 5 основних відмінностей:

• Головні ворота були розташовані не на зовнішньому краю валу, а утоплені в його конструкцію.
• Над воротами зі сторони поля розташовувалась ікона Богородиці.
• Надбрамна церква була розташована ближче до міста.
• Звіз парапету був значно меншим, а прорізи в стінах для стрільби, бійниці, імовірно були вертикальними, а не горизонтальними.
• Вежа золотих воріт імовірно мала скатну покрівлю.

Отож, так могли виглядати Золоті ворота і вали Ярослава в 11 столітті. Але це також лише один із можливих їх варіантів реконструкції, оскільки для точного відтворення, інформації все ще дуже мало.

Катерина Шполянська