ВИКРИТТЯ В НАУЦІ: золото зі срібла та біржові ігри

  

Стівен Емменс (1844–1903) досить довго вважався цілком серйозним ученим. Свого часу він навіть прославився як винахідник названої ним на власну честь вибухівки «емменсит», головним компонентом якої була пікринова кислота.

Щоправда, він намагався робити заяви, буцімто створив абсолютно нову хімічну сполуку, але вона виявилася тією самою пікриновою кислотою, яку отримав ірландський хімік Пітер Вульф ще 1771 року.

До речі, на перетині XIX і XX століть ця речовина (у Франції її називали мелінітом, в Японії — шимозою) стала сенсацією тодішніх зброярів — вибухівка на цій основі була не набагато сильнішою за порох. Емменсу вочевидь було прикро, що його претензії на авторство відкинуто, — прославитися дуже кортіло! І він знайшов інший шлях…

МАРІЯ БАШКИРЦЕВА: «Життя коротке, потрібно сміятися, скільки можеш»

  

Неподалік від площі Трокадеро в Парижі, де туристи полюбляють фотографуватися на тлі Ейфелевої вежі, є цвинтар Пассі. Склеп Марії Башкирцевої — найвеличніша споруда серед усіх поховань. Шпиль її каплиці з хрестом можна побачити навіть із-за муру кладовища. Усипальницю прикрашено вітражами, на одному з них — Марія Башкирцева у повний зріст…

Вона не дожила до 26-го дня свого народження. Видатна художниця й письменниця, яку відкрили у Франції, — родом з України, з Полтавщини. Марія Башкирцева є першою жінкою-художницею у світі, представленою в Луврі. Її картини зберігаються в Афінах, Амстердамі, Белграді, Відні, Ніцці, Парижі, Чикаго.

Після її смерті в Ніцці з’явилася вулиця Марії Башкирцевої, її полотна можна побачити в постійній експозиції Музею образотворчого мистецтва (Musée des Beaux-Arts de Nice), що розташований на віллі княгині Єлизавети Кочубей — також українки, землячки Марії. Там є зал Башкирцевої.

«ВИДАННЯ БІБЛІОТЕКИ». Найкращий київський губернатор і філантроп найвищого ґатунку

  

До 225-ї річниці від дня народження Фундуклея Івана Івановича, мецената, київського губернатора (1839-1852 рр.), краєзнавця, почесного громадянина Києва.

Так одразу й не згадаєш, хто з київських губернаторів зробив стільки для міста, скільки зробила одна людина - Іван Іванович Фундуклей. Можливо, такі, як він, справді народжуються раз на сто років, а може, й рідше... У такому разі Києву неймовірно пощастило: в його історії був унікальний губернатор. Рідкісна людина, як говорили в XIX столітті, - філантроп найвищого ґатунку. Івану Івановичу за життя навіть пам'ятник хотіли поставити, але якось не склалося. Докладніше...

Чому в радянському кіно не показували українські міста

  

П’ять років тому я взявся за великий мультимедійний проєкт «Польоти уві сні та наяву. Виставка», в якому через головний фільм Романа Балаяна спробував сягнути кафкіанського простору пізнього брежнєвського застою з його негероїчними героями. І водночас відкрив для себе міську тему в радянському українському кіно.

Тему, котра, як з’ясувалося, негласно перебувала в УРСР під забороною. Настільки, що українські міста донині не представлені на світовій кінематографічній карті, здебільшого продовжуючи залишатися лише безіменними локаціями для найрізноманітніших сюжетів.

Учені з'ясували, чому Бетховен втратив слух

  

Людвіг ван Бетховен - один із найвидатніших композиторів XVIII-XIX століття. Однак він відомий не тільки своїми творами, такими як «Місячна соната», «До Елізи» або «Симфонії № 5», а й тим, що до 48 років повністю оглух і продовжував писати музику, будучи глухим. Причому він почав втрачати слух ще з 27 років. Причини не були відомі, тому версії називалися найрізноманітніші. Згідно з однією з основних, яку підтвердили деякі дослідження, композитор переніс інфекцію - він захворів на висипний тиф, що й позбавило його слуху. Однак недавнє дослідження ДНК Бетховена показало, що причина його глухоти могла бути іншою або, принаймні, полягала не тільки в інфекції.

«ТАЄМНИЦІ ТА ЗАГАДКИ ІСТОРІЇ». Загадкові кола на полях - міфи та теорії їхнього виникнення

 

Автором кіл є знаменита компанія NVIDIA, один із найбільших у світі виробників чипів, а сам малюнок зроблено для реклами її новітньої продукції.

Кола на полях, відомі ще як агрогліфи, являють собою гігантські геометричні малюнки, утворені прим'ятими рослинами, що ростуть на полях. Як правило, вони мають вигляд кілець, кіл, спіралей або навіть складних малюнків. Останні зазвичай утворені прямими лініями, колами та іншими фігурами. Перша згадка про це загадкове явище, щоправда вельми спірна, є в брошурі «Диявол-кісар», випущеній 1678 року. Також вважається, що агрогліфи описано в казці «Коник-Горбунок» Петра Єршова, яку було опубліковано 1834 року. Розміри агрогліфів бувають різними, деякі з них настільки великі, що помітити їх можна лише з літака або вертольота. Але, як і чому вони з'являються? Незважаючи на те, що це явище вивчають десятиліттями, і навіть існують цілі спільноти, які займаються дослідженням кіл на полях, відповіді на це питання все ще немає. Гіпотези існують найрізноманітніші, від відверто абсурдних до таких, що цілком заслуговують на увагу.

1632, 24 листопада – народився Бенедикт Спіноза (справжнє ім'я Барух; івр. ברוך שפינוזה, лат. Benedictus de Spinoza)

  

З портрета на нас дивиться мрійливий юнак зі східними рисами обличчя. Його аскетизму позаздрив би будь-який чернець, а начитаності у священних книгах - учений рабин. Барух-Бенедикт Спіноза належав до іудаїзму та християнства, однак і ті й інші відкинули його, не прийнявши революційності ідей. Намагаючись дати всесвіту розумне обґрунтування, він вигадував неймовірні речі. Напрямок його думки не набув розвитку, проте філософію Нового часу неможливо уявити без оригінальних конструктів Бенедикта Спінози.

Людина, яка забагато знала: найважливіші факти про Ґарета Джонса

  

В українській історії багато темних сторінок, але на цих сторінках не менше світлих людей. У чи не найтрагічніший період – Голодомору 1932-1933 років – до нас занесло репортера, який усіма силами намагався розповісти світові правду. Ґарет Джонс, уродженець Валії, знав забагато та був занадто голосним, а «комуністичний рай» такого не пробачає. Книжка польського репортера та  письменника Мірослава Влеклого «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» оповідає цей шлях – від подорожей голодними селами до майже шпигунської загибелі на задвірках Китаю. А ми розповідаємо найцікавіше.

Василь Барка: консервативний модерніст та свідок Голодомору

  

Гуру українського еміграційного модернізму Ігор Костецький вважав його «найвищою корогвою» з-поміж молодих модерністів, а літературознавиця Соломія Павличко закидала надмірний традиціоналізм і небажання приймати сучасність. У ньому бачили майбутнього світоча української поезії, та найбільше він запам’ятався романом, в якому розказав світові про велику трагедію українського народу – Голодомор. Письменник, що дивом вирвався з радянського «раю» та став одним із символів української діаспори – Василь Барка.

Зобов'язані пам'ятати: Про радянські концтабори для дітей під час Голодомору 1932-1933 років

  

Табір був на місці старої козацької фортеці й дізнатися правду про нього допоміг випадок.

Дітей, чиї батьки померли з голоду, кого знаходили у містах або поблизу них, радянська влада утримувала за колючим дротом у спеціальних таборах. Про один із таких дитячих концтаборів у Миргороді зібрав свідчення директор місцевого музею-пам’яті Голодомору Олександр Джунь. Радіо Свобода розшукало на Полтавщині жінку, яка була в іншому подібному таборі, передають Патріоти України.

Музей-пам’яті Голодомору діє на місці колишнього «дитячого концтабору», свідчення про який директор музею Олександр Джунь збирав тривалий час і опублікував у книзі «Чорні роки Миргородщини».

Українець у «Мангеттені». Що варто знати про Джорджа Кістяківського, без якого не було б атомної бомби

  

Розповідаємо, як українцеві Георгію (Джорджу) Кістяківському, безпосередньо причетному до створення атомної бомби, вдалося стати одним із найбільш іменитих науковців свого часу.

День Гідності та Свободи: що означає дата та яку історію береже

  

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Одинадцятий рік поспіль дата нагадує про дві знакові для українців історичні події – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-го.

Під час великої війни цей день – нагода переглянути власні цінності. Пригадати історію нашої боротьби за справедливість. Вшанувати пам'ять загиблих.

Разом з фахівчинею Українського інституту національної пам’яті Наталією Слобожаніною розповідаємо про появу Дня Гідності та Свободи і про те, як розгорталися події двох революцій.

Таємнича фортеця на перехресті епох: про велич і занепад Летичівського замку

 

Летичівський замок – одна з найвідоміших історичних пам’яток Поділля, яка уособлює багатогранну історію регіону. Замок розташований у великому селищі Летичів Хмельницької області, його історія сягає кінця XІV століття, коли Поділля перебувало на перетині шляхів між Сходом і Заходом

"Еспресо.Захід" розповість про цікаву історію, містичні легенди та важливе значення Летичівського замку.

Пам'ять про протести: як з'явився День студента і коли його варто відзначати

  

17 листопада в Україні та світі відзначають День студента.

Ця дата – не лише привід влаштувати вечірку з одногрупниками, а й нагода розповісти про студентський активізм в різних країнах.

"УП. Життя" розповідає історію появи цього свята.

БОРИС БУРДА: загадковий феномен Нью-Йорка

  

УВАГА — ПИТАННЯ!

Олександр Геніс у своїй книзі «Американська абетка» назвав ЦЕ феноменом, який сплітає в одне ціле простір, час та гроші. У Нью-Йорку таких феноменів зараз приблизно 13 000. Що ж це?

УВАГА — ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ!

Таксі, звісно (йдеться тільки про офіційні, «жовті» таксі).

БОРИС БУРДА: як подорожувати, почуваючись багатшим

  

УВАГА — ПИТАННЯ!

Архітектор Соломон Біман спроєктував для промисловця Джорджа Пульмана містечко, в якому Пульман оселив своїх робітників, і зажадав, щоб воно носило його ім’я. Пульман запропонував начебто абсолютно рівноправну угоду між ними щодо назви — і отримав усе, що хотів. Як він запропонував назвати місто?

УВАГА — ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ!

Він запропонував поділитися по совісті — першу половину назви взяти від Пульмана, а другу від Бімана. А що вийшло просто Пульман — ніхто не винен.

Шамани, співці та пророки: таємна історія «українських гомерів»

  

Кобзар — душа українського народу. Недарма великий український пророк Тарас Шевченко взяв собі саме цей псевдонім. Здається, їхній феномен має бути добре вивченим. Проте це зовсім не так. Бродячі сліпі співаки України зберігають таємниці, розгадка яких ховається у сивій глибині століть.

10 маловідомих фактів про Курта Воннеґута

  

11 листопада День народження одного із найцікавіших американських письменників XX століття Курта Воннеґута. Вигадника чудових характерів та щирих сюжетів. Він був письменником, викладачем та солдатом. Його твори пройняті надзвичайною чутливістю та співчуттям у поєднанні із сатирою, гумором та науковою фантастикою.

Найвідоміші твори: «Сирени Титана» (1959), «Мати Темрява» (1961), «Колиска для кішки» (1963), «Бійня номер п’ять, або Хрестовий похід дітей» (1969) і «Сніданок для чемпіонів» (1973) та інші.

Сьогодні ми згадаємо декілька цікавих фактів із життя непересічного письменника.

1983, 11 листопада - Фред Коен представив перший комп'ютерний вірус

  

Автором терміну «комп'ютерний вірус» вважається саме Фред Коен — американський інформатик, відомий як винахідник прийомів захисту від комп'ютерних вірусів.

У 1983 році, під час навчання в Інженерній школі Університету Північної Каліфорнії, він з дослідницькою метою написав просту програму, яка вміла "заражати" комп'ютери, роблячи власні копії та поширюватися від однієї машини до іншої. Також Коен вірив у корисні віруси, й він навіть створив одного, якого назвав стискаючим вірусом. Поширюючись, він інфікував всі виконувані файли на комп'ютері, але не пошкоджував їх, а лише зменшував їхній розмір.

1989, 9 листопада - впав Берлінський мур. Які трагедії, емоції та події бачила ця стіна між Сходом і Заходом

  

Увечері 9 листопада 1989 року, рівно 35 років тому, сталася одна з найбільш знакових подій в історії ХХ століття. Тієї ночі впав Берлінській мур, що майже 30 років розділяв східну і західну частини Берліна, а разом з ними — Схід і Захід у роки холодної війни.

Науковий фольклор: хто справжній автор мема атомної ери

  

Це стало величезним сюрпризом. Бо в студентські роки Ейнштейн був справжнім ледарем… Він ніколи серйозно не займався математикою

Герман Мінковський (із книги Карла Зеліга «Альберт Ейнштейн»)

Згідно з науковими оповідями, Альберт Ейнштейн сформулював E = mc2 у 1905 році та з божественною легкістю пояснив, як енергія може вивільнятися в зірках і ядерних вибухах. Так стверджує легенда. Насправді Ейнштейн не був першою людиною, яка розглянула еквівалентність маси та енергії.

Інститут шляхетних дівчат у Києві

  

На початку грудня 2013 року революціонери зайшли сюди погрітися, та й залишились, організувавши штаб. А у далекому 1919-му будівлю зайняв 1-й Комуністичний караульний полк, який невдовзі силоміць вивели із незаконно захоплених приміщень…

Це про Жовтневий палац у Києві, тепер — Міжнародний центр культури і мистецтв (МЦКМ), а раніше — Інститут шляхетних дівчат, що стоїть собі на горі понад Хрещатиком.

У пошуках київських скарбів

   

Є безліч легенд і переказів про старовинні клади, що століттями лежать у київській землі. Існування одних історики можуть підтвердити майже стовідсотково, про інші говорять із сумнівом…

Багата українська земля на скарби. Адже здавна нашими краями проходили численні торговельні шляхи, от хоч би славетний шлях «Із варяг у греки». Жили на наших землях або перебували у різний час скіфи, готи, гуни, турки, татари, козаки, і всі вони залишили свій внесок в Україну у вигляді кладу в землі.

Свої скарби закопували торговці, коли на них нападали розбійники. А ще клади з’являлися під час війн — люди рятували майно, сподіваючись колись повернутися по заховане.