«ВИДАННЯ БІБЛІОТЕКИ». Найкращий київський губернатор і філантроп найвищого ґатунку

  

До 225-ї річниці від дня народження Фундуклея Івана Івановича, мецената, київського губернатора (1839-1852 рр.), краєзнавця, почесного громадянина Києва.

Так одразу й не згадаєш, хто з київських губернаторів зробив стільки для міста, скільки зробила одна людина - Іван Іванович Фундуклей. Можливо, такі, як він, справді народжуються раз на сто років, а може, й рідше... У такому разі Києву неймовірно пощастило: в його історії був унікальний губернатор. Рідкісна людина, як говорили в XIX столітті, - філантроп найвищого ґатунку. Івану Івановичу за життя навіть пам'ятник хотіли поставити, але якось не склалося. Докладніше...

Зобов'язані пам'ятати: Про радянські концтабори для дітей під час Голодомору 1932-1933 років

  

Табір був на місці старої козацької фортеці й дізнатися правду про нього допоміг випадок.

Дітей, чиї батьки померли з голоду, кого знаходили у містах або поблизу них, радянська влада утримувала за колючим дротом у спеціальних таборах. Про один із таких дитячих концтаборів у Миргороді зібрав свідчення директор місцевого музею-пам’яті Голодомору Олександр Джунь. Радіо Свобода розшукало на Полтавщині жінку, яка була в іншому подібному таборі, передають Патріоти України.

Музей-пам’яті Голодомору діє на місці колишнього «дитячого концтабору», свідчення про який директор музею Олександр Джунь збирав тривалий час і опублікував у книзі «Чорні роки Миргородщини».

Українець у «Мангеттені». Що варто знати про Джорджа Кістяківського, без якого не було б атомної бомби

  

Розповідаємо, як українцеві Георгію (Джорджу) Кістяківському, безпосередньо причетному до створення атомної бомби, вдалося стати одним із найбільш іменитих науковців свого часу.

День Гідності та Свободи: що означає дата та яку історію береже

  

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Одинадцятий рік поспіль дата нагадує про дві знакові для українців історичні події – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-го.

Під час великої війни цей день – нагода переглянути власні цінності. Пригадати історію нашої боротьби за справедливість. Вшанувати пам'ять загиблих.

Разом з фахівчинею Українського інституту національної пам’яті Наталією Слобожаніною розповідаємо про появу Дня Гідності та Свободи і про те, як розгорталися події двох революцій.

Таємнича фортеця на перехресті епох: про велич і занепад Летичівського замку

 

Летичівський замок – одна з найвідоміших історичних пам’яток Поділля, яка уособлює багатогранну історію регіону. Замок розташований у великому селищі Летичів Хмельницької області, його історія сягає кінця XІV століття, коли Поділля перебувало на перетині шляхів між Сходом і Заходом

"Еспресо.Захід" розповість про цікаву історію, містичні легенди та важливе значення Летичівського замку.

Пам'ять про протести: як з'явився День студента і коли його варто відзначати

  

17 листопада в Україні та світі відзначають День студента.

Ця дата – не лише привід влаштувати вечірку з одногрупниками, а й нагода розповісти про студентський активізм в різних країнах.

"УП. Життя" розповідає історію появи цього свята.

Шамани, співці та пророки: таємна історія «українських гомерів»

  

Кобзар — душа українського народу. Недарма великий український пророк Тарас Шевченко взяв собі саме цей псевдонім. Здається, їхній феномен має бути добре вивченим. Проте це зовсім не так. Бродячі сліпі співаки України зберігають таємниці, розгадка яких ховається у сивій глибині століть.

Інститут шляхетних дівчат у Києві

  

На початку грудня 2013 року революціонери зайшли сюди погрітися, та й залишились, організувавши штаб. А у далекому 1919-му будівлю зайняв 1-й Комуністичний караульний полк, який невдовзі силоміць вивели із незаконно захоплених приміщень…

Це про Жовтневий палац у Києві, тепер — Міжнародний центр культури і мистецтв (МЦКМ), а раніше — Інститут шляхетних дівчат, що стоїть собі на горі понад Хрещатиком.

У пошуках київських скарбів

   

Є безліч легенд і переказів про старовинні клади, що століттями лежать у київській землі. Існування одних історики можуть підтвердити майже стовідсотково, про інші говорять із сумнівом…

Багата українська земля на скарби. Адже здавна нашими краями проходили численні торговельні шляхи, от хоч би славетний шлях «Із варяг у греки». Жили на наших землях або перебували у різний час скіфи, готи, гуни, турки, татари, козаки, і всі вони залишили свій внесок в Україну у вигляді кладу в землі.

Свої скарби закопували торговці, коли на них нападали розбійники. А ще клади з’являлися під час війн — люди рятували майно, сподіваючись колись повернутися по заховане.