«Сонце гріє, вітер віє» — це уявний музичний проєкт, що
переосмислює поетичний світ Тараса Шевченка крізь масштабне, сценічне звучання
у дусі Queen. Це не наслідування і
не кавер, а творча спроба уявити, як би знайомі рядки зазвучали як велика
симфонічна рок-сповідь — світла, простора й водночас внутрішньо напружена.
У центрі ідея:
що було б, якби ніжна лірика й відчуття простору українського степу
перетворилися на піднесений антем — не про пафос, а про гідність, пам’ять і рух
часу. Тут поезія звучить не як минуле, а як жива енергія, що проходить крізь
покоління і стає голосом сучасності.
Це художній
експеримент, де поєднуються:
— поетична
основа Тараса Шевченка;
— епічна,
театральна подача у стилі Queen;
— атмосфера
світла, вітру й відкритого простору;
— відчуття
внутрішньої сили без зайвої гучності.
Немає коментарів:
Дописати коментар