«О четвертій годині ранку 24 лютого 2022 року свіже морозне повітря нашої мирної країни, що спала, розрізав страшний гуркіт ракет і бомб ворога. Цей ворог прийшов нас вбивати. Ще до цього, майже 10 днів, тисячі їхніх снарядів в умовах заборони на ведення вогню і швидкого миру перекопували наші позиції разом із захисниками на території Донецької і Луганської областей. Україна з її жінками та дітьми під розриви ракет і бомб та гуркіт танків прокидалася. Так починалася наша війна.
Справжня історія саме цієї війни ще буде написана. Вона того варта, бо буде наповнена історіями мужніх і мудрих людей, які врятували не лише життя багатьох, а й цілу державу, що не давала спокою як споконвічним ворогам, так і байдужим, зрадникам та корупціонерам, які роками використовували її як місце наживи, живучи в режимі "какая разница" і чекаючи "русского мира".
Ключовим героєм цієї війни, звісно, є наш український народ та наші Збройні Сили, які попри зневіру, обман і політичні маніпуляції, що вміло проводяться рукою ворога, продовжують боротьбу вже не тільки за своє майбутнє, а й за свою історію.
На нашу біду, попри шалений спротив усе тих же ворогів, долаючи ворога у битвах, ми отримали нову війну, що стала наслідком страху старого світу проти нової чуми. Ця війна, не вгамувавши своїх апетитів, відкриває все нові й нові фронти - від енергетики та власної історії до фронту за спокій на вулицях. Ворог, як і все та ж п’ята колона, не має ні честі, ні совісті і, на жаль, страху.
Хтось у цьому світі, як і 100 років тому, вважає, що зло можна накормити і заспокоїти. Проте нас вже не зламати і не обдурити, бо вибору в нас немає. Наша головна зброя - наша єдність.
Нам ще буде важко, проте точно вже не буде соромно».
Немає коментарів:
Дописати коментар