Якою була українська мова на початку XX століття

 

“Московсько-український словник” українського лексикографа Віктора Дубровського був виданий у 1918 році. Він містить понад 31 тисячу російських слів та близько 90 тисяч українських відповідників. До нього ввійшла загальновживана лексика, чимало діалектної та основна термінологія і номенклатура, яку використовували у ті часи.

Багато слів того часу зникли з сучасного мовлення, деякі трансформувалися. “Український інтерес” підготував для вас підбірку найцікавіших синонімів відомих слів, які сьогодні не вживаються.

Ехо війни: голоси «втраченого покоління»

  

24 лютого 2022 року — день, що змінив не лише хід світової історії, а й день відліку нового виміру долі кожного з нас. Ми вже ніколи не станемо колишніми, бо страшні події стрімко й без стуку увійшли до нас у дім. Усі раптом опинилися в пащі смерті — всередині самої гільйотини — та побачили в отворі дверей прокажене обличчя війни в образі безжального маніяка й серійного вбивці.

Тепер ми знаємо, і знаємо вже не з книжок, що історія людства — це історія воєн і наслідків, які вони приносять у життя людей. Рідкісним винятком в історії вважається покоління, якому вдалося прожити своє життя від народження до смерті, так і не пізнавши лиха війни.

На жаль, нам, поколінням українців, які живуть нині, у цьому не пощастило.

Для розуміння того, що чекає на нас попереду, які психологічні, моральні та фізичні проблеми очікують на Україну й українців після перемоги, ми повернемося на століття назад і спробуємо почути відлуння подій Першої світової війни та не лише зрозуміти особливості того, що відбувається, а й підготуватися до нових викликів повоєнного життя.

У цьому нам допоможуть письменники «втраченого покоління».

1859, 23 жовтня – у Києві відкрилася недільна школа для хлопчиків

   

«Беручи до уваги користь недільних шкіл для дітей трудового класу, які не мають ні часу, ні грошей, я дозволив... студентам відкрити недільну школу для хлопчиків», - писав попечитель Київського навчального округу Микола Пирогов міністрові народної освіти Російської імперії Євграфові Ковалевському.

На таке попечителя загітував молодий професор Київського університету – Платон Павлов. Він підтримав своїх вихованців «відкрити в приміщенні Києво-Подільського дворянського училища дарову недільну та святкову школу».

«Кожне покоління впевнене, що саме воно покликане переробити світ»

  

Кожне покоління впевнене, що саме воно має переробити світ. Моє, проте, вже знає, що цей світ не переробити. Але його завдання, можливо, насправді ще величніше. Воно полягає в тому, щоб не дати світові загинути

Альбер Камю

1894, 10 жовтня – народився Віктор Платонович Петров (В. Домонтович)

 

10 жовтня виповнилося 130 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (В. Домонтовича). Найвідоміший його твір – інтелектуальний роман «Дівчина з ведмедиком», написаний наприкінці 1920-х років. Також доволі відомими є романи «Без ґрунту» й «Доктор Серафікус». Але спадщина Віктора Петрова значно розмаїтіша за жанрами: праці з літературознавства, філософії, етнографії та археології, а ще – звіти для радянської розвідки.