Різдво 25 грудня чи 7 січня: коли насправді народився Ісус

  

25 грудня офіційно визнали вихідним днем та державним святом в Україні від року Божого 2017-го. Саме у цей день християни західного обряду, а від 2022-го року і православні в Україні святкують Різдво Христове.

Чи дійсно українцям необхідно відзначати Різдво 25 грудня, коли саме народився Ісус з’ясував “Український інтерес”.

Розкол християн: поява католиків та православних вірян

У IV столітті християнська церква мала дуже чіткий та точний розподіл – так звану пентархію. Це означає, що всі християни світу підпорядковувались п’ятьом патріархатам: Римському, Константинопольському, Александрійському, Антіохійському та Єрусалимському. Проте головними церковними кафедрами були Римська (Західна) та Константинопольська (Східна).

Із часом між ними почали виникати суперечки. Важливу роль тут зіграло економічне та політичне становище церков. Адже Римська церква здебільшого “опікувалась” германськими, галльськими та сакськими народами, а Константинопольська зосередила увагу на греках і слов’янах. На Сході богослужіння правили грецькою мовою, а на Заході почали використовувати латину. Згодом відмінності з’явились у віровченні та обрядовості, а суперечки між Римським Папою та Патріархом Константинопольським переросли у відкритий конфлікт.

Суперечка сягнула свого апогею за правління Римського Папи Лева IX та Константинопольського Патріарха Михаїла Керуларія. Останній вирішив, що Східна церква має бути незалежною від Західної й попросив Папу визнати себе “Східним Папою”. Проте він отримав відмову. Ображений Керуларій своєрідно відреагував на образу – він створив документ “Викриття латинян”, у якому перелічив всі гріхи Західної церкви. Папа Римський відповів на удар анафемою й відлучив Патріарха від церкви. Водночас Керуларій скликав Помісний собор, на якому засудив Папу та його легатів й піддав їх анафемі. Так, у 1054 році відбувся остаточний розкол єдиної церкви й виникли католики та православні християни.

Григоріанський та Юліанський календарі: коли, як і чому вони з’явились

Попри відмінності у богослужінні, до XVI століття всі церкви дотримувались Юліанського календаря – сонячного. Його ще у 46 році до нашої ери започаткував імператор Гай Юлій Цезар за рекомендацією астронома Созігена. Саме відтоді рік став тривати 365 або 366 днів й поділився на 12 місяців.

Проте у 1582 році астрономи помітили, що юліанський календар відстає від сонячного циклу. Це пояснили тим, що астрономічний рік триває не рівно 365 днів, а 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд. І якщо 5 годин враховували під час високосного року, то про 48 хвилин і 6 секунд “юліанці” взагалі забули. А вони за понад півтора тисячоліття набігли на цілих 10 діб.

Про своє відкриття астроном і математик Алоізій Лілліо розповів Папі Римському Григорію XIII, який керував Західною церквою. Папа послухав Лілліо й вирішив створити новий тип літочислення – Григоріанський календар (інша назва – новоюліанський). Більшість країн Заходу та Католицька церква прийняла Григоріанський календар. Тоді як Православний Патріарх відмовився уподібнюватись Західній церкві й наказав жити згідно з Юліанським календарем.

Щоправда, у повсякденному житті східних вірян відбулись зміни – у 1918 році вони почали дотримуватись Григоріанського літочислення. Але церква так і залишилась вірною Юліанському календарю.

Від XVI до XX століття минуло ще 400 років. Тому зараз різниця між церковними святами Східних і Західних християн становить 14 діб.

Коли Різдво святкують у світі

Понад 75% християн світу відзначають Різдво 25 грудня, й лише 25% людей святкують його 7 січня. Показово, що більшість православних християн, а саме віряни Антиохійської (Сирія), Александрійської (Африка), Кіпрської, Румунської, Елладської церкви (Греція), також відзначають Різдво 25 грудня. До них приєднується й Латвійська православна церква, яка підпорядковується Московському патріархату (у жовтні 2022 року ЛПЦ оголосила про вихід зі складу РПЦ та надіслала останній запит про отримання автокефалії).

Й лише ті церкви, на яких віддавна впливала Москва, визнають 7 січня офіційним Різдвом. Це стосується вірян Російської, Єрусалимської, Сербської і Грузинської церков, афонських монастирів, а також православних Білорусі.

Ситуація в Україні: Різдво, розділене навпіл

80% населення України є православними християнами. Інші 20% – це віряни греко-католицької та римо-католицької церков, а також численні представники протестантських конфесій.

Тобто, “панівною” релігією в Україні є православ’я, говорить доктор богословських наук Дмитро Степовик. Саме тому в нашій країні й греко-католики, й протестанти святкують Різдво 7 січня. І хоча, де-факто, вони визнають правильність Григоріанського календаря. Римо-католики та православні відзначають народження Христа 25 грудня.

У 2017 році в Україні 25 грудня офіційно визнали Різдвом. Після цього, щоправда, між вірянами виникли численні суперечки, адже Ісус Христос не міг народитись двічі.

Два Різдва: яке з них справжнє

Дмитро Степовик переконує, що святкувати Різдво саме 25 грудня – це абсолютно правильно. І для цього є кілька важливих причин.

Зокрема, не існує точної дати, коли народився Ісус Христос. Проте у християнській традиції, яка спирається на астрономічний календар, днем народження Христа вважають час після зимового сонцестояння. Адже саме 25 грудня до світлого часу доби починає додаватись хвилина, що означає відродження світла. Ще за язичництва цю дату вважали перемогою добра над злом, а християни почали шанувати її як народження Ісуса. Тобто, українці втрачають цей момент і відзначають його аж на два тижні пізніше.

Окрім цього, перед Різдвом християни дотримуються Пилипівського посту, який є одним із найважливіших у році і завершують піст 25 грудня, а тоді зі спокійною душею відзначають Новий рік – свято співів, танців та веселощів.

Тоді як інші віряни починають постувати 28 листопада й закінчують 6 січня. І прямо посеред посту, коли необхідно духовно очиститись та підготуватись до зустрічі Різдва Христового, вони гучно святкують Новий рік. Тобто, відзначення Різдва 7 січня порушує перебіг свят і створює своєрідний дисонанс у релігійному житті.

Від 2023 року, згідно прийнятого українською церквою новоюліанського календаря, Різдво Христове припадає на 25 грудня.

“Православне” Різдво 25 грудня: крок до правди чи у прірву

Ще у 1920-х роках минулого століття російський Патріарх Тихон спробував перейти на Григоріанський календар. Проте його намагання не підтримали люди: 25 грудня храми були пустими, віряни прийшли святкувати Різдво 7 січня.

“Ми тримаємось за звичку народу”, – говорить Дмитро Степовик.

Саме тому, переконує пан Степовик, Григоріанський календар є правдивим, і при переході необхідно ретельніше взаємодіяти з людьми. Зокрема, треба міняти свідомість людей.

Для цього важливо проводити просвітницькі роботи, нагадувати людям про сенс свята, наводити історичні аргументи.

“Насправді, обурення від переходу може виникнути лише у тих людей, які лише називають себе християнами, але не мають у серці християнської любові”, – доводить науковець.

І додає, що визнання 25 грудня офіційним святом – це вже шлях до прогресу та правди. А перехід на новоюліанський календар – це відмова від кремля й крок до Європи. Проте дійсно зрозуміють та остаточно приймуть такі зміни лише майбутні покоління.

Маруся Лагута