Леонардо Ді Капріо, онук іммігрантки з Одеси - лауреат премії «Оскар»

   

Леонардо Вільгельм Ді Капріо (народився 1974 року в США) - американський актор, продюсер і громадський діяч. Лауреат численних нагород, включно з преміями «Оскар», BAFTA, премією Гільдії кіноакторів США, трьома преміями «Золотий глобус», а також «Срібного ведмедя» Берлінського кінофестивалю.

ГЕТЕРОЗИС

Саме мій шкільний випуск був першим, у якому біологію вчили за новими підручниками. У них не було жодного слова про передове вчення академіка Лисенка, і слово «генетика» в них було назвою науки, а не предметом для ритуального обпльовування. Уже тому було цікаво.

Тож багато біологічних термінів мені запам'яталися міцно. Скажімо, слово «гетерозис» - явище гібридної сили, яке полягає в тому, що чим віддаленіша спорідненість батьків, тим життєздатніше їхнє потомство. Причому це стосується і рослин, і тварин, і людей.

Живучи в Одесі, де з днів її заснування постійно змішувалися найрізноманітніші народи, я схильний цьому вірити. Різноманітність генетичних комбінацій тільки підвищує шанси на те, що якась із них виявиться вкрай вдалою. І таких прикладів в історії скільки завгодно.

Ось і герой нашої сьогоднішньої статті - дитя кількох народів, причому досить різних. І в підсумку все в нього виявилося на відмінно - і неабиякий інтелект, і акторські здібності, і вміння подобатися, а що до зовнішності, то вона взагалі мало не еталон. Врахуйте - це теж важливо!

ГЕНЕАЛОГІЯ

Щодо гетерозису в нього було все в повному порядку. Батько народився від італійця з Неаполя і німкені з Баварії, дід за матір'ю теж був німцем, а ось його дружина Олена Степанівна Смирнова з'явилася на світ у й без того вдалій у плані гетерозису Одесі незадовго до революції.

Дуже рано батьки його бабусі зрозуміли, що післяреволюційні жахи - це тільки квіточки, і вчасно вивезли дитину в Німеччину. Вона підросла, вийшла заміж за німця з імперським ім'ям Вільгельм, а потім вийшло, що ягідки в Німеччині не гірші, ніж у СРСР.

Вдруге емігрувати їй не вдалося - це ще диво, що не посадили в концтабір за радянське походження. Свою доньку їй довелося народжувати 1943 року не де-небудь, а в бомбосховищі, просто під час авіанальоту. Але родині пощастило - їй пощастило дочекатися кінця війни.

У 1955 році бабуся емігрувала вдруге, цього разу - за океан. Там її донька Ірмелін ще в університеті познайомилася з іншим студентом на ім'я Джордж. Знайомство завершилося недовгим, але цілком офіційним шлюбом - для хіпі, якими вони славилися, навіть дивно...

Під час вагітності Ірмелін злітала до Європи - вона, як і багато хто, вірила, що, якщо в цей період дивитися на красиве, це корисно дитині. У галереї Уффіці у Флоренції дитина штовхнула її зсередини якраз біля картин Леонардо. Так він і отримав своє ім'я.

ДИТИНСТВО

Сім'я виявилася неміцною - його батьки розійшлися, коли йому виповнився рік. Але дитину вони обидва любили і піклувалися про неї. Потім він говорив: «Мої батько і мати - найкласніші батьки у світі. Нікому я так не довіряю, як їм». Чудово про нього дбала й одеська бабуся.

 

Проте жили вони обидва небагато. Батьки вчили сина, за його словами, «задовольнятися малим, не зважати на те, в якому магазині було куплено одяг або в якому магазині куплено їжу, адже це неважливо, якщо ти маєш що носити, і ти не голодуєш».

Леонардо згадував: «Ми з мамою жили в районі, де були самі лише дилери та повії. Там було досить моторошно, мене часто били. Я бачив, як люди займаються сексом на вулиці. І я бачив, що з людьми роблять наркотики: ти собі більше не належиш». Багатьом таке оточення ламає життя, а він саме через нього зненавидів наркотики.

Розмови про те, що йому просто пощастило народитися в Голлівуді, він не любить - біля Голлівуду, як ви самі бачите, є різні райони... А ось те, що його батько був дистриб'ютором коміксів і справді мав знайомства в навкологоллівудських колах, пішло йому на користь.

ПЕРШІ ЗЙОМКИ

За такої зовнішності та таких зв'язків кудись зніматися обов'язково візьмуть — варто лише захотіти! Хлопчик і почав зніматися в рекламі - спочатку іграшкових автомобілів, потім вівсянки, сиру, жуйки і справжніх авто Honda та Suzuki. Головне – не забувати текст!

 

Трохи пізніше, у 14 років, він зіграв у серіалі «Розанна» - це вже було кіно. Знімався він і в знайомому нам серіалі «Нові пригоди Лессі (пам'ятаєте - про чудову вівчарку-коллі?). А в 16 років Лео навіть з'явився у відомій усьому світові «Санта-Барбарі», причому в ролі одного з головних героїв фільму, Мейсона (щоправда, в дитинстві, але однаково приємний рядок у резюме).

До нової кар'єри молодий чоловік поставився вкрай серйозно. Уже в 15 років він обзавівся власним агентом, який займався його просуванням у кінобізнесі. Агент запропонував йому змінити ім'я на більш звичне для США - Ленні Вільямс. Але він вирішив залишитися Леонардо Ді Капріо.

До речі, після ролі в «Санта-Барбарі» Ді Капріо вперше номінували на премію Youth In Film Award - вона призначалася кращому молодому акторові. Премії він не отримав, але й сама номінація - теж якась нагорода. Буде ще багато номінацій, нагород - набагато менше...

ВЕЛИКЕ КІНО

Вирішальний крок у кінокар'єрі йому допоміг зробити сам Роберт Де Ніро, який умовив дебютанта, який ще не досяг двадцятиріччя, знятися з ним у фільмі «Життя цього хлопця». Ді Капріо зіграв підлітка, який потрапив у складну сімейну ситуацію, а Де Ніро - його злісного вітчима.

За ним послідував фільм «Що гризе Гілберта Грейпа?», в якому Ді Капріо виконав складну роль розумово відсталого підлітка, причому так, що удостоївся номінації і на «Оскар», і на «Золотий глобус» за найкращу роль другого плану. Звісно, не отримав - як зазвичай і бувало.

А ось участь у фільмі Агнешки Голланд «Повне затемнення» створила йому проблеми з іміджем. Він грав Артюра Рембо, картина була присвячена його гомосексуальному роману з Полем Верленом, і прихильниць, які захоплювалися його зовнішністю, це розлютило.

 

На довершення неприємностей Ді Капріо зіграв дуже добре і правдоподібно, хоча і роблячи величезне зусилля над собою - його це аж ніяк не приваблювало. Виконавець ролі Верлена заспокоював його: «Не комплексуй, Лео, це ж гра і не більше того!», і він чудово впорався.

Посипалися запитання журналістів, якою мірою роль відображає його власні устремління... Щоб хоч якось послабити тиск на імідж, допустили витік відомостей про його подружок, але чутки не слабшали. Він прямо заявив, що він не гей - але це довелося повторювати не раз.

РОМЕО НАШИХ ДНІВ

Саме на тлі таких безглуздих чуток зіграти Ромео було абсолютно правильним іміджевим ходом. Проте Ді Капріо погодився на це далеко не відразу. Це можна пояснити - пропозиція режисера База Лурмана була досить дивною і незвичайною.

Дія фільму була перенесена в наш час, у маленьке американське містечко Верона-Біч, де змагаються гангстерські клани італо-американців Монтеккі та Капулетті. Меркуціо у фільмі - чорношкірий, Тібальт - явний латиноамериканець, а замість кинджалів у хід ідуть револьвери.

Проте називають ці револьвери саме кинджалами, ба більше - текст Шекспіра звучить з вуст героїв практично без змін. Дивного в цьому мало - почуття практично ті самі, люди, на відміну від техніки, змінилися не надто. Дивлячись фільм, швидко приймаєш цю умовність.

Фільм винятково вдало пройшов у прокаті, та й пресу мав хорошу, хоча були й критики, які зроблених припущень не прийняли. А Ді Капріо за роль Ромео нарешті отримав престижну міжнародну премію - «Срібного ведмедя» Берлінського кінофестивалю.

ТИТАНІК

Незабаром Лео дісталася роль, про яку він сам сказав: «Я ніколи знову не досягну такого рівня популярності і не очікую цього. Я й не намагатимуся домогтися такого успіху ще раз». До речі, він не відразу на неї погодився і взяв її тільки з поваги до Джеймса Кемерона.

Це була головна роль у фільмі «Титанік» - суперблокбастері, що побив усі основні кінематографічні рекорди. Бюджет у $200 000 000, збори в 9 разів більші - $1 800 000 000, 14 номінацій на «Оскара», з яких 11 він отримав - таке змогли тільки «Бен-Гур» у 1959-му і «Повернення короля» у 2003-му. І за найкращу чоловічу роль? Ні - навіть не номінували...

 

Щоправда, фільм отримав 87 різних кінематографічних нагород і ще 48 номінацій на них, і одна з них все-таки дісталася Ді Капріо. Дуже показово, яка саме - премія за найкращу чоловічу роль MTV Movie Awards, завідомо орієнтована на більш молоде покоління.

Але хто засумнівається в успіху фільму, який зібрав $2 200 000 000 в кінотеатрах і $1 200 000 000 на продажах і орендах відео та CD? А в списку «100 років - 100 найкращих цитат із фільмів усіх часів» на останньому, сотому, місці опинилася фраза героя Ді Капріо: «Я - король світу!»

СКОРСЕЗЕ

Кілька фільмів, у яких Лео знявся після «Титаніка», виявилися не такими популярними (ще б пак!). Новим кроком уперед була його співпраця з легендою Голлівуду Мартіном Скорсезе, що почалася 2002 року з гангстерського фільму «Банди Нью-Йорка».

Скорсезе спочатку сам не дуже-то цінував свою ідею про зіткнення банд «корінних» американців та іммігрантів, збирався її продати, але після того як нею зацікавився Ді Капріо, змінив думку. Фільм отримав 10 номінацій на «Оскар» - але жодного призу!

У їхньому фільмі «Авіатор» Леонардо грає реальну людину - Говарда Г'юза, мультимільйонера, пілота, інженера і кінопродюсера, який страждав на важке душевне захворювання. Стало помітно, що Ді Капріо цікаві ролі людей з проблемами психіки...

Фільм виявився вкрай успішним - він не тільки отримав 11 номінацій на «Оскар», а й 5 нагород. Ді Капріо нарешті номінували на «Оскар», але призу знову не дали. Зате він отримав «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль - це теж досить вагомо...

 

Став сенсацією і п'ятий спільний фільм Скорсезе і Ді Капріо - «Вовк з Волл-стріт», де актор грає процвітаючого брокера, що балансує в житті та роботі на межі злочину, який у підсумку став інформатором ФБР, відбув термін і став бізнес-тренером.

Пізніше у Ді Капріо були проблеми з реальним прототипом героя - його помічник Ендрю Грін подав позов до суду, тому що його колишній бос «зображений як злочинець, наркоман, розбещений і позбавлений будь-якої моралі». Але все обійшлося, бо так воно і було.

ТАРАНТИНО

Знаменною виявилася також співпраця Ді Капріо з одним із найдивовижніших режисерів Голлівуду Квентіном Тарантіно. Вона почалася з фільму «Джанго звільнений», де Лео грає рабовласника Келвіна Кенді - навіть для його персонажів трохи моторошного.

Персонаж, зіграний ним, - людина вишукана і витончена, але при цьому сповнена такої звірячої жорстокості, що інший персонаж вбиває його лише для того, щоб не тиснути йому руку, йдучи при цьому на власну неминучу смерть. Усе в стилі Ді Капріо - показ того, що за межею норми.

Фільм зібрав 4 номінації на «Оскар» і отримав 2 премії, але Ді Капріо не був навіть номінований, задовольнившись призом Асоціації кінокритиків США за найкращу чоловічу роль другого плану. Номінацію він заробив у наступній спільній роботі з Тарантіно.

Це гучний фільм «Одного разу в Голлівуді», де Ді Капріо грає голлівудського актора, який закінчує кар'єру і на якого нападають члени банди Чарльза Менсона - замість Шарон Тейт, убитої ними насправді. У кіно це їм не вдається - але на те й Голлівуд!

Номінація на «Оскар» за найкращу чоловічу роль і тут не обернулася удачею, хоча фільм, який отримав десять номінацій, два призи все-таки заробив. Його напарник Бред Пітт свій «Оскар» отримав, а Лео - знову ні! Невже у цього призу до Ді Капріо ідіосинкразія?

ЖОРСТКІ ЗЙОМКИ

Ні, звісно, «Оскар» за найкращу чоловічу роль йому дістався ще 2015 року - за головну роль траппера Г'ю Гласса у фільмі Алехандро Гонсалеса Іньярріту «Той, хто вижив». Не нагородити за таку складну роль навіть у членів Американської кіноакадемії рука не піднялася.

Головного героя, який постраждав у сутичці з ведмедицею, його жорстокий супутник залишає помирати, та ще й вбиває його сина. Але він дивом виживає, долає неймовірні труднощі подорожі засніженим лісом і зрештою наздоганяє свого погубителя. Усе, як у Голлівуді...

 

Режисер виявився дуже принциповим - сніг можна було домалювати на комп'ютері, але Ді Капріо довелося один знімальний день за іншим працювати на морозі. І коли герой, рятуючись від холоду, ночує в череві вбитого коня - це знімалося по-справжньому, без жодних трюків.

Але, як часто і буває, зароблений такою важкою працею приз ледве не втік від Ді Капріо - його отримання галасливо відзначали в ресторані і навідзначилися до того, що після вечері вирушили по домівках без знаменитої статуетки. Утім, факт володіння важливіший за сам приз...

РЕПУТАЦІЯ

Ді Капріо тепер відомий кінематографістам усього світу. І не тільки кінематографістам - неймовірна кількість фанатів і, головне, фанаток його творчості його обожнює. Один із сайтів в інтернеті називається Totally DiCapitated - «Свихнувшиеся на Ді Капріо», і народу там безліч.

Одне з його захоплень - плавання на власній яхті. Одного разу тільки вона відгукнулася на SOS, коли з борту круїзного лайнера впав пасажир. Шанси на його порятунок були мізерні, але Ді Капріо пощастило - він його знайшов, а жертві корабельної аварії пощастило ще більше. Не кожен може...

Він невтомний тусовщик, але роботу і розваги чітко розділяє. Друзі хвалять його щедрість - він часто робить їм розкішні подарунки, але зарозумілості в цьому немає - просто він такий. Джеймс Кемерон казав, що він може зачарувати будь-кого, не роблячи нічого такого. Схоже на правду...

До цих переваг йому виявилося даровано ще й унікальне почуття гумору. Під час важких зйомок «Титаніка» він раз по раз змушував реготати всю знімальну групу, включно зі своєю партнеркою за цим фільмом Кейт Вінслет з її традиційною англійською серйозністю.

Ось тільки особисте життя у Лео поки залишається невлаштованим. Він постійно зустрічається з різними фотомоделями, причому його вік дедалі зростає, а їхній - не змінюється. 

ЕКОЛОГІЯ І ВЗАГАЛІ

Ще під час зйомок «Титаніка» Ді Капріо почав цікавитися проблемами екології, і з часом його інтерес тільки зростав. У 2007 році він випустив документальний фільм «Одинадцята година» і брав участь у 2016-му у створенні стрічки «Врятувати планету». Вони присвячені змінам клімату.

Ще 1998 року він створив благодійний фонд Leonardo DiCaprio Foundation, який допомагає захисту недоторканих куточків планети і поліпшенню відносин природи і людини загалом. Він пожертвував $7 000 000 на порятунок слонів, понад $5 000 000 - на захист розмаїття Амазонії, а загальна сума пожертвувань його фонду на екологію сягає $100 000 000.

Оскільки тваринництво стало серйозним джерелом викидів вуглекислого газу, він щедро спонсорує проєкти з виробництва культивованого м'яса. Допомагає він і проєктам із виробництва веганського молока та харчових продуктів із нуту. 

І у власному побуті актор намагається бути максимально екологічним. Він їздить на гібридному автомобілі, встановив у будинку сонячні батареї, визнає, що не ходить на роботу пішки і у нього немає компостної купи, але каже, що все одно намагається показати позитивний приклад.

А крім цього Ді Капріо продовжує зніматися - пропозицій йому явно вистачає. Тож схоже, що він дещо погарячкував, назвавши «Титанік» найбільшим успіхом у своєму житті. Утім, це може бути просто кокетством - абсолютно зрозуміло, що ніякий успіх йому не замовлений...

Борис Бурда