ЧОРНОБИЛЬ HBO. ГОЛОВНІ ПОМИЛКИ СЕРІАЛУ! Що було не так?

 

Цей випуск про серіал, який привернув увагу всього світу до Чорнобильської катастрофи. Чорнобиль від HBO, без сумнівів, найкращий серіал про ту страшну трагедію. 

Візуалізацію переговорів диспетчерів взято з ютуб каналу Студія Peredova (Подяка автору!)

Катастрофа на Чорнобильській АЕС. 40 років міфів, вигадок та омани / Історія без міфів

 

26 квітня 1986 року – чорна дата в історії України. Вибух реактора 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, що стався 39 років тому, вплинув на життя всіх. У цьому випуску “Історія Без Міфів” розгляне 5 найголовніших міфів про Чорнобиль.

Це перше відео в історії каналу, відзняте за межами студії – безпосередньо в Чорнобильській зоні відчуження.

Михайло: падіння монархії та втрата сімейного бізнесу | СПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВ | 7 серія

«Охматдит» та каналізація: куди вкладали гроші меценати Терещенки | СПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВ | 6 серія

 

Історія фотографії: війна, пропаганда, мистецтво

 

Виникнення фотографії в середині XIX століття докорінно вплинуло на історію людства. Фотографія поступово ставала частиною побуту, проникаючи дедалі глибше й стаючи дедалі доступніше. Але найголовніше, що світлини стали частиною політики й пропаганди. Перші воєнно-репортажні світлини були зроблені на наших землях під час Кримської (Східної) війни 1853–1856 років. У цій розмові з дослідником візуальної історії Геннадієм Казакевичем ми не лише говоримо про технологію, але й згадуємо головні фото епох, через які пройшла наша нація.

Найбільший літак у світі Ан-225 "МРІЯ": від космічної програми до знищення росіянами

 

Цей літак уже давно став легендою. Побудований в єдиному екземплярі Ан-225 виконав свій перший політ 21 грудня 1988 року, а останній – 5 лютого 2022-го. За цей час «Мрія», що була найбільшим літаком у світі, здійснювала унікальні транспортні операції, перевозила на своїй «спині» багаторазовий космічний корабель «Буран», доставляла найнеобхідніше в різні точки планети, встановила низку абсолютних рекордів. Наприклад – світовий рекорд вантажопідйомності (254 тонни на висоту 10570 метрів). Але наприкінці лютого 2022 року вона була знищена під час боїв із російськими окупантами за Гостомельський аеропорт. Як створювали та експлуатували «Мрію», чому її не евакуювали за кордон напередодні широкомасштабного російського вторгнення та чи варто будувати другий Ан-225 – розповідаємо у відео.

Хрущовки в Дніпрі: історія масової забудови

 

У 50-ті роки Дніпро став одним із найбільших промислових центрів СРСР. Разом із заводами зростала й потреба в житлі. Так у місті з’явилися хрущовки – стандартні п’ятиповерхівки, які будувалися за лічені тижні. Вони стали символом радянської архітектури та домівкою для мільйонів. Але чи знали ви, чому на перших поверхах хрущовок немає балконів? Дивіться у відео!

У ретро-відео використовуються матеріали В. Рязанова, О. Присягіної, А. Костюка, І. Родіонова, В. Піскуна, О. Волок, з груп «Ностальгія за Дніпром», «Історія у фотографіях. Катеринослав - Дніпропетровськ», Технічного музею «Машини часу» та з інших відкритих джерел.

З бориславських родовищ: історія першої луцької заправки

  

Задайте собі просте питання: коли в Луцьку з’явилося перше авто? І ви напевне будете праві – на початку ХХ століття. Але як це часто буває в історичних питаннях, правильнішою буде відповідь «ніхто не знає».

Ми і справді не можемо точно встановити, коли по місту проїхав перший автомобіль, бо тоді треба буде спершу зрозуміти, що таке автомобіль в принципі у розумінні сторічної давнини.

Враховуючи те, що Луцька міська управа була змушена реагувати на авторух і встановити обмеження максимальної швидкості по вулицях Луцька 10 верст за годину (це майже те саме, що 10 км/год – велосипедисти їздять швидше) ще в 1911 році, автомобілі почали курсувати вулицями Луцька раніше цієї дати.

Де вони брали паливо? Скоріше всього, паливо просто продавали зі спецскладів. Оскільки його споживання було дуже маленькими, то будувати якісь великі ємності і станції не було потреби.

А, от, справжня заправка з’вилася в Луцьку вже у трохи пізніший час.

Любомльська пейсахівка краща за бурбон Jack Daniel’s. Історія напою

  

Чи знали ви, що в багатьох музеях світу знаходяться зразки алкогольного напою з Волині? І це не пиво луцьких Земана чи Шнайдера. Чи чули ви про горілку «Любомльська пейсахівка»? А вона була колись дуже популярною за межами Волині.

Про першого українця, який здійснив навколосвітню подорож

  

Військовий моряк капітан 1 рангу Юрій Лисянський, нащадок давньої шляхетної козацької родини з Ніжина, був одним з організаторів та учасників першої в історії колишньої Російської імперії навколосвітньої подорожі. Ба більше – шлюп «Нева» під його командуванням першим повернувся до Кронштадта, на 13 днів випередивши шлюп «Надія», яким командував Адам Йоганн Крузенштерн у згаданій подорожі. Прізвищем Лисянського назвали острів на Гаваях, півострів, протоку та річку на Алясці, гору на Сахаліні. На відміну від Крузенштерна, ім’я українського мореплавця і мандрівника, дослідника, лінгвіста, географа, етнографа, океанолога, картографа та першого вітчизняного письменника-мариніста тільки тепер проходить шлях від забуття до визнання.

Лицарські клуби в Україні: середньовічні бої, історичні фестивалі та загадки старої цегли

 

Відважні лицарі, важелезні обладунки, тривалі виснажливі походи, облоги європейських міст, старовинні танці та чітко продуманий одяг тих епох, а ще фестивалі та рольові ігри, на яких все це намагаються відтворити учасники всіх поколінь.

Ми певні, що ви хоча б раз бували на такому заході або й самі колись бігали лісами з вирізьбленим луком і дерев'яним мечем. Доба лицарів не минула, а просто трансформувалася у нові захоплення.

Наша гостя сьогодні – Ольга Грабовська, кандидатка історичних наук, досвідчена археологиня, учасниця історичних фестивалів, голова лицарського клубу “Аркона”. З нею поринемо в особливості історичної реконструкції та секрети цегли.

🏰 Хто такі рольовики і реконструктори?

🏰 Як середньовічний бій став спортом?

🏰 Що таке експериментальна археологія?

🏰 Як робляться тематичний одяг та обладунки?

🏰 Як визначити межі “автентичності” у таких реконструкціях?

🏰 Як такі фестивалі допомагають розвивати місцеві громади?

🏰 Чим нас може дивувати цегла і чому так важливо її вивчати?

Де шукати своїх предків. Від архівів до ДНК-тестів: інструкція від генеалога Сергія Фазульянова

 

Що ви знаєте про свою родину? Чи відомі вам шляхи ваших предків? Якщо так, то до якого покоління вдалося знайти інформацію? Генеалогія вважається одним з найпопулярніших хобі в усьому світі, і сьогодні ми теж поговоримо про неї.

Цей випуск ми вирішили зробити прикладним і розповісти про те, як досліджувати сімейну історію. Для цього в гості завітав професійний генеалог Сергій Фазульянов. А розпитувати його буде Анна Ніколаєва, авторка книжки-практичного путівника у світ генеалогії «А тепер і спитати немає в кого», науковим редактором якої став пан Сергій. Вмикайте наш випуск, щоб дізнатися:

🧬 З чого почати досліджувати свій рід?

🧬 Що можна знайти в архівах?

🧬 Де шукати інформацію про предків емігрантів?

🧬 Про що можуть розповісти ДНК-тести?

🧬 Що особливого у генетичному коді українців?

Речей таємна суть

  

На сцені й за Лаштунками

Погляд на біографію Марії Євгенівни Малиш-Федорець крізь призму психоаналізу виокремив би такий факт. Дівчинка була сьомою дитиною в родині, її мати при пологах померла, а батько, щоб не сиротити дітей, вдруге не одружився. Для Марійки він був вищим авторитетом. Отже, можна припустити, що до Миколи Садовського його ученицю «штовхнуло» щось схоже на Едіпів комплекс. Про першу зустріч у Ніжині вона згадувала: «За столом я з переляку сіла за самовар, щоб за нього сховатися й крадькома поглядала на Садовського. Я боялася стрінутися поглядом, але що я не гляну, то й він усе на мене дивиться...»

Українське кохання Ференца Ліста

  

Це історія великого і трагічного кохання, що почалося в Україні, а завершилося на італійській землі. Композитор Ференц Ліст, якого обожнювала вся Європа, зустрів у Києві графиню Кароліну Сайн-Вітгенштейн. Ця зустріч подарувала нам цілу низку музичних шедеврів, назавжди зробивши Ліста частиною українського культурного міфу.

Святослав Ріхтер — всесвітньо відомий піаніст із Житомира та Одеси, почесний доктор Оксфордського та Страсбурзького університетів, лауреат премії «Греммі»

  

Моя рідна Одеса породила стільки чудових музикантів, що для того, аби плюнути на вулиці і не влучити в якесь місце, пов’язане з їхньою пам’яттю, потрібно навмисно цілитися. Але герой моєї розповіді навіть серед них — явище виняткове. Щоправда, він народився у Житомирі, але незабаром його батько перебрався до Одеси, де він і прожив приблизно два десятки років.

Сумно, що він не просто її покинув, а зовні виключив зі свого життя та біографії — нічого не говорив, ніде не згадував про одеський період свого життя. Можливо, йому було нелегко згадувати місто, де було розстріляно його батька.

У ЗАТІНКУ: про геніїв та їх не менш геніальних дружин

  

Вони створювали умови для праці. Затишок, спокій, комфорт. Знали, коли принести чаю, здобну булочку чи чарку вишнівки. Розрадити чи змовчати. Дружини переписували та передруковували рукописи. Подавали репліки у момент вивчення ролей. Мили пензлі. Сортували кореспонденцію. Надихали. Наповнювали. Вгамовували дітей, щоб ті галасом не заважали генію. Шукали гроші для закордонного відпочинку, турне чи подорожі. Палко кохали й ставили кохання на щабель вище за власну реалізацію. Одні благовірні відповідали взаємністю та фінансовим благополуччям. Другі — лише сердечними почуттями. Треті — ні тим, ні іншим.

Черемшина - голос Квітки Цісик & Ніна Матвієнко & Оксана Муха

 

ТАРНОВСЬКІ. Частина 1: до дня народження, 1 квітня 1838 року, Василя Тарновського старшого

  

Василь Тарновський старший - український етнограф, історик права, громадський діяч. Колекціонер  і меценат. Один з перших, хто став збирати спадщину Тараса Шевченка. Батько - Василя Тарновського молодшого, кому довірили цінні і пам'ятні речі друзі і колеги Тараса Шевченка. Усі Тарновські закладали основи збирання і збереження української старовини та історії.  Ці унікальні колекції знаходилися в їхньому дивовижному маєтку - Качанівка у Чернігівщині.

Домашня бібліотека: розкіш чи потреба?

 

Чи потрібні домашні бібліотеки? У новому випуску подкасту «Запах Слова» ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков розповідають, про що свідчить кількість зібраних книг і чи варто їх збирати вдома, що може розказати про людину її бібліотека, які книги купувати, чи потрібно читати все зібране, як розпаковував свою бібліотеку Вальтер Беньямін та як переплітав книги Микола Зеров. А також діляться особистими історіями: що і коли купують, як перевозять, чи все читають та як прощаються з книгами із власних колекцій. 

Чий Гоголь? Мова, погляди, міфи та ідентичність

 

Чий Гоголь і що робити з його російськомовністю? У новому випуску подкасту «Запах Слова» ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков аналізують, класиком якої літератури насправді є Микола Гоголь, чи можна його називати «ренегатом», як його ідентифікували сучасники та в чому його найсерйозніший зв’язок з українською культурою. А також розповідають про темний бік у книгах Гоголя, спалені тексти, життя в росії, як він ідентифікував себе сам та як на його творчість вплинуло особисте життя. 

Микола Гоголь: історія великого малороса

 

1 квітня 1809 року в Сорочинцях (нині Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область) народився Микола Гоголь – найяскравіший представник плеяди знаменитих класиків літератури.

В цьому випуску разом з викладачкою української мови Катериною Корощенко обговорюємо Миколу Гоголя. чим письменник пов'язаний з містикою, як насправді ставився до росії і чи дійсно був похований уві сні.

Микола МІХНОВСЬКИЙ: ідеї та приватне життя “апостола Української державності”

  

В останній день березня 1873 року народився Микола Міхновський – людина, що випередила свій час. Так писали й сучасники, й пізніші дослідники. Автор “Самостійної України” та “Десяти заповідей члена УНП”, він ще наприкінці 19 століття виступав за повну незалежність нашої держави, тоді як переважна більшість українофілів мріяли тільки про автономію, всеросійську федерацію та займалися культурно-просвітницькою працею.