ВВС Україна зібрала кілька висловів, якими Любомир Гузар поділився в останні роки свого життя.
Про те, якими мають
бути політики
"Ми навчалися, що політична діяльність - це одне з
високих жертовних служінь. Особа, якій нарід довіряє свою долю, мусить дуже
уважно своє покликання трактувати. Мусить людей бачити як божі сотворіння, як
особистості, яким надано гідність, свободу.
Мусять бачити також, що всякі розв'язки проблем, потреби
отих добрих людей вимагають дуже правдивої, справедливої і глибинної
розв'язки".
Один із останніх публічних виступів - на урочистому
засіданні у Верховній Раді до 100-річчя українського парламентаризму, телеканал
"Рада", березень 2017 р.
Про церкву і політику
"Церква має одну ціль - освячувати. А не пхатися ані в
політику, ані в щось інше. Освячувати, в будь-яких обставинах говорити людям
про Бога, заохочувати жити по-божому - оце завдання церкви.
Якщо церква починає загравати з політикою, це для церкви є
фатально. Вона програє".
"Главком", січень 2016 р.
Про те, як бути
щасливим
"Ясну відповідь "бути собою" важко втілити.
Це вимагає зусилля, розуміння гідності, труду. Щоб бути щасливим,
треба бути добрим, і це потребує кропіткої праці. Ми щодня мусимо робити вибір.
Немає легкого шляху бути собою. Але бути собою - це єдиний гідний шлях".
Platforma, серпень 2016 р.
Про те, як поводитися в непрості часи
"Для віруючої людини, яка розуміє те, що Бог є володарем всесвіту, я кажу: все в руках Божих, і наша доля теж. Але це не скасовує важливості старань кожного з нас.
Робіть свою роботу, те, до чого ви покликані, робіть добре незалежно від того, хто при владі і які виклики перед нами.
Для людей невіруючих також важливо не впадати у відчай і не
плисти за течією.
Робіть кожен день свою роботу, і не тільки заради самого себе,
робіть разом із іншими і для всіх. В єдності - сила, і вона дозволяє встояти
перед будь-якими посяганнями, будь то люди, що прийшли відібрати шматок вашої
землі, або люди, які прийшли вас обдурити".
Журнал "Новое время", квітень 2017 р.
Про єдність церков в
Україні
"Для мене той факт, що багато людей ставить запитання
про єдність церкви, є своєрідним доказом, що наш народ прагне єдності.
Треба, може, тільки глибше усвідомити, що означають слова із
"Символу віри": "Вірую в одну… церкву".
Нашу журбу, наш біль, наше хвилювання, що Христова церква в
Україні поділена, треба замінити на свідоме, активне бажання бачити її справді
єдиною".
Колонка на "Українській правді", червень 2016 р.
Про молитву за
ворогів
"Ісус Христос каже, що треба любити усіх, навіть
ворогів. Що це значить?
Молюся не за те, аби ворогові краще йшло, а за те, аби він
також сповняв Божу волю. Це є ціль нашої молитви за ворогів: щоби вони не
грішили.
Те, що ми переживаємо - оця агресія, військовий напад, то є
дуже несправедливо. Ми молимося, аби вони побачили правду".
"Високий замок", травень 2016 р.
Про лібералізм
"Лібералізм, який маємо сьогодні на Заході, в
сьогоднішній інтерпретації - це робити те, що хочеться. Такий лібералізм є
нищівний.
Лібералізм може бути більш дисциплінованим - не в сенсі
накидати людям правила життя, які їх дуже обмежують. ... Лібералізм є
позитивним явищем, коли поважає права людини в рамках певного морального порядку".
"Громадське ТБ", лютий 2017 р.
Про владу і радянську
ментальність
"Елементом радянської ментальності було те, що люди
думали: влада про все подбає. Пересічний громадянин повинен тільки чекати та
приймати все те "добро", що йому несуть… Не було усвідомлення, що
треба чогось домагатися самим.
На мою думку, це ще багатьом притаманне. Люди нарікають на
владу, вважаючи, що вона повинна дати їм усе.
Але влада так не налаштована, бо вона також страждає від
пострадянського синдрому - на першому місці могутність, а не служіння.
Ми хочемо бути демократичною державою. Майдан великою мірою
це зманіфестував. Люди, які там стояли, щиро мріяли.
Але мрії треба втілювати у життя працею. Нам ще треба
навчитися здобувати те, про що мріємо. Це непросто, бо люди досі чекають, що
хтось прийде і дасть їм усе. Проте так не буває".
"Обозреватель", липень 2016 р.
Про сумління
"Наше сумління, - кожна людина має в собі такий, можна
сказати, голос, відчуття. Коли вона робить щось доброго, відчуває, що зробила
добре. А коли щось поганого зробить, то цей голос її осуджує. Ми це називаємо
сумлінням".
"UA:Перший", квітень 2016 р.
Про надію
"Нам не можна і не треба втрачати надії на кращі часи.
Замість того, аби зневіритися - беріться до роботи".
Виступ на "Книжковому арсеналі", квітень 2016 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар