ШТУРМУЮЧИ НЕБО: зростання архітектурного «хамства» призведе до кризи у 2028 році (Дозволила собі відступ від теми. Не Україна, але ця стаття навіяла на певні думки... Як подивлюся на наші висотки в центрі міста...)

  

Людство завжди прагнуло дотягнутися до неба. Причому не метафорично, а цілком реально. З кожним новим століттям воно вдосконалювало навички будівництва та архітектури, дістаючись дедалі вище. З давніх-давен ця гігантоманія сприймалася як справа геть не безневинна. Символом цієї небезпеки стала Вавилонська вежа.

Біблійне сказання про Всесвітній потоп вперше пов’язало будівництво хмарочоса зі світовою катастрофою. Можливо, сучасний Індекс хмарочосів бере свій початок від цих легендарних часів. Невже з його допомогою дійсно можна передбачити, коли настане світова економічна криза?

НАЙБІЛЬШ РОЗКРУЧЕНИЙ «ХМАРОЧОС»

Вавилонська вежа — найбільш розкручений стародавній «хмарочос». Хоча не перший і не єдиний. Її реальним прототипом був зіккурат Етеменанки — храм бога Мардука, збудований у Вавилоні в XVIII столітті до н. е.

Назву храму, яка перекладається як «дім, де сходяться небеса із землею», було обрано невипадково. Де ж їм сходитися, якщо не біля «Воріт Божих»? А саме це й означає шумерською Кандигир — місто, поверх якого побудували Вавилон.

Будували його, мабуть, приблизно років сто. Після чого руйнували, заново відбудовували та перебудовували. У підсумку, згідно з реконструкціями, початкова висота в 66 м була доведена до 91. Навіть за теперішніх часів споруда немаленька, а майже 4 тисячі років тому взагалі здавалася неймовірною.

Біблія стверджує, що вежу почав зводити вкрай малоприємний персонаж — Німрод, нащадок Хама. Того самого, від якого походить сучасне слово «хамство». А воно, як відомо, ні до чого доброго зазвичай не призводить. Особливо якщо хамиш не сусідові, а самому Богу.

Незрозуміло, чи справді в усьому Стародавньому світі вважали архітектурну гігантоманію небезпечним хамством. Але відомо, що цар Хаммураппі, за якого Вавилон досяг найвищого розквіту, будівництво Етеменанки з невідомих причин призупинив. Можливо, щоб зайвий раз не випробовувати долю.

Заволодівши Вавилоном, Олександр Македонський 331 року до н. е. віддав наказ про початок реконструкції зіккурату. Завершити розпочате йому завадила смерть. Проте остаточно Етеменанки розібрали на цеглу вже в III столітті за Антіоха I. Спіткнувшись під час жертвопринесення на сходах храму, забобонний цар визнав це недоброю ознакою. Тому замість подальшої реконструкції звелів подалі від гріха ліквідувати джерело можливих неприємностей.

  

Білий храм в Уруку, 3500–3000 рр. до н. е. / wikipedia.org

ВЖЕ У ДАВНИНУ З НИМИ БУЛО ЩОСЬ НЕ ТАК…

Потяг людей до архітектурної гігантоманії стартував з невеличкої висоти, як здається нам сьогодні. Перший відомий у світовій історії храм Гебеклі-Тепе, на території сучасної Туреччини, сягав 6 м у висоту. Побудували його 12 тисяч років тому. Науковці ламають голову, чому храм був раптово залишений людьми. Мабуть, вони були чимось налякані, бо перед відходом поховали свій «хмарочос» під землею, навмисно насипавши над ним курган. Але людство це не зупинило…

Вежа в Єрихоні була на 2 тисячі років молодша за храм Гебеклі-Тепе, проте вже на 2,5 метра вища. Ще через 4 тисячоліття Білий храм у шумерському Уруку підріс до 13 метрів. У серйозний відрив дещо раніше, ніж Етеменанке, пішли єгипетські піраміди.

Пірамідальні перегони фараонів стартували 2650 року до н. е. з 62-метрової піраміди Джосера і досягли апогею за фараона Хеопса. Його «хмарочос» заввишки 146,7 м майже 4 тисячі років був найвищою архітектурною спорудою на землі. Менш відомо, що за всієї своєї гігантоманії керівником Хеопс виявився небездоганним.

Померши приблизно 2566 року до н. е., фараон залишив після себе розорену країну. Затяжна економічна криза спричинила падіння IV династії. Існує навіть підозра, що Хеопсу допомогли піти з життя вкрай змучені його правлінням єгиптяни. Щоправда, підтвердження цієї версії надати неможливо.

«НЕЩАСЛИВІ ХМАРОЧОСИ» СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Після пірамід та зіккуратів архітектурна гігантоманія вочевидь сходила нанівець. У XIV столітті до н. е. загадкові вежі-нураги на Сардинії не перевищували 19 метрів. Славнозвісний мавзолей у Гелікарнасі, побудований у 351 р. до н. е., височів над землею на 45 м. Але сучасникам він здавався настільки величезним, що був включений ними до списку семи чудес світу.

Справжній прорив стався тільки 1311 року, коли почалося будівництво Кафедрального собору Пресвятої Діви Марії в Лінкольні. Завершено його було аж 1549-го. Від основи до шпиля висота будівлі, яка вперше переплюнула піраміду Хеопса, становила 160 метрів.

Протягом 238 років собор залишався найвищою спорудою на планеті. Щоправда, не в повній комплектації. Начебто спеціально для приборкання містобудівної гордині в рік закінчення будівництва на Лінкольн обрушився найсильніший шторм, який збив церковний шпиль на землю.

Вважайте це містичним збігом, але 1647 року та сама доля спіткала шпиль Церкви Святої Марії в місті Штральзунді. У нього вдарила блискавка, після чого потужний шторм скинув його зі 151-метрової висоти. З трохи більшої висоти, у 153 метри, звалився шпиль Собору Святого Петра в Бове. І теж унаслідок шторму.

Нині всі ці храми мають набагато менші розміри порівняно з початковими. Будівництво Ульмського (161,5 м) і Кельнського соборів (157 м), що перевершують їх, стартувавши в Середньовіччі, було завершено тільки наприкінці XIX століття.

КІЛОМЕТР — НЕ МЕЖА!

Але першому справжньому хмарочосу було далеко до висоти середньовічних соборів. Він був нижчим навіть за згаданий тут мавзолей. Висота споруди будинкового страхування, зведеної 1885 року в Чикаго, становила лише 42 метри. І в неї був сталевий каркас, який вигадав архітектор Вільям Ле Барон Дженні, прозваний «батьком хмарочосів».

Саме через відсутність каркаса 40-метровий Equitable Life Building, який у Нью-Йорку побудували набагато раніше, дехто хмарочосом не вважає. Але зараз каркас — не обов’язкова прикмета хмарочоса. У найвищої споруди в світі — 828-метрової Бурдж-Халіфи в Дубаї — його немає. Під час її будівництва використовували спеціальний бетон, що витримує 48 °C, який укладали вночі, додаючи в розчин лід.

Віднедавна лідерство Бурдж-Халіфи під загрозою: 2028 року Саудівська Аравія здивує нас Jeddah Tower — першим в історії хмарочосом заввишки 1 км. Серед передових розробок — системи для компенсації коливань, гравітаційний акумулятор і швидкісні ліфти, що піднімають на кілометрову висоту за лічені хвилини.

Проєкт критикують за високий ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Однак зведення Jeddah Tower лише підстьобує конкуренцію. У різних країнах світу планують вихід за межі рубежу в 1 км. До прикладу, очікувана висота Dubai Creek Tower в ОАЕ — 1345 м, а Sky Mile Tower у Токіо — 1699 м. Водночас мало хто замислюється, що в сучасних «вавилонських веж», крім демонстрації технологічної могутності, є й «темний бік».

ХМАРОЧОС ЯК МАРКЕР КРИЗИ

У 1999 році Ендрю Лоуренс, аналітик компанії Barclays Capital, написав статтю під назвою «Індекс хмарочосів: неправильні вежі». Звіт не був опублікований, але в ньому аргументувався «загальний економічний принцип», згідно з яким дуже високі будівлі з’являються на піках економічних циклів.

Вежі зі скла і сталі є символами того, що економіст Алан Грінспен назвав «ірраціональним достатком». Аналіз показав, що з масштабами кризи, яка настає, корелює не лише саме будівництво, а й швидкість зростання висоти будівлі. Хмарочоси — досить точні маркери спаду, що наближається.

Зокрема, відразу після завершення будівництва Equitable Life Building почалася п’ятирічна рецесія 1873–1878 років. Singer Building і Metropolitan Life Insurance Company були відкриті в Нью-Йорку під час паніки 1907 року.

Перед «чорним четвергом» 1929 року розпочалося будівництво Chrysler Building і Empire State Building у Нью-Йорку. Під час краху фондового ринку й нафтової кризи 1973 року зводили вежі Всесвітнього торгового центру.

Вежі-близнюки Petronas Towers відчинили двері якраз напередодні азійської фінансової кризи 1997 року. Бурдж-Халіфа була майже закінчена, коли вибухнула рецесія 2007–2009 років. Її відкриття супроводжувалося банкрутством найбільшого інвестиційного фонду ОАЕ.

 

Крайслер-білдінг (Chrysler Building) — хмарочос у стилі арт-деко в Нью-Йорку. При висоті 1 046 футів (319 м) це найвища у світі цегляна будівля зі сталевим каркасом / jamesmaherphotography.com

ЧОМУ ІНДЕКС ПРАЦЮЄ?

Пояснюється це просто. Будівництво сучасних «вавилонських веж» починають тоді, коли легко залучити гроші. Керол Вілліс, директор Музею хмарочосів на Мангеттені, звертає увагу, що найвищі будівлі з’являються на останній фазі «буму», коли економічне зростання практично вичерпане.

Аномальна висота хмарочоса — доказ того, що спекулятивна лихоманка та ірраціональність захопили девелоперів і фінансистів. Вони помилково вважають, що зростання цін продовжиться і рентабельність буде високою.

Чергову економічну кризу аналітики невипадково пов’язують із завершенням будівництва Jeddah Tower. Але саудівський проєкт — непоодинокий випадок. У Лондоні завершується будівництво 310-метрового Shard, найвищої будівлі в ЄС.

За даними Barclays Capital, рекордними темпами половина всіх хмарочосів світу зараз зводиться в Китаї. В Індії поки що лише 2 з 276 хмарочосів світу заввишки вище 240 м. Однак там завершується будівництво ще 14 подібних проєктів. Індії належить рекорд іншого штибу: у Мумбаї мільярдер Мукеш Амбані побудував 27-поверхову резиденцію — найдорожчий приватний будинок у світі, який обслуговують 600 осіб.

Утім, є й ті, хто вважає Індекс хмарочоса простим збігом, вказуючи, що рецесії 1937-го і початку 1980-х років не супроводжувалися масштабними будівельними проєктами. Щоправда, фактів, які підтверджують зворотне, набагато більше, ніж два. Залишилося почекати до 2028 року й особисто переконатися, працює Індекс чи ні.

Huxley